Новини УАІБ

16 листопада 2021

УАІБ: Огляд діяльності діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за жовтень 2021 року

Українська асоціація підготувала Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні за жовтень 2021 року.

Українські фондові біржі завершили місяць зі зниженням показників: індекс УБ опустився на -3,25%, індекс ПФТС втратив­ -0,04%.

У жовтні сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор відкритих фондів +5,23% (+0,46% за місяць)), друге місце посіли закриті ІСІ +0,87% (-0,71% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником -2,29% (-1,26% за місяць).

ВІДКРИТІ ФОНДИ

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 14 відкритих ІСІ станом на 29.10.2021 р. становила 137,44 млн грн. Відповідно до показників на кінець жовтня, загальне зменшення ВЧА склало -101,29 тис. грн (-0,07%).

Фонди цього сектору завершили місяць переважно зі зростанням доходності, лише чотири фонди зафіксували негативний результат. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +2,66% до -0,97%.

За результатами жовтня лідерами зростання у секторі стали:

«ОТП Фонд Акцій» (+648,07 тис. грн (+4,73%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+5,04% в обігу) отримав чистий притік капіталу у розмірі +671,28 тис. грн;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+229,36 тис. грн (+2,66%)) – збільшення ВЧА відбулося через позитивну переоцінку інвестпортфеля, змін чистого капіталу не відбулося;

«Софіївський» (+33,41 тис. грн (+0,71%)) – так само, збільшення ВЧА відбулося виключно за рахунок зростання складових інвестпортфеля, змін чистого капіталу не зафіксовано.

Найбільші виплати інвесторам у жовтні зробили такі фонди:

«ОТП Класичний» (-1089,31 тис. грн (-1,30%)) – інвестори пред’явили до викупу 362 шт ІС (-2,10% в обігу), що призвело до найбільшого відтоку чистого капіталу у секторі у розмірі -1755,31 тис. грн;

«КІНТО-Казначейський» (+37,46 тис. грн (+0,82%)) – попри позитивну переоцінку інвестпортфеля, викуп в учасників фонду незначної кількості інвестиційних сертифікатів (-0,22% в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -10,01 тис. грн;

«ВСІ» (-14,31 тис. грн (-0,71%)) – зміна ВЧА відбулася виключно за рахунок зменшення вартості складових інвестпортфеля, змін чистого капіталу не зафіксовано.

Список основних гравців сектору у жовтні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (60,03% (82,50 млн грн), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (26,10% сукупної ВЧА (14,34 млн грн)). Третє місце дісталося фонду «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (16,11% (8,85 млн грн), фонд «КІНТО-Еквіті» (9,17% (5,04 млн грн)) на четвертому. Фонд «Альтус-Депозит» (8,87% (4,87 млн грн)) розмістився на почесному п’ятому місці.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+2,66%), «Надбання» (+1,83%) та «КІНТО-Казначейський» (+1,04%).

Найнижчі показники зміни вартості своїх цінних паперів у жовтні продемонстрували фонди «ТАСК Ресурс» (-0,97%), «ВСІ» (-0,71%) та «Аргентум» (-0,54%).

ІНТЕРВАЛЬНІ ФОНДИ

У жовтні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 12,10 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -71,53 тис. грн (-0,59%).

Найбільші виплати інвесторам у жовтні зробив фонд «Платинум» (-27,21 тис. грн (-0,28%)) – викуп в учасників фонду незначної кількості інвестиційних сертифікатів (-0,02% в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -1,79 тис. грн. Решта фондів зазнали зниження ВЧА за рахунок зменшення вартості складових інвестпорфеля.

Показники доходності у секторі цього місяця були такими: «Аурум» (-2,08%), «ТАСК Український Капітал» (-1,44%) та «Платинум» (-0,26%).

ЗАКРИТІ ФОНДИ

Вартість чистих активів 3закритих ІСІ, які включено до огляду за жовтень, на кінець місяця склала 16,22 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -28,94 тис. грн (-0,18%).

Доходність фондів у секторі була такою: «КІНТО-Голд» (+2,69%), «Індекс Української Біржі» (-0,37%) та «ТАСК Універсал» (-4,46%).

Більше інформації на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****

НКЦПФР затвердила рекомендації з первинного фінмоніторингу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення про затвердження рекомендацій суб’єктам первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює регулятор.

Як повідомляє НКЦПФР, оновлений документ побудували на ризик-орієнтованому підході і його ключова новація в тому, що тепер ризики операцій із сумнівними емітентами та їхніми цінними паперами враховують безпосередньо учасники ринку.

«Комісія бачить однією із своїх цілей запобігти ризикованим операціям на ринку капіталу. В той же час, ми не обмежуємо учасників ринку – суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тому оновленими рекомендаціями показуємо їм вектор і пропонуємо самостійно затвердити критерії ризику. Нагадаю, і за стандартами регулятора, і за міжнародним підходом ці критерії базуються на таких принципах: країна, продукт, клієнт. Для ринку капіталу це є фінансовий інструмент, або емітент і його характеристики», – розповідає Юрій Шаповал, Член комісії, що курує цей напрям роботи.

Окрім того, рекомендації додали до критеріїв ризику регулятора два нові пункти. Вони стосуються клієнтів, що здійснюють операції з цінними паперами емітентів, що зареєстровані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі або мають бенефіціарного власника, зареєстрованого на цих територіях.

Як наголосив Ю.Шаповал, цим рішенням регулятор дає більше простору для руху для учасників ринку. Ми даємо їм інструмент, з яким вони зможуть працювати самостійно. Критерії ризику впливають на проведення ідентифікації і верифікації емітентів, тому весь спектр дій щодо перевірки, обліку документів учасники ринку здійснюють самостійно. Оновлені рекомендації регулятор розробив у зв’язку з прийняттям Закону України No 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».

*****

Пенсійний фонд України переходить на міжнародні стандарти фінансової звітності

Уряд затвердив план заходів щодо запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності у Пенсійному фонді України на період до 2025 року.

До трансформації системи звітності Пенсійного фонду будуть залучені провідні вітчизняні та міжнародні фахівці у сфері публічних фінансів, фінансової звітності та аудиту, реформування системи пенсійного забезпечення.

До переходу на міжнародні стандарти буде здійснена інвентаризація та класифікація активів та зобов’язань Пенсійного фонду, всі активи будуть переоцінені, буде удосконалена система внутрішнього контролю.

Також буде проведено незалежний аудит фінансової звітності Пенсійного фонду та оприлюднено аудиторський звіт.

Крокоментуючи це рішення Міністр соціальної політики України Марина Лазебна зазначила, що це революційний крок у напрямку прозорості публічних фінансів соціальної сфери. Держава зможе підвищити ефективність управлінських рішень щодо фінансових ресурсів солідарної пенсійної системи. Суспільство бачитиме реальний стан системи, який буде підтверджений незалежними аудиторами.

Ми намагалися у цьому плані максимально пришвидшити трансформацію фінансового управління та звітності Пенсійного фонду, щоб забезпечити якнайшвидше звітування за міжнародними стандартами. Таким чином, після запровадження загальнообов’язкової системи пенсійних накопичень всі суб’єкти пенсійної системи розкриватимуть фінансову інформацію за єдиними правилами, адже недержавні пенсійні фонди вже сьогодні звітують за міжнародними стандартами фінансової звітності, наголосила М. Лазебна.

*****

Комісія розширює держреєстр випусків цінних паперів. Що буде нового?

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оновлює державний реєстр випусків цінних паперів. Рішення про це комісіонери прийняли на засіданні регулятора, інформує сайт НКЦПФР.

Коментуючи це рішення член НКЦПФР Юрій Бойко зазначив, що державний реєстр – ключовий інструмент для роботи – і самої Комісії, і учасників ринку, і інвесторів. Для цього він має бути максимально повним і зручним для використання. Тобто містити абсолютно всю інформацію про випуски цінних паперів, передбачати різноманітні опції пошуку. Ці зміни ми й передбачили і впроваджуємо.

Комісія доповнить держреєстр інформацією про:

зареєстровані Центральним депозитарієм випуски депозитних сертифікатів банку;

зареєстровані НКЦПФР випуски деривативних цінних паперів: опціонних сертифікатів, фондових варантів, кредитних нот, депозитарних розписок.

Також регулятор додасть до держреєстру інформацією про коди ISIN (міжнародні ідентифікаційні номери цінних паперів) та коди LEI (міжнародні ідентифікаційні коди юридичної особи у разі здійснення публічної пропозиції), що полегшить пошук необхідних даних у реєстрі.

Державний реєстр випусків цінних паперів доступний на сайті Комісії за посиланням.

*****

НКЦПФР підбила результати роботи РЕПО-ринку за півроку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку проаналізувала роботу ринку РЕПО в режимі «РЕПО з контролем ризиків» з моменту запуску нового інструменту – з травня 2021 року. Як повідомляє сайт Комісії, регулятор фіксує активне зростання середньоденної кількості відкритих контрактів та зацікавленість учасників.

За результатами першої декади листопада 2021 року середньоденна кількість відкритих контрактів становила 42 угоди на загальну суму близько 500 млн грн за відсотковими ставками в діапазоні 8,98% – 9,52%. На сайтах фондових бірж у реальному часі відображаються заявки з біржових торгівельних систем на укладання угод РЕПО на сотні мільйонів гривень на терміни від семи до 28 днів.

Наразі угоди РЕПО з контролем ризиків укладають на трьох організаторах торгівлі – ПФТС, «Українська» біржа» та «Перспектива». Центральним контрагентом виступає Розрахунковий центр, він же здійснює кліринг та розрахунки за угодами. Особливістю послуги є те, що Розрахунковий центр гарантує за цими угодами виконання зобов’язань перед кожним добросовісним учасником, або сплату штрафу в розмірі, що покриває можливі втрати від невиконання угоди. Предметом угод РЕПО є ОВДП, що номіновані в гривні або іноземній валюті. Розрахунковий центр утримує гарантійне забезпечення та блокує його під кожне зобов’язання учасників ринку. Останнім виступають ОВДП та грошові кошти.

Як зазначає член НКЦПФР Іраклій Барамія, РЕПО з контролем ризиків є яскравим прикладом ринку, що досить швидко розвивається. Переконані, що ми і надалі будемо спостерігати активне залучення до нього великого кола нових учасників.

Регулятор нагадує, що РЕПО (від англ. Repo – repurchase agreement) –  операція купівлі- продажу цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною. Угоди РЕПО найчастіше укладаються з метою кредитування під заставу цінних паперів. Це досить зручний та дешевий спосіб залучити короткострокове фінансування або розмістити тимчасово вільні кошти.

*****

Відбулася Міжнародна конференція, присвячена суспільному нагляду
за аудиторською діяльністю в Україні

12 листопада у Києві відбулася Міжнародна конференція «Суспільний нагляд за аудиторською діяльністю в Україні: досвід та перспективи», яку організував Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за підтримки Міністерства фінансів, Проєкту ЄС «Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні» та Світового банку.

Захід, присвячений 3-й річниці впровадження в Україні кращих європейських практик регулювання аудиторської діяльності, мав на меті обговорити результати функціонування в Україні системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та окреслити подальші кроки відповідно до тенденції перетворень у міжнародному середовищі регуляторів.

У рамках чотирьох тематичних сесій представники органів влади та міжнародні експерти відзначали важливість ролі аудиту у підвищенні прозорості діяльності суб’єктів господарювання та позитивні зрушення на шляху до підвищення якості аудиторських послуг, проаналізували сучасні тренди розвитку ринку аудиторських послуг в Україні та країнах Європейського союзу.

Значну увагу учасники конференції приділили запровадженню та розвитку в Україні системи контролю якості аудиторських послуг відповідно до кращих міжнародних практик, обговорили попередні результати цього процесу, відзначили значну професійну трансформацію перевірок з контролю якості та важливість їхніх результатів для суб’єктів аудиторської діяльності та ринку в цілому.

Йшлося також про проведення атестації аудиторів в Україні за новими правилами, про налагодження професійного діалогу суб’єктів ринку аудиторських послуг та регуляторів.  

Про механізми взаємодії системи нагляду за аудиторською діяльністю та систем нагляду Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на конференції розповів член НКЦПФР Юрій Шаповал. Він, зокрема, зазначив, що протягом останніх років якість фінансової звітності та проведення аудитів зростає, але регулятору разом з аудиторською спільнотою ще є над чим працювати. Незважаючи на загальні покращення, ми бачимо і певні помилки у фінансовій звітності і аудиторських висновках до неї. Так, я маю на увазі нерозкриття інформації щодо справедливої вартості фінансових інструментів, недостатнє розкриття або взагалі відсутність інформації щодо суттєвих статей фінансової звітності. Також це, на жаль, неповне розкриття інформації чи її відсутність щодо пов’язаних сторін та операцій між ними, підкреслив Ю.Шаповал.

Член Комісії додав, що аудиторські висновки є свого роду гарантом якості для звітності. Аудиторський звіт є обов’язковим для річної звітності, для річної консолідованої звітності і не є таким для квартальної. Але, якщо учасник ринку не аудіює звітність за квартал, він має розкрити таку інформацію. Ю.Шаповал нагадав, що якщо компанія входить до числа тих, що складають суспільний інтерес, аудитора треба обирати із четвертого реєстру відповідно до ст. 21 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Ю.Шаповал висловив сподівання, що спільними зусиллями регуляторів та завдяки підвищенню кваліфікації аудиторів обсяги неякісних звітів та висновків будуть зведені до мінімуму. Як результат – ринок зможе отримати прозору фінансову звітність.

*****

Комісія вдосконалює процедури публічних пропозицій

З метою наповнення ринку капіталу якісними інструментами, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку покращує процедури здійснення публічної пропозиції цінних паперів. Регулятор прийняв рішення внести зміни в однойменне положення і закликає учасників ринку надати свої коментарі до тексту документа.

Коментуючи мотиви Комісії член НКЦПФР зазначив, що останнім часом регулятор зареєстрував низку пакетів – акцій і облігацій, що вийшли на ринок шляхом публічного розміщення. Тобто на ринку є інструменти; в той же час, ми прагнемо розвитку вітчизняного ринку капіталу, зокрема, задля запуску другого рівня пенсійної реформи. Тому максимально вдосконалюємо положення і водночас приводимо його до норм ЄС.  

Суттєві зміни стосуються нюансів підготовки проспекту емісії. По-перше, тепер його можна подавати частинами. Також регулятор чітко прописав технічні вимоги до цього документа. По-друге, планується, що проспект можна буде побудувати за двома конструкціями – як універсальний реєстраційний документ, а також як спрощений проспект. Перший передбачає більш швидку реєстрацію проспекту: якщо емітент робить це вперше, то така процедура потребуватиме до п’яти днів, якщо третій рік поспіль – то  регулятор зробить це автоматично, тобто миттєво. Спрощений проспект, за задумом регулятора, стане в нагоді емітентам із групи малих і середніх підприємств. Окрім того, новації дозволятимуть емітентам подавати менший пакет документів до НКЦПФР – якщо вони вже передавали певні документи, то їх не варто буде дублювати.

Також в положенні прописали умови та порядок здійснення публічної пропозиції нових цінних паперів на ринку капіталу – опціонних сертифікатів і депозитних сертифікатів банків.

*****

НКЦПФР за розумну легалізацію ринку віртуальних активів

Принципи функціонування, синергія ринку капіталу і віртуальних активів, перспективи набрання законом чинності - ці та інші питання обговорили члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, експерти і учасники ринку на Blockchain & Bitcoin Conference, повідомляє сайт Комісії.

Говорячи про те, хто може бути регулятором ринку віртуальних активів, комісіонер Юрій Бойко, зауважив: «Світова практика говорить про те, що регуляторами торгівлі та обігу віртуальних активів часто виступають регулятори фінансових ринків. Адже частина віртуальних активів за своєю економічною сутністю містять ознаки, характерні для фінансових інструментів. Відповідно, регулювання процедур емісії таких видів віртуальних активів має здійснюватись регуляторами фінансових ринків. Ми готові до співпраці в цій частині з Міністерством цифрової трансформації».

Учасники дискусії зазначали, що Україну не дарма називають Меккою для тих, хто працює з віртуальними активами, але цей ринок є наразі «сірим». Тому законопроєкт «Про віртуальні активи» стане справді прогресивним кроком для врегулювання цієї сфери.

Як підкреслив Ю.Бойко, легалізація та дієвий захист інтересів інвесторів на ринку віртуальних активів – те, що потрібно самому ринку. Ми бачимо синергію ринків капіталу та віртуальних активів. Зокрема, інвестиційні фонди вже цікавляться можливістю інвестувати в цей інструмент.

Зі свого боку Максим Лібанов, член НКЦПФР, сказав, що закон – це лише перший крок. Наступне завдання Комісії – разом з НБУ та Міністерством цифрової трансформації України підготувати всю нормативну базу, яка визначить аспекти обігу, обліку віртуальних активів тощо. На нас всіх лежить велика відповідальність за те, як це запровадити. При цьому ми всі маємо розробити рівні умови для кожного учасника ринку та захистити інвесторів, наголосив він.

Комісіонери висловили сподівання, що повторне голосування та підписання президентом профільного Закону відбудеться вже цього року. Але він не набуде чинності до моменту ухвалення парламентом змін до Податкового кодексу. «Коли всі неохідні норми набудуть чинності – поки невідомо. Але те, що це буде розумний підхід до роботи з ринком віртуальних активів – безсумнівно», – резюмував Юрій Бойко.

*****

Близько половини бізнесу інвестує до 100 млн грн
у проєкти сталого розвитку, – дослідження ЕВА

Європейська Бізнес Асоціація вперше провела експертне дослідження рівня інтеграції Цілей сталого розвитку ООН у стратегії бізнесу та стратегію розвитку України – Індекс сталого розвитку, повідомляє ЄБА. Партнерами дослідження виступили «Нафтогаз України» та Київський національний торговельно-економічний університет. За результатами дослідження, інтегральний показник індексу склав 3,17 балів з 5-ти можливих та опинився у нейтральній площині.

96% учасників опитування орієнтуються на Цілі сталого розвитку у своїй діяльності. При цьому, 83% з них мають відповідні стратегії/політики/плани, у яких це зафіксовано. 58% респондентів готують окремі нефінансові звіти, а близько третини компаній викладають таку інформацію у відповідному розділі у річному звіті. Найбільшу кількість нефінансових звітів готують компанії паливно-енергетичного комплексу (73%), FMCG (55%), а також ІТ та телекомунікацій (50%).

Бізнес активно інвестує у проєкти зі сталого розвитку, 96% мають відповідні річні бюджети. Більшість таких інвестицій складають від 1 до 100 млн гривень (48%) щороку та здійснюються переважно компаніями паливно-енергетичного комплексу та сфери ІТ і телекомунікацій. Найнижчі суми (менше 0,5 млн гривень) на проєкти сталого розвитку виділяють компанії сфери консалтингу, аудиту та юридичних послуг. При цьому, майже половина, а саме 48% компаній планують збільшувати фінансування таких проєктів.

До головних переваг, які отримує бізнес від впровадження проєктів зі сталого розвитку, учасники опитування віднесли покращення лояльності до компанії з боку співробітників, покращення ділової репутації всередині країни, а також покращення сприйняття компанії з боку споживачів її продукції/послуг та місцевих громад. Водночас, чим більша сума річних інвестицій, тим більше респондентів вказують на покращення сприйняття та лояльності з боку місцевих громад – від 33% тих, хто інвестує менше 0,5 млн гривень до 69% тих, хто інвестує від 10 до 100 млн гривень щорічно у проєкти сталого розвитку. Окрім цього, за словами компаній, ріст інвестицій також сприяє покращенню ділової репутації у міжнародному середовищі та доступу до міжнародних фінансів та кредитів, зокрема так кажуть близько 44% опитаних.

Захист довкілля – у пріоритеті всіх компаній, особливо питання управління відходами, якому приділяють увагу 81% опитаних, висадка дерев (64%), програми з енергоефективності (49%) та екологічної модернізації (40%). Друге місце за важливістю належить освітньому напрямку – 65% компаній зазначають, що співпрацюють з університетами та/або беруть участь у програмах дуальної освіти. Окрім цього компанії також займаються соціальною та професійною інтеграцією осіб з інвалідністю (41%).

На думку усіх компаній, основні труднощі на шляху впровадження сталого розвитку зосереджені у регуляторній сфері. Окрім цього, простежується зв’язок між інвестиціями та регуляторними бар’єрами – чим більше компанія інвестує, тим частіше йде мова про наявність таких бар’єрів – від 26% тих, чиї інвестиції менше 0,5 млн гривень, до 50% тих, хто інвестує від 10 млн до 100 млн гривень.

Основними ж стимулами для збільшення прогресу у реалізації Цілей сталого розвитку (як в державі, так і бізнесі) респонденти вважають регуляторні зміни (у тому числі скорочення бюрократичних процедур), надання підтримки (фінансової, організаційної та консультативно-інформаційної) для інноваційних проєктів,  а також фінансові інструменти підтримки бізнесу і держави – податкові пільги, пільгові кредити, гранти від державних фондів та міжнародних організацій.

Довідково:

Індекс сталого розвитку – проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2021 року. Дослідження проводилося у вересні-жовтні 2021 року, у ньому взяли участь 75 фахівців, що опікуються питаннями сталого розвитку в членських компаніях Європейської Бізнес Асоціації.

Мета дослідження – оцінка поточного стану виконання Цілей сталого розвитку ООН в бізнесі та державі, визначення механізмів, які сприятимуть покращенню прогресу щодо їх реалізації, визначення чинників, що стоять на заваді або можуть сприяти сталому розвитку бізнесу та держави.

*****

Реальний ВВП України у ІІІ кварталі- попередня оцінка Держстату

Державна служба статистики України оприлюднила оперативну оцінку ВВП за ІІІ квартал 2021 року. За даними Держстату, реальний валовий внутрішній продукт України в ІІІ кварталі збільшився порівняно з ІІ кварталом-2021 на 1,4% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з III кварталом-2020 – на 2,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

 

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 01.12.21
Кількість КУА306на 01.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 01.12.21
Кількість ІСІ1667на 01.12.21
Кількість НПФ*56на 01.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21