Новини УАІБ

30 червня 2021

УАІБ підготувала та оприлюднила результати діяльності управління активами інститутів спільного інвестування в Україні за 1-й квартал 2021 року

У першому кварталі 2021 року галузь інститутів спільного інвестування в Україні зберігала значний темп зростання як у кількісному, так і у вартісному аспектах, а подальше підвищення фондових індексів також сприяло позитивній доходності в усіх секторах ІСІ й поліпшенню її середніх показників в окремих із них.

Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 1-му кварталі 2021 року були:

        • Подальше збільшення кількості КУА;
  • Збереження темпів приросту кількості зареєстрованих ІСІ та кількості сформованих ІСІ – здебільшого за рахунок венчурних КІФ;
  • Деяке прискорення квартального та річного зростання сукупної вартості активів та ВЧА усіх ІСІ в цілому, при цьому:
  • Приріст ВЧА відкритих ІСІ більш ніж у півтора раза за квартал та удвічі за рік – переважно завдяки безпрецедентному чистому притоку капіталу до сектору;
  • Незначне зменшення кількості інвесторів в ІСІ – переважно за рахунок фізичних осіб-резидентів у відкритих ІСІ й закритих із публічним розміщенням;
  • Подальше нарощення сукупних інвестицій юридичних осіб-резидентів України в ІСІ та повернення до цього тренду з боку місцевих індивідуальних інвесторів та нерезидентів – переважно за рахунок вкладень у венчурні фонди, як і раніше;
  • Продовження зниження ваги компаній-резидентів у ВЧА усіх ІСІ в цілому через відставання темпів зростання їхніх вкладень від інших категорій інвесторів;
  • Зменшення частки цінних паперів та деривативів в активах усіх ІСІ в цілому та в кожному секторі за типами фондів зокрема через відносно слабший темп зростання сукупної вартості відповідних вкладень порівняно з іншими складовими активів фондів;
  • Чергове підвищення квартальної доходності у половині секторів ІСІ за типами фондів та класами активів, а також позитивні значення середнього квартального доходу в усіх із них.

Динаміка ринків у 1-му кварталі 2021 року здебільшого сприяла позитивній доходності інвестування в усіх секторах ІСІ. Підвищені ставки за державними борговими паперами і додатковий, посилений притік капіталу від інвесторів, зокрема, відкритих фондів, давав значний поштовх до зростання їхніх чистих активів. Одночасно, продовжували збільшуватися інвестиції у фонди приватного капіталу, зокрема венчурні, що зберігали свою привабливість як провідного інструмента фінансування компаній та проєктів поза публічними ринками. 

Станом на кінець березня 2021 року ІСІ здійснили інвестиції у капітал українських компаній у різних секторах економіки, надали їм позики або виступили їхніми кредиторами як власники облігацій і векселів на загальну суму понад 400 млрд грн, а також були кредиторами уряду України та місцевих рад на загальну суму понад 4 млрд грн і банків – на 13 млрд грн.

Детальніше з Аналітичним оглядом можна ознайомитися на сайті УАІБ.

*****

НКЦПФР прийняла рішення про порядок автоматичного переоформлення ліцензій

 

23 червня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкусхвалила рішення, яким приводить професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках до норм чинного законодавства, повідомляється на сайті регулятора.

Документ розроблено на виконання вимог пункту 18 розділу XIII Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», з метою забезпечення виконання вимог пунктів 10 та 12 цього розділу.

Зокрема, встановлено порядок автоматичного переоформлення ліцензій на здійснення діяльності: з торгівлі фінансовими інструментами, з організації торгівлі фінансовими інструментами та клірингової діяльності. Також це стосується і сертифікатів та свідоцтв, виданих Комісією на відповідні документи щодо діяльності на ринках капіталу.

Торговці цінними паперами (інвестиційні фірми), які мають намір надавати додаткові послуги в межах професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а також отримувати на власний рахунок та розпоряджатися коштами та фінансовими інструментами клієнтів, повинні у термін до 30.09.2021 подати відповідну інформацію до Комісії.

Також документом передбачено, що ліцензіати, ліцензії яких вважаються переоформленими, у термін до 30.06.2022 року мають подати до регулятора копії внутрішніх документів, які підтверджують приведення їхньої діяльності у відповідність з вимогами Закону.

*****

Президент України своїм Указом увів у дію рішення РНБОУ "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"

24 червня 2021 року Указом  264/2021 Президент України увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Указ Президента України, Рішення РНБОУ та додатки щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)розміщено на сайті Офісу Президента

*****

Верховна Рада створила ТСК з питань захисту прав інвесторів

29 червня Верховна Рада прийняла постанову "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів", повідомляє Інформаційне управління парламенту.

Серед завдань ТСКзпитань захисту прав інвесторів:

  • підготовка та надання на розгляд до Верховної Ради України, в установленому порядку, законодавчих ініціатив щодо захисту прав інвесторів, забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форми власності, а також ефективного інвестування в економіку України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції;
  • визначення пріоритетних напрямків вдосконалення законодавства щодо створення умов для інвестиційної діяльності;
  • забезпечення захисту прав інвесторів (бізнесу);
  • здійснення парламентської співпраці з бізнес-асоціаціями та профільними структурами для сприяння створенню безперешкодних умов для залучення інвестицій;
  • Збір та аналіз, в межах повноважень, інформації для проведення парламентських слухань щодо випадків порушення прав бізнесу судовою владою, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади України, в тому числі правоохоронними органами, порушень прав інвесторів шляхом зловживань положеннями чинного законодавства України.

Постановою визначено, що кількісний склад Тимчасової спеціальної комісії становить 13 народних депутатів України. ТСК створена на один рік. До складу ТСК увійшло 13 народних депутатів. Головою комісії обрано Галину Янченко.

*****

Національний банк продовжує здійснювати кроки з валютної лібералізації

Національний банк України повідомляє про нові кроки у здійсненні валютної лібералізації.

Так, з 30 червня:

Уповноважені установи матимуть змогу продавати готівкову іноземну валюту фізичним особам за безготівкові кошти в гривні через платіжні пристрої з використанням електронного платіжного засобу фізособи, яка здійснює таку операцію.

Також уповноваженим установам буде дозволено здійснювати купівлю та продаж готівкової іноземної валюти фізособам за безготівкові кошти у гривні у касах уповноважених установ, їх відокремлених підрозділів, пунктах обміну іноземної валюти.

Банки зможуть здійснювати операції з купівлі та продажу банківських металів із фізичною поставкою за безготівкові кошти у гривні фізособам, а також операції з продажу банківських металів у вигляді монет – юридичним особам.

Розширено можливості громадян з інвестування за кордон – фізособа-резидент зможе проводити відповідні операції за участі резидента-торговця цінними паперами.

Зміни передбачають, що для здійснення інвестиції в іноземні фінансові інструменти торговець діятиме як брокер (за рахунок такої фізособи). Так, кошти в іноземній валюті переказуватимуться з поточного рахунку громадянина в банку на поточний рахунок торговця, відкритий в цьому ж банку, з подальшим їх переказом за кордон або на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні. 

Уточнено перелік виключень з річного е-ліміту для низки валютних операцій юросіб та фізосіб-підприємців.

Зокрема, до них було віднесено операції з відшкодування резидентом-боржником коштів нерезиденту гаранту, який виконав забезпечене гарантією чи порукою зобов’язання резидента боржника перед резидентом-кредитором.

Знято обмеження строку на коригування помилкової інформації у повідомленні про договір, що було надано банком до АІС НБУ "Кредитні договори з нерезидентами".

Відповідні кроки удосконалять окремі положення нормативно-правових актів Національного банку у валютній сфері та сприятимуть подальшому розвитку нових послуг, які надаватимуться уповноваженими установами у сфері торгівлі валютними цінностями, а також посиленню захисту громадян при інвестуванні за кордон. Ці зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 29 червня 2021 року №62 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" та набувають чинності з 30 червня 2021 року.

*****

Мінекономіки активно співпрацює з ВРУ над імплементацією
принципів ОЕСР в українське законодавство

Міністерство економіки України займає активну позицію щодо ключових положень проєкту Закону про реформування корпоративного управління, готує пропозиції, зауваження та коментарі, які приведуть законопроєкт у відповідність до кращих міжнародних практик. Про це повідомила заступник міністра Мінекономіки Крістіна Голубицька під час круглого столу «Корпоративне управління державних підприємств в Україні, Огляд ситуації з урахуванням керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)» 24 червня 2021 року.

Вона зазначила, що на сьогодні міністерство тісно співпрацюємо з експертами та партнерами з розвитку, з народними депутатами і комітетами Верховної Ради України над поліпшенням законодавства щодо удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава. Метою цих дискусій є напрацювання справді якісного, важливого й ефективного законопроекту для його скорішого прийняття та імплементації.

За словами К.Голубицької, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 5593 та два альтернативні проєкти щодо реформи корпоративного управління. Міністерство економіки готує зауваження та коментарі допроєкту Закону про реформування корпоративного управління,що, на її думку,приведе законопроєкт у відповідність до кращих міжнародних практик та рекомендацій ОЕСР.

Коментуючи конкретні положення законопроєкту про удосконалення корпоративного управління, К. Голубицька сказала, що Мінекономіки доопрацює його для того, щоб держава діяла як поінформований та активний власник і при цьому забезпечувала прозоре та підзвітне управління підприємством на високому рівні професіоналізму та ефективності. У міністерсві також прагнуть забезпечити повну операційну автономію підприємств задля досягнення їхніх цілей, а наглядові ради будуть затверджувати стратегічні й інвестиційні плани, які стануть орієнтиром бізнес-планування для менеджменту державних компаній.

Довідково

У 2019 році ОЕСР розпочала проєкт «Підтримка реформування сектору енергетики в Україні» відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОЕСР. Трирічний проєкт спрямований на вдосконалення інвестування, корпоративного управління державних підприємств (ДП), конкуренції та антикорупційної практики в секторі енергетики України. Проєкт реалізується ОЕСР у тісній співпраці з Урядом України за фінансової підтримки Уряду Норвегії.

*****

Уряд ухвалив низку рішень спрямованих на підтримку інвесторів в Україні

Інвестиції та збільшення інвестиційної активності - один із факторів, який може стати драйвером зростання економіки України. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів України 23 червня, йдеться на сайті КМУ.

Як зазначив Глава Уряду, ухвалений Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» вже отримав позитивні відгуки бізнесу. Для того, щоб цей закон про «інвестнянь» дійсно став ефективним, Уряд продовжує покращувати нормативну базу. Зокрема,затверджено порядок взаємодії «інвестнянь» з інвесторами, органами державної влади, а також з місцевою владою. За словами Прем’єр-міністра, ця взаємодія стане більш ефективною, прозорою і дозволить якісно забезпечити підготовку інвестиційного проєкту.

Крім того, Кабінет Міністрів затвердив вимоги до інвестора щодо його фінансової спроможності, а також доповнив завдання, покладені на Міністерство економіки відповідно до Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні».

Так, Кабінет Міністрів України затвердив обов’язкові критерії щодо фінансової спроможності заявника, зокрема, достатність власного капіталу, чистого операційного грошового потоку та наявність джерел фінансування для покриття значних інвестицій.

Також затверджено Порядок взаємодії уповноваженої установи (UkraineInvest) із інвесторами, органами влади та місцевого самоврядування з питань, пов’язаних із супроводом підготовки та реалізації таких проектів.

Крім того, Кабінет Міністрів України доповнив Положення Мінекономіки новими завданнями, визначеними законом України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», серед яких:

  • здійснення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, підготовки висновків про доцільність/недоцільність реалізації такого проекту та укладення спеціального інвестиційного договору;
  • ведення реєстру проектів із значними інвестиціями;
  • контроль та моніторинг виконання спеціальних інвестиційних договорів.

*****

НКЦПФР закликає Верховну Раду прийняти законопроєкт №2805-Д щодо функціонування та обігу аграрних розписок

 

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку закликає парламент прийняти у першому читанні законопроєкт №2805-Д щодо функціонування та обігу аграрних розписок вже цього літа.

У повідомленні, розміщеному на сайті НКЦПФР, наголошується, що цей законопроєкт враховує позицію Комісії та відповідає правовому регулюванню природи та обігу цінних паперів.

Як зазначає НКЦПФР, в Україні сільське господарство вже кілька десятиліть є одним з провідних секторів економіки. Незважаючи на прибутковість та зростання сектору, аграрії України постійно відчувають нестачу фінансування, що перешкоджає їм інвестувати в збільшення продуктивності та виробництва. Щоб вирішити цю проблему, з 2015 року Україна впроваджує аграрні розписки– інструмент фінансування, що дозволяє агровиробникам залучати грошові та товарні ресурси від кредиторів під заставу майбутнього врожаю. Цією можливістю вже користуються 3,500 українських агровиробників та понад 300 кредиторів, а обсяг ринку наразі складає близько $500 млн щорічно. Однак попит на фінансування в агросекторі значно перевищує цей показник та можливості кредиторів у цілому.

Для подальшого розвитку сектору необхідно запропонувати якісно нові фінансові можливості.

Минулого року з цією метою було розроблено законопроєкт №2805-Д, що пропонує впровадити модернізовані аграрні розписки у формі неемісійного цінного паперу, що існує як електронний документ у Реєстрі аграрних розписок та може торгуватися на фондовому ринку за бажанням кредитора за аграрною розпискою. Це дозволить експоненційно збільшити обсяги фінансування в аграрному секторі через доступ до міжнародних та локальних ринків капіталу.

Окрім цього, для спрощення та здешевлення аграрних розписок законопроєкт №2805-Д пропонує можливість для агровиробників та кредиторів здійснювати операції з аграрними розписками безпосередньо в Реєстрі аграрних розписок. Відмова від обов’язкового нотаріального посвідчення стала можливою завдяки забезпеченню належного захисту інструменту, зокрема через:

• інтеграцію Реєстру аграрних розписок з чотирма державними реєстрами, гармонізацією з системою Національного Депозитарію України;

• автоматичну верифікацію інформації користувачів на основі актуальних даних з реєстрів;

• автентифікацію користувачів за електронними цифровими підписами;

• впровадження сучасних технологій цифрових рішень для обробки даних, які використовуються у фінансовому секторі у світовій практиці.

НКЦПФР наголошує, що неодноразово виступала на підтримку запропонованих законодавчих змін щодо модернізації аграрних розписок. Минулого року Комісія співпрацювала з Урядом, користувачами аграрних розписок та громадськими інституціями у рамках розробки модернізованого законодавства для аграрних розписок, та вносили свої пропозиції щодо впровадження інструменту у формі неемісійного цінного паперу.

*****

Фонд держмайна запустив сервіс автоматичної оцінки нерухомості

Фонд державного майна повідомив про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua). Сервіс розроблено завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку.

Електронна довідка про оцінку нерухомості чинна протягом 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку. Сервіс дозволить заощадити десятки та сотні мільйонів гривень, оскільки за послуги оцінки сплачувати більше не доведеться.

Доступ до Єдиної бази здійснюється за допомогою особистого електронного підпису або засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації (ID.GOV.UA).

*****

Виробництво промислової продукції в Україні зростає

За даними Державної служби статистики у травні 2021 року індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (порівняно з квітнем 2021р.) ­97,0%;

скоригований на ефект календарних днів (порівняно із травнем 2020р.) 105,4%.

У січні–травні2021 року порівняно із січнем–травнем2020 року індекс промислової продукції становив 102,2%, у т.ч. в добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101,2%, переробній – 102,5%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 102,9%.

Коментуючи зростання промислового виробництва, Мінекономіки зазначило на Урядовому порталі,  що серед факторів, які його забезпечили зростання виробництва промислової продукції, можна відзначити сприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках залізних руд та чорних металів. Зокрема, металургійне виробництво зросло на 7,1%, добування металевих руд – на 5,4%.

Спостерігалося також зростання виробництва в інвестиційних видах діяльності, які пристосувались до роботи в умовах тимчасових обмежень. Наприклад, у машинобудуванні виробництво зросло на 10,4%, виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устатковання – на 18,9%, текстильне виробництво – на 10,1%.

Окрім того, позитивний вплив спричинили початок нового будівельного сезону (виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції зросло на 10,5%, виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність – на 9%) та початок польових робіт у сільському господарстві (виробництво хімічних речовин і хімічної продукції зросло на 9%).

Також факторами зростання стали пом’якшення карантинних обмежень та подальше розширення споживчого попиту на внутрішньому ринку за рахунок програм підтримки підприємців та населення з боку держави.

*****

Держстат про заробітну плату у травні 2021 року

За даними Державної служби статистики середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у травні 2021р. становила 13499 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно з квітнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 0,3%, а за останні 12 місяців (відносно травня 2020р.) збільшився на 28,1%.

Індекс реальної заробітної плати у травні 2021р. порівняно з квітнем 2021р.  становив 98,4%, а відносно травня 2020р. – 116,8%.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів313на 27.10.21
Кількість КУА307на 27.10.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 27.10.21
Кількість ІСІ1649на 27.10.21
Кількість НПФ*56на 27.10.21
Кількість СК*2на 31.08.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

491 778

на 31.08.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 105на 31.08.21