Новини УАІБ

06 травня 2021

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності індустрії управління активами
в Україні за 4-й кв.2020 та 2020 рік. Загальні результати

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку управління активами в Україні за 4-й кв. 2020р. та 2020 рік і оприлюднила на своєму сайті загальні результати.

Як зазначається в Аналітичному огляді Асоціації, українська галузь управління активами інституційних інвесторів у 2020 році прискорила зростання, яке все ще відбувалося переважно за рахунок фондів із приватним розміщенням (венчурних) як у кількісному, так і у вартісному аспектах. А проте відкриті ІСІ, що були одним із найменших секторів, отримали значний притік капіталу і найбільший відносний приріст чистих активів у 2020 році.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 4-му кварталі 2020 року загальна кількість компаній з управління активами не змінилася і становила 303, тобто на десять більше, ніж на початку року. Протягом січня-грудня було створено 16 нових КУА, у тому числі 5 – за останній квартал.

279 КУА мали в управлінні від одного до 61-го фонду, а майже 99% КУА управляли принаймні одним венчурним ІСІ.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У 4-му кварталі 2020 року було зареєстровано 65 нових ІСІ, а за весь рік – 221, тобто на 71% більше, ніж за 2019-й.

КількістьІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих), зростала 13-й квартал поспіль і на кінець 2020 року становила 1478 (+2.4% за 4-й квартал та +11.5% за весь рік).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Кількість НПФ в управлінні станом на 31.12.2020 року залишалася на рівні 59(без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 47 відкритих, 6 корпоративних та 6 професійних. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Страхові компанії (СК)

КількістьСК, що передали свої активи в управління КУА, та кількість КУА, що надавали такі послуги, упродовж 2020 року не змінювалася: станом на 31.12.2020 одна така компанія управляла активами двох СК.

Активи в управлінні та вартість чистих активів (ВЧА)

Усі інституційні інвестори

Сукупні активи в управлінні КУА зросли на 6.1% за 4-й квартал і станом на 31.12.2020 року сягнули 424 723 млн грн. Таким чином, за весь 2020 рік вони збільшилися на 19.6%.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активиусіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 4-му кварталі 2020 року також зросли на 6.1% і на 19.6% за весь рік, до 422 594 млн грн.

Активидіючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів(сформованих), станом на 31.12.2020 дорівнювали 414 193 млн грн. За4-й квартал 2020 року вони зросли на 5.0%, а за весьрік – на 22.1%.

Найсуттєвіший внесок як у кількісне, так і у вартісне зростання галузі ІСІ зробили, як і раніше, венчурні фонди. Їхні активи за 2020 рік зросли на 23%. Проте найбільший відносний приріст у цьому році мали відкриті ІСІ: +43%.

Сукупний чистий рух капіталу у відкритих ІСІ у 4-му кварталі 2020 рокубувпозитивнимучетверте поспіль і становив 3.9 млн грн.Це забезпечило найбільший з 2010 року річний чистий притік до сектору за підсумками 2020 року: +18.0 млн грн.

Вартість чистих активівусіхсформованихІСІ станом на 31.12.2020 сягнула 322 029 млн грн.У 4-му кварталі вона зросла на 4.0%, а за весь 2020 рік – на 23.3%.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

АктивиНПФ в управлінні КУА у 4-му кварталі 2020 року сповільнили зростання до 0.6%, а за весь рік – прискорили до 20.0%. Станом на 31.12.2020 вони досягли 1 924 млн грн.

Страхові компанії (СК)

АктивиСК в управлінні КУА зросли на 5.4%за 4-й квартал, а за весь 2020 рік – на 76.6%. Станом на 31.12.2020 ці активи становили 171 млн грн.

Детальніше в Аналітичному огляді на сайті УАІБ.

*****

НКЦПФР про стан і розвиток недержавного пенсійного забезпечення на кінець 2020 року

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднила на своєму сайті інформацію про стан і розвиток недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2020 року.

Як зазначається в інформаційній довідці, на кінець 2020 у Держреєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди (НПФ) та 20 адміністраторів НПФ (довідково: станом на 31.12.2019 у Держреєстрі налічувалось 65 НПФ та 22 адміністратори). Аналітична інформаційна довідка сформована за даними 19 адміністраторів щодо діяльності 58 діючих недержавних пенсійних фондів.

Крім того, міститься інформація про 1 одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду.

Згідно з даними, які надали до Комісії адміністратори, недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 9 регіонах України. Найбільша їхня кількість зосереджена у м. Києві – 40, або 69,0% від загальної кількості діючих НПФ.

Станом на 31.12.2020 адміністратори НПФ уклали 87,8 тис. шт. пенсійних контрактів, що більше на 13,9% (10,7 тис. шт.) порівняно з таким же періодом 2019 року.

Кількість вкладників у 2020 збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2019 року на 2,2% (1,8 тис. вкладників).

Загальна кількість вкладників за рік зросла за рахунок збільшення кількості вкладників фізичних осіб на 2,4%.

Станом на 31.12.2020загальна кількість учасників НПФ становила  883,0 тис. осіб(станом на 31.12.2019 – 874,6 тис. осіб), з яких отримали/ отримують пенсійні виплати 87,0 тис. осіб (9,9% від загальної кількості учасників).

Переважну більшість учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 55,2%, та особи вікової групи від 50 до 60 років (25,5%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 18,6%, вікової групи до 25 років – 0,7%. У кожній віковій групі переважають  чоловіки, а саме 57,7% від загальної кількості учасників НПФ. Причому у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищує кількість жінок у 1,7 раза.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 31.12.2020 становили1 107,4 млн грн, що на 16,9% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, при цьому одноразові виплати зросли на 9,3%, пенсійні виплати на визначений строк – на 29,6%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на кінець 2020 року було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 87,0 тисячам учасників, тобто 9,9% від загальної кількості учасників, які отримали/ отримують пенсійні виплати.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/ отримує пенсійну виплату одноразово складав 7,9 тис. грн (станом на 31.12.2019 – 7,5 тис. грн., станом на 31.12.2018 – 7,1 тис. грн.) та середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, становив 106,5 тис. грн (станом на 31.12.2019 – 82,7 тис. грн, станом на 31.12.2018 – 63,4 тис. грн).

Сума пенсійних внесків на кінець 2020 становить 2 377,9 млн грн, збільшившись на 10,0% (217,1 млн. грн.) у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

У загальній сумі пенсійних внесків станом на 31.12.2020 основну частину, або 87,3%, становлять пенсійні внески від юридичних осіб, на які припадає 2 075,5 млн грн.

Середній розмір пенсійного внеску за 2020 рік на одного вкладника - юридичну особу та фізичну особу - підприємця становить  66 984,58 гривні, а фізичну особу - 985,69 гривні.

Загальна вартість активів, сформованих НПФ, станом на 31.12.2020 становила 3 563,7 млн грн, що на 13,4%, або на 420,4 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року та на 29,8%, або на 818,5 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Переважними напрямами інвестування пенсійних активів стали державні цінні папери (47,3%), депозити в банках (38,8% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (5,4%), облігації внутрішніх місцевих позик (2,7%), об’єкти нерухомості (2,5%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 31.12.2020 становив 2 635,7 млн грн, збільшившись у порівнянні з таким же періодом 2019 року на 435,7 млн грн, або на 19,8%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, у звітному періоді зросли на 17,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 456,1 млн грн, або 12,8% від загальної вартості активів НПФ. У тому числі за рахунок надання послуг з управління активами НПФ на 33,5 млн грн (15,3%), послуг зберігача на 5,0 млн грн (22,0%), проведення планових аудиторських перевірок на 1,7 млн грн (24,6%), пов'язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами на 0,7 млн грн (14,6%), інших послуг, надання яких передбачено чинним законодавством з недержавного пенсійного забезпечення (у тому числі послуг з адміністрування НПФ) на 19,2% (26,1 млн грн) (довідково: станом на 31.12.2019 такі витрати становили 389,1 млн грн).

Детальніша інформація на сайті НКЦПФР у розділі Ринок накопичувального пенсійного забезпечення.

*****

Пенсійні фонди почали інвестувати в іноземні цінні папери

Українські недержавні пенсійні фонди почали вкладати свої заощадження у цінні папери іноземних компаній, які допущені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до обігу на території України. Про це повідомляється на сайті регілятора.

До портфелів недержавних пенсійних фондів та пайових інвестиційних фондів увійшли цінні папери найбільших технологічних компаній світу – Apple, Microsoft, Tesla та одних з найвідоміших індексних фондів – Vanguard 500 IndexFund та InvescoQQQTrustSM.

Завдяки допуску на український ринок капіталу цінних паперів іноземних емітентів Комісія розширює перелік фінансових інструментів, які вже сьогодні стають цікавими для інвестування пенсійних активів.

«Наразі ми бачимо досить невеликі обсяги цього інструменту на ринку. Однак той факт, що він викликає інтерес і ним починають користуватись – це позитивний результат для всіх. Ми впевнені, що це тільки початок і надалі цей інструмент займе своє гідне місце в портфелях більшості українських інвесторів»,- зауважив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

До обігу на території України допущенні 34 цінні папери іноземних емітентів. З переліком можна ознайомитись на офіційному вебсайті Комісії за посиланням.

*****

Національний депозитарій України оновив склад Наглядової
ради, призначив очільника та запропонував Голову правління

26 квітня 2021 року акціонери ПАТ «Національний депозитарій України» обрали новий склад Наглядової ради.

До складу Наглядової ради увійшли: Гелетій Юрій – представник акціонера Національний банк України, Кий Олексій – незалежний директор, Лісовенко Віталій – незалежний директор, Мілентьєв Віталій – незалежний директор, Шляхов Ярослав – представник акціонера Держава Україна в особі НКЦПФР.

Головою Наглядової ради НДУ призначено Віталія Мілентьєва.

5 травня Наглядова рада НДУ завершила конкурсний відбір на посаду Голови правління ПАТ «НДУ», участь в якому взяли 14 кандидатів.

За результатами проведеного рейтингового голосування, Наглядова рада серед 5 фіналістів визначила переможця конкурсу на посаду Голови Правління НДУ – Юдіна Олексія Віталійовича.

У відповідності до Статуту ПАТ «НДУ» його кандидатура буде винесена на розгляд позачергових зборів акціонерів, які відбудуться найближчим часом, повідомляється на сайті Нацдепозитарія.

Структура власності ПАТ «НДУ»: 25% акцій належить Державі Україна (управління здійснює НКЦПФР), 25% – належать Національному банку України, 24,99% – ПАТ «Державний ощадний банк України», 10,94% – КНПФ Національного банку України, 9,99% – АТ  «Укрексімбанк», менше 5% акцій – іншим власникам.

*****

Президент підписав закон щодо проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації під час карантину

Президент України підписав Закон «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо відновлення проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації» № 1365-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року.

Цей закон дає змогу розпочати підготовку та проведення великої приватизації на аукціонах, які були призупинені через обмежувальні заходи у зв’язку з пандемією COVID-19 з березня 2020 року.

Документ передбачає, що в період дії карантину не проводяться аукціони зі зниженням стартової ціни, аукціони за методом вивчення цінових пропозицій, а також приватизація шляхом викупу об’єктів великої приватизації. Державне майно дозволяється продавати лише на аукціоні з умовами, коли торги виграє покупець, який запропонував найвищу ціну та взяв на себе зобов'язання виконати умови продажу.

«Попри коронакризу, незмінною залишається наша ціль на приватизацію державних підприємств, які часто управляються вкрай неефективно і є розсадниками корупції. Більш того, щоб забезпечити швидке відновлення економіки після пандемії та зростання добробуту наших громадян, ми повинні покращувати бізнес-клімат і створювати сприятливі умови для залучення в Україну інвестицій», – зазначив Глава держави.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

*****

Проєкт Закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії" прийнято за основу

27 квітня Верховна рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії", повідомляє сайт парламенту.

Законопроєктом передбачається якісне та концептуальне оновлення редакції Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з метою закріплення нових підходів до регулювання відповідних ринків фінансових послуг та діяльності відповідних фінансових установ.

Пропонується визначити: відповідну термінологію; види фінансових послуг; засади взаємодії надавача фінансових послуг з клієнтами та захисту їх прав; основні засади діяльності з надання фінансових послуг; засади державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг тощо.

Законопроєктом також пропонується внести відповідні зміни до Цивільного кодексу, законів України «Про Національний банк України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та низки інших законів України.

Проект Закону зареєстровано за №5065.

*****

Настрої бізнесу погіршилися через посилення карантинних обмежень – результати опитування підприємств у квітні

Бізнес у квітні погіршив оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності у відповідь на посилення карантинних обмежень та зростання невизначеності. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Національний банк на щомісячній основі.

За квітень 2021 року він становив 46.9 проти 51.4 у березні і знову опустився нижче рівноважного значення (50 пунктів). У квітні підприємства більшості секторів, залучених до щомісячного опитування, песимістично оцінили результати своєї діяльності: секторальні індекси підприємств промисловості, торгівлі та сфери послуг опустилися нижче нейтрального рівня. Водночас будівельні компанії вперше після вересня 2019 року продемонстрували оптимістичні настрої.

Підприємства промисловості після двох місяців оптимізму знову погіршили оцінки ділової активності: у квітні секторальний індекс знизився до 49.8 з 52.3 у березні. Підприємства промисловості очікують на значне зростання цін на сировину, матеріали та власну продукцію; водночас зберігають позитивні оцінки щодо обсягів нових замовлень та обсягів виготовлення продукції. Обсяги нових експортних замовлень залишатимуться на поточному рівні.

Підприємства сфери торгівлі також погіршили оцінки своїх економічних результатів: секторальний індекс знизився в квітні до з 48.9 з 52.2 у березні. Респонденти очікують зменшення обсягу закупівлі товарів для продажу. На тлі посилення очікувань щодо зростання закупівельних цін підприємства сектору посилили свої оцінки щодо зростання  вартості товарів для продажу та зменшення розміру торговельної маржі. Водночас очікується незначне зростання обсягів товарообороту. Підприємства сфери послуг найсуттєвіше відреагували на запровадження посиленого карантину та значно погіршили очікування щодо економічних результатів своєї діяльності: секторальний індекс знизився до 43.0 у квітні з 51.4 у березні. Респонденти очікують зниження обсягів наданих послуг, обсягів нових замовлень та замовлень у процесі виконання й планують збільшити тарифи на власні послуги.

Підприємства будівництва (будівництва житла) на тлі сезонного пожвавлення та збільшення інвестиційного попиту вперше після вересня 2019 року були єдиними серед інших секторів, які оптимістично оцінили економічні перспективи своєї діяльності: секторальний індекс у квітні нарешті перевищив рівноважний рівень і зріс до 51.5 проти 40.6 у березні. Підприємства сектору очікують збільшення обсягів нових замовлень, закупівлі послуг підрядників сировини та матеріалів, виконання будівельних робіт.

Підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі подорожчання сировини і товарів постачальників та поки не очікують на збільшення чисельності своїх працівників.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 05 до 23 квітня 2021 року. В опитуванні взяли участь 297 підприємств. Серед опитаних підприємств 41.8%  – компанії промисловості,  30.3% – сфери послуг, 23.9% – торгівлі, 4.0% – будівництва. 37.0% респондентів – великі підприємства, 30.0% – середні, 33.0% – малі.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21