Новини УАІБ

09 листопада 2021

Представниця УАІБ увійшла до складу Громадської
ради при Міністерстві фінансів

4 листопада відбулися установчі збори із формування нового складу Громадської ради при Міністерстві фінансів України.

До нового складу ради увійшло 40 представників інститутів громадського суспільства, які на громадських засадах будуть брати участь у формуванні та реалізації державної політики Міністерства фінансів. 

Українську асоціацію інвестиційного бізнесу у Громадській раді буде представляти Наталія Зеленецька, Директор з питань фінансової та податкової політики.

Того ж дня відбулося перше засідання Громадської ради, на якому було обрано Голову, заступника голови та секретаря ради. Головою Громадської ради став Олег Платонов (Асоціація «Укрзовніштранс»), заступником голови була обрана Тетяна Потопальська (ГО «Українське ядерне товариство»), а секретарем ради - Дмитро Олексієнко (Асоціація «Український національний комітет міжнародної торгової палати»). 

*****

Уряд і Міжнародна фінансова корпорація розвиватимуть проекти державно-приватного партнерства в Україні, — Денис Шмигаль

Співпрацю у сфері інфраструктури й енергетики, розвиток регіонів та ринків капіталу обговорили під час онлайн-зустрічі 8 листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Керуючий директор, виконавчий віце-президент Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Махтар Діоп. Про це повідомляє Урядовий портал.

Глава Уряду підкреслив, що Україна активно відновлює інфраструктуру й прагне розвивати механізм державно-приватного партнерства (ДПП). За його словами, МФК і Мінінфраструктури узгодили перші дві ділянки дороги для майбутніх проектів ДПП: Луцьк – кордон Польщі та Харків – Запоріжжя.

«Ми плануємо, що угоди з МФК будуть укладені до кінця цього року. Будівництво за кошти приватних інвесторів відбуватиметься вперше. Дуже важливо залучити якісних інвесторів у перші пілотні проекти, аби масштабувати механізм на більшу кількість об’єктів», — зазначив Денис Шмигаль. 

Прем’єр-міністр підкреслив високий рівень співпраці з МФК щодо підготовки пілотних проектів концесії морських портів «Ольвія» та «Херсон». Він додав, що враховуючи позитивні результати концесії, співпраця буде продовжена й по «Морському торговельному порту «Чорноморськ». 

Очільник Уряду сподівається і на пришвидшення роботи щодо імплементації інших проектів державно-приватного партнерства, зокрема по аеропортах, та концесій залізничних вокзалів.  

Як зауважив Денис Шмигаль, Україна також зацікавлена розвивати державно-приватне партнерство у відновленні систем зрошення. 

«Зміна клімату й виклики, пов’язані з цим, нещодавно зібрали в Глазго багатьох світових лідерів. Важливо знайти правильні кроки на шляху адаптації до змін клімату і розвиток системи зрошення є одним з них. Україна зацікавлена в співпраці з МФК для залучення інвесторів у розвиток проектів у сфері іригації», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Денис Шмигаль додав, що стратегічною метою України залишається  приєднання до енергосистеми ЄС ENTSO-E та розвиток відновлювальної енергетики. 

Крім того, Глава Уряду зауважив, що МФК стала першою міжнародною фінансовою установою, яка підписала угоду про входження до капіталу українського банку з державною часткою і, відповідно, стане акціонером «Укргазбанку». Це стало потужним сигналом для всіх інвесторів, що країна виконує свої зобов’язання з реформування банківського сектору та побудови сталої банківської моделі, заснованої на кращих світових практиках. 

Денис Шмигаль і Махтар Діоп також обговорили фінансування муніципальних проектів. Очільник Уряду подякував МФК за підтримку розвитку муніципальної інфраструктури. 

«Розраховуємо на подальше розширення прямого фінансування МФК місцевих органів влади, зокрема в залученні інвестицій до сфери сортування та переробки твердих побутових відходів у містах України», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

Також Денис Шмигаль відзначив, що Уряд спільно з Національним банком здійснюють успішні кроки щодо розвитку ринку капіталу в Україні. А також Уряд напрацьовує механізм впровадження другого (накопичувального) рівня пенсійної системи.

*****

«Сталий розвиток, в тому числі у фінансах, – єдина прийнятна модель майбутнього», – Максим Лібанов, Член НКЦПФР

Комісія давно опікується питаннями «зеленого» фінансування і надалі впроваджуватиме ESG-принципи в регулюванні. Про це розповів Максим Лібанов, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на вебінарі «Прискорення сталого фінансування разом». Захід організували мережа SBFN (Sustainable Banking and Finance Network) та IFC (International Finance Corporation).

«Сталий розвиток та ESG (Environmental, Social and Corporate Governance) – вже певний час не тільки загальні вимоги чи світові тренди, це реальна необхідність для ледь не усього корпоративного сектору. Ми стаємо не тільки свідками, але й учасниками процесу, коли зелене фінансування та корпоративне управління на засадах ESG сприяє сталому розвитку бізнесу», – зазначив комісіонер.

Виступаючи на панельній дискусії «Інновації у співпраці для просування стабільного фінансування на різних ринках», М.Лібанов нагадав, що у липні 2021 року НКЦПФР систематизувала світові здобутки в частині Green Bonds і схвалила Рекомендації щодо реалізації або фінансування проектів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій. Документ готували з урахуванням нормативної бази та методичних рекомендацій провідних учасників ринку капіталів – Європейської комісії, Міжнародної асоціації ринків капіталу (ICMA), Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Світового банку (World Bank).

«Це величезний крок до розбудови ринку зелених облігацій в Україні. Сподіваємося, що бізнес незабаром скористається цим інструментом і випустить перші екологічні бонди», – додав він.

За словами М.Лібанова, наразі регулятор завершує текст Додатку з питань ESG до Кодексу корпоративного управління і незабаром представить його ринковій спільноті.

НКЦПФР офіційно приєдналась до SBFN у липні 2020 року. Мережа SBFN та IFC працюють з Комісією над розробкою дорожньої карти сталого фінансування, формуванням нормативної бази та наданням методичної допомоги в розвитку банківських продуктів зеленого та кліматичного фінансування. Мережа сталого банкінгу – це добровільне об’єднання регуляторів фінансового сектору і банківських асоціацій із країн, що розвиваються. Метою діяльності є поліпшення екологічного, соціального та корпоративного управління в банківській сфері та розвитку фінансового ринку.

*****

«Партнерство – запорука успішного запуску пенсійної
реформи», – Юрій Бойко, Член НКЦПФР

Таку думку висловив Юрій Бойко, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за підсумками засідання робочої групи з питань запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Таке обговорення проходило спільно з Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики України та  іншими органами та відомствами.

«Переконаний, що наразі ми маємо об’єднати зусилля та дотримуватись партнерських засад задля вчасного, врегульованого та успішного запуску другого рівня пенсійної реформи, – зауважив Ю.Бойко. – Комісія підтримує запропоновану схему, за якою обов’язкові внески сплачуватимуть на користь людей роботодавці – за рахунок зниження Єдиного соціального внеску, без зростання податкового навантаження на бізнес. А громадяни вже сплачуватимуть внески на добровільній основі. При цьому, держава додатково сплачуватиме стимулюючі внески – у розмірі сплачених людьми. Ця модель дійсно революційна і щедра зі сторони держави, і, що важливо, не буде тиску на громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок».

У той же час, НКЦПФР виступає за функціонування виключно державного пенсійного фонду на першому етапі роботи оновленої пенсійної системи. Це дозволить переконатись в ефективності роботи та підготувати всю необхідну нормативну базу. Вже через рік – два до роботи можуть бути допущені приватні фонди.

Планується, що за результатами засідання учасники розроблять рекомендації Кабінету Міністрів України щодо запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

НКЦПФР нагадує, що регулятор має на меті розширити перелік ефективних фінансових інструментів для формування якісного портфелю пенсійних інвестицій.

*****

В Україні функціонуватиме уніфікована методика затвердження
нормативної грошової оцінки землі

Уряд ухвалив історичну для земельної реформи постанову «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Він зазначив, що раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнялися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають як багато економічних питань прив’язано до НГО земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду.

«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», – підкреслив Міністр.

Роман Лещенко пояснив, що відтепер нормативно-грошова оцінка визначається так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО.

«Ця постанова – важливий ключ для територіальних громад у повномасштабному проведенні НГО всіх земель, що розташовані на їх територіях. Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі «клаптики». Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур», – резюмував Роман Лещенко.

*****

НКЦПФР допустила до обігу в Україні нові цінні папери іноземних емітентів: тепер їх 85

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкуприйняла ряд рішень про допуск іноземних цінних паперів на український ринок капіталу. Тепер українські інвестори можуть скористатись можливістю інвестувати у 85 цінних паперів іноземних емітентів.

На засіданні 4 листопада 2021 року Комісія дала старт обігу на українських регульованому і нерегульованому ринку таких компаній:

NIKE, INC.,

MERCK & CO., INC.,

PAYPAL HOLDINGS, INC.,

NVIDIA CORPORATION,

PEPSICO, INC.,

PFIZER INC.,

QUALCOMM INCORPORATED,

THE PROCTER & GAMBLE COMPANY,

THE WALT DISNEY COMPANY,

STARBUCKS CORPORATION,

UNITED PARCEL SERVICE, 

WALMART INC.

Коментуючи це рішення Голова НКЦПФР Руслан Мамедов зазначив: «ми вже давно говоримо про розширення можливостей інвестування в ширший перелік фінансових інструментів. Тому ми вітаємо прихід на український ринок капіталу нових компаній, тим паче, таких репутаційно сильних і доволі успішних. Для українського ринку капіталу це не тільки опція збільшення обігу, але й інтеграції у міжнародні ринки».

З повним переліком іноземних цінних паперів, допущених до обігу в Україні, можна ознайомитись наофіційному вебсайті Комісії.

*****

Міжнародні резерви зросли до 29,7 млрд дол. США за підсумками жовтня

Як повідомляє Нацбанк України, станом на 01 листопада 2021 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 29 654,2 млн дол. США. У жовтні вони зросли на 3,3% передусім через валютні надходження на користь уряду та купівлю валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку.  Загалом динаміку резервів упродовж жовтня визначали такі чинники:

по-перше, операції з управління державним боргом.

Валютні надходження на користь уряду склали 1 144,9 млн дол. США, зокрема 588,7 млн євро – транш від Європейської комісії, а 431,9 млн дол. США – від розміщення внутрішніх держоблігацій (ОВДП).  На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано 911,7 млн дол. США, з яких 685,0 млн дол. США –  на обслуговування та погашення ОВДП.  Крім того, у жовтні Національний банк сплатив 86,5 млн дол. США на користь Міжнародного валютного фонду;

по-друге, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку.

Більшу частину жовтня пропозиція на міжбанківському валютному ринку переважала попит, що дало змогу Національному банку викупити в резерви 752,2 млн дол. США. Водночас для згладжування надмірних девальваційних коливань упродовж місяця регулятор продав 49,6 млн дол. США.  Загалом за підсумками жовтня 2021 року обсяги чистої купівлі валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку становили 702,6 млн дол. США;

по-третє, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). Минулого місяця їхня вартість зросла на 98,8 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,9 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

Довідково: Дані щодо обсягу міжнародних резервів України, обсягу платежів з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті, а також щодо зміни вартості фінансових інструментів наведено в еквіваленті до долара США за офіційним курсом Національного банку України на 1 листопада 2021 року.

*****

Комітет з питань економічного розвитку рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій у процесі приватизації

Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні розглянув у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації» (№ 5397). Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради.

У законопроекті пропонується: уточнити види об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, зокрема, виключити з відповідного переліку державні підприємства з виготовлення, ремонту технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю та додати до цього переліку підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України; викласти у новій редакції терміни «електронна торгова система (ЕТС)» та «центральна база даних»; уточнити, що на період встановлення Кабінетом Міністрів карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для об’єктів великої приватизації не проводяться аукціони із зниженням стартової ціни, аукціони за методом вивчення цінових пропозицій та викуп.

Під час підготовки проекту до другого читання, було подано сім поправок, із яких три пропонується врахувати повністю або частково і чотири - відхилити.

Зокрема, пропонується чіткіше розмежувати в Законі «Про приватизацію державного і комунального майна» пам’ятки загальнонаціонального або національного значення, встановивши, що об’єкти, які віднесені до відповідного переліку, затвердженого Міністерством культури та інформаційної політики, як об’єкти архітектури національного значення, не можуть бути продані.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з техніко-юридичним опрацюванням.

*****

Огляд діяльності ПФТС за жовтень 2021 року

У жовтні 2021 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 20,4 млрд грн (249% рівня аналогічного періоду 2020 року та 94% рівня вересня 2021 року). У січні-жовтні 2021 р. укладено 7 750 біржових контрактів на загальну суму 174,2 млрд грн (162% та 166% рівня аналогічного періоду 2020 року).

На «ринку заявок» укладено 16% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 80,9% угод, на ринку РЕПО — 2,9% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 0,2%.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 99,9% (корпоративні облігації — 100%, державні облігації — 99,9%, акції — 11%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 48,3% (акції — 82%, корпоративні облігації — 56%, державні облігації — 48,2% та муніципальні облігації — 15%).

У жовтні 2021 року 43 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 51 випуском цінних паперів (ОВДП — 34, ОЗДП — 4, корпоративні облігації — 7, акції — 5, муніципальні облігації — 1). У січні-жовтні 2021 р. 57 учасників торгів укладали угоди з 127 випусками цінних паперів (ОВДП — 61, ОЗДП — 9, акції — 22, корпоративні облігації — 23, муніципальні облігації — 6, цінні папери ІСІ — 1, цінні папери ІСІ іноземного емітента — 1, облігації іноземної держави — 1, акції іноземного емітента — 2, облігації іноземного емітента — 1).

Найбільший обсяг торгів у жовтні було укладено з державними облігаціями – 20,2 млрд грн (93% рівня вересня 2021 року).

Серед 34 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 5 випусків — з датою погашення в 2021 році (4,5 млрд грн), 16 випусків — з датою погашення в 2022 році (12,1 млрд грн), 8 випусків — з датою погашення в 2023 році (2,1 млрд грн), 2 випуски — з датою погашення в 2024 році (0,2 млрд грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2025 (1,1 млрд грн), 2026 (0,1 млрд грн) та 2027 (0,1 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2022-02-02, 2027-05-26 та 2022-11-23, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2022-05-11, 2021-12-01 та 2022-02-02.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2032-09-25, 2027-09-01 та 2022-09-01.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у жовтні склав 183,2 млн грн (511% рівня вересня 2021 року).

На ПФТС відбулося публічне розміщення облігацій серії G ПТК ТОВ "Агромат". Було розміщено 100 000 шт. відсоткових облігацій номінальною вартістю 1 000 грн з датою погашення 25.09.2024 р. Відсоткова ставка за облігаціями встановлена у розмірі 13% на усі відсоткові періоди.

Найбільшим попитом користувалися облігації ПТК ТОВ "Агромат" (серія G), ТОВ «НОВА ПОШТА» (серія B) та АТ "ТАСКОМБАНК" (серія I).

Обсяг торгів муніципальними облігаціями у жовтні склав 1,1 млн грн.

Найбільшим попитом користувалися облігації Харківської міської ради (серія G).

У сегменті акцій підприємств у жовтні 2021 року загальний обсяг торгів склав 74,9 млн. грн. (1190% рівня вересня 2021 року).

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ АБ "ПІВДЕННИЙ", ПАТ "Донбасенерго" та АТ "Прикарпаттяобленерго".

Станом на 31 жовтня 2021 року кількість членів АТ «Фондова біржа ПФТС», допущених до торгів, становила 56: 30 банків та 26 фінансових компаній. До торгів на АТ «Фондова біржа ПФТС» було допущено 319 випусків цінних паперів, з яких 115 випусків ЦП перебували у Біржовому реєстрі.

У Біржовому списку ПФТС знаходились 106 випусків внутрішніх державних облігацій, 13 випусків зовнішніх державних облігацій, 74 випуски корпоративних облігацій, 76 випусків акцій підприємств, 14 випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, 10 випусків муніципальних облігацій, 1 державний дериватив, 2 випуски облігацій іноземної держави, 9 випусків облігацій іноземних емітентів, 11 випусків акцій іноземних емітентів та 3 випуски цінних паперів інститутів спільного інвестування іноземних емітентів.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 01.12.21
Кількість КУА306на 01.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 01.12.21
Кількість ІСІ1667на 01.12.21
Кількість НПФ*56на 01.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21