Новини УАІБ

13 січня 2020

Суттєве доопрацювання законопроекту № 2284 допоможе уникнути
подальшого підвищення колізійності українського законодавства та
спотворення вітчизняної моделі держрегулювання замість задекларованої гармонізації із законодавством ЄС

Напередодні прийняття у першому читанні законопроекту №2284 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів Українська асоціація інвестиційного бізнесу взяла участь у круглому столі «Неринковість» фондового ринку в Україні: економіко-правові складові», який відбувся уІнституті економіки та прогнозування НАН України.

Науковці, експерти та фахівці фондового ринку обговорили об’єктивні реалії фондового ринку в Україні, повноваження регулятора фондового ринку, адекватність регуляторних практик і законодавчих ініціатив НКЦПФР реаліям ринку, стан імплементації міжнародних зобов’язань України у частині транспонування європейського права в Україні та інші актуальні теми.

Учасники круглого столу констатували, що цільові орієнтири розвитку фондового ринку, зафіксовані у Комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 року, залишилися банальною декларацією, попри вражаючі кількісні показники 5-річного «очищення» фондового ринку, динаміка ключових якісних показників є глибоко депресивною, що явно дисонує з тезою про досягнуте очищення і прозорість ринку, в Україні фактично знищено біржовий ринок акцій після низки некомпетентних дій НКЦПФР (нормотворчі експерименти над акціонерними товариствами, профанація процедур squeeze-out, відсутність належного захисту міноритарних акціонерів, хаотична зміна лістингових вимог,  неадекватна рівню розвитку ринку капіталів України імплементація в повному обсязі вимог європейського законодавства щодо розкриття інформації, розробленого для розвинутих ринків.

Позицію УАІБ щодо процесу імплементації вимог законодавства ЄС в Україні на круглому столі представила директор з міжнародних зв’язків Анастасія Гаврилюк, яка  виступила на тему: «Доступ до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС через імплементацію вимог законодавства ЄС в Україні відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС: невирішуване завдання?». Вона зазначила, що Асоціація підтримує висновок Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, що у законопроекті №2284 за благими намірами ховаються норми, які прямо суперечать праву ЄС та європейським принципам регулювання.

А.Гаврилюк, зокрема,  зазначила, що для отримання доступу на ринок ЄС для КУА та фондів з України, країна та її головний регулятор у цій сфері (НКЦПФР) мають виконати кілька умов, що виходять за межі безпосереднього транспонування законодавства ЄС в українське, яке було б визнано за результатами оцінки Європейської Комісії як відповідне (таке, що долучає український фондовий ринок, індустрію фондів та управління активами, й фінансовий сектор у цілому, до регуляторного режиму внутрішнього Спільного ринку ЄС). Так, для цього потрібно ще встановити та формалізувати зв’язки між НКЦПФР та національними регуляторами (усіх) країн-членів ЄС/ЄЕП, що наразі є проблематичним питанням. Український регулятор має підписаний Меморандум про взаєморозуміння поки що лише з Національною комісією з цінних паперів Румунії та з Управлінням з фінансових послуг Мальти.

Проте найбільшою перепоною для доступу українських професійних учасників ринку та фондів до Спільного ринку ЄС є глибокі зміни у регулюванні фінансових ринків у самому ЄС, підкреслила А.Гаврилюк. Вони полягають у суттєвому розширенні наглядових функцій та повноважень пан’європейських регуляторів (у т. ч. щодо цінних паперів та ринків – ESMA), що є транскордонними, однак не можуть поширюватися поза країни-члени ЄС/ЄЕП. Це, на думку Європейської Комісії, опубліковану ще у її звіті про впровадження ПВЗВТ з Україною за 2016 рік, стає на заваді повному впровадженню Україною законодавства ЄС у сфері фінансових послуг, адже новостворені регулятори фінансових послуг на рівні ЄС не мають правових підстав для роботи поза межами ЄС. Зважаючи, що  через різку зміну підходу до регулювання фінансових послуг в ЄС передбачена в УА, перспектива надання режиму внутрішнього ринку для України стала непевною, УАІБ підтримує висновок науковців, що Україні та ЄС потрібно обговорити та з’ясувати можливості та перспективи подальшої інтеграції ринків фінансових послуг, одним із варіантів якого може бути компромісне рішення – не впроваджувати найскладніші норми в обмін на спрощений порядок виходу українських компаній на ринок ЄС.

Ще у травні минулого року Іванна Климпуш-Цинцадзе, ексвіцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а нині голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, заявила, що у 2020 році ми справді маємо можливість після введення Угоди в дію — вперше за п'ять років — говорити про її перегляд, щоб запропонувати ЄС бачення України щодо такого перегляду через те, що в Україні змінилася структура економіки, а в ЄС суттєво змінилося правове регулювання в різних галузях. Це дозволяє пропонувати перегляд, але на основі нашого національного інтересу, на основі також того, як розвивається і ринок, і право Європейського Союзу.

Серйозною проблемою у процесі підготовки євроінтеграційних законопроектів, на думку А. Гаврилюк, є і нестача або недостатня якість офіційних перекладів директив та регламентів ЄС у сфері фондового ринку та інвестиційних фондів, що можуть провокувати як викривлене розуміння норм права ЄС на етапі їх транспонування в українське правове поле, так і подальші юридичні проблеми у ході їх імплементації в Україні учасниками ринку та регулятором.

В УАІБ вважають, що народним депутатам України варто прислухатися до думки ринкового та експертного середовища під час доопрацювання на друге читання законопроекту №2284 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, щоб уникнути подальшого підвищення колізійності українського законодавства та спотворення вітчизняної моделі державного регулювання замість задекларованої гармонізації із законодавством ЄС.

*****

До Парламенту подано депутатський законопроект
«Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»

До Парламенту подано депутатський законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №2683), він направлений на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дозволять створити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах. Так, роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) сплачуватимуть внески у розмірі 1% від заробітної плати (доходу). За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Роботодавець зобов’язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% від суми заробітної плати такого працівника.

Проектом закону пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи (осіб, із заробітної плати яких здійснюються відрахування) у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

Документом запропонована комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків у Пенсійному казначействі, залучення Центрального адміністратора для здешевлення та консолідації послуг з адміністрування персоніфікованих рахунків учасників Пенсійного казначейства, а також у недержавних пенсійних фондах, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.

Управління активами коштів Пенсійного казначейства буде здійснюватися компаніями з управління активами, допущеними до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.

Зберігання активів Пенсійного казначейства буде здійснюватися банками-зберігачами, допущеними до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації. Авторизація компаній з управління активами, зберігачів, недержавних пенсійних фондів, адміністраторів та страхових компаній буде здійснюватися шляхом включення їх до Реєстру авторизованих суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення за умови відповідності таких суб’єктів встановленим законом вимогам.

Учасник системи повинен обрати пенсійний портфель (консервативний, збалансований або динамічний) авторизованої компанії з управління активами Пенсійного казначейства або авторизований недержавний пенсійний фонд. При цьому свій вибір учасник системи здійснює в електронному кабінеті учасника системи на сайті Центрального адміністратора або подає заяву встановленого зразка до органів Центрального адміністратора.

Внески учасників системи, які не визначились зі своїм вибором, підлягають автоматичному розподілу між пенсійними портфелями, управління активами яких здійснюється авторизованими компаніями з управління активами, з якими Радою Пенсійного казначейства укладені договори. Учасник системи матиме право змінити пенсійний портфель або обрати авторизований недержавний пенсійний фонд.

Законопроектом передбачено, що учасники системи будуть мати право на отримання за рахунок коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення одноразових виплат, прискорених виплат, програмних виплат, довічних пенсій.

Також передбачено внесення змін до низки законодавчих актів України з метою регламентації відповідальності за порушення законодавства у системі загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, узгодження норм законопроекту з нормами чинного законодавства.

 У кінцевому підсумку, основною метою проекту закону є створення накопичувальної пенсійної системи, яка повинна бути:

- простою та зрозумілою для учасників системи, включаючи однакові умови доступу для всіх категорій осіб;

- дешевою, включаючи заходи з консолідації певних функцій та обмеження максимальних розмірів витрат, що відшкодовуються за рахунок активів учасників;

- надійною, що передбачає встановлення принципів обережного інвестування та встановлення дієвих систем управління ризиками при проведенні операцій з пенсійними активами.

*****

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів
за січень-вересень 2019 року зросли на 16,3%

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за січень-вересень 2019 року зросли на 16,3% - з 43,98 трлн. євро до 51,16 трлн. євро. Такі результати містяться у Звіті, оприлюдненому Представницькою асоціацією європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA).

Його дані наведені на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності фондів EFAMA зазначено у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок жовтня 2019 року були США – 24,39 трлн. євро, країни Європи - 16,45 трлн. євро, Австралія - 1,92 трлн. євро, Японія - 1,82 трлн. євро, Бразилія - 1,82 трлн. євро, Канада - 1,63 трлн. євро та Китай - 1,61 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів станом на початок жовтня 2019 року була такою: фонди акцій - 41,3%; фонди облігацій – 21,4%; збалансовані та змішані фонди - 17,3%; фонди грошового ринку - 11,9%; фонди нерухомості - 1,9%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 6,2%.

Сукупний приплив коштів до зазначених інвестиційних фондів у січні-вересні 2019 року склав 1238 млрд. євро (для порівняння, у січні-вересні 2018 року вони залучили 2102 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів виявились інвестфонди США (667 млрд. євро) та Європи (324 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок жовтня 2019 року дорівнювала 135,37 тис. (на початку 2019 року цей показник становив 131,98 тис.). В Європі їх нараховувалось 58,54 тис., у Північній та Південній Америці - 38,28 тис., в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 36,51 тис., в Африці - 2,04 тис.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо корпоративних операцій емітента»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо корпоративних операцій емітента».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, ним вносяться зміни до Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 12.04.2016 р. №391 та Порядку направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 7.03.2017 р. №148 з метою приведення їх у відповідність до вимог законодавства в частині визначення та уточнення дій професійних учасників ринку цінних паперів, номінальних утримувачів та депозитаріїв-кореспондентів при виплаті власникам цінних паперів дивідендів, а також уточнення дії професійних учасників ринку цінних паперів щодо направлення повідомлень через депозитарну систему України.

*****

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо взаємодії учасників депозитарної системи України»

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо взаємодії учасників депозитарної системи України».

Документ підготовлено відповідно до законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про депозитарну систему України» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» з метою дотримання учасниками депозитарної системи України вимог актів законодавства.

З огляду на зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до яких визначено поняття «споживач фінансових послуг» та «клієнт», уточнено порядок та умови укладення договору про надання фінансових послуг, а також вимоги щодо розкриття фінансовою установою клієнтам визначеної законодавством інформації про умови та порядок діяльності такої фінансової установи, проект передбачає внесення відповідних змін до таких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:

- Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, затверджених Рішенням НКЦПФР від 6 серпня 2013 року №1412;

- Вимог до договору про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача, Рішенням НКЦПФР від 13 грудня 2018 року № 866;

- Вимог до договору про обслуговування випусків цінних паперів між емітентом і Центральним депозитарієм, затверджених Рішенням НКЦПФР від 06 серпня 2013 року №1413;

- Вимог до депозитарного договору між депозитарною установою і Центральним депозитарієм цінних паперів, затверджених Рішенням НКЦПФР від 06 серпня 2013 року №1410;

- Вимог до договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів, затверджених Рішенням НКЦПФР від 15 серпня 2013 року №1518;

- Вимог до договору про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу, затверджених Рішенням НКЦПФР від 20 серпня 2013 року №1524;

- Вимог до договору про проведення грошових розрахунків за результатами клірингу, затверджених Рішенням НКЦПФР від 20 серпня 2013 року №1525;

- Вимог до договору про обслуговування клірингової установи та договору про обслуговування Розрахункового центру, затверджених Рішенням НКЦПФР від 20 серпня 2013 року №1526;

- Вимог до договору про кліринг та розрахунки за правочинами щодо цінних паперів (про надання клірингових послуг), затверджених Рішенням НКЦПФР від 20 серпня 2013 року №1527.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про розкриття фінансовими установами інформації
в загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи
та на веб-сайтах (веб-сторінках) фінансових установ»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про розкриття фінансовими установами інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на веб-сайтах (веб-сторінках) фінансових установ».

У пояснювальній записці до документа вказується, шо метою державного регулювання є вдосконалення порядку оприлюднення публічної інформації в частині гарантування її простоти, дієвості та доступності для користувача. Це забезпечить підвищення ефективності роботи небанківських фінансових установ.

Документом, зокрема, змінено обсяг інформації, що розкривається на веб-сайтах (веб-сторінках) фінансових установ додатково до частини першої та другої статті 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та строки розкриття річної фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності.

З метою приведення у відповідність до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» Положення доповнено новим розділом, яким передбачено вимоги до інформації, яка повинна надаватися клієнту щодо кожного виду фінансових послуг.

*****

За підсумками 2019 року міжнародні резерви України зросли на 22%

За підсумками 2019 року міжнародні резерви України зросли на 22% і на 1 січня 2020 року сягнули $25,3 млрд. (в еквіваленті), інформує НБУ. Такий обсяг резервів не лише перевищив останній прогноз Національного банку ($23 млрд. в еквіваленті, згідно з Інфляційним звітом за жовтень 2019 року), а й сягнув семирічного максимуму – востаннє більший від вищезазначеного обсяг було зафіксовано ще у грудні 2012 року.

Збільшити міжнародні резерви загалом на $4,5 млрд. за рік Національному банку вдалося завдяки збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку, яка зумовлювалася подальшим прискоренням економічного зростання і стійким припливом іноземного капіталу в країну. Нарощування міжнародних резервів відбулося в рік проведення подвійних виборів та здійснення пікових виплат за зовнішнім державним боргом, що є додатковим свідченням зміцнення макрофінансової стабільності в країні.

Упродовж року пропозиція валюти на міжбанківському ринку значно переважала попит. Високий рівень пропозиції забезпечували українські компанії-експортери, передусім, аграрії, які, навіть попри певне погіршення умов торгівлі на світових ринках, нарощували обсяги продажів, а також іноземні інвестори, які продали $4,3 млрд. для купівлі гривневих державних облігацій (ОВДП). Крім того, зовнішнє фінансування активно залучали державні та приватні компанії. Водночас попит імпортерів на валюту був помірним, зокрема завдяки зниженню світових цін на енергоносії. Також меншими були обсяги репатріації дивідендів бізнесу за кордон.

Національний банк діяв відповідно до Стратегії валютних інтервенцій і викуповував сформований надлишок валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи ринковому тренду на зміцнення національної валюти. За підсумками року чиста купівля валюти Національним банком сягнула $7,9 млрд., що є найвищим показником за останні 14 років.

У помісячному вимірі міжнародні резерви найбільше зросли у грудні на тлі несуттєвих виплат за зовнішнім боргом і збільшення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку – на 15,4% або $3,37 млн. Динаміку резервів у грудні визначали такі чинники:

По-перше, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку. Активний продаж валюти приватним сектором економіки, державними компаніями, а також іноземними інвесторами дав змогу Національному банку поповнити міжнародні резерви на $2933,3 млн. (чиста купівля валюти). Зокрема, було куплено $1743,3 млн. за єдиним курсом, $510,0 млн. через вибір найкращого курсу і $730 млн шляхом проведення аукціонів. Водночас для згладжування коливань у бік знецінення Національний банк продав у продовж одного торгового дня $50 млн. за єдиним курсом.

По-друге, операції Уряду з управління державним боргом. Загалом на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $220,3 млн. (в еквіваленті). З цієї суми $181,3 млн. сплачено за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), а решту коштів – за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були компенсовані надходженнями на користь Уряду $514,0 млн., у тому числі: $259 млн. та $198 млн. євро від розміщення ОВДП.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їхня вартість збільшилася на $143,6 млн. (в еквіваленті).

Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 3,9 місяця майбутнього прогнозованого імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У 2019 році інфляція в Україні склала 4,1%

Споживчі ціни в грудні 2019 року порівняно із листопадом 2019 року знизилися на 0,2%, а за минулий рік у цілому зросли на 4,1%, інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція в грудні 2019 року порівняно із листопадом 2019 року становила 0,3%, за рік у цілому – 3,9%.

 

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА297на 19.05.20
Кількість ІСІ1449на 19.05.20
Кількість НПФ*60на 19.05.20
Кількість СК*2на 31.03.20
Активи, млн. грн.

366 825

на 31.03.20