Новини УАІБ

17 серпня 2021

УАІБ: Огляд діяльності публуічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за липень 2021 року

Другий місяць поспіль українські фондові біржі закрилися зі зниженням показників: індекс УБ зменшився на -2,36%, індекс ПФТС - на -1,15%.

У липні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими результатами: лідером з доходності «з початку року» став сектор закритих фондів з показником +4,79% (+1,63% за місяць)), друге місце посіли відкриті ІСІ (+4,76% (+0,39% за місяць)), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці (-0,64% (-0,32% за місяць)).


Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 15 відкритих ІСІ станом на 30.07.2021 р. становила 174,79 млн грн. Відповідно до показників на кінець липня, загальне збільшення ВЧА склало +4819,15 тис. грн (+3,46%).

Переважна більшість фондів сектору, за винятком чотирьох, завершила місяць зі зростанням доходності, діапазон прибутковості відкритих ІСІ коливався від +2,86% до -0,72%.

За результатами липня лідерами із залучення коштів інвесторів стали:

«ОТП Класичний» (+5634,74 тис. грн (+7,52%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки значному розміщенню сертифікатів (+6,60% в обігу) отримав найбільший у секторі чистий притік капіталу у розмірі +4972,78 тис. грн;

«КІНТО-Казначейський» (+45,37 тис. грн (+1,00%)) – завдяки додатковому залученню коштів інвесторів (+0,25% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +11,31 тис. грн чистого притоку капіталу.

Найбільші виплати інвесторам у липні зробили такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (-40,67 тис. грн (-0,29%)) – найбільший чистий відтік у секторі, який пов'язаний з викупом у інвесторів незначної кількості сертифікатів (-0,70% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -112,70 тис. грн;

«КІНТО-Класичний» (+110,08 тис. грн (+0,34%)) – попри позитивну переоцінку складових інвестпортфеля, викуп в учасників фонду 48 шт. інвестиційних сертифікатів спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -34,32 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (-4,41 тис. грн (-0,09%)) – виплати інвесторам (-0,34% в обігу) призвели до відтоку капіталу -17,91 тис. грн «чистими».

Список основних гравців сектору у липні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (46,12% сукупної ВЧА (80,61 млн грн)), другу сходинку посів фонд «КІНТО-Класичний» (18,64% (32,58 млн грн), третє місце за фондом «ОТП Фонд Акцій» (8,12% (14,19 млн грн)). Четверте місце закріпилося за фондом «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,99% (8,72 млн грн)), фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (4,82% (8,42 млн грн)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«Надбання» (+2,86%), «ОТП Класичний» (+0,86%) та «КІНТО-Казначейський» (+0,75%).

Найменші показники зміни вартості своїх цінних паперів у липні були у фондах: «ВСІ» (-0,72%), «Софіївський» (-0,57%) та «ТАСК Ресурс» (-0,15%).


Інтервальні фонди

У липні до огляду включено одинінтервальний ІСІ, чисті активи якого, за даними УАІБ, дорівнювали 836,28 тис. грн.

Через брак інформації за минулий період зробити порівняльний аналіз за липень 2021 року неможливо.


Закритіфонди

Вартість чистих активів трьохзакритих ІСІ, які включено до огляду за липень, на кінець місяця склала 16,55 млн грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +272,94 тис. грн (+1,68%).

Жоден фонд не здійснював виплати інвесторам і не залучав їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За підсумками липня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «КІНТО-Голд» (+1,93%), «Індекс Української Біржі» (+1,66%) та «ТАСК Універсал» (+1,29%).

*****

Стратегія економічної безпеки України до 2025 року передбачає
активізацію національнго фондового ринку

Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про Стратегію економічної безпеки України до 2025 року. Відповідний Указ опубліковано на сайті Офісу Президента. 

Як інформує Офіс Президента, у Стратегії зазначено, що національні інтереси України – це сталий розвиток вітчизняної економіки, інтеграція країни в європейський економічний простір та розвиток рівноправної взаємовигідної економічної співпраці з іншими державами.

Серед завдань – забезпечення стійкості до зовнішніх і внутрішніх викликів та загроз, збереження та розвиток економічної потужності країни, а також гарантування економічної незалежності України та здатності до захисту національних економічних інтересів.  

У документі також йдеться про активізацію розвитку національного фондового ринку для забезпечення його ефективності та конкурентності.

У числі викликів та загроз у сферах фінансової та інвестиційно-інноваційної безпеки названо функціонування системи пенсійного забезпечення в умовах високого демографічного навантаження, низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів поряд із недостатньою спроможністю регулятора протидіяти зловживанням на ринку, відсутність сприятливих умов для залучення інвестицій та реінвестування, а також недостатнє інституційне забезпечення цих процесів;

Стратегія передбачає - мінімізацію ризиків інвестора шляхом забезпечення ефективного захисту прав інвесторів на фондовому ринку та забезпечення функціонування трирівневої пенсійної системи без підвищення навантаження на фонд оплати праці із збільшенням надходжень до бюджету Пенсійного фонду України. Йдеться у документі також про залучення внутрішніх та іноземних інвестицій у модернізацію і розвиток об'єктів критичної (інженерної, інформаційної, енергетичної) інфраструктури,високотехнологічних підприємств, розширене відтворення основних засобів, у тому числі в результаті проведення прозорої приватизації та ін.

*****

Розширено перелік інформації, що оприлюднюється у формі
відкритих даних, щодо бенефіціарних власників

Наказом Міністерства юстиції України від 26.07.2021 № 2640/5 «Про внесення змін до Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України» розширено перелік інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних. Про це повідомив перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець.

Він зазначив, що відповідний наказ затверджено з метою виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Зокрема, відповідно до наказу, оприлюдненню, серед іншого, підлягають:

- перелік засновників (учасників) юридичної особи із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, якщо засновник – фізична особа, або найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа;

- розмір частки засновника (учасника);

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства та місце проживання кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи або обґрунтована причина його відсутності;

- інформація про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

- інформація про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи.

Як зазначили у Мін‘юсті, розширення переліку інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних, щодо бенефіціарних власників є одним із кроків по імплементацї європейських стандартів в цьому напрямі. Зараз міністерство працює над  підготовкою технічної бази для реалізації цієї цілі.

*****

Президент підписав закон, що стимулюватиме розвиток
цифрової економіки в Україні

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, який парламент ухвалив 15 липня 2021 року.

Закон покликаний створити сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу в Україні, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій і талановитих фахівців.

Для стимулювання розвитку цифрової економіки документ запроваджує правовий режим «Дія Сіті» та визначає організаційні, правові й фінансові засади його функціонування. Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України. Відповідний законопроект наразі опрацьовується у Верховній Раді на виконання завдань, визначених в Указі Президента № 371 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні».

Спеціальні умови оподаткування застосовуватимуться до компаній – резидентів «Дія Сіті». Стати таким резидентом може юридична особа, зареєстрована на території України, яка відповідає низці вимог, вказаних у документі. Статус резидента «Дія Сіті» надає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки. Закон визначає питання, пов’язані з набуттям та втратою цього статусу.

Інформація про компанії, що мають або перебували у статусі резидента «Дія Сіті», міститься в електронному реєстрі «Дія Сіті», який є відкритим та оприлюднюється в мережі Інтернет.

Правовий режим «Дія Сіті» встановлюється на строк не менш ніж 25 років з дня внесення до реєстру запису про її першого резидента.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування, крім пункту 9 частини четвертої статті 5 (віднесення діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, до видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму «Дія Сіті»). Цей пункт набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності законом України, що визначає особливості правовідносин у сфері обігу віртуальних активів.

*****

Створено робочу групу з питань інноваційного розвитку економіки

Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу з питань інноваційного розвитку економіки та затвердив її персональний склад. Про це йдеться на сайті Офісу президента.

Робоча група покликана створити комунікаційну платформу для обговорення та напрацювання пропозицій щодо прискорення інноваційного розвитку економіки, їй доручено внести пропозиції щодо:

першочергових заходів для розвитку цифрової трансформації економіки, впровадження технологічних інновацій у виробничі процеси;

напрямів реалізації інноваційних проектів для активізації найбільш перспективних сфер економічної діяльності, впровадження новітніх підходів та стандартів здійснення діяльності у відповідних сферах;

створення умов для реалізації пріоритетних для держави інноваційних проектів та розвитку технологічних компаній.

До складу робочої групи увійшли:

Андрій Єрмак - керівник Офісу президента, голова робочої групи;

Анатолій Амелін - співзасновник громадської організації "Український інститут майбутнього" (за згодою);

Олександр Борняков - заступник міністра цифрової трансформації;

Юлія Діденко - народний депутат, голова підкомітету з питань оподаткування доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших нарахувань на фонд оплати праці Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики (за згодою);

Дарія Зарівна - радник керівника Офісу президента, секретар робочої групи;

Павло Карташов - директор Фонду розвитку інновацій (Український фонд стартапів) (за згодою);

Тимофій Милованов - радник керівника Офісу президента, виконуючий обов’язки генерального директора державного підприємства "Національний фонд інвестицій України";

Ірина Новікова - заступник міністра економіки;

Олександр Носов - член наглядової ради державного концерну "Укроборонпром" (за згодою);

Роксолана Підласа - народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку (за згодою);

Юлія Свириденко - заступник керівника Офісу президента;

Андрій Сибіга - заступник керівника Офісу президента;

Вікторія Тігіпко - засновниця товариства з обмеженою відповідальністю "ТА Венчурс", член наглядової ради Фонду розвитку інновацій (Український фонд стартапів) (за згодою);

Михайло Федоров - віце-прем’єр-міністр - міністр цифрової трансформації.

*****

Зростання ВВП у ІІ кварталі 2021 року: що посприяло

За даними Державної служби статистики, реальний ВВП у II кварталі 2021 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2020 року – збільшився на 5,4%.

Як зазначив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко, коментуючи дані Держстату, зростанню ВВП сприяли відновлення активності практично у всіх видах економічної діяльності, активізація будівництва на тлі запуску програми іпотечного кредитування, нарощування обсягів реалізації проєктів «Великого будівництва», сприятлива кон’юнктура на зовнішніх сировинних ринках.

«Спостерігаємо відновлення у виробничій сфері, зростання демонструють всі види економічної діяльності, окрім сільського господарства. Ці фактори дозволять компенсувати поточне відставання в економічному розвитку та утримувати до кінця року позитивний тренд. Наша мета – зростання ВВП на 4%», - підкреслив Олексій Любченко.

Він також зазначив, що Урядом були запроваджені безпрецедентні заходи для підтримки бізнесу у період часів турбулентності, що виникли через пандемію: «Програма доступних кредитів 5-7-9 %, державна програма з підтримки бізнесу під час карантину, запровадження мораторію на перевірки та багато іншого. Держава мобілізувала всі доступні заходи, щоб зберегти роботу десятків тисяч українських компаній та сотні тисяч робочих місць. І вже отримали результати - стабільне зростання фактичного ВВП».

Серед основних чинників зростання ВВП в ІІ кварталі цього року названо:

- Ознаки поступового відновлення та формування оптимістичних бізнес-настроїв через пом’якшення карантинних обмежень в економіці. За даними Національного банку, індекс очікувань ділової активності у червні сягнув найвищого значення з жовтня 2019 року і становив 51,6 п. проти 50,5 п. у травні 2021 року.

- Високий споживчий попит населення. Встановлення з 1 січня 2021 року мінімальної заробітної плати на рівні 6 тис. грн та, як наслідок, зростання середньомісячної заробітної плати на 16,5 % у ІІ кварталі 2021 році, порівняно з IІ кварталом минулого року.

- Сприятлива кон’юнктура на зовнішніх сировинних ринках, (у ІІ кв. 2021 року у порівнянні з відповідним періодом 2020 року індекс цін на базові метали збільшився на 68,3 %, світові ціни на залізну руду – у 2,1 раза, на добрива – на 64,8%, на пшеницю – на 30,9 %, на кукурудзу – у 2 рази). За попередніми даними, експорт товарів та послуг у ІІ кв. 2021 року зріс на 45,1 % проти показника ІІ кварталу минулого року.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів313на 27.10.21
Кількість КУА307на 27.10.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 27.10.21
Кількість ІСІ1649на 27.10.21
Кількість НПФ*56на 27.10.21
Кількість СК*2на 31.08.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

491 778

на 31.08.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 105на 31.08.21