Новини УАІБ

03 серпня 2021

У рамках збільшення світової ліквідності МВФ зробила подарунок і Україні

2 серпня Рада Керуючих МВФ більшістю голосів схвалила загальний розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ) у еквіваленті 650 мільярдів доларів США (близько 456 мільярдів SDR) для збільшення світової ліквідності затвердили алокацію СПЗ на 650 млрд дол. Понад 2.7 млрд дол. з цих коштів безоплатно отримає Україна.

Розміщення відбудеться 23 серпня.

Коментуючи новину, Президент України зазначив, що це стане гарним подарунком для нашої країни до 30-річчя незалежності. Ці кошти допоможуть подолати наслідки коронакризи та стимулювати нашу економіку. Я вдячний МВФ та особисто Крісталіні Георгієвій за це рішення, сказав Володимир Зеленський.

Також В. Зеленський наголосив, що для нашої держави дуже важлива співпраця з МВФ, тому Україна продовжує впроваджувати реформи й виконувати структурні маяки задля отримання нового траншу в межах поточної програми stand-by.

«Ми працюємо над завершенням першого перегляду чинної програми Міжнародного валютного фонду та очікуємо місію МВФ у вересні. На цьому я наголосив під час нашої телефонної розмови з пані Крісталіною Георгієвою», – зазначив Глава держави.

*****

Президент підписав два закони, покликані підвищити якість
роботи банків та підвищити захист кредиторів

2 серпня Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» № 1587-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 червня 2021 року.

Як зазначається на сайті Офісу Президента, цей документ допоможе підвищити якість роботи банків в Україні, сприятиме стабільності банківського сектору й посилить захист прав вкладників та інших кредиторів.

Крім того, закон має на меті адаптацію банківського законодавства України до правових норм Європейського Союзу.

Зокрема він зміцнює корпоративне управління в банках шляхом підвищення відповідальності ради та правління фінустанови за ухвалені рішення. Також розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку. Водночас встановлюються вимоги до членів ради та правління банку стосовно їхньої колективної придатності.

Крім того, документ впроваджує трирівневу систему внутрішнього контролю банку, що має бути інтегрована в систему корпоративного управління. Це сприятиме покращенню якості управління банками, включно з управлінням ризиками.

Закон також прописує нову структуру капіталу банку, серед іншого – вимоги до формування буферів капіталу. Встановлюються вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та ліквідності банку з урахуванням можливих ризиків.

Розширюються повноваження Національного банку у сфері нагляду.

Крім того, вдосконалюються положення щодо здійснення консолідованого нагляду за банківськими групами, погодження набуття або збільшення істотної участі в банках, посилюються вимоги щодо ліцензування банків та акціонерів.

***

Ще один закон, який 2 серпня підписав Володимир Зеленський - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 червня 2021 року.

Документ сприятиме збереженню активів банку та запобіганню втрати його майна, дасть змогу задовольнити вимоги якомога більшої кількості кредиторів фінустанови, що виводиться з ринку, та зменшить витрати держави на неплатоспроможні банки.

Згідно із законом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) може ініціювати провадження (зокрема в іноземних та міжнародних судах) про стягнення шкоди, заподіяної банку внаслідок: 1) націоналізації або експропріації майна банку; 2) реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку через військові дії, збройні конфлікти й громадські заворушення.

Крім того, документ визначає правові підстави для відшкодування збитків особою, яка заподіяла шкоду банку та кредиторам, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду. Зокрема, передбачається можливість добровільного відшкодування такої шкоди (збитків).

Також уточнено процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, ліквідації банків, повноваження ФГВФО тощо.

*****

Уряд змінює підходи до державного нагляду, формуючи превентивну
та ризико-орієнтовану систему

Держава зацікавлена максимально спростити умови ведення бізнесу. Тому Уряд максимально сприяє реформі правоохоронних і фіскальних органів, а також органів державного нагляду.На цьому нголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Кабінету Міністрів 28 липня, повідомляє Урядовий портал.

Уряд схвалив два законопроекти, що стосуються основних засад державного нагляду та посилення адміністративної відповідальності осіб державного нагляду. За словами Прем’єр-міністра, документи сприятимуть розвитку партнерських відносин між державою та бізнесом, а також реформі органів державного нагляду.

«Основні новації цих документів — це зміна підходів до державного нагляду: від репресивної системи, яка орієнтована на покарання та штрафи, до формування превентивної та ризико-орієнтованої системи. Це, зокрема, буде означати, що збільшується відповідальність за неправомірні дії з боку працівників органів держнагляду. Водночас, робиться акцент на аудит та діалог з бізнесом, що дозволяє усунути існуючі порушення без зупинки діяльності підприємств. Крім того, передбачається більш активне залучення громадськості до цього процесу, а також уніфікація процедури оскарження рішень держнагляду», — відзначив Д. Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що документи містять багато різних уточнень і новацій. Вони необхідні, щоб запобігти ситуаціям з абсурдними штрафами та надуманими підставами для блокування роботи підприємств.

*****

НКЦПФР проводить анкетуваня щодо наявності
корупційних ризиків у її діяльності

У рамках пілотного проєкту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  та Національного агентства з питань запобігання корупції НКЦПФР продовжує роботу щодо протидії корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією в своїй діяльності. Про це повідомляє сайт НКЦПФР.

Комісія розробила анкети та запрошує всіх охочих пройти онлайн-опитування!

Регулятор звертає увагу, що анкети є анонімними. Отримана інформація буде використовуватися виключно в узагальненому вигляді. Посилання на дві анкети будуть активні до 13 серпня 2021 року.

В анкетуванні можна взяти участь щодо:

–  адміністративних послуг, що надаються Комісією. заповнити анкету можна за посиланням (https://forms.gle/mhLHkCNB2kAmNABU7 ),

–  основних напрямів діяльності Комісії (https://forms.gle/YAgrgYt7MvcPhVNA6 ).

Зібрані дані допоможуть ефективно провести оцінку корупційних ризиків у діяльності НКЦПФР, знайти причини їх виникнення та визначити заходи щодо їх усунення.

*****

Стартує приватизація великих державних підприємств

2 серпня Прем’єр-міністр провів нараду щодо приватизації з Міністром Кабінету Міністрів Олегом Немчіновим і Головою Фонду державного майна Дмитром Сенниченком і дав завдання підготувати перелік об’єктів для приватизації на 2022-2023 роки. Про це інформує пресслужба Кабміну.

Голова Фонду держмайна повідомив, що доходи від приватизації об’єктів у 2020 році склали 2,25 млрд грн. Цьогоріч від аукціонів планують залучити до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж було залучено за останні 5 років. Перший аукціон у межах великої приватизації має відбутися 31 серпня. Від продажу АТ «ОГХК» планується залучити 4-6 млрд грн.

Як підкреслив Д.Шмигаль, минулого року було продемонстровано успішний досвід приватизації. Цього року стоїть ще більш амбітне завдання — приватизація великих державних підприємств. Залучення приватних інвестицій у розвиток компаній сприятиме створенню нових робочих місць та реалізації потенціалу у відповідних галузях економіки. Уже зараз необхідно планувати наступні кроки в цьому напрямку, сказав він.

За підсумками наради Прем’єр-міністр дав завдання Міністерству економіки спільно з Фондом державного майна протягом місяця підготувати перелік об'єктів для приватизації на 2022-2023 роки.

*****

Мінсоцполітики скоординовує зусилля для розвитку пенсійних накопичень

03 серпня відбудеться відкриття роботи міжсекторального консультативно-дорадчого органу Уряду з розвитку пенсійних накопичень в Україні – робочої групи з питань запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, створення якої було ініційовано Мінсоцполітики, повідомляє сайт міністерства.

Мінсоцполітики також наголошує, що пенсійні накопичення - це не питання лише соціальної політики, або лише фінансового сектору, або лише зміни законодавства. Вони підвищують добробут людей в поважному віці, захищають від бідності, слугують довгостроковими внутрішніми інвестиціями для розвитку економіки та створення нових робочих місць, допомагають розвиватись ринкам капіталів та в комплексі з іншими заходами допомагають в детінізації праці.

Саме тому для ефективного, послідовного та стійкого розвитку цієї системи потрібна тісна співпраця різних гілок та органів влади, фахівців з різних міністерств, а також партнерство держави та приватного сектору. Це і є завданням створеної Урядом робочої групи: разом запропонувати працюючі ефективні рішення, в центрі яких – права людини та користь для людини.

*****

Економіка зростатиме сталими темпами близько 4% на рік, а інфляція почне сповільнюватися наприкінці 2021 року – Інфляційний звіт НБУ

Споживча інфляція у 2021 році складе 9,6% та повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року. Економіка України за підсумками поточного року зросте на 3,8%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2021 року.

Інфляція почне знижуватися наприкінці цього року та досягне цілі 5% у 2022 році. Як і раніше, Національний банк очікує, що інфляція сягне піку восени цього року на тлі високих світових цін, подальшого відновлення внутрішнього попиту та низької бази порівняння, після чого почне знижуватися. Наприкінці 2021 року показник складе 9,6%, а в другій половині 2022 року – повернеться до цілі 5%. Цьому сприятимуть посилення монетарної політики, високі врожаї, корекція світових цін на сировинні товари та вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року.

НБУ прогнозує, що економіка відновлюватиметься завдяки збільшенню як внутрішнього, так і зовнішнього попиту. У 2021 році ВВП України зросте на 3,8%. Основним драйвером буде приватне споживання, що підвищиться на 8%. Цей чинник разом із сприятливими умовами зовнішньої торгівлі компенсують втрати економіки через посилення карантину взимку та навесні та дію інших тимчасових факторів.

Поширення вакцинації дасть змогу швидше відновитися найбільш постраждалому від карантину сектору послуг та пасажирських перевезень. Економічна активність також пожвавиться внаслідок високого зовнішнього попиту. Сприятливі умови торгівлі дадуть змогу покращити фінансовий стан експортерів та відновити інвестиційну активність.

У 2022-2023 роках економіка України зростатиме на близько 4% щороку. Крім високого приватного споживання, цьому сприятимуть значний попит на товари українського експорту, а також пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств завдяки кращим фінансовим результатам та активізації кредитування. Поточний рахунок повернеться до незначного дефіциту у 2021 році (0,4% ВВП), який суттєво розшириться в наступних роках. У цьому році на повернення до дефіциту впливатимуть зростання внутрішнього попиту, відновлення закордонного туризму та підвищення обсягів репатріації дивідендів. Водночас сприятливі умови торгівлі та рекордний урожай зернових стримуватимуть збільшення дефіциту.

Як передбачає НБУ, у 2022-2023 роках дефіцит поточного рахунку розширюватиметься, зокрема, через корекцію експортних цін, подальше пожвавлення споживчого й інвестиційного попиту та зниження доходів від транзиту газу. Ситуація на ринку праці надалі поліпшуватиметься насамперед через відновлення економіки. Безробіття в середньому у 2021 році знизиться до 9,1%, а у 2022 році – наблизиться до природного рівня (8,5%). Підвищення соціальних стандартів та подальше пожвавлення економіки підтримуватиме збільшення доходів громадян. Номінальна зарплата у 2021 році зросте на 18,8% і на 10,8% у наступному році, а реальна – на 8,7% і на 3,9% відповідно.

Основним припущенням макроекономічного прогнозу Національного банку залишається продовження співпраці з МВФ. Макропрогноз також базується на припущенні про збереження адаптивного карантину без наджорстких обмежень для бізнесу та поступове поширення вакцинації.

Більше інформації в Інфляційному звіті на сайті НБУ.

*****

НБУ: Бізнес зберігає оптимістичні оцінки та очікування ділової
активності – результати опитування підприємств у липні

Бізнес у липні зберіг позитивні оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності на тлі продовження карантинних обмежень. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісячно.

За липень 2021 року він становив 50.8 порівняно з 51.6 у червні. Пожвавлення інвестиційної діяльності, зростання споживчого попиту, сприятлива зовнішня кон’юнктура, пом’якшення карантинних обмежень і прискорення темпів вакцинації позитивно впливали на очікування підприємств усіх секторів економіки.

Підприємства будівництва другий місяць поспіль найоптимістичніше серед інших секторів оцінювали свої результати на тлі сезонного пожвавлення діяльності з будівництва доріг і автострад, а також збільшення інвестиційного попиту на житлові та нежитлові будівлі. У липні секторальний індекс становив 55.6 порівняно з 58.1 у червні. Респонденти зберігають високі оцінки щодо обсягу будівництва та нових замовлень, а також значно поліпшили очікування щодо збільшення чисельності працівників.

Підприємства промисловості третій місяць поспіль оптимістично налаштовані щодо економічних перспектив своїх підприємств: у липні секторальний індекс становив 51.9 порівняно з 52.5 у червні. Респонденти прогнозують зростання обсягів виготовленої продукції, нових замовлень на продукцію, у тому числі експортних.

Водночас  посилилися песимістичні оцінки щодо запасів сировини й матеріалів. Підприємства сфери послуг дещо послабили оптимістичні настрої щодо власних економічних перспектив: секторальний індекс у липні знизився до 50.1 із 52.3 у червні. Респонденти стриманіше оцінюють зростання обсягів наданих послуг, нових замовлень та послуг у процесі виконання. Водночас уперше після вересня 2020 року очікується збільшення чисельності працівників. Очікування підприємств торгівлі щодо власної економічної діяльності хоча й поліпшилися порівняно з попереднім місяцем, проте ще не досягли нейтрального рівня: секторальний індекс у липні зріс до 49.7 із 48.2.

Респонденти оптимістично налаштовані щодо обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу. На тлі високих очікувань щодо зростання цін на сировину та матеріали, підприємства всіх секторів економіки прогнозують здорожчання власної продукції/послуг. Оцінки щодо зайнятості різняться залежно від сектору, в якому працюють підприємства: збільшення чисельності працівників очікують підприємства будівництва та сфери послуг, натомість респонденти промисловості та торгівлі поки що зберігають песимізм у цьому питанні.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 05 до 23 липня 2021 року. В опитуванні взяли участь 313 підприємств. Серед опитаних підприємств 41.9% – компанії промисловості, 31.3% – сфери послуг, 21.1% – торгівлі, 5.8% – будівництва, 34.5% респондентів – великі підприємства, 31.9% – середні, 33.5% – малі.

*****

Результати торгів ФБ «Перспектива» за липень 2021 року

Протягом липня 2021 року на ФБ «Перспектива» укладено 1462 угоди на суму 16,5 млрд грн (-24% до червня 2021 р.), з початку року – 8 339 угод на суму 122,6 млрд грн (+14% до січня-липня 2020 р.).

Як зазначає на своєму сайті ФБ «Перспектива», сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у липні 2021 р. склав 34 млрд грн (-9% до червня 2021 р.), з початку року – 238 млрд грн (+30% до січня-липня 2020 р.). У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 98,9%, облігації підприємств та облігації міських позик – 1,0%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,1%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у липні з часткою загального біржового обороту 49%, з початку року - 52%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у липні порівняно з червнем зменшився на 24%, натомість кількість угод зросла майже на 7%. Найбільший обсяг торгів у липні 2021 року зафіксовано з держоблігаціями (98,99%). 29,72% торгів проведено на ринку РЕПО, 70,28% - на адресному ринку.
Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2020 року зріс на 14%, кількість угод – у 2,15 раза.
Станом на 31.07.2021 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 278, з них 177 – лістингові.
Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 188 - держоблігації та держдеривативи, 30 - облігації підприємств, 2 – облігації місцевих позик, 27 - акції, 7 - інвестиційні сертифікати, 10 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом липня договори на ФБ «Перспектива» укладалися з 44 фінансовими інструментами (-5 до червня), з початку 2021 року – з 81 фінансовим інструментом (+12 до січня-липня 2020 р.)

*****

Українська біржа: Підсумки торгів за липень 2021 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у липні склав 1 178 273 516,82 грн, а загальна кількість угод - 488.

У структурі торгів за липень 2021 на корпоративні облігації припадало 0,67%сумарного обороту або 879 814 грн, 85,66% на державні облігації (ОВДП) або 1 009 363 871 грн, 0,81%на акцій або 9 540 479 грн, на інвестиційні сертифікати 0,13% або 1 586 620 грнта на іноземні цінні папери 12,72% або 149 902 734 грн.

У липні Індекс українських акцій (Індекс UX) зменшився на2,36% з 1961,38до1915,18пунктів.

*****

В Україні зареєстровано 3277 земельних угод

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 2 серпня  укладено 3277 угод у рамках чинного ринку землі. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4327 нотаріусів. Всього заяв – 4848, із них погоджено 4268, в черзі на розгляд – 18, відмову отримали 562. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

Найбільше угод уклали в Київській (475), Полтавській (368) та Сумській (249) областях.

Довідково:

01 липня Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко офіційно оголосив старт ринку землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

*****

Якою була заробітна плата у червні 2021 року

Згідно з даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у червні 2021 року становила 14313 грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн).

Порівняно із травнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 6,0%, а за останні 12 місяців (відносно червня 2020р.) – на 23,6%.

Індекс реальної заробітної плати у червні 2021 року порівняно із травнем 2021 року  становив 105,8%, а відносно червня 2020 року – 112,9%.

***

Коментуючи дані Держстату, Мінекономіки зазначає, що зростання заробітної плати у порівняні з червнем минулого року відбулося в усіх видах економічної діяльності.

Зокрема, найбільшими темпами зростала заробітна плата в сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 71,3%), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (39,5%), інформації та телекомунікації (38,4%), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (36,7%), освіти (31,3%).

Середня зарплата зросла в усіх регіонах країни. Найбільше зростання відбулось у Хмельницькій (29%), Чернівецькій, Тернопільській (по 28%) областях.

Головними рушіями зростання заробітної плати стали активізація виробничої діяльності більшості суб’єктів економічної діяльності, а також підвищення рівня мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року до 6 000 грн.

Найвищий рівень середньої зарплати у червні зафіксовано в Києві (20 455 грн), Донецькій (14 988 грн), Київській (14 679 грн) та Миколаївській (14 044 грн) областях.

Найвищу зарплату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій – 26 197 грн, фінансової та страхової діяльності – 22 691 грн, державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування - 19 868 грн, професійної, наукової та технічної діяльності - 19 052 грн.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів313на 27.10.21
Кількість КУА307на 27.10.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 27.10.21
Кількість ІСІ1649на 27.10.21
Кількість НПФ*56на 27.10.21
Кількість СК*2на 31.08.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

491 778

на 31.08.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 105на 31.08.21