Новини УАІБ

08 січня 2020

Стан фінансового сектору сьогодні чи не найкращий
за роки незалежності України

Рада з фінансової стабільності констатувала помірні системні ризики та обговорила шляхи відновлення платоспроможності ФГВФО. Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Стан фінансового сектору сьогодні чи не найкращий за роки незалежності України, а наявні ризики для фінансової стабільності несуттєві. У світі з’являється обережний оптимізм і значно кращі очікування на 2020 рік, ніж були кілька місяців тому. Українська економіка зростає швидше, ніж прогнозувалося, інфляція увійшла у цільовий діапазон. Водночас скорочуються обсяги промислового виробництва, що переважно пов’язано із несприятливою ціновою кон’юнктурою на окремих світових товарних ринках, зокрема динамікою цін на метали. Про це говорили учасники засідання Ради з фінансової стабільності (РФС).

Ситуація на валютному ринку лишається сприятливою, Національний банк викуповує надлишки валюти на ринку для поповнення міжнародних резервів – за 2019 рік чиста купівля валюти НБУ вже перевищила $6 млрд. Зростає обсяг депозитів у банківський системі, за останні місяці цього року швидше зростають обсяги валютних вкладів, незважаючи навіть на історично найнижчі відсоткові ставки. Сприятлива макроекономічна ситуація, низька інфляція та зміцнення гривні сприятимуть зниженню доларизації фінансової системи.

Серед ключових питань, які обговорювалися під час зустрічі, було питання відновлення платоспроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогодні ФГВФО має заборгованість перед Міністерством фінансів у розмірі 49 млрд. грн. за основною частиною запозичень. Вони виникли під час кризи, оскільки Фонд повинен був запозичити у НБУ і Міністерства фінансів кошти на виплату гарантованих вкладів клієнтам збанкрутілих банків. Члени РФС обговорили можливі шляхи врегулювання платоспроможності Фонду. Фінансову та юридичну оцінку кількох сценаріїв буде проведено в І кварталі 2020 року.

У контексті питання роботи ФГВФО було підтримано ідею приєднання «Ощадбанку» до загальної системи гарантування вкладів фізичних осіб із середини 2020 року. План входження банку до складу учасників фонду буде розроблено додатково.

Також Рада обговорила ризики роботи фондів фінансування будівництва (ФФБ). Робота цих фондів викликає занепокоєння у регуляторів ринку, оскільки з’являється усе більше інформації про їх неналежне виконання своїх зобов’язань. Члени РФС погодилися, що необхідні швидкі зміни до законодавства для посилення захисту інвесторів та більшої прозорості первинного ринку нерухомості. Відповідні пропозиції будуть надані Парламенту.

Учасники засідання також погодили створення міжвідомчого Комітету з фінансового розвитку, який буде координувати впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Також було розширено робочу групу з урегулювання непрацюючих кредитів державних банків: до її складу включили представників правоохоронних органів.

*****

На сайті СФЗ розміщено Роз’яснення щодо складання фінансової звітності за таксономією фінансової звітності за міжнародними стандартами за 2019 рік та проміжної фінансової звітності в 2020 році

На сайті Системи фінансової звітності розміщено Роз’яснення щодо складання фінансової звітності за таксономією фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі за 2019 рік та проміжної фінансової звітності в 2020 році, яке Погоджено протокольним рішенням Комітету з управління СФЗ* від 27.12.2019 р. у рамках Меморандуму № 102/15 про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження системи фінансової звітності від 18 грудня 2017 р.

Враховуючи поточний стан запровадження Системи фінансової звітності, Комітет з управління Системою 6 грудня 2019 року прийняв рішення рекомендувати регуляторам фінансових ринків у межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо розширення строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності в єдиному електронному форматі iXBRL до центру збору за 2019 рік, 1 квартал 2020 року, перше півріччя 2020 року та дев’ять місяців 2020 року до 31 грудня 2020 року та не застосовувати санкцій за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2020 року.

Довідково. Комітет з управління СФЗ було створено відповідно до протокольного рішення Комітету з управління за Меморандумом від 09.07.2019 р. з повноваженнями, передбаченими Меморандумом № 102/15 про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження системи фінансової звітності від 18 грудня 2017 р.

***

Також Рішенням НКЦПФР від 27 грудня 2019 року №807 було схвалено українську таксономію фінансової звітності UA XBRL МСФЗ 2019 – склад статей та показників фінансової звітності, що підлягають розкриттю підприємствами, які за вимогами законодавства зобов’язані складати та подавати фінансову звітність відповідно до таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами у єдиному електронному форматі, йдеться у повідомленні Комісії.

Система звітності в електронному форматі XBRL спрощує укладання звітності підприємствами, усуває дублювання звітності різним державним органам, покращує аналіз звітності та збільшує ефективність нагляду.

Систему подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі XBRL впроваджує в Україні НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Програми TU – FINSTAR.

Посилання на таксономію: bit.ly/2Q4BPli

*****

НКЦПФР акцентує увагу підприємств, що становлять суспільний інтерес,
на особливостях подання повідомлення про аудитора

НКЦПФР акцентує увагу підприємств, що становлять суспільний інтерес,  на особливостях подання повідомлення про аудитора.

Регулятор зазначає, що повідомлення про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з аудиту фінансової звітності, направляють до Комісії лише ті підприємства, які відповідно до законодавства подають до НКЦПФР фінансову звітність разом з аудиторським звітом – професійні учасники фондового ринку та емітенти цінних паперів, якщо вони відносяться до категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Відповідно, вимоги Рішення від 31.01.19 р. №43 «Про затвердження форми повідомлення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підприємством, що становить суспільний інтерес, про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з аудиту фінансової звітності», поширюються на професійних учасників ринку цінних паперів та емітентів цінних паперів.

*****

НДУ оновив ряд своїх сервісів

НДУ оновив ряд своїх сервісів. Про це йдеться у повідомленнях НДУ.

Зокрема, Національний депозитарій розширив можливості web-сервісу «Кабінет клієнта», враховуючи побажання та потреби своїх клієнтів.

Як повідомляє прес-служба НДУ, з 7.12.2019 р. Кабінет клієнта Центрального депозитарію почав підтримувати ключі всіх кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

Оновлення системи пройшло успішно і на сьогодні клієнти НДУ вже оформляють глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати, розпорядження на складання реєстрів/переліків/інформаційних довідок на підставі реєстру, довідки щодо стану рахунків/операцій по рахунках.

Крім того, оскільки не всі КЕП потребують встановлення окремого програмного забезпечення чи додаткового програмного продукту, відтепер відправити документ до Центрального депозитарію можна й з мобільного телефону.

Крім того, оновлено систему формування адміністративних даних Депозитарної установи до НКЦПФР. Доступне доопрацювання квартальної звітності Депозитарної установи. Для формування квартального звіту потрібно:

- обрати тип звіту «Квартальна звітність Депозитарної установи»;

- обрати період – останній день потрібного кварталу.

Для спрощення процедури контролю за виконанням Центральним депозитарієм розпоряджень на складання реєстрів /переліків власників цінних паперів, а також довідок на основі реєстрів, НДУ запровадив новий Сервіс перевірки статусів таких розпоряджень.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений з метою приведення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7.12.2016 р. №913, у відповідність із законами «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг».

Проект передбачає внесення змін до Ліцензійних умов щодо:

- доповнення пункту 18 щодо переліку документів, які подаються здобувачем ліцензії до заяви для отримання ліцензії, додатковими документами;

- встановлення змісту і форми документа щодо інформації про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону «Про оборону України»;

- доповнення нормами щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, а також щодо зупинення дії ліцензії повністю або частково, відновлення дії ліцензії повністю або частково;

- встановлення Ліцензійними умовами змісту та форми заяв про зупинення дії ліцензії (частково або в повному обсязі) та про відновлення дії ліцензії (частково або в повному обсязі);

- доповнення Ліцензійних умов нормами щодо порядку дій суб’єкта господарювання у разі повного або часткового зупинення дії ліцензії;

- виключення ділової репутації керівника, головного бухгалтера, керівника відокремленого підрозділу фінансової установи, фізичних осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю у фінансовій установі, із розділу «Кадрові вимоги» (пункт 22) та включення її до розділу «Спеціальні вимоги»;

- виключення із розділу «Спеціальні вимоги» обмеження щодо здійснення над суб’єктом господарювання контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України (пункти 40 та 43 Ліцензійних умов);

- доповнення пункту 24 зобов’язанням фінансової установи дотримуватися вимог законодавства щодо достовірності реклами та іншої інформації про діяльність фінансової установи та фінансові послуги, що нею надаються, встановлених статтею 11 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також передбачається поширити на недержавні пенсійні фонди – суб’єкти другого рівня системи пенсійного забезпечення вимоги пункту 24 щодо зобов’язань фінансових установ дотримуватися вимог щодо:

- достовірності реклами та іншої інформації про діяльність фінансової установи та фінансові послуги, що нею надаються;

- повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом 30 календарних днів з дня настання таких змін (за винятком фінансової звітності, звітних даних, загального стажу роботи керівника та головного бухгалтера здобувача ліцензії);

- надання клієнту (споживачу)інформації про умови та порядок діяльності фінансової установи відповідно до статті 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також розміщення інформації, визначеної частинами першою та другою статті 12 зазначеного Закону, на власному веб-сайті (веб-сторінці) та забезпечувати її актуальність;

- розкриття інформації відповідно до вимог частин четвертої і п’ятої статті 12¹ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема шляхом розміщення її на власному веб-сайті (веб-сторінці);

- отримання від відповідних осіб письмової згоди на обробку та перевірку Нацкомфінпослуг їхніх персональних даних, які наявні в документах на підтвердження відповідності здобувача/ліцензіата вимогам, визначеним Ліцензійними умовами.

Крім цього, проектом нормативного акта вносяться зміни до пункту 6 Ліцензійних умов, враховуючи вимоги частин другої – четвертої статті 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

*****

Керівники компаній продовжують переглядати портфелі
попри складне геополітичне середовище – 52% лідерів планують
укласти угоди придбання протягом 2020 року

Керівники компаній продовжують переглядати портфелі попри складне геополітичне середовище – 52% лідерів планують укласти угоди придбання протягом 2020 року. Про це свідчить 21 дослідження EY Global Capital Confidence Barometer (CCB), що проводиться двічі на рік за участю понад 2900 керівників із 45 країн.

66% респондентів планують інвестувати в технології понад 25% інвестиційного капіталу – переважно в рішення, що сприяють зростанню доходу. Більше ніж половина керівників (56%) інвестуватимуть у технології через поглинання, спільні підприємства чи зовнішні венчурні фонди. Водночас 61% мають складнощі з пошуком кандидатів із необхідними навичками та кваліфікацією. Цей показник ще вищий у Великобританії (66%) та Німеччині (72%).

Стів Крускос, Віце-президент EY Global зазначає: «Що стосується інвестицій у технології, то відповідь на запитання «купувати чи будувати?» для більшості компаній - «купувати». Водночас дефіцит кваліфікованих кадрів обмежує зростання та набуття навичок, необхідних для забезпечення майбутнього розвитку. Це дедалі сильніше впливає на ринок M&A».

Понад половину респондентів (54%) не вважають загрозою ймовірність рецесії у коротко- та середньостроковій перспективі. Хоча більшість респондентів із найбільших економік світу впевнені в економічному розвитку своїх країн, кардинально інше сприйняття в Німеччині та Великобританії, де 80% та 62% відповідно очікують на спад. Попри ці побоювання, ринок M&A в Німеччині та Великобританії у 2019 році залишається активним. Керівники в США є найбільш оптимістичними – 78% респондентів скептично ставляться до ймовірності серйозного економічного спаду в коротко- та середньостроковій перспективі.

Компанії стикаються з проблемними питаннями торгівлі та тарифів, що підривають впевненість у перспективах економічного розвитку. Майже дві третини підприємств (64%) планують істотно зменшити вплив торговельних і тарифних бар’єрів на бізнес шляхом оптимізації ланцюгів постачання та переміщення виробничих потужностей. Ще 22% респондентів наразі шукають шляхи розв’язання проблеми.

В умовах оптимістичних економічних перспектив ринок M&A угод у 2020 році буде висококонкурентним. Вісім із десяти респондентів очікують на збільшення суперництва та конкуренції на торгах у наступному році, а 75% очікують, що приватний капітал стане головним покупцем.

Респонденти очікують збільшення кількості мегаугод (вартістю понад $10 млрд.). Це прогнозують 55% керівників. 72% не очікують сповільнення загальної M&A активності, приблизно та ж кількість керівників підприємств (71%) прогнозує збільшення кількості транскордонних угод.

Відповідно до результатів останнього випуску CCB, США є найпривабливішою країною для M&A інвестицій. Попри невизначеність через Брекзит, Великобританія зберігає інвестиційну привабливість – інвестори оцінюють її як другу найбільш привабливу країну для інвестування у світі. США та Великобританія випередили Німеччину (третє місце), Китай (четверте) та Канаду (п’яте).

«Постійні торговельні проблеми найбільших економік не змусили спеціалістів з укладення угод відтермінувати свої плани. Потреба у трансформації переважає ризик невизначеності. Допоки це триває, угоди M&A будуть укладатися. Вони все ще є важливим засобом для оптимізації портфелів та пришвидшення необхідних трансформаційних процесів», - додав Стів Крускос.

Питання місії та впливу на суспільство дедалі частіше входять до порядку денного рад директорів і змінюють показники оцінки успішності компаній. Близько 84% компаній вже мають або планують запровадити звітні показники щодо соціальних цінностей наступного року. «Керівники дедалі частіше приділяють увагу вимогам інвесторів, які хочуть бачити підтвердження більш широкої відповідальності компанії. Компанії усвідомлюють це та змінюються, розуміючи, що в інакшому випадку опиняться на узбіччі історії», - зауважив Стів Крускос.

Керівник відділу супроводу угод EY в Україні, Богдан Ярмоленко прокоментував: «Погоджуюся, що сьогодні єдина річ, яка визначена на майбутнє, – це невизначеність. Глобальне дослідження спонукає хоча б на деякий час мислити глобально.

Ризики, про які говорять респонденти, притаманні й українським компаніям, хоча зараз вони можуть бути непомітними. 31% респондентів стверджує, що найбільшим зовнішнім ризиком для їхнього бізнесу є геополітична, торговельна й тарифна невизначеність. Більш цікавим є те, що другим ризиком, який зазначили 22% керівників компаній, є збільшення конкуренції з боку стартапів.

Понад половина респондентів планують спрямовувати 25%-50% своїх інвестицій у цифрову трансформацію, 66% інвестицій у цифрове майбутнє плануються за межами своїх країн. Пріоритети українських компаній наразі є іншими. Проте ми є частиною світової економіки, тож український бізнес стикається з глобальною конкуренцією. Ми пам’ятаємо такі видатні бренди, як Kodak і Nokia, які наразі не існують через революційні технологічні зміни – що є уроком для нас. В українській історії є аналогічні приклади.

Інша тенденція – 52% респондентів планують укласти угоди M&A протягом наступного року. Зі свого досвіду скажу, що Україна нечасто з’являється на їхніх радарах. Тому очевидним завданням українського Уряду й компаній є об’єднання зусиль для зміни ситуації.

Думка керівників українських компаній недостатньо представлена в глобальному досліджені. Наразі EY планує підготувати більш детальне дослідження саме для ринку України».

*****

У листопаді 2019 року Індекс промислової продукції в Україні становив 98,1%

У листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 98,1%. Про це інформує Держстат.

У листопаді 2019 року проти листопада 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 93,1%.

У січні–листопаді 2019 року порівняно із січнем–листопадом 2018 року Індекс промислової продукції становив 98,8%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 100,8%, переробній – 98,3%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 97,3%.

*****

Середня зарплата в Україні у листопаді 2019 року склала 10679 грн.

За інформацією Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у листопаді 2019 року становила 10679 грн., що у 2,6 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно із жовтнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 0,4%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2018 року) збільшився на 16,6%.

Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2019 року порівняно із жовтнем 2019 року становив 99,5%, а відносно листопада 2018 року – 110,8%.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА297на 19.05.20
Кількість ІСІ1449на 19.05.20
Кількість НПФ*60на 19.05.20
Кількість СК*2на 31.03.20
Активи, млн. грн.

366 825

на 31.03.20