Новини УАІБ

01 червня 2021

Рада УАІБ обговорила законопроєкти з питань розвитку фондового ринкута накопичувального пенсійного забезпечення

27 травня 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ у режимі відеоконференції.

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ Андрія Рибальченка щодо проєктів законодавчих актів з питань розвитку фондового ринку, зокрема про перспективи перенесення строків набуття чинності Законом України №738, внесення до нього змін, про підготовку проекту змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» на заміну проекту Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний №4684), про результати обговорення на Комітеті ВРУ з питань соціальної політики законопроектів з питань накопичувального пенсійного забезпечення.

Оскільки дискусії щодо цих законопроектів досі тривають, Рада доручила Дирекції УАІБ продовжувати активну участь у робочих групах комітетів ВРУ та вчасно інформувати учасників Асоціації за фактами прийнятих рішень.

Також Рада прийняла рішення про виключення зі складу членів УАІБ на підставі постанови НКЦПФР про застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді анулювання ліцензії ТОВ «КУА «КАПІТАЛ ІНВЕСТ» (ід.код 33301420).

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 17 червня 2021 року.

*****

Д.Шмигаль назвав розвиток інфраструктури фондового ринку середточок зростання, які допоможуть залучити інвестресурс

На минулому тижні під час заходу UkraineInvestTalks: Dnipro в межах робочої поїздки до Дніпропетровської області Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував підписання меморандуму з Європейським банком реконструкції та розвитку, Американською торговельною палатою та USAID про розвиток фондового ринку в Україні.

Він також зазначив, що становленню фондового ринку сприятимуть, зокрема, ресурси, накопичені в недержавних пенсійних фондах завдяки запровадженню накопичувальної пенсійної системи. За його словами, протягом 10-15 років це має дати інвестиційний ресурс в розмірі до 50 млрд доларів.

Розвиток інфраструктури фондового ринку, на думку Д.Шмигаля, є серед точок зростання, які допоможуть Україні залучити інвестиційний ресурс

Крім цього Прем’єр-міністр на своїй сторінці у Фейсбук визначив такі шляхи покращення інвестиційного клімату:

Реформа фіскальних органів. Ми змінюємо підходи в податковій та вибудовуємо ризикоорієнтовану систему на митниці, щоб «білий» бізнес проходив контроль за лічені хвилини.

Інвестиційні няні. Вже сьогодні UkraineInvest напрацював відносини з низкою інвестиційних компаній. Понад 15 компаній на загальну суму понад 1 млрд доларів хочуть отримати інвестиційний супровід в Україні.

Діджиталізація. Ми максимально усуваємо людський фактор. Дія — це продукт, який демонструє, як цифрові послуги можуть покращити роботу державних сервісів та усунути корупцію.

Допоможуть Україні залучити інвестиційний ресурс:

Державно-приватне партнерство. На сьогодні ми маємо позитивні приклади концесії портів, працюємо над першими концесійними автобанами, над іншими державно-приватними напрямками, зокрема в медичній галузі.

Велика приватизація. До кінця цього року ми плануємо виставити на приватизацію 7 великих державних підприємств, що допоможе залучити в бюджет до 12 млрд грн.

Індустріальні парки, фондовий ринок.

Ринок землі.Підписаний Президентом України закондозволяє з 1 липня повноцінно запустити ринок землі. Це перший етап, який ми надалі будемо розвивати. Але вже сьогодні для інвесторів в агросектор — це величезний крок України вперед.

*****

М. Лазебна: Пенсійні накопичення зменшать залежність людей старшого віку від волі політиків

Про запровадження обов’язкових пенсійних накопичень Міністр соціальної політики Марина Лазебна розповіла на одному з телеканалів, інформує пресслужба Мінсоцполітики.

За словами міністра, в останньому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) досліджуються 77 країн, в яких є накопичувальні пенсійні системи. У восьми з них власні накопичення людей у пенсійних фондах перевищують за розмірами річний ВВП країни. А Україна на цій мапі ділить останнє місце з Пакистаном.

«Пенсійних накопичень у наших громадян менше однієї десятої відсотка ВВП. Так сталось тому, що протягом 16 років політики в нашій країні змагаються, хто голосніше вигукне, що не дасть шахраям вкрасти гроші людей. Під цими гаслами завертають усі спроби побудувати нормальну систему пенсійних накопичень. Замість того, щоб сісти, попрацювати та зробити краще. Це була б політична відповідальність замість популізму. Увесь світ розуміє, що через демографічні зміни лише за рахунок внесків працюючих вже ніколи не буде можливості дати гідні пенсії пенсіонерам, потрібні системи пенсійного накопичення. Вони всі дуже різні за побудовою, враховують місцеві особливості розвитку економіки та, навіть, менталітету. Але мають на меті одне – зменшити залежність людей поважного віку від волі політиків, можливостей державного бюджету, зробити пенсійні накопичення власністю людини, за рахунок якої вона зможе забезпечити собі краще майбутнє. Важливо, що пенсійні накопичення інвестуються в економіку, що сприяє економічному зростанню та збільшенню кількості робочих місць, що, зрештою, збільшує фінансові можливості солідарної пенсійної системи», - сказала Міністр.

Марина Лазебна розповіла, що протягом року Уряд спільно з НКЦПФР, НБУ, Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Офісом Президента, Офісом простих рішень та результатів, консультуючись з міжнародними партнерами, напрацював законопроект, який детально описує модель обов’язкових пенсійних накопичень, яка б могла запрацювати в наших, безумовно, непростих реаліях. Але кращих у нас немає. А проблема є. І її необхідно вирішувати.

Передбачається, що участь у системі братимуть офіційно працюючі люди, застраховані особи, в тому числі особи, які отримують різні види допомоги та грошового забезпечення від держави (особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до осягнення 3 років або доглядають непрацездатних родичів, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та інші).

Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства братимуть участь на добровільній основі.

За словами Міністра, є чітка позиція Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що при запровадженні системи податки ні на бізнес, ні на людей не зростуть.

Передбачається, що роботодавці сплачуватимуть 2% внесків за рахунок відповідного зменшення ставки ЄСВ, а працівники – 2% за рахунок зменшення ставки ПДФО.

Фактично, пропонується частину податків, які сплачуються зараз, передати у власність людині.

Також обговорюється можливість на старті зробити внески, коли 1% роботодавець сплачуватиме людині за рахунок зниження ЄСВ, а ще 1% держава напряму сплачуватиме на рахунок людини з бюджету.

Людина сама обиратиме пенсійний фонд або банк, в якому хоче зберігати свої накопичення, але не з усіх, а лише з тих, яких попередньо додатково перевірять регулятори – НКЦПФР та НБУ – за цілим рядом критеріїв, та до щоденної діяльності яких виписані підвищені вимоги.

Обрати фонд або банк людина зможе через «єдине вікно» на базі Єдиного соціального реєстру у будь-який зручний спосіб: за допомогою мобільного застосунку чи в особистому кабінеті веб-порталу, через ЦНАП, веб-портал «Дія» чи під час особистого звернення.

Учасник у щоденному режимі зможе контролювати стан своїх пенсійних накопичень на індивідуальному пенсійному рахунку, у будь-який час перевести свої пенсійні кошти до іншого фонду або банку без жодних штрафних санкцій, а в окремих випадках – скористатись пенсійними накопиченнями до досягнення пенсійного віку. Наприклад, у разі критичного захворювання учасника чи членів його сім’ї, настання інвалідності. Також достроково можна забрати кошти при виїзді на постійне місце проживання за кордон.

При досягненні пенсійного віку людина зможе обрати собі вид пенсійної виплати з декількох видів довічних виплат, виплат на встановлений строк.

У разі смерті учасника пенсійні кошти отримають його спадкоємці, як і будь-яке інше майно.

*****

Відхилити проєкти законів щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення рекомендує Верховній РадіКомітет з питань соціальної політики

Як повідомляє інформаційне управління Апарату ВР, 28 травня на засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів його учасники за наслідками обговорення рекомендували відхилити проекти законів щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні (№2683, №2683-2, №2683-3).

*****

Оприлюднено огляд щодо використання неприбуткових
організацій у незаконних цілях за 2020 рік

Держфінмоніторинг за результатами проведеного дослідження ризиків використання неприбуткових організацій підготувала огляд на тему «Використання неприбуткових організацій в незаконних цілях».

Результати дослідження свідчать, що використання неприбуткових організацій у незаконних цілях дозволяє злочинцям отримати подвійну вигоду: по-перше, створити засіб для таких незаконних дій і, по-друге, забезпечити прикриття своєї діяльності.

Розуміння загроз та способів незаконного використання неприбуткових організацій та оцінювання відповідних ризиків дозволить нiвeлювати ймовірність залучення таких організацій.

З Оглядом можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу (https://fiu.gov.ua) у розділі «Діяльність/Протидія тероризму/Інформаційні матеріали/Інформація для неприбуткового сектору».

*****

Опитування НБУ про системні ризики: Керівники фінансових установ вважають стан сектору найкращим за три роки

Учасники опитування Національного банку України про системні ризики фінансового сектору надали найвищу оцінку поточного стану фінансового сектору України з травня 2018 року – від запровадження опитування. Більшість топменеджерів не очікують негативних змін у наступні шість місяців, водночас третина опитаних прогнозують подальше покращення стану фінансового сектору.

Керівники найбільших банків та небанківських фінансових установ України у травні 2021 року значно покращили оцінки поточного стану фінансового сектору. Позитивний баланс відповідей (+22%) був найвищим за три роки – за весь час проведення опитувань про системні ризики фінансового сектору. Кожен третій топменеджер вказав на покращення стану справ у фінсекторі за минулі пів року. Водночас лише 6% респондентів оцінили його стан нижче задовільного. 20% опитаних  вважають поточну стійкість фінансового сектору до значних негативних подій високою або дуже високою порівняно із лише 9% пів року тому.

Учасники опитування мають оптимістичний погляд на перспективи фінсектору в наступні пів року, зокрема 33% респондентів очікують покращення його стану. Натомість частка респондентів, які мають негативні очікування, зменшилася у 8 разів до 6%. Керівники фінансових установ вчергове назвали головним джерелом ризику загальний рівень корупції,  діяльність правоохоронних органів та судової системи. Стрімко зріс ризик можливої ескалації військових дій з боку РФ на сході країни. Покращення оцінок переважно економічних факторів ризику свідчить про поступовий вихід економіки України з кризи. Загрози для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями залишаються серед основних ризиків два опитування поспіль. Загалом схильність фінансових установ до ризику за останні півроку практично не змінилася – так вважають 69% респондентів. Наступне "Опитування про системні ризики фінансового сектору" буде опубліковане в листопаді 2021 року.

Довідково: Опитування проводилося з 12 до 25 травня 2021 року. Участь у ньому взяли керівники 22 банків, 12 страхових та 2 інвестиційних компаній.

*****

26 травня змінилася процедура здійснення операцій
у режимі «РЕПО з контролем ризиків»

Як повідомляє сайт ПФТС, з 26 травня 2021 року набрали чинності нові редакції документів ПАТ "Розрахунковий центр" (Регламенту провадження клірингової діяльності, Положення про систему управління ризиками та гарантій), якими вносяться зміни до процедури здійснення операцій в режимі «РЕПО з контролем ризиків»:

  • Встановлюється обов’язкова умова наявності стандартного дисконту (haircut), як знижки до ринкової вартості цінного паперу, у розмірі 10% від ринкової вартості цінного папера (предмету договору РЕПО).Ринкова вартість цінних паперів розраховується на підставі оприлюдненої НБУ справедливої вартості для відповідного випуску ОВДП на поточний операційний день. У разі, якщо для поточного операційного дня справедлива вартість певного випуску або всіх цінних паперів не була визначена НБУ, то РЦ самостійно встановлює ринкову вартість таких цінних паперів. 
  • ОВДП, номіновані в іноземній валюті, додаються до переліку цінних паперів, які РЦ приймає в якості гарантійного забезпечення.
  • Запроваджується процедура Mark-to-market:
  • на початку кожного операційного дня під час проведення процедури Mark-to-market РЦ проводитиме переоцінку не тільки гарантійного забезпечення кожного учасника клірингу, а й кожного його зобов’язання;
  • розмір забезпечення учасника клірингу, ризик невиконання зобов’язання за яким внаслідок зміни ринкової вартості цінних паперів, що є предметом договору РЕПО, зростає, збільшуватиметься на розмір додаткової частини забезпечення (ДЗ).
  • Зобов’язання кредитора та позичальника не симетричні не тільки стосовно додаткової частини забезпечення (ДЗ), а й базового забезпечення (БЗ), яке становить 10% від суми першої частини договору РЕПО.

*****

Відкриті дані бізнесу: українцям стала доступна фінансова звітність компаній

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою, повідомляє сайт Мінцифри.

Державна податкова служба оприлюднила їх на  Єдиному порталі відкритих даних   та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

Як зазначив очільник Мінцифри Михайло Федорову своєму Фейсбуці, тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій.

Відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу:

  • підвищити прозорість підписання угод з підрядниками;
  • кращеоцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку
  • зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками

Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Винятком були приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати.

*****

НБУ: Трансформація сектору небанківських фінансових установ триває, більшість сегментів ринку зберігають прибутковість

У І кварталі 2021 року майже всі сегменти небанківського фінансового ринку наростили обсяги операцій порівняно з I кварталом 2020 року. Зниження в річному вимірі спостерігалося лише за операціями факторингу. Більшість сегментів ринку залишаються високоприбутковими.  Продовжилася трансформація ринку небанківських фінансових послуг, переважно шляхом добровільного виходу з ринку низки неактивних фінансових компаній. Національний банк, спираючись на оновлену регуляторну базу, застосував заходи впливу до порушників регуляторних вимог. Очікуване оновлення законодавства з регулювання небанківського фінансового ринку сприятиме подальшому розвитку сектору, підвищенню його прозорості та платоспроможності, належному управлінню ризиками та захисту прав споживачів. Про це йдеться в травневому "Огляді небанківського фінансового сектору".

Страхові компанії

У I кварталі активи страховиків зменшилися на 1% порівняно з попереднім кварталом. Валові страхові премії незначно знизилися переважно через сезонне зменшення надходжень від страхування в корпоративному секторі та від страхування життя. Водночас у річному вимірі обсяг премій у сегментах ризикового страхування й страхування життя зріс на 6%.

 

Прибутковість сегменту страхування життя в I кварталі збереглася, водночас показники рентабельності знизилися порівняно з І кварталом 2020 року через зростання адміністративних витрат. Ризикові страховики показали близькі до нуля прибутки та рентабельність. На операційну ефективність ризикових страховиків негативно впливає надмірна частка операційних витрат – близько 70% чистих страхових премій. Приведені до річного виміру коефіцієнти збитковості за квартал майже не змінилися та становлять 47% для обов’язкових та 41% для добровільних видів страхування.  Кількість страхових компаній – порушників вимог регулятора до платоспроможності залишається суттєвою. Станом на 1 квітня 2021 року 44 страховики-ліцензіати не виконували норматив платоспроможності та достатності капіталу або ризиковості активів. Страховики, що допускають порушення нормативів, подають до НБУ плани відновлення показників діяльності або ж усувають порушення в стислий термін.

Кредитні спілки

Активи кредитних спілок та їхнє кредитування зростають дуже повільно. Частка непрацюючих кредитів у І кварталі перевищила докарантинний рівень 2020 року на 2–4 в. п.  Незважаючи на низьку операційну ефективність кредитні спілки отримали прибуток у І кварталі внаслідок скорочення відрахувань до резервів кредитних збитків, а також завдяки зниженню співвідношення операційних витрат до операційних доходів. Зростання операційних доходів було обумовлено збільшенням процентного спреду. За рахунок прибутку власний капітал незначно збільшився. Обсяг депозитів залишався майже незмінним. Водночас у структурі фондування далі знижувалася частка додаткових пайових внесків. Незадовільні фінансові показники діяльності кредитних спілок призводять до значної кількості порушників нормативів. Так, у І кварталі 9 кредитних спілок  порушували вимоги до достатності капіталу.

Фінансові компанії та ломбарди

Активи фінансових компаній у І кварталі суттєво знизилися переважно внаслідок виходу з ринку найбільшої за обсягом активів компанії, що працювала з юридичними особами. Натомість кредити фінкомпаній домогосподарствам зростають три квартали поспіль після скорочення на початку коронакризи. Факторингові операції скоротилися найбільше, переважно через сезонне зниження активності фінкомпаній в сегменті купівлі простроченої заборгованості. Також через сезонне зниження ділової активності скоротився обсяг операцій фінансового лізингу. Водночас прибутки фінансових компаній у І кварталі були рекордними за останні три роки.  Обсяг нового кредитування ломбардами у І кварталі зменшився майже на 8% порівняно з попереднім кварталом, проте незначно зріс у річному вимірі. Діяльність ломбардів залишається прибутковою.

*****

Мінцифри з партнерами провели просвітній семінар для банків з підготовки
до розвитку інфраструктури віртуальних активів

Міністерство цифрової трансформації разом зі StellarDevelopmentFoundation та за участю Асоціації українських банків організували сесію, присвячену підготовці України до розвитку інфраструктури віртуальних активів.

25-26 травня відбувся дводенний інформаційно-просвітній семінар «Як українські фінансові установи можуть підготуватися до розвитку інфраструктури віртуальних активів».

Заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів про переваги запуску легального ринку віртуальних активів в Україні та які можливості це відкриє для економіки, зазначивши, що основна мета впровадження в Україні механізму правового регулювання сфери віртуальних активів — створення належних передумов для розвитку нового ринку та зростання цифрової економіки нашої країни. Партнерство між державним та приватним сектором матиме істотне значення для ефективної розбудови галузі віртуальних активів в Україні.

Україна продемонструвала потужне прагнення до розвитку блокчейн-інновацій та цифрової економіки, підкреслила виконавча директорка StellarDevelopmentFoundation Денелл Діксон Наша ціль — допомогти використати потенціал нових технологій для того, щоб ефективно впровадити інфраструктуру для розвитку віртуальних активів та надати українським громадянам і підприємствам нові фінансові можливості, пов'язані з екосистемою Stellar. Водночас важливо, щоб продовжувався діалог між представниками державного та приватного сектору. Це допоможе досягти розвитку віртуальних активів у межах правового поля держави.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас розповів про необхідність інтеграції банківської системи з новим класом активів. Це дозволить посилити позиції України на міжнародному економічному просторі. Він зазначив, що українська банківська система є лідером процесів цифровізації. Сьогодні Міністерство цифрової трансформації драйвить Україну стати провідною країною щодо імплементації віртуальних активів, гармонізації нашого правового поля та маркетплейсу до максимально комфортного рівня у світовому масштабі.

Заступник Голови НБУ Олексій Шабан наголосив, на необхідності впровадити регулювання, яке гарантуватиме мінімізацію ризиків використання віртуальних активів в обхід чинних державних регулювань і створити безпечні умови для розвитку нового класу активів.

*****

Середня зарплата в Україні за рік зросла на 30%

Середня номінальна заробітна плата в Україні в квітні 2021 року становила 13 543 грн. Порівняно з квітнем минулого року її розмір зріс на 29,8%, реальна заробітна плата зросла на 19,7% відповідно, повідомляє Міністерство економіки.

Згідно з даними Держстату, зростання заробітної плати порівняно з квітнем 2020 року відбулося в усіх видах економічної діяльності. Зокрема, найбільшими темпами зростала заробітна плата в сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 99%), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 67%), операцій з нерухомим майном (на 52%), інформації та телекомунікації (48%), професійної, наукової та технічної діяльності (48%).

Середня зарплата зросла в усіх регіонах країни. Найбільше зростання порівняно з квітнем минулого року відбулось у Тернопільській (49%), Чернівецькій (43%), Івано-Франківській (41%) областях.

Головними рушіями зростання заробітної плати стали активізація виробничої діяльності більшості суб’єктів економічної діяльності, а також підвищення рівня мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року до 6 000 грн.

Найвищий рівень середньої зарплати у квітні зафіксовано в Києві (20 422 грн), Київській (13 908 грн) та Донецькій (13 886 грн) областях, найнижчий – у Херсонській області (10 647 грн).

Найвищу зарплату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій – 27 101 грн, фінансової та страхової діяльності – 23 557 грн, професійної, наукової та технічної діяльності (21 883 грн).

*****

Держстат про виробництво будівельної продукції у січні–квітні 2021 року

Згідно з даними Державної служби статистики України , у квітні 2021 р. індекс будівельної продукції становив: сезонно скоригований (порівняно з березнем 2021 р.) – 111,3%; скоригований на ефект календарних днів (порівняно з квітнем 2020р.) – 110,2%.

У січні–квітні 2021р. порівняно із січнем–квітнем 2020р. індекс будівельної продукції склав 94,7%.

Обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємствами України в січні–квітні 2021 р. становив 39,8 млрд грн.

Нове будівництво склало 42,7% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 29,1%, реконструкція та технічне переоcнащення – 28,2%.

 

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21