Новини УАІБ

20 квітня 2021

Відбулося засідання Ради УАІБ

15 квітня 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ у режимі відеоконференції. У засіданні взяв участь член НКЦПФР Юрій Бойко.

Члени Ради розглянули Звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 1-й квартал 2021 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Рада обговорила та затвердила план роботи та бюджет УАІБ на 2-й квартал 2021 року. За пропозиціями членів Ради до плану роботи було, зокрема, включено пункт про організацію і проведення фокус-групи з підготовки пропозицій щодо механізмів подальшого обігу деривативів у портфелях ІСІ, придбаних до набуття чинності Законом №738 та фокус-групи для підготовки пропозицій щодо розкриття інформації про НПФ відповідно до вимог Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року і організації взаємодії з розробниками Системи фінансової звітності з цього питання.

Члени Ради виключили зі складу членів УАІБ ТОВ "КУА "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ЄДРПОУ 34241017) на підставі рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії у зв'язку із заявою компанії про припинення діяльності.

Також Рада прийняла рішення про виключення зі складу членів УАІБ на підставі постанови НКЦПФР про застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді анулювання ліцензії таких компаній:

ТОВ "КУА "ІС-Холдинг"  (ЄДРПОУ 35276543)

ТОВ "КУА "КАПІТАЛІСТ" (ЄДРПОУ 35431967)

ТОВ "КУА "ЕКСЕЛЬСІОР" (ЄДРПОУ 38150437)

ТОВ "КУА "ІНТЕР ФІНАНС ГРУП" (ЄДРПОУ 41154473)

ТОВ "КУА "ПРУДЕНТ" (ЄДРПОУ 37318197)

ТОВ "КУА "ІНТЕЛЕКТ Капітал" (ЄДРПОУ 35398197)

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на травень 2021 року.

*****

Національний банк України підвищив облікову ставку до 7,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 в.п. до 7,5% річних.

Як інформує НБУ, цей крок спрямований на поступове сповільнення інфляції в другому півріччі 2021 року та повернення її до цілі 5% уже в першому півріччі 2022 року.

У I кварталі 2021 року інфляція очікувано вийшла за межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п., але відхилилася від нього суттєвіше, ніж передбачалося прогнозом, під дією переважно тимчасових факторів.

За підсумками березня зростання споживчих цін у річному вимірі прискорилося до 8,5%, а базова інфляція – до 5,9%. Динаміка показників перевищила прогноз Національного банку України, опублікований в Інфляційному звіті за січень 2021 року. 

З огляду на стрімке відновлення світової економіки та посилення інфляційного тиску, Національний банк України переглянув прогноз інфляції з 7% до 8% у 2021 році, але очікує її повернення до цілі 5% у першому півріччі 2022 року та подальшу стабілізацію на цьому рівні.

Пік інфляційного сплеску припаде на III квартал 2021 року. НБУ сподівається, що  надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту від низької бази порівняння для окремих товарів, а також підвищення облікової ставки Нацбанком поступово розвернуть інфляційну динаміку. Восени інфляція почне знижуватися та повернеться до цільового діапазону  5% ± 1 в. п. у першому півріччі 2022 року, де й залишатиметься надалі. 

НБУ вважає, що економіка України відновлюється, але повільніше, ніж очікувалося, зокрема через посилення карантинних обмежень. З огляду на втрати від пандемії Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП у 2021 році з 4,2% до 3,8%. 

*****

У І-му кварталі Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 288 матеріалів

Державна служба фінансового моніторингу України як підрозділ фінансової розвідки України оприлюднила інформацію про заходи з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Зокрема, у І кварталі 2021 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 288 матеріалів (з них 186 узагальнених матеріалів та 102 додаткових узагальнених матеріали). У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 22,4 млрд гривень.

Держфінмоніторинг приділяє особливу увагу розслідуванню фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна. Так, у І кварталі 2021 року до правоохоронних органів направлено 43 матеріали (11 узагальнених матеріалів та 32 додаткових узагальнених матеріали). Сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 1,3 млрд гривень.

Відповідно до законодавства України Держфінмоніторинг спільно із правоохоронними органами здійснює заходи, спрямовані на попередження та протидію фінансуванню терористичної діяльності, сепаратизму. Так, у І кварталі 2021 року Держфінмоніторинг скерував до правоохоронних органів 22 матеріали (з них 14 узагальнених матеріалів та 8 додаткових узагальнених матеріалів) стосовно фінансових операцій осіб, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, сепаратизму та/або проведених за участю осіб, які публічно закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України.

*****

М. Лазебна розповіла як вибудувати справедливу та стійку пенсійну систему

15 квітня Міністр соцполітики Марина Лазебна взяла участь у публічній дискусії з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення, яку організував Офіс Координатора системи ООН за підтримки Моніторингової місії ООН з прав людини та Міжнародної організації праці і є частиною всесвітньої Ініціативи Ернана Санта-Крус, що має сприяти діалогу щодо соціального захисту з особливим акцентом на реформування пенсійних систем.

Під час виступу вона наголосила, що справедлива та стійка пенсійна система – головна умова добробуту громадян у пенсійному віці. Для її побудови, в першу чергу, необхідно навести порядок та відновити справедливість у солідарній системі. Уряд уже напрацював для цього ряд змін до законодавства.

Також М.Лазебна зазначила, що для забезпечення довгострокової стійкості пенсійної системи необхідно залучити переважну частину працюючих до системи пенсійних накопичень. У цьому напрямку уряд підтримує ініціативу народних депутатів щодо запровадження обов’язкових пенсійних накопичень.

"Ми напрацювали концепцію роботи такої системи та пропозиції щодо підвищення захисту прав її учасників, врахувавши зауваження стейкхолдерів. Також пропонуємо забезпечити фінансування дострокових пенсій працівникам шкідливих професій за накопичувальними принципами. Відповідний законопроект Уряд подав до Верховної Ради. Зараз планується запуск декількох пілотних проектів для розвитку добровільних пенсійних накопичень. Але ця система запрацює та матиме довіру людей лише у тому випадку, якщо всі об’єднаються, матимуть консолідоване бачення та сумлінно виконають свою частину роботи. Є безумовна потреба у більш активній ролі держави у розвитку пенсійного накопичення", - розповіла М.Лазебна.

На думку міністра, держава має:

            - забезпечити інституційну спроможність регуляторів фінансового сектору, які, в свою чергу, мають забезпечити інструменти гарантування та захисту пенсійних накопичень від знецінення, надійну та ефективну роботу системи пенсійних накопичень через професійні регулювання та нагляд, які розвивають конкуренцію та підвищення якості послуг, підтримують добросовісних надавачів послуг та унеможливлюють роботу недобросовісних.

            - забезпечити силами економічного блоку Уряду компенсатори ресурсу, спрямованого на накопичувальні внески, та залучення пенсійних накопичень у розвиток економіки в якості довгострокових інвестицій.

Наголосила М.Лазебна і на необхідності змінити комунікацію з суспільством, замість залякування людей фінансовими установами та формування стійкої недовіри до них, зробити доступною та зрозумілою інформацію про їхню роботу, підвищувати фінансову грамотність, вчити безпечно користуватись фінансовими продуктами для пенсійних накопичень.

Висловилася міністр також і за більше залучення людей до системи пенсійних накопичень, зокрема,  щодо запровадження пенсійних накопичувальних програм для працівників державних підприємств, підприємств, що передаються на приватизацію, тощо.

*****

Парламент прийняв за основу законопроєкт,  спрямований на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках

15 квітня Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 4416-1 про внесення змін до Закону України "Про індустріальні парки", спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках.

Законопроектом пропонується визначити об’єкти, що можуть розміщуватися у складі індустріального парку. Також передбачені: компенсація керуючим компаніям та ініціаторам створення індустріальних парків - суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків 50% витрат на підключення та приєднання до електромереж; компенсація учасникам індустріальних парків частини відсоткових платежів за кредитами у залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльності; часткова компенсація інвестицій учасників індустріальних парків у створення виробництва, здійснених протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку, тощо.

*****

Національний банк та IFC спільно працюватимуть над
розвитком "зеленого фінансування"

Національний банк України та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали Договір про співпрацю для впровадження Проєкту з розвитку сталого фінансування в Україні.

Як повідомляє НБУ, метою Проєкту є розвиток сталого фінансування в Україні шляхом розроблення стандартів "зеленого фінансування" й інтегрованих екологічних, соціальних та управлінських стандартів. Співробітництво здійснюватиметься за двома програмами: "Зелене фінансування" та "Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи і Центральної Азії" ("Програма ESG").

За даними IFC, у глобальному масштабі на ринках, що розвиваються, існують можливості для кліматичних інвестицій на суму близько 23 трлн доларів США до 2030 року, водночас в Україні вони оцінюються в 73 млрд доларів США. Щоб скористатися цим потенціалом, країні необхідно прийняти відповідні стандарти та політику для побудови сталого фінансового сектору.  

У наступні 3 роки у рамках співпраці НБУ та IFC передбачається:

  • розроблення стратегій НБУ щодо "зеленого" та сталого фінансування;
  • розроблення стандартів сталого та "зеленого" фінансування в Україні;
  • розбудова спроможності НБУ щодо включення аспектів ESG до нормативно-правових актів про корпоративне управління в банках України та стандартів розкриття інформації про ESG для банків, розроблення вимог з управління екологічними й соціальними ризиками в банках;
  • обмін знаннями і розбудова спроможності НБУ; здійснення заходів із підвищення обізнаності для установ, що є об’єктами регулювання з боку НБУ (після прийняття НПА/РА і стандартів).

Довідково

IFC – член Групи Світового банку. Це найбільша світова установа, робота якої спрямована на розвиток приватного сектору в країнах, економіки яких розвиваються. IFC працює в понад 100 країнах, використовуючи свій капітал, досвід та вплив для створення ринків і можливостей у країнах, що розвиваються. У 2020 році IFC інвестувала понад 22 млрд дол. США в приватні компанії та фінансові установи країн для подолання бідності та підвищення добробуту.

*****

ВР ухвалила у першому читанні  законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству

Запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники, які допоможуть  запобігти протиправному захопленню підприємств та незаконному заволодінню нерухомим майном, - такою є метою законопроекту№3774, який парламент прийняв за основу 15 квітня.

Як зазначається на сайті Верховної Ради, проектом Закону пропонується:

            надати Міністерству юстиції України право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги на реєстраційні дії (рішення), що дозволить оперативно зупиняти розпочате рейдерське захоплення, блокувати штучне створення фігури добросовісного набувача та забезпечувати належне виконання прийнятого Мін'юстом за результатами розгляду скарги рішення;

            усунути штучні бар'єри для розгляду Міністерством юстиції України по суті скарг на реєстраційні дії (рішення), створивши надійне інституційне підґрунтя для розгляду практично всіх скарг, що містять базову інформацію про скаржника та оскаржувану реєстраційну дію;

            удосконалити процедуру розгляду скарг, усунути положення, які дозволяли недобросовісним особам блокувати розгляд скарг Міністерством юстиції України, запровадити обов'язковість оприлюднення прийнятих Міністерством юстиції України рішень на офіційному вебсайті;

            запровадити правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення);

            збільшити строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) – з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку (3 роки з дня проведення оскаржуваної реєстраційної дії), після спливу якого право на відповідне адміністративне оскарження не може бути реалізоване;

            скасувати процедуру зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

            удосконалити правила підписання рішень загальних зборів учасників юридичної особи, встановивши, що протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення та голосів яких достатньо для його прийняття;

            запровадити можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини;

            запровадити правило про те, що правочин про розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, за яким орендарем є юридична особа, проголошується за замовчуванням значним, тобто потребує попереднього рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його укладення.

*****

НКЦПФР оприлюднила дані про розвиток фондового ринку
протягом січня-лютого 2021 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-лютому 2021 року, становив 9,4 млрд грн, що менше на 87 млн грн порівняно з відповідним періодом 2020 року (9,49 млрд грн).

Протягом січня-лютого 2021 року Комісією зареєстровано 12 випусків акцій на суму 2,38 млрд грн (таблиця 1). Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 2,17 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у лютому 2021 року, зареєстровано: випуски ПрАТ «Сільпо рітейл» на суму 1 млрд грн та ПАТ «Банк Восток» на суму 842 млн грн.

Комісія протягом січня-лютого 2021 року зареєструвала 37 випусків облігацій підприємств на суму 3,55 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 1,42 млрд грн.

Протягом січня-лютого 2021 року не зареєстровано випусків облігацій місцевих позик.

За перші два місці 2021 року зареєстровано випусків облігацій у іноземній валюті на суму 6 млн доларів США.


Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-лютого 2021 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 324 млн грн, що менше на 115 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією за цей же період, становив 3,15 млрд грн, що менше на 222 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2020 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 28.02.2021 становив 58 інститутів спільного інвестування, серед них:

57 корпоративних інвестиційних фондів;

          1 пайовий інвестиційний фонд

За лютий 2021 року вилучено з ЄДРІСІ 7 пайових та 1 корпоративний інвестиційний фонд.

Діяльність організаторів торгівлі

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-лютого 2021 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 74,2 млрд грн.

Протягом січня-лютого 2021 року порівняно з даними аналогічного періоду 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 104% (січень 2020 року – 36,34  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом цього  періоду зафіксовано з ОВДП – 73,62 млрд грн (99,22% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-лютого поточного року).

На біржовому ринку протягом січня-лютого 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом цих двох місяців на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,89% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду

*****

Бізнес поліпшив свої очікування щодо загальноекономічних показників
уперше після І кварталу 2020 року

Як  свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у I-му кварталі 2021 року, оцінки бізнесу щодо економічного зростання поліпшились уперше після І-го кварталу 2020 року. Кращими стали і прогнози щодо розвитку власних підприємств. Респонденти очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти у наступні 12 місяців.

Індекс ділових очікувань підприємств становив 108.4%, повернувшись до позитивних значень. Поліпшення індексу відбулося переважно за рахунок високих оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово економічного стану підприємств, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також інвестиційних видатків на будівництво.

Підприємства покращили свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців. Баланс відповідей зріс до 5.6% проти "мінус" 24.4% у IV кварталі 2020 року. Майже половина опитаних підприємств сподіваються, що інфляція не перевищить 7,5%. Утім, кожен третій респондент прогнозує інфляцію вище 10,0%. Майже 70% респондентів уважають проінфляційним фактором збільшення витрат на виробництво. Помітно скоротився вплив на інфляцію від курсового фактора: про це відзначили 59.2% респондентів проти 71.9% у попередньому опитуванні.  Також послабилися девальваційні очікування бізнесу. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 29.15 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 29.68 грн/дол. США). Понад 37% підприємств прогнозують, що обмінний курс коливатиметься в межах від 29.01 грн/дол. США до 30.00 грн/дол. США.

Суттєво поліпшилися і оцінки підприємств щодо зміни власного фінансово-економічного стану в наступні 12 місяців. Найвищі очікування в підприємств сільського господарства. Загалом поліпшення фінансово-економічного стану очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, за винятком підприємств енерго- та водопостачання, які вважають що їх стан в наступні 12 місяців не зміниться. Бізнес очікує збільшення обсягів реалізації своєї продукції, зокрема й на зовнішньому ринку.

Поліпшилися очікування підприємств щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар. Уперше, починаючи  з ІІ кварталу 2020 року, респонденти прогнозують збільшення інвестиційних видатків на виконання будівельних робіт у наступні 12 місяців. Триває поліпшення очікувань щодо зростання обсягів іноземних інвестицій підприємствами, які їх залучають.  

Бізнес пом’якшив свої очікування щодо зменшення загальної кількості працівників на своїх підприємствах. Зокрема респонденти підприємств торгівлі та добувної промисловості очікують збільшення кількості своїх працівників. Більшість компаній (62.9%) планують підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців.

Квартальне опитування проводилося з 03 лютого 2021 року до 03 березня 2021 року. В опитуванні взяли участь 687 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької та Луганської областей).

 

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21