Новини УАІБ

13 квітня 2021

Склад НКЦПФР повністю сформовано: 09 квітня Президент призначив ще одного Члена Комісії

Президент України призначив нового Члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринкуАрсена Валерійовича Ільіна.

Як повідомляє на своєму сайті НКЦПФР, до сфери відповідальності Арсена Ільіна в Комісії будуть відноситись питання функціонування організованих товарних ринків, фінансово-кредитних механізмів будівництва та іпотеки.

Відтепер склад НКЦПФР повністю сформований:

 – Магомедов Руслан Садрудинович – Голова Комісії;

 – Барамія Іраклій Геннадійович – Член Комісії;

 – Бойко Юрій Юлійович – Член Комісії;

 – Шаповал Юрій Іванович – Член Комісії;

 – Шляхов Ярослав Миколайович – Член Комісії;

 – Ільін Арсен Валерійович – Член Комісії;

 – Лібанов Максим Олександрович – Член Комісії.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за березень 2021 року

За підсумками березня українські біржові майданчики закрилися різноспрямовано. Так, індекс ПФТС зменшився на -0,82%, а індекс УБ додав +5,50%.

За рівнем доходності «з початку року» сектори інвестфондів розподілилися таким чином: відкриті (+3,22% (+1,29% за місяць)),  закриті (+2,45% (+1,07% за місяць))  та інтервальні ІСІ (+1,07% (-1,05% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 31.03.2021 р. становила 175,52 млн грн. Відповідно до наданої компаніями на кінець березня інформації, загальне збільшення чистих активів становило+19 398,91 тис. грн (+12,43%). Через значне залучення коштів інвесторів чистий притік у секторі становив +17 573,24 тис. грн.

У березні діапазон доходності відкритих інвестфондів коливався від +7,39% до -3,06%. 

За результатами березня лідерами зростання у секторі відкритих ІСІ стали:

«ОТП Класичний» (+16166,55 тис. грн (+23,03%)) – отримав чистий притік у розмірі +15466,31 тис. грн завдяки збільшенню кількості інвестсертифікатів в обігу на +21,89%;

«ОТП Фонд Акцій» (+2743,89 тис. грн (+34,67%)) – за рахунок додаткового розміщення ІС (+25,84% в обігу) отримав +2136,45 тис. грн чистого притоку;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+567,86 тис. грн (+7,80%)) – так само, за рахунок додаткового розміщення ІС (+3,57% в обігу) отримав +269,77 тис. грн «чистими».

Найбільші виплати інвесторам у березні зробили такі фонди:

«КІНТО-Еквіті» (-157,03 тис. грн (-3,13%)) – отримав найбільший чистий відтік у розмірі -171,66 тис. грн у зв’язку з викупом значної кількості сертифікатів (-3,46% в обігу);

«ВСІ» (-110,87 тис. грн (-5,03%)) – чистий відтік становив -100,06 тис. грн також через викуп інвестиційних сертифікатів (-4,57% в обігу);

«КІНТО-Класичний» (-139,86 тис. грн (-0,45%)) – пред’явлення до викупу 33 шт. інвестиційних сертифікатів призвело до чистого відтоку капіталу у розмірі -22,53 тис. грн.

Список основних гравців сектору у березні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «ОТП Класичний» (49,21% сукупної ВЧА (86,37 млн грн)), другу сходинку – фонд «КІНТО-Класичний» (17,69% (31,04 млн грн)), третє місце - «ОТП Фонд Акцій» (9,21% (10,66 млн грн)). Четверте місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (4,69% (8,24 млн грн)), п’ята сходинка - за фондом «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (4,47% (7,84 млн грн)).

Лідерами за доходністю стали фонди: «ОТП Фонд Акцій» (+7,39%), «Аргентум» (+4,52%) та «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+4,09%).

Негативні показники у березні продемонстрували такі фонди: «ТАСК Ресурс» (-3,06%), «Надбання» (-1,16%) та «ВСІ» (-0,48%).

Інтервальні фонди

У березні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,03 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця сукупна ВЧА зменшилася на -19,06 тис. грн (-0,75%).

Жоден фонд не залучив кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися виключно за рахунок переоцінки складових інвестпортфелів.

За підсумками березня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Паритет» (-0,15%) та «ТАСК Український Капітал» (-1,96%).

Закриті фонди

До огляду в березні включено 3закритих ІСІ,вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 16,38 млн грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +1050,74 тис. грн (+6,86%).

За підсумками березня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (+10,07%), «ТАСК Універсал» (-0,60%) та «КІНТО-Голд» (-6,26%).

Детальніша інформація на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу у розділі Ринок у цифрах - Щомісячні огляди

*****

НБУ опублікував Звіт з оверсайта інфраструктур фінансового ринку за 2020 рік

Національний банк прозвітував про свою діяльність з оверсайта за 2020 рік та опублікував щорічний Звіт з оверсайта інфраструктур фінансового ринку.  

Звіт описує діяльність НБУ з оверсайта, що є важливою функцією центрального банку, спрямованою на забезпечення надійного та ефективного функціонування інфраструктур фінансового ринку.

“Наша мета – зменшення будь-яких ймовірних ризиків у роботі інфраструктур фінансового ринку – платіжних систем та інфраструктур фондового ринку, – підкреслив директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін. – Для цього ми постійно взаємодіємо з інфраструктурами фінансового ринку, здійснюємо моніторинг та оцінювання їх діяльності, вивчаємо світові тенденції, упроваджуємо кращий досвід провідних країн світу та міжнародні стандарти оверсайта, стимулюємо учасників ринку до приведення своєї діяльності у відповідність до цих стандартів”.

Серед основних фактів, які НБУ наводить у Звіті:

            у 2020 році Нацбанк здійснив комплексне оцінювання на відповідність міжнародним стандартам системно важливої платіжної системи в Україні – Системи електронних платежів Національного банку (СЕП) та системно важливої інфраструктури фондового ринку – центрального контрагента ПАТ “РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР З ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ”. За результатами цього оцінювання Національний банк розробив рекомендації, що дадуть можливість наблизити їх діяльність до міжнародних стандартів;

            у липні 2020 року Національний банк підписав Меморандумом про взаєморозуміння з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПРФ). Цей документ створив основу для виконання НБУ функції оверсайта за інфраструктурами фондового ринку. Крім того, регулятор домовився разом із НКЦПРФ працювати над змінами до законодавства, щоб  закріпити відповідні повноваження Національного банку;

            у 2020 році Національний банк продовжував удосконалювати ризик-орієнтований оверсайт. Так, за прикладом провідних центральних банків світу було розроблено Систему показників для моніторингу за системно важливими платіжними системами. У Звіті вперше представлено результати моніторингу діяльності єдиної на сьогодні в Україні системно важливої платіжної системи – СЕП, зокрема, за такими показниками як роль платіжної системи в економіці країни, навантаження на платіжну систему, розподіл операцій між найбільшими учасниками, взаємозалежність з іншими інфраструктурами фінансового ринку;

            зважаючи на рекомендації міжнародних фінансових інституцій, у 2020 році Національний банк розробив для об’єктів оверсайта Методичні рекомендації щодо управління операційним ризиком. Документ спрямований на оперативне виявлення кіберзагроз, кібератак, кіберінцидентів, визначення їх наслідків, мінімізації їх впливу, встановлення часу відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг, забезпечення зберігання інформації про клієнтів, підвищення надійності платіжних систем, захист інтересів користувачів;

            на кінець 2020 року в Україні було зареєстровано 48 платіжних систем та дві системи, створені НБУ (СЕП і НПС “ПРОСТІР”). Загальна кількість учасників платіжних систем (крім СЕП) становила 129 фінансових установ (69 банків та 60 небанківських установ). Також щороку НБУ визначає перелік значущих платіжних систем в Україні. Системно важливою платіжною системою залишається СЕП, статус соціально важливих підтвердили п’ять платіжних систем (“MasterCard”, “Visa”, “NovaPay”, “Western Union” та “Поштовий переказ”), до категорії важливих увійшло сім платіжних систем;

            за сумою здійснених операцій в Україні на першому місці – платежі, здійснені в СЕП (44,8 трлн грн або 91,4 % від загальної суми операцій у платіжних системах). Сума цих платежів за 2020 рік більше ніж у 10,7 раза перевищила ВВП України (у 2019 році цей показник становив 8,8 раза), що свідчить про важливу ролі СЕП у економіці країни;

            за кількістю здійснених операцій в Україні на першому місці карткові платіжні системи – майже 6 млрд шт. (84,7% від загальної кількості операцій у платіжних системах), що на 18,6% більше, ніж у 2019 році. Водночас сума операцій, здійснених у карткових платіжних системах, минулого року зросла порівняно з 2019 роком на  10,6% до 3 957,3 млрд грн. Упродовж 2020 року продовжували збільшуватися безготівкові платежі з використанням платіжних карток. Так, кількість таких платежів зросла на 25,1% до 5 211,2 млн шт. (86,9% від загальної кількості), а сума – на 22,8% та досягла 2 208,7 млрд грн (55,8% від загальної суми операцій з картками);

            минулого року розвивалася і НПС "ПРОСТІР". На кінець 2020 року держателям карток "ПРОСТІР" для здійснення оплати товарів та послуг були доступні 366 тис. торговельних платіжних терміналів (98,3% від загальної кількості терміналів в Україні), кількість банкоматів, що приймали платіжні картки "ПРОСТІР" становила 16,5 тис. шт. (87,7% від загальної кількості банкоматів України). Станом на кінець 2020 року 93% суб’єктів господарювання, які працюють у сфері електронної комерції, приймали до сплати картки "ПРОСТІР". Також у 2020 році в Україні з’явився новий продукт – кобейджингова картка ПРОСТІР-UnionPay International. Така картка поєднує в собі технології двох платіжних систем та працює за кордоном;

            за 2016–2020 роки обсяг переказів у межах України через системи переказу коштів зріс більш ніж удвічі. Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів. Упродовж 2020 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, майже вп’ятеро перевищувала суму коштів, відправлених за її межі;

            упродовж 2020 року Національний банк опрацював досвід Європейського центрального банку та інших провідних інституцій світу з метою запровадження в Україні оверсайта за платіжними інструментами, схемами, електронними та цифровими грошима. Цей досвід враховано в проєкті нового Закону України "Про платіжні послуги", який на початку 2021 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні.

*****

Радник Президента України очікує, що зростання ВВП у 2021 році буде більшим, ніж 4%

Тривають технічні консультації з Міжнародним валютним фондом щодо підписання попередньої угоди про продовження програми співпраці з Фондом. Про це повідомив радник Президента України з питань економіки Олег Устенко в ефірі 24 каналу.

«Stafflevelagreement – це така угода, яка попередньо підписується між усіма сторонами, у нашому випадку – між державою Україна та МВФ. Тобто це попереднє порозуміння щодо того, яким чином буде побудована програма (співпраці з МВФ. – Ред.). Так, ми очікуємо на підписання цього попереднього узгодження – staff level agreement, про що говорив міністр фінансів», – сказав він.

Олег Устенко зазначив, що перемовини з МВФ відбуваються за декількома напрямками. Зокрема, Міністерство фінансів обговорює з Фондом підготовку державного бюджету на наступний рік, зменшення бюджетного дефіциту та боргового навантаження в наступні роки.

На рівні Національного банку України тривають технічні консультації з МВФ щодо монетарної політики, інституційного посилення центробанку, зокрема підвищення незалежності НБУ. Олег Устенко нагадав, що Президент Володимир Зеленський, коли представляв Кирила Шевченка як очільника НБУ влітку минулого року, наголошував на важливості забезпечення незалежності цієї інституції.

«Національний банк уже вийшов з ініціативою – обговорюється законопроект, згідно з яким ті, хто перебувають у Раді Нацбанку, тобто займаються спостереженням за діяльністю НБУ, не будуть мати права ставати в керівництві Національного банку у певний період, щоб не мати конфлікту інтересів», – розповів він. 

«Додатково йде обговорення з Міністерством енергетики питань, які стосуються нашої енергетичної незалежності, розвитку енергетичного ринку – мається на увазі і добування газу, і виробництво енергоресурсів», – повідомив радник Президента.

Ще одне питання, яке, за словами Олега Устенка, обговорюється між Україною та МВФ, стосується реформування судової системи та забезпечення діяльності антикорупційної архітектури.

«Це більш ніж важливо з точки зору економічного зростання в країні», – зазначив він. 

Радник Глави держави повідомив, що у поточному році є два періоди пікового навантаження на держбюджет через необхідність виплат за державним боргом: у березні, який уже успішно пройдено, та у вересні, який ще попереду. Тому бажано, щоб угода з МВФ була підписана до кінця липня.

«Треба сформувати додатковий запас міцності, щоб нормально пройти і вересень. Тому важливо, щоб ми змогли до цього часу сказати, що ця подушка вже сформована», – зауважив він.

Олег Устенко додав, що без підписання stafflevelagreement з МВФ Україні буде дуже дорого залучати фінансування на міжнародному ринку капіталу.

Щодо прогнозу МВФ стосовно зростання ВВП України на 4%, то, за словами радника Президента, це менше, ніж закладено у державному бюджеті на 2021 рік.

«У держбюджеті закладено 4,2-4,3% реального зростання. А Президент Зеленський говорить про необхідність виходу на зростання від 5% на рік. Тому що саме таке зростання дає можливість ефективно боротися з бідністю», – пояснив він.

Олег Устенко зауважив, що збільшення ВВП України у 2021 році можливе завдяки підвищенню внутрішнього споживання домогосподарств через збільшення мінімальної та середньої зарплати. Кредитний ресурс стане доступнішим, зокрема завдяки програмі доступного кредитування «5-7-9%», іпотечному кредитуванню та зменшенню облікової ставки НБУ. Крім того, позитивний ефект для економіки дадуть інвестиції, додаткові витрати державного бюджету та покращення світової кон’юнктури.

«Тому 4% – це базовий прогноз. Але ми очікуємо, що це зростання (ВВП у 2021 році. – Ред.) буде більшим», – зазначив радник Глави держави. 

*****

НБУ: міжнародні резерви становили 27 млрд дол. США за підсумками березня

Згідно з повідомленням Національного банку, станом на 01 квітня 2021 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 27 035 млн дол. США (в еквіваленті). У березні вони зменшилися на 5% з огляду на значні обсяги погашення зовнішніх і внутрішніх зобов'язань держави, що частково були компенсовані валютними надходженнями на користь уряду.

Загалом динаміку резервів упродовж березня визначали такі чинники:

  • по-перше, операції з управління державним боргом.

Загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становив майже 1,3 млрд дол. США (в еквіваленті). Зокрема 570,5 млн дол. США були спрямовані на обслуговування єврооблігацій (ОЗДП), 325,2 млн дол. США – на обслуговування та погашення ОВДП, решта – на виконання інших зобов’язань держави в іноземній валюті.

Водночас валютні надходження від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) склали 473,7 млн дол. США. Крім того, в березні було сплачено на користь Міжнародного валютного фонду 508,2 млн дол. США (в еквіваленті).

  • по-друге, переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют).

У минулому місяці їх вартість зменшилася на 250,3 млн дол. США (в еквіваленті);

  • по-третє, операції Національного банку на міжбанківському валютному ринку.

Більшу частину місяця валютний ринок був практично збалансованим. Водночас у окремі дні на ринку спостерігалася надлишкова пропозиція валюти, що дозволило Національному банку поповнити резерви на 50,5 млн дол. США. Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4,3 місяці майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

*****

І.Петрашко: інвестняні - це українська "офшорна зона" для інвестицій

Інвестняні – це така українська «офшорна зона» для інвестицій, які перевищують 20 млн євро і підпадають під критерії індустрій, що покриваються законом. Незалежно від того, який інвестор – український чи іноземний, він може скористатись цією так званою українською офшорною зоною незалежно від території. Тому ніяких пріоритетів для іноземців цей процес не створює.

Як повідомляє пресслужба Мінекономіки, про це розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю журналу “Кореспондент”.  

“Я вважаю, що треба відійти від терміну «іноземний інвестор». Якщо він інвестує, немає різниці, вітчизняний він чи іноземний. Він однаково інвестує в країну, створює робочі місця, і для нього будуть всі ці пільги”, - пояснив Міністр.

Він також повідомив, що планується закінчити у першому півріччі 2021 роботу із формування підзаконних актів і до кінця року отримати перші заявки на супровід інвестиційних проектів.

Ігор Петрашко висловив сподівання, що таких заявок до кінця року буде до сотні і в 4-му кварталі цього року вже будуть підписані перші договори щодо «інвестиційних нянь».

Міністр також проінформував про плани щодо концесій та індустріальних парків. Загалом планується створення п'яти індустріальних парків у Житомирській, Рівненській і Тернопільській областях. Крім того, у 2021 будуть реалізовуватися такі проекти, як, наприклад, «Азовакваінвест» у Маріуполі, будівництво інфраструктури індустріального парку "Житомир-Схід" у м. Житомирі, будівництво автомобільної дороги до індустріального парку "Мироцьке" та ін.

Щодо концесій, із проектів, які вже на опрацюванні, це 2 нові проекти в порту «Чорноморськ». Також у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект про довгострокові фінансові зобов'язання, який при схваленні дасть можливість розпочати великі концесійні проекти.

*****

Мінцифра і ДПС анонсували нові послуги для бізнесу в Дії

Міністерство цифрової інформації спільно з Державною податковою службою України анонсували нові податкові послуги для бізнесу в мобільному застосунку та на порталі Дія. Презентація послуг відбудеться вже навесні на Diia Summit.

Серед них, зокрема, можна буде: 

  • Задекларувати доходи
  • Сплатити податки і збори ФОП — єдиний податок (ЄП) та єдиний соціальний внесок (ЄСВ)
  • Отримати довідку про доходи і сплачені податки
  • Переглянути дані про стан ваших розрахунків з бюджетом одразу у смартфоні.

Перші податкові послуги у Дії будуть доступні для ФОП 1-3 групи без найманих працівників на спрощеній системі оподаткування.

Буде максимально автоматизовано заповнення декларацій. Система заповнюватиме за користувача всі поля, треба буде відповісти лише на 4 запитання.

Також через Дію українці отримуватимуть сповіщення про граничні строки оплати, наявність податкових зобов’язань або заборгованості. Це допоможе уникнути штрафів та зекономить кошти підприємців.

Послуга розроблена Міністерством цифрової трансформації України спільно з Державною податковою службою за підтримки Програма EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фонд Східна Європа та Innovabridge.

*****

НКЦПФР анулювала ліцензію Української фондової біржі

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку анулювала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку ПрАТ "Українська фондова біржа".

Як зазначається у рішенні регулятора, оприлюдненому на сайті Комісії, підставою для цього стало нездійснення ліцензіатом вищевказаного виду професійної діяльності на фондовому ринку протягом року, згідно з наявними в Комісії адміністративними даними протягом 2020 року.

*****

На ПФТС стартувало розміщення простих іменних акцій футбольного клубу "РНК Верес"

З 12 квітня 2021 року по 01 березня 2022 року на фондовій біржі ПФТС відбуватиметься публічне розміщення простих іменних акцій  ПАТ "Рівненський народний клуб, йдеться на сайті біржі. 

До продажу пропонуються 500 000 шт. простих іменних акцій ПАТ «РНК «ВЕРЕС» номінальною вартістю 100 грн за штуку.

У публічному розміщенні мають право брати участь всі зацікавлені особи, фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти України.

Кожен інвестор має право придбати будь-яку цілу кількість акцій Товариства (від 1 до 500 000 штук), що пропонуються до розміщення.

*****

Держстат про інфляцію у березні 2021 року

За даними Державної служби статистики, інфляція на споживчому ринку в березні 2021 року порівняно з лютим 2021 роком становила 1,7%, з початку року – 4,1%.

Базова інфляція в березні 2021 року порівняно з лютим 2021 року становила 1,6%, з початку року – 2,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21