Новини УАІБ

06 квітня 2021

НКЦПФР починає працювати у новому складі

01 квітня Президент України  призначив чотирьох нових членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Ними стали Барамія Іраклій Геннадійович, Бойко Юрій Юлійович, Шаповал Юрій Іванович, Шляхов Ярослав Миколайович.

Як повідомляє на своєму сайті НКЦПФР, до компетенції Іраклія Барамії в Комісії будуть відноситись питання post-trade інфраструктури ринків капіталу, моніторингу та нагляду за учасниками ринку.

Бойко Юрій відповідатиме за питання пенсійного забезпечення, діяльність інституційних інвесторів, IT-напрямок та інформаційну політику.

До сфери відповідальності Юрія Шаповала відносяться питання фінансової звітності, фінансового моніторингу, запровадження таксономії XBRL та правозастосування на ринках капіталу.

Ярослав Шляхов очолить напрямок щодо торгівельної інфраструктури ринків капіталу та ринку деривативних контрактів.

Членом Комісії залишився Максим Лібанов, який відповідає у Комісії за напрямок стратегічного розвитку, законодавчої діяльності, євроінтеграції та корпоративного управління.

Раніше, 23 лютого 2021 року, Головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку було призначено Руслана Садрудиновича Магомедова.  

Українська асоціація інвестиційного бізнесу щиро бажає новому складу НКЦПФР наснаги, здоров'я, успіхів у спільній з професійним середовищем роботі над розвитком фондового ринку України, тому що, як показав досвід, практика протистояння і "боротьби" з ринком під виглядом його "реформування" за попередні 6 років не принесла успіхів ні ринку, ні регулятору.

*****

Фінрегулятори звітують про перебіг реалізації Стратегії розвитку
фінансового сектору України до 2025 року

Національному банку, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерству фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Нацкомфінпослуг упродовж 2020 року вдалося досягти прогресу у втіленні Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, презентованої громадськості у січні минулого року, повідомляють фінансові регулятори на своїх сайтах.

Стратегія встановлює пріоритети та цілі розвитку фінансового сектору до 2025 року. Попри вплив світової пандемії COVID-19, більше половини заходів дорожньої карти реалізації документа виконано або виконується згідно із затвердженим графіком.

Ключовими досягненнями 2020 року в межах виконання Стратегії є:збереження фінансової стабільності в країні, незважаючи на пандемію COVID-19, прибутковість та ефективність роботи банківського сектору впродовж минулого року, успішне передавання функції з нагляду за небанківським фінансовим ринком від Нацкомфінпослуг до Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, реєстрація у Верховній Раді Україні законопроєкту про платіжні послуги, безпосередню участь у розробленні якого брали фахівці фінансових регуляторів, спрощення процедури віддаленої ідентифікації та верифікації банківських клієнтів з цифровим паспортом у мобільному застосунку “Діяˮ та можливість використання його під час касових операцій у банках.

Серед інших досягнень було названо розвиток Системи BankID НБУ та запровадження комерційної моделі її роботи (було підключено 27 банків-ідентифікаторів на кінець 2020 року),

більше третини (37%) договорів ОСЦПВ торік укладено онлайн (у 2019 році – 15%), пожвавлення кредитної активності малого та середнього бізнесу до 2,4% від ВВП (з 1,4% на початок 2020 року), зниження частки непрацюючих кредитів у банківській системі – за 2020 рік вона зменшилася до 41% (із 48,4% на початку 2020 року), зокрема в державних банках – до 57,4% (із з 63,5% на початку 2020 року), розроблення плану заходів для набуття Ощадбанком статусу учасника ФГВФО та підготовка відповідних змін до законодавчих актів України.

Йшлося також про підготовку проєкту плану заходів ФГВФО щодо створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами накопичувального страхування життя та розроблення концептуальної моделі системи гарантування цих фінанустанов, про позитивні тенденції зростання рівня проникнення послуг фінансового лізингу та страхування життя, упевнене зростання суми та кількості безготівкових операцій із платіжними картками – 87% за кількістю та майже 56% за сумою (з 82% та 50% на початок 2020 року), про приєднання Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Мережі сталого банкінгу (SBN) з метою поліпшення екологічного, соціального та корпоративного управління, поліпшення рівня прийнятних активів у структурі загальних активів страхових компаній – він зріс до 78%.

Важливим фінансові регулятори вважають і посилення захисту прав споживачів фінансових послуг і підвищення їх фінансової грамотності завдяки законодавчому закріпленню нової функції центрального банку із 2020 року, прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», який передбачає врегулювання питання інфраструктури організованих ринків, зокрема функціонування товарних ринків та ринків деривативних фінансових інструментів, затвердження Кодексу корпоративного управління: ключові вимоги і рекомендації, запровадження функціонування Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності» з метою подання фінансової звітності звітність в уніфікованому електронному форматі іXBRL, розробку нового механізму захисту прав власників облігацій, а саме проведення зборів власників облігацій.

Як зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко, Національний банк разом із іншими фінансовими регуляторами продовжить втілювати в життя спільне бачення майбутнього розвитку української фінансової екосистеми. Будуть реалізовуватися масштабні реформи в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу, щоб до 2025 року отримати прозорий, конкурентний, ефективний  та інноваційний фінансовий сектор та зробити фінансові послуги якіснішими, доступнішими, безпечнішими та зручнішими для українців.

Водночас 2020 рік приніс фінансовій системі України нові виклики та завдання. Саме тому фінрегулятори напрацювали комплекс змін, спрямованих на розширення дорожньої карти з реалізації Стратегії, яка має бути актуальною та відповідати умовам і поточному стану розвитку фінансового ринку. Зокрема оновлення документа дозволить краще забезпечити реалізацію цілей Стратегії зі:

сприяння кредитуванню економіки, ефективне регулювання фінансового сектору та удосконалення наглядових підходів, зокрема, врегулювання питання фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилення заходів із забезпечення стійкості державних фінансів, створення умов для залучення довгострокових ресурсів, підвищення рівня фінансової грамотності населення, сприяння розвитку ринків небанківських фінансових послуг, забезпечення розвитку ринку fintech, цифрових технологій та платформ регуляторів, забезпечення розвитку ефективної інфраструктури ринків капіталу, створення ліквідних ринків фінансових інструментів тощо.

Ознайомитися з оновленим текстом Стратегії та детальним звітом із реалізації заходів її дорожньої карти можуть усі зацікавлені стейкхолдери  за посиланням.

*****

НКЦПФР підтримує законопроект №2805-Д щодо функціонування
та обігу аграрних розписок

Основою для розвитку ринків капіталу в Україні  може бути сільське господарство, яке є одним з ключових секторів економіки і складає близько 13% ВВП, приносить 30% валютних надходжень від експорту країни та забезпечує роботою понад 20% населення. Таку точку зору висловила на своєму сайті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Як зазначає НКЦПФР, значний розмір ринку в цьому контексті мають аграрні розписки – понад 35 млрд гривень – і його стале динамічне зростання. Інструмент є прозорим та надійним, а очікувані законодавчі зміни перетворять аграрні розписки у електронний цінний папір, що створить основу для розвитку вторинного ринку. Минулого року Комісія співпрацювала з урядом, користувачами аграрних розписок та громадськими інституціями в рамках розробки модернізованого законодавства для аграрних розписок, та вносили свої пропозиції щодо впровадження інструменту у формі неемісійного цінного паперу. Законопроект №2805-Д враховує позицію Комісії та відповідає правовому регулюванню природи та обігу цінних паперів.

На батьківщині аграрних розписок, у Бразилії, саме впровадження аграрних розписок на основі цінних паперів дозволило збільшити обсяги залученого фінансування у галузь з 1 до 17 млрд доларів щорічно через сек’юритизацію. В Україні теж є передумови для впровадження сек’юритизації сільськогосподарської дебіторської заборгованості, а аграрні розписки завдяки законодавчим змінам можуть стати її основою, підкреслюють у Комісії.

НКЦПФР серед 10 пріоритетів своєї роботи визначає розробку та прийняття нового закону про сек’юритизацію. Згідно зі Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року, що була затверджена спільно з регуляторами фінансового сектору, законодавство щодо сек’юритизації має бути впроваджене до 31 грудня 2021. Цей закон створить можливості для рефінансування з українських ринків капіталу, з подальшим розширенням та виходом на міжнародні ринки.

*****

Уряд створив Національний фонд інвестицій

За дорученням Президента України, Уряд створив державне підприємство “Національний фонд інвестицій України” (“Націнвестфонд”) та затвердив його статут. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 31 березня. 

Метою діяльності Націнвестфонду є створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних та соціально значущих проектів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростання конкурентоспроможності України. 

Відповідно до затвердженого Статуту предметом діяльності підприємства є: 

- залучення та концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів; 

- фінансування та реалізація пріоритетних інвестиційних проектів; 

- залучення інвестицій;

-  підготовка інвестиційних та інших проектів; 

- управління об’єктами власності відповідно до закону;

- утворення інвестиційних фондів, участь у інвестиційних фондах; 

- участь у спільній діяльності;

- участь у соціально значущих проектах.

Як зазначається у Статуті,статутний капітал підприємства становить 100 000 000 (сто мільйонів) гривень.

*****

ПандеміяCOVID-19зупинила зростанняM&Aугод вУкраїні
у 2020 році - дослідження KPMG

Загальний спад в економіці, спричинений наслідками пандемії, став основною причиною спаду в сфері злиття та поглинання. Економічний вплив COVID-19 зупинив зростання M&A угод в Україні, яке тривало упродовж трьох років поспіль, повідомляє KPMG.

Вартість M&A угод зменшилася на 62% до 0,9 млрд доларів США. Обсяг активності знизився до рівня 2017 року: протягом 2020 року було оголошено 69 транзакцій, що на 15% менше у порівнянні з попереднім роком.

Детальніше про найбільші угоди злиття та поглинання в Україні за 2020 рік у звіті  KPMG  «M&ARadar 2020: Україна».

*****

СБУ заблокувала діяльність незаконного російського
фінансового проекту «Just2Trade»

Служба безпеки України заблокувала протиправну схему, організовану російським холдингом у нашій країні. Ділки незаконно привласнювали десятки млн грн українських інвесторів через фейкового міжнародного брокера «Just2Trade», повідомляється на сайті СБУ.

Оперативники спецслужби встановили, що оборудку організував громадянин РФ за участі українських громадян. На спеціально створеному вебресурсі ділки пропонували для інвесторів послуги на фондовому ринку. Задокументовано, що компанії, які створили «фінпродукт», не отримували від Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку жодних ліцензій і дозволів на діяльність.

Зловмисники використовували спеціалізоване програмне забезпечення для імітації трансляції електронних торгів на міжнародних біржах. Вони створювали клієнту «персональний кабінет», в якому демонстрували постійне зростання акцій у ціні та пропонували збільшити інвестиції. Після рішення вкладника отримати свої гроші, ділки блокували зв’язок з «клієнтом».

Під час санкціонованих обшуків правоохоронці вилучили електронні та паперові носії інформації, які підтверджують протиправну діяльність ділків і доводять роботу на країну-агресора.

Триває досудове слідство. СБУ надає номери телефону для вкладників проекту «Just2Trade», які постраждали: 0933798814, 0669932484.

*****

Індекс очікувань ділової активності вперше за рік перевищив
рівноважний рівень – результати опитування підприємств

Бізнес у березні поліпшив оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності у відповідь на сприятливу зовнішню кон’юнктуру та підвищення внутрішнього попиту. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Національний банк на щомісячній основі. Так, за березень 2021 року він становив 51.4 порівняно з 48.8 у лютому.Уперше з лютого минулого року очікування підприємств перевищили рівноважне значення (50 пунктів).

У березні підприємства всіх секторів, залучених до щомісячного опитування, оптимістичніше оцінили результати своєї діяльності. При цьому секторальні індекси підприємств промисловості, торгівлі та сфери послуг перетнули нейтральний рівень.

Підприємства промисловості другий місяць поспіль демонструють найвищі серед інших секторів оцінки власних економічних перспектив: у березні секторальний індекс зріс до 52.3 із 50.3 в лютому. Підприємства промисловості поліпшили свої очікування щодо обсягів виготовлення продукції й нових замовлень, у тому числі експортних.

Підприємства сфер торгівлі та послуг також поліпшили оцінки своїх економічних результатів: індекси обох секторів зросли у березні до 52.2 у підприємств торгівлі та до 51.4 у підприємств сфери послуг з 49.0 у лютому. Поліпшення очікувань щодо обсягів нових замовлень, товарів для продажу та послуг свідчить про подальше відновлення роботи цих секторів.

Підприємства будівництва (будівництва житла), попри найнижчі оцінки, пом'якшили песимістичні очікування на тлі сезонного пожвавлення діяльності. Індекс сектора в березні поліпшився до 40.6 з 35.3 у лютому. Будівельники поліпшили свої очікування щодо обсягів будівництва, закупівлі сировини та матеріалів, а також доступності підрядників.

Підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі подорожчання сировини і товарів постачальників та поки не очікують на збільшення чисельності своїх працівників.

Довідково

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 03 до 24 березня 2021 року. В опитуванні взяли участь 269 підприємств. Серед опитаних підприємств 40.5%  – компанії промисловості, 30.1% – сфери послуг, 25.7% – торгівлі, 3.7% – будівництва. 34.2% респондентів – великі підприємства, 28.6% – середні, 37.2% – малі.

*****
Огляд діяльності ПФТС за березень 2021 року

У березні 2021 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 23,1 млрд грн (114% рівня аналогічного періоду 2020 року та 136% рівня лютого 2021 року). У 1-му кварталі 2021 р. укладено 2 546 біржових контрактів на загальну суму 55,5 млрдгрн (178% рівня аналогічного періоду 2020 року).

На «ринку заявок» укладено 11% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 82% угод, на ринку РЕПО — 6% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 1% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

            - за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 99,4% (державні облігації - 99,5%, корпоративні облігації — 98,6%; акції — 20,3%);

            - за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 54% (корпоративні облігації - 95,5%, муніципальні облігації — 90,5%, державні облігації — 53,8% та акції — 3,9%).

У березні 2021 року 45 учасників торгів на ПФТС укладали угоди з 61 випуском цінних паперів (державні облігації – 43, корпоративні облігації – 10, акції – 4, муніципальні облігації — 2, облігації іноземної держави — 1, ЦП ІСІ — 1). У 1-му кварталі 2021 р. 51 учасник торгів укладав угоди з 96 випусками цінних паперів (державні облігації – 53, акції – 14, корпоративні облігації — 12, муніципальні облігації — 4, цінні папери ІСІ — 1, цінні папери ІСІ іноземного емітента — 1 та облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у березні було укладено з державними облігаціями – 22,8 млрд грн (136% рівня лютого 2021 року).

Серед 41 випуску ОВДП, з якими укладалися угоди, 20 випусків — з датою погашення в 2021 році (12,5 млрд  грн), 11 випусків — з датою погашення в 2022 році (6,1 млрд грн), 7 випусків — з датою погашення в 2023 році (2,5 млрд  грн), по 1 випуску — з датами погашення в 2024 (1 млрд грн), 2025 (0,4 млрд грн) та 2027 (0,2 млрд грн) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2021-07-07, 2022-02-02 та 2024-05-22, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2022-03-09, 2021-06-03 та 2021-03-17.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2032-09-25 та 2026-06-20.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у березні склав 243 млн грн (170% рівня лютого 2021 року).

На ПФТС проходило первинне розміщення облігацій ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ" (серія С) та ТОВ «ТАС-ЛОГІСТІК» (серія B).

Найбільшим попитом користувалися облігації АТ «ТАСКОМБАНК» (серія G), ТОВ «ТАС-ЛОГІСТІК» (серія B) та ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ" (серія C).

Обсяг торгів муніципальними облігаціями у березні склав 6,8 млнгрн (135% рівня лютого 2021 року).

Найбільшим попитом користувалися облігації Львівської міської ради (серія I) та Харківської міської ради (серія E).

У сегменті акцій підприємств у березні 2021 року загальний обсяг торгів склав 1,4 млнгрн (54% рівня лютого 2021 року).

У режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ «АБ «ПІВДЕННИЙ», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та ПАТ "Донбасенерго".

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 0,82% до рівня 517,11 пункти.

*****
Результати торгів ФБ «Перспектива» за березень 2021 року

Протягом березня 2021 року на ФБ «Перспектива» укладено 1360 угод на суму 19,4 млрд грн (-20% до лютого 2021 р.), з початку року – 2514 угод на суму 60,8 млрд грн (+30% до січня-березня 2020 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у березні 2021 року склав 43 млрд грн(+4% до лютого 2021 р.), з початку року – 117 млрд грн (+49% до січня-березня 2020 р.).
У структурі торгів на фондових біржах України з початку року традиційно домінують боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,4%, облігації підприємств та облігації міських позик – 0,5%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,1%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у січні-березні з часткою загального біржового обороту 52%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» у березні порівняно з лютим зменшився на 20%, кількість угод - на 1%. Найбільший обсяг торгів у березні 2021 р. зафіксовано з держоблігаціями (99,94%). 38,05% торгів проведено на ринку РЕПО, 61,84% - на адресному ринку, 0,11% - на ринку заявок.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з аналогічним періодом 2020 року зріс на 30%, кількість угод – у 2,2 рази.
Станом на 31.03.2021 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на ФБ «Перспектива», становила 276, з них 184 – лістингові.
Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 197 - держоблігації та держдеривативи, 20 - облігації підприємств, 2 – облігації місцевих позик, 20 - акції, 1 - акції КІФ, 6 - інвестиційні сертифікати, 17 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти.

Протягом березня договори на ФБ «Перспектива» укладалися з 49 фінансовими інструментами (+3 до лютого), з початку 2021 року – з 60 фінансовими інструментами (+6 до січня-березня 2020 р.)

*****

Підсумки торгів на "Українській біржі" за березень 2021 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у березні склав 270 434 123,07 грн, а загальна кількість угод - 407.

У структурі торгів за березень 2021 на корпоративні облігації припадало 0,21% сумарного обороту або 580 298,87 грн, 83,86% на державні облігації або 226 789 783,93 грн, 12,46% на акцій або 33 682 708,02 грн, на інвестиційні сертифікати 0,53% або 1 445 432,25 грн, та на ф’ючерси 2,93% або 7 935 900 грн.

У березні Індекс українських акцій Індекс UX) збільшився на 5,50% з 1 776,88 до 1 874,58 пунктів.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21