Новини УАІБ

23 березня 2021

Відбулося засідання Ради УАІБ

18 березня 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, яке проходило в онлайн-режимі.

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ А.Рибальченко про останні проєкти законодавчих актів у сфері фондового ринку та пенсійного забезпечення, зокрема, «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний №4684) та  «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (реєстраційний №5065), який є новою редакцією Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». А. Рибальченко ознайомив учасників засідання з роботою, проведеною УАІБ при опрацюванні текстів цих  законопроєктів.

Рада обговорила законодавчі ініціативи з питань фондового ринку, визначила проблемні питання, які можуть виникнути у зв'язку з їхнім прийняттям, а також доручила Дирекції УАІБ підготувати звернення до Голови НКЦПФР з пропозиціями Асоціації щодо подальшого розвитку ринків капіталу, реформування системи регулювання та нагляду за ринками капіталу, стимулювання інвестицій громадян, вітчизняних та іноземних підприємств, інституційних інвесторів у надійні фінансові інструменти, відродження ринку боргових цінних паперів тощо.

Рада також наголосила на необхідності продовжувати моніторинг розробки та проходження законопроектів з питань, які стосуються діяльності КУА та АНПФ, долучитися до роботи  робочих груп Комітетів ВРУ щодо цих законопроєктів.

Члени Ради виключили зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДІМ «МЕГАПОЛІС» (ЄДРПОУ 35690099) та ТОВ «КУА «ЄВРОТРАНС - ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 35482477) на підставі рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії у зв'язку із заявами компаній про припинення діяльності.

На засіданні розглянуто заяву ТОВ «КУА АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ» про відновлення членства цього Товариства в Асоціації за видом професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).Члени Ради ознайомилися з Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м.Києва від 15.03.2021р. щодо зупинення дії постанови НКЦПФР про анулювання компанії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).

Рада вирішила зупинити дію свого рішення від 15.10.2020р. про виключення зі складу членів УАІБ ТОВ «КУА АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ» за видом профдіяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 15 квітня 2021 року.

*****

УАІБ підготувала пропозиції щодо розвитку ринків капіталу

Визначальною умовою для розвитку національної економіки України є стимулювання інвестицій громадян, вітчизняних та іноземних підприємств, інституційних інвесторів за допомогою механізмів національного фондового ринку у надійні фінансові інструменти.

Враховуючи значну частку тіньового сектору в економіці України, обсяги готівки домогосподарств, відтік коштів в іноземні юрисдикції, комплекс заходів, що пропонує Українська асоціація інвестиційного бізнесу Національній Комісії з цінних паперів та фондового ринку для реалізації разом з іншими органами державної влади, відповідальними за здійснення економічної політики та Національним банком України, дозволить залучити в економіку України значний ресурс для великих інвестиційних проектів, сприятиме відродженню ринку боргових цінних паперів, зменшить рівень зовнішнього державного боргу та одночасно надасть інвесторам різноманітні інструменти для отримання доходу.

Українська асоціація інвестиційного бізнесу пропонує:

Підвищити можливість та привабливість інвестування в українські цінні папери, розширити перелік інструментів для інвестування:

  • внести зміни до нормативно-правових актів НКЦПФР у частині оптимізації вимог до емітентів, цінні папери яких допускаються до обігу на організованому ринку, встановивши їх на рівні, адекватному стану економіки України;
  • запровадити біржові облігації зі спрощеним порядком реєстрації їх випуску в НКЦПФР за поданням відповідної фондової біржі шляхом бланкової реєстрації;
  • нормативно забезпечити широке застосування деривативів в інвестиційній діяльності інститутів спільного інвестування, в т.ч. з метою хеджування ризиків;
  • відновити механізми біржових торгів для продажу державою цінних паперів підприємств, що приватизуються;
  • ініціювати спрощення процедур доступу вітчизняних інвесторів до ринку державних цінних паперів (як ОВДП, так і ОЗДП);
  • спростити процедури допуску та обігу іноземних ЦП в Україні та доступ міжнародних інвестиційних компаній до біржового ринку України;
  • ініціювати випуск нових різновидів боргових цінних паперів, гарантованих державою, доступних для інвестування широким колам інвесторів, зокрема, інфраструктурних облігацій, депозитних сертифікатів НБУ, тощо.

Реформувати систему регулювання та нагляду за ринками капіталу:

  • перейти до формування державного регулювання та нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу, що забезпечить дотримання принципу пропорційності регуляторних вимог відповідно до характеру, масштабів та складності діяльності учасників ринку;
  • перейти до секторальної системи нагляду та регулювання професійних учасників ринку, яка забезпечить більш ефективне функціонування як ринку в цілому, так і окремих його сегментів, підвищить рівень відповідальності регулятора;
  • з метою дерегуляції на законодавчому рівні встановити вичерпний перелік функцій державного регулювання, які можуть бути делеговані СРО;
  • відновити постійний діалог НКЦПФР з учасниками та експертами ринків капіталу в рамках консультативно-експертної Ради та Громадської ради;
  • кардинально переглянути систему подання/отримання звітності в напрямку її оптимізації та забезпечення функціонування сервісів для її подання на безоплатній основі;
  • забезпечити, щоб обов’язкове подання фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ не стало додатковим фінансовим навантаженням для суб’єктів подання звітності та здійснювалося на безоплатній основі;
  • забезпечити впровадження корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу адекватного видам професійної діяльності із застосуванням ризик-орієнтованого та пропорційного підходу до регулювання.
  • скасувати практику, яка застосовується, але не передбачена чинним законодавством, зокрема проведення особистих співбесід при розгляді документів, поданих на ліцензування та реєстрацію емісій, тощо;
  • спростити процедуру реєстрації приватних розміщень шляхом застосування бланкової реєстрації.

Створити позитивний імідж українського ринку капіталу для стимулювання участі національних та іноземних інвесторів (дієвий захист інвестицій, система преференцій);

  • спільно із Громадською радою, профільними асоціаціями, українськими та міжнародними експертами розробити стратегічні плани розвитку ринку та шляхи їх запровадження;
  • забезпечити офіційний переклад Директив ЄС з питань, що належать до компетенції НКЦПФР з метою їх однозначного тлумачення та розробки на цій основі законодавчої бази;
  • започаткувати спільно із СРО та відповідними державними органами проведення виставок, конференцій як на території України, так і на міжнародних майданчиках за участю міжнародної спільноти;
  • щомісячно проводити онлайн/офлайн-зустрічі з представниками ЗМІ, професійними та непрофесійними учасниками фондового ринку та їх об’єднаннями, акціонерами, інвесторами, тощо.

Створити умови для залучення довгострокових ресурсів в економіку України шляхом стимулювання інвестицій громадян у фінансові інструменти:

  • запровадити зменшення ставок ПДФО залежно від тривалості інвестицій (3-5-7 років);
  • уніфікувати ставку ПДФО щодо пасивних доходів від інвестицій у фінансові інструменти;
  • розробити модель ефективної системи досудового врегулювання спорів на ринках капіталу з метою захисту прав та інтересів інвесторів.

Здійснити заходи для впровадження та розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення, спираючись на децентралізовану модель діяльності суб’єктів цієї системи із одночасним впровадженням цільових фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів, що в подальшому дасть можливість залучити в економіку України десятки мільярдів гривень.

*****

Президент підписав закон щодо створення Бюро економічної безпеки

22 березня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

Як зазначається на сайті Офісу Президента, документ створює інституційні умови для захисту економічних процесів від тиску силових органів, що підтримується міжнародними партнерами України. Основною функцією Бюро економічної безпеки (БЕБ) буде аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

Після ухвалення закону про Бюро економічної безпеки СБУ втратить невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки. Це дасть змогу СБУ сфокусуватися на виконанні завдань, які справді безпосередньо пов’язані з безпекою держави, з контррозвідувальною діяльністю у сфері економіки.

Згідно із законом, Бюро економічної безпеки є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави. Його діяльність спрямовує та координує Кабінет Міністрів.

До повноважень Бюро економічної безпеки входять:

– виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

– оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;

– надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов для створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

– забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

– збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;

– планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

– виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

– складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

*****

НКЦПФР удосконалює процедуру фінансового моніторингу
для своїх професійних учасників

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР.

Нормативним актом встановлено загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу всіма професійними учасниками. Зокрема, і учасниками, що перейшли під нагляд НКЦПФР після закону про «спліт», так і товарними та іншими біржами, які є суб’єктами піднаглядними Комісії за новою редакцією Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Нові норми Положення обговорювались з учасниками ринку на етапі розробки його проєкту. Також до тексту увійшли норми, аналогічні Положенню про здійснення фінансового моніторингу для банків.

Запропоновані зміни значно удосконалюють проведення первинного фінансового моніторингу для всіх його учасників. Більшість процедур передбачають віддалену верифікацію клієнтів в електронному режимі за допомогою сучасних баз даних, електронних документів та носіїв.

Зокрема, документ регулює віддалене встановлення ділових відносин:

  • за допомогою Системи BankID Національного банку України;
  • запроцедурою верифікації, здійсненої СПФМ у режимі відеотрансляції з дотриманням встановлених вимог.

Із нового, при здійснені належної перевірки в присутності клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ) є можливість:

  • використовувати інформацію зчитану із ідентифікаційного документа, у який імплантовано безконтактний електронний носій (ID-картка),
  • здійснювати фотофіксацію особи з власним ідентифікаційним документом з подальшим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженим працівником СПФМ,
  • отримання е-паспорта для виїзду за кордон, завіреного кваліфікованою електронною печаткою Державного підприємства «ДІЯ».

Положенням визначено надійні джерела та передбачено їх розширення шляхом визначення переліку на сайті Комісії.

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами, СПФМ може використовувати інформацію:

  • баз даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
  • публічні джерела даних у мережі Інтернет, включаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
  • офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, включаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • дані, що містяться в офіційних документах та інших відкритих джерелах, зокрема, в іноземних державних реєстрах, подібних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Крім цього, для адміністраторів недержавних пенсійних фондів (НПФ) змінами передбачено спрощені заходи належної перевірки.

Так, за наявності низького рівня ризику та суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, що не перевищує 30 000 грн, СПФМ може здійснити верифікацію клієнта-фізичної особи шляхом:

  • отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі);
  • здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника.

Також до Положення увійшли норми здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнта (для адміністраторів НПФ) та використання інформації третіх осіб для всіх інших СПФМ.

З текстом Положення можна ознайомитись на офіційному вебсайті Комісії за посиланням.

Наразі документ відправлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

*****

2021 рік має перспективи стати більш активним у залученні
інвестицій в Україну - заступниця міністра економіки

Інвестиційний потенціал та внутрішній інвестиційний ринок України мають перспективи до зростання. Про це заявила заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ірина Новікова під час виступу на Форумі «Україна 30», присвяченому темі співпраці держави та бізнесу.

«Ми бачимо декілька перспективних механізмів для залучення нових інвестицій, зокрема державно-приватне партнерство. Навіть в цей коронавірусний важкий рік були підписані перші концесійні договори щодо морських портів на суму 3,7 млрд грн. І в цьому році має розпочатись виконання цих концесійних договорів, коли об’єкти будуть передані концесіонерам і здійснення інвестування в них», - розповіла Ірина Новікова.

Окрім того, за її словами, є нові перспективні об’єкти для державно-приватного партнерства (концесій). Зокрема,шість ділянок автомобільних доріг, морські порти, зокрема два проекти концесії в порту Чорноморськ, та залізничні станції. Також заступник міністра відзначила активізацію державно-приватного партнерства в регіонах.

Іншим важливим інструментом стимулювання інвестиційної активності, за словами Ірини Новікової, є нещодавно прийнятий Закон України “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні”.

Заступниця міністра повідомила, що Мінекономіки вже розпочало підготовку підзаконних нормативно-правових актів, і бачить великий попит з боку інвесторів щодо застосування норм цього Закону.

Нагадаємо, Законом України “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні” передбачено підтримку як українських, так і іноземних інвесторів, що реалізують проекти з обсягом інвестицій від 20 млн євро, у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), транспорту, поводження з відходами, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, мистецтва, культури, туризму, охорони здоров'я, спорту, курортно-рекреаційній сфері.

*****

ДФС анонсувала створення Офісу ефективної взаємодії з бізнесом

У структурі Державної фіскальної служби (ДФС) плануюють створити Офіс ефективної взаємодії з бізнесом, який сприятиме швидкій та змістовний комунікації між службою, представниками бізнесу та професійних спільнот.Про це повідомив Голова ДФС Вадим Мельник на своїй сторінці у Фейсбуці. Новий підрозділ він презентував у рамках “Всеукраїнського Форуму Україна 30. Держава та бізнес”.  

За словами очільника ДФС, серед ключових завдань нового Офісу - поглиблення співпраці ДФС та легального бізнесу у боротьбі з тіньовою економікою, систематизація запитів від суб'єктів господарювання та бізнес-спільнот, налагодження швидкого та якісного обміну інформацією, підвищення прозорості діяльності служби.

Створення цього підрозділу дозволить не лише глибше розуміти потреби бізнесу, а й більш чітко структурувати масиви даних та розробити карти взаємодії з кожною галуззю та індустрією.

Діалог між державою та бізнесом Вадим Мельник вважає важливою складовою економічної безпеки.

*****

Вперше в історії України футбольний клуб розмістить свої акції на біржі

ПАТ «РНК Верес» (м. Рівне) планує залучити не менш як 50 млн грн через продаж своїх акцій на фондовій біржі ПФТС – це перше в історії України IPO футбольного клубу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 11 березня зреєструвала емісію простих іменних акцій у кількості 500 000 штук. Номінальна вартість однієї акції 100 грн. Розміщення буде проводитися з 12 квітня 2021 по 1 березня 2022 року.

«Ми вітаємо IPO в Україні та всіх причетних до цієї події учасників. Це перша публічна пропозиція акцій, що буде здійснена за новою процедурою після імплементації ProspectusDirective на українському ринку капіталу. Ми впевнені, що це тільки початок і надалі українські компанії будуть залучати кошти до власного капіталу саме таким способом. Ми, зі свого боку, будемо робити усе можливе, щоб створити сприятливі умови для збільшення кількості IPO якісних емітентів», – відзначив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

Для того, щоб стати акціонером клубу, достатньо укласти договір на брокерське обслуговування з торговцем цінними паперами - членом ПФТСта відкрити рахунок у цінних паперах у депозитарній установі.

Супроводжувати процес розміщення акцій буде група Concorde Capital.

*****

ВВП України у 2020 році зменшився на 4% - Держстат

Згідно з уточненими даними Державної служби статистики, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2020 році порівняно із 2019 роком зменшився на 4,0%.

Номінальний ВВП становив 4194,1 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 100 тис. 469 грн.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21