Новини УАІБ

02 лютого 2021

ВРУ ухвалила законопроект щодо створення Бюро економічної безпеки України

Верховна Рада ухвалила проект Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» (№3087-д). За нього проголосували 242 народних депутати, повідомляє Урядовий портал.

Документ розроблено з метою ліквідації податкової міліції та створення незалежного державного правоохоронного органу, який повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Законопроект передбачає створення Бюро економічної безпеки України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів. Також визначаються завдання, функції та повноваження Бюро економічної безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов’язки та відповідальність працівників Бюро тощо.

Прийняття Закону сприятиме:

  • запровадженню нових аналітичних підходів протидії фінансовим злочинам та проведенню результативних розслідувань складних злочинних схем;
  • запобіганню втрат бюджету шляхом попередження фінансових злочинів та мінімізації недобросовісної конкуренції;
  • оптимізації структури правоохоронних органів та матеріально-технічної бази.

Довідково: Прийняття Закону про створення органу з фінансових розслідувань є частиною міжнародних зобов’язань України. Зокрема, це передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ та Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та ЄС як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС).

*****
Економіка майже повністю надолужить втрати від коронакризи у 2021 році – Інфляційний звіт НБУ

Національний банк традиційно опублікував свій щоквартальний Інфляційний звіт, у ньому  зокрема, прогнозується, що після скорочення у 2020 році (за оцінкою НБУ – на 4,4%) українська економіка повернеться до зростання на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі.

Основними драйверами росту ВВП залишатиметься приватне споживання. Крім того, очікується активізація інвестиційної діяльності. Це, однак, супроводжуватиметься поверненням поточного рахунку до дефіциту у 2021 році з подальшим його розширенням у наступних роках (до 4,9% ВВП у 2023 році). У поточному році очікується повернення експорту та імпорту на докризовий рівень, а у 2022–2023 роках – їхнє поступове зростання.

Інфляція продовжить зростати у першому півріччі 2021 року, однак надалі сповільнюватиметься і за підсумками року становитиме 7%. Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі задля швидшого відновлення економіки після коронакризи. Проте вже в першому півріччі 2022 року вона закріпиться в цільовому діапазоні 5% ± 1 в.п.

З огляду на такий розвиток подій Національний банк прогнозує підвищення облікової ставки у 2021 році. Утім, її рівень залишатиметься нижче нейтрального впродовж 2021 року та більшої частини 2022 року. Водночас масштаби підвищення облікової ставки залежатимуть від інтенсивності впливу з боку споживчого попиту та від динаміки інфляційних очікувань.

Національний банк очікує подальше поліпшення ситуації на ринку праці. Рівень безробіття за підсумками 2021 року поступово знизиться (до близько 9%). Пожвавлення економіки і зростання соціальних стандартів підтримують зростання доходів громадян. Детальніше з Інфляційним звітом можна ознайомитися за цим посиланням.

*****
У парламенті зареєстровано Проєкт Закону про Національну комісію 
з цінних паперів та бірж і пакет пов'язаних законопроєктів

01 лютого у парламенті зареєстровано чотири законопроєкти (№ 4684, 4685, 4686, 4687) про Національну комісію з цінних паперів та бірж, ініціатором яких виступила група народних депутатів, серед яких Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

На своїй сторінці у Фейсбук Данило Гетманцев повідомив, що зареєстрований пакет законопроектів, спрямований на розбудову інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та бірж.

Він також зазначив, що проекти розроблялися з єдиною метою - захистити інвестора. Реалізована у проектах концепція передбачає створення механізму запобігання виникненню та функціонуванню фінансових пірамід. Зокрема, регулятор отримує можливість здійснювати опитування свідків фінансових правопорушень, отримання на запит будь-яких документів, отримання інформації від безпосередньо не піднаглядних суб’єктів, а також можливість звертатися за допомогою у розслідуваннях до іноземних регуляторів ринків капіталу і отримувати інформацію, якої бракувало, через спеціалістів таких іноземних регуляторів – все це інструменти, покликані убезпечити інвестора і гарантувати, що навіть якщо люди довірили свої інвестиції шахраям, держава матиме можливість втрутитися, з’ясувати обставини справи і захистити активи таких інвесторів.

При цьому, аби запобігти зловживанням з боку самого регулятора і не допускати можливості створювати тиск на бізнес, створюється процедура, що сприятиме неупередженості розгляду справ при здійсненні захисту інвестора. Така процедура передбачає можливість участі особи, щодо якої існує підозра про порушення законодавства в усіх етапах збору матеріалів для встановлення обставин справи, гарантує її право на надання відповідних пояснень, заперечень. Розгляд справ здійснюватиме незалежна колегія уповноважених на розгляд, втручання у діяльність якої закон забороняє. Сам регулятор також захищається законом від будь-якого політичного впливу.

Зі створенням інституційно спроможного регулятора, Україна нарешті зможе стати підписантом Меморандуму IOSCO та отримає можливість залучати допомогу регуляторів інших країн у переслідуванні фінансових правопорушень на ринках капіталу та надавати її сама, підкреслив Д.Гетманцев.

*****

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на своєму сайті також розмістила інформацію і повідомила, що  законопроєктом пропонується дієвий механізм захисту громадян України від зловживань на фінансовому ринку, який відповідає сучасним світовим стандартам.

Йдеться про те, що, на жаль, сьогодні в Україні через неефективне законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, фінансовий регулятор не має ефективної взаємодії з правоохоронними органами України та іноземними фінансовими регуляторами з метою запобігання фінансовому шахрайству, притягнення до відповідальності злочинців та забезпеченню повернення вкрадених грошей постраждалим від фінансових оборудок.

Як зазначається в інформації НКЦПФР, зареєстрований законопроєкт має на меті повністю змінити статус українського ринку на такий, що стане абсолютно не прийнятний для діяльності аферистів та відповідатиме світовим стандартам. Він передбачає новий ефективний регуляторний нагляд, а саме: отримувати та обмінюватись банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв між державними фінансовими та правоохоронними органами України та інших країн; блокувати сумнівні рахунки до рішення суду по суті справи, підтримувати прокурорів у судових процесах; взаємодія з іноземними фінансовими регуляторами з метою використання їх можливостей по поверненню грошей з інших юрисдикцій.

Законопроєктом «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний номер №4684) пропонується значно підвищити рівень відповідальності всіх учасників ринків капіталу та повернути довіру інвесторів до України.

Для більшої ефективності регулятора законопроєктом пропонується запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень та завчасно виявляти ризики. Наступний рівень, перевірки, спрямований на виявлення ознак та документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати можливості проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не тільки у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й будь-яких осіб, які можуть бути підозрювані у незаконних діях на ринку капіталів. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія здійснюватиме розгляд справ та виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених чинним законодавством.

*****
НБУ: бізнес розпочав рік з посилення песимістичних настроїв – результати січневого опитування підприємств

Бізнес суттєво погіршив оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності у відповідь на підсилення карантинних заходів на тлі традиційного зниження ділової активності на початку року. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Національний банк на щомісячній основі.

Так, за січень 2021 року він становив 37,6 порівняно з 45,5 в грудні. Очікування підприємств перебувають на рівні нижче рівноважного значення (50 пунктів) одинадцятий місяць поспіль, з березня 2020 року. У січні підприємства всіх секторів, залучених до щомісячного опитування, суттєво погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності. Підприємства сфери торгівлі найсильніше відчули наслідки посилення протиепідемічних обмежень на тлі традиційного зниження  активності у перший місяць року. Вони стрімко погіршили свої очікування щодо обсягів товарообороту та економічних результатів: у січні секторальний індекс становив 33,3 порівняно з 48,5 у грудні. Підприємства сфери послуг також посилили негативні оцінки своїх економічних перспектив, очікуючи через запровадження локдауну скорочення обсягів як наданих послуг, так і нових замовлень. Індекс сектора знизився до 39,7 з 45,3 у грудні.

Тривало погіршення оцінок підприємств промисловості: секторальний індекс у січні знизився до 38,6 з 44,6 у грудні. Промисловці значно погіршили очікування щодо обсягів виготовленої продукції та кількості нових замовлень, а також оцінки запасів та цін на сировину та матеріали. Найнижчі оцінки залишаються в підприємств будівництва (будівництва житла). Так, індекс сектору в січні знизився до 33,1 після незначного поліпшення до 39,1 у грудні. Будівельники очікують на стрімке скорочення обсягів будівництва та нових замовлень з одночасним зростанням вартості послуг підрядників та погіршенням їх доступності. Підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі зростання цін на сировину та цін постачальників, а також налаштовані на подальше зменшення чисельності своїх працівників.

Опитування підприємств проводилося з 05 січня до 25 січня 2021 року. В ньому взяли участь 202 підприємства. Серед опитаних підприємств 35,6%  – компанії промисловості,  31,7% – сфери послуг, 27,7% – торгівлі, 5,0% – будівництва. 33,2% респондентів – великі підприємства, 30,2% – середні, 36,6% – малі. 40,6% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,4% – здійснюють лише експортні операції, 19,30% – лише імпортні операції, 31,7% – не здійснюють зовнішні економічні операції.

Результати опитувань відображають лише думку респондентів-керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.

Детальніше з результатами щомісячного опитування підприємств за січень 2021 року можна ознайомитися в підрозділі "Щомісячні опитування бізнесу" розділу "Публікації".

*****
Фонд держмайна анонсував низку законопроєктів щодо сприяння
залученню сталих інвестицій в економіку України

Як повідомляє на своєму сайті Фонд державного майна,  у парламенті зареєстровано проєкти законівщодо сприяння залученню сталих інвестицій в економіку України, які розроблено за участі Фонду державного майна, групи народних депутатів, Офісу простих рішень та результатів, а також пройшли широке експертне обговорення, отримали позитивні оцінки від представників бізнес-середовища та були підтримані Національною Радою Реформ при Президентові України.

Метою пропонованих змін є пришвидшення економічного зростання через залучення сталих інвестицій, сприяння створенню нових робочих місць, спрощення процедур приватизації та оренди, а також повернення довіри інвесторів із забезпеченням інтересів держави.

Законодавчі зміни, зокрема, передбачають:

            - спрощення та стимулювання процесу приватизації для відновлення та зростання економіки;

            - підтримку громад: 10% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації спрямовуються до бюджетів місцевого самоврядування;

            - забезпечення прозорості та відкритості приватизації;

            - захист прав та інтересів інвесторів і держави, зокрема, через створення механізмів збереження ліцензій та дозволів за приватизованими активами, усунення перешкод з продажу обтяжених арештами об’єктів до нового власника із переходом відповідних зобов’язань;

            - подолання спротиву колишніх інтересантів, в тому числі, завдяки автоматичному припиненню контрактів з керівниками держпідприємств, що приватизуються;

            - трансформацію Фонду державного майна України – як організаційно, так і функціонально;

            - вдосконалення процесів оренди державного та комунального майна та гармонізацію їх з законодавством про приватизацію.

Як зазначає Фонд державного майна, у разі позитивного розгляду законопроєктів, зміни очікують і на сам Фонд держмайна: Фонд буде трансформовано у єдину юридичну особу замість центрального апарату та 11 регіональних відділень, що спростить підзвітність та контроль.

*****
Мінцифра запускає інструмент, що допоможе бізнесу перевірити
рівень захисту персональних даних

Мінцифра спільно з партнерами розробили інструмент (toolkit), який допоможе бізнес-спільноті освоїти основи українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері захисту персональних даних, повідомляє сайт Міністерства цифрової інформації.

Toolkit — це тест, який перевірить, наскільки ваша компанія дотримується вимог законодавства про персональні дані під час роботи з клієнтами. 

Інструмент стане у пригоді власникам бізнесу та топ-менеджерам, а також юридичним радникам компаній, чия діяльність полягає в моніторингу дотримання стандартів у сфері захисту персональних даних.

За допомогою тесту ви зможете:
  • розібратися в основах законодавства у сфері захисту персональних даних;
  • зрозуміти рівень підготовки вашої компанії;
  • отримати конкретні підказки, як удосконалити систему відповідно до законодавства України та ЄС. 

Результати та рекомендації можна отримати анонімно. Водночас є можливість зберегти їх в особистому кабінеті.

Як підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська, серед іншого, мета Мінцифри — формувати в Україні культуру правильної поведінки з персональним даними. Це стосується і бізнес-спільноти, яка працює з персональними даними клієнтів. Якщо ваша компанія збирає інформацію про користувачів сайту чи застосунку, дбати про повагу до приватності — одне з ключових завдань. Це допоможе формувати довіру клієнтів та приносити вам додатковий дохід». 

*****
Результати торгів ФБ «Перспектива» за січень 2021 року

Як повідомляє сайт ФБ "Перспектива", протягом січня 2021 року на біржі укладено 784 угоди на суму 17,22 млрд грн (на 6% більше, ніж у січні 2020 р.).

Сукупно на фондових біржах України обсяг укладених угод у січні 2021 р. склав 33 млрд грн (+49% до січня 2020 р.). У структурі торгів на фондових біржах у січні 2021 р. традиційно домінували боргові інструменти: держоблігації та держдеривативи – 99,4%, облігації підприємств та місцевих позик - 0,5%, акції, цінні папери ІСІ, опціонні сертифікати, строкові контракти – 0,1%.

ФБ «Перспектива» посідає перше місце за обсягом торгів у січні 2021 р. з часткою загального біржового обороту 52%, в т.ч. на ринку держоблігацій - 53%, у сегменті угод РЕПО з ОВДП – 95%.

Обсяг торгів на ФБ «Перспектива» порівняно з січнем 2020 р. збільшився на 6%. Найбільший обсяг торгів у січні 2021 р. на ФБ «Перспектива» було зафіксовано з державними облігаціями України (99,75%). При цьому 27,64% торгів проведено на ринку РЕПО, 1,02% - на ринку заявок, 71,34% - на адресному ринку.

Станом на 31.01.2021 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів,становила 279, з них 186 – лістингові.

Структура випусків (серій) за видами фінансових інструментів: 199 - держоблігації та держдеривативи, 20 - облігації підприємств, 2 - облігації місцевих позик, 20 - акції, 1 - акції КІФ, 6 - інвестиційні сертифікати, 17 - опціонні сертифікати, 14 - ф’ючерсні контракти. 
Протягом січня договори на ФБ «Перспектива» укладалися щодо 40 фінансових інструментів, в т.ч. 37 серій ОВДП.

Кількість членів ФБ «Перспектива» станом на 31.01.2021 – 61. Кількість членів біржі, що укладали договори у січні, складає 39 (+9 до січня 2020 р.).

*****
Держстат: реальна зарплата в 2020 році зросла на 10,1%

За даними Державної служби статистики, середня номінальна зарплата штатного працівника підприємств, установ та організацій у грудні 2020 року становила 14179 грн.

Порівняно з листопадом розмір середньої номінальної зарплати збільшився на 18,3%, а за останні 12 місяців (відносно грудня 2019 року) – на 15,6%.

Реальна зарплата (без врахування інфляційного чинника) у грудні порівняно з листопадом зросла на 17,2%, а відносно грудня 2019 року - на 10,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21