Новини УАІБ

19 січня 2021

Уряд розпочинає широке обговорення Національної економічної стратегії-2030

З 22 січня до 10 лютого у Кабінеті Міністрів проходитиме широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030, що розробляється Робочою групою Кабінету Міністрів України на платформі Центру економічного відновлення.

Як повідомляє сайт Кабміну, під час публічних заходів за участю представників Уряду, Верховної Ради та Офісу Президента відбудеться публічне представлення ключових ідей НЕС-2030 та обговорення шляхів її імплементації.

Ключова мета заходів — за результатами обговорення розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів проект рішення Уряду щодо формування економічної політики до 2030 року, обговорити пріоритетні заходи в Плані дій Уряду на 2021-2023 роки та перелік пріоритетних законів, що мають бути прийняті Верховною Радою України протягом наступних трьох років.

Серед тематики для обговорення: Інвестиційна привабливість, ринки капіталу та макроекономічна стабільність, розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля, промисловість, транспорт та інфраструктура, міжнародна економічна політика та торгівля (Експортно-кредитне агентство), цифрова економіка та Інформаційно-комп’ютерні технології, розвиток агросектору та інші.

Національна економічна стратегія — це головні вектори, за якими розвиватиметься економіка України у найближчі 10 років. Над документом працювали близько 400 фахівців з різних сфер — як бізнесу, так і відомих аналітичних центрів, think-tanks, неурядових організацій, державних органів тощо.

*****

Прем'єр-міністр розраховує на запуск накопичувального рівня пенсійної
системи вже у 2021 році

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль розраховує, що закон про впровадження в Україні накопичувального рівня пенсійної системи буде ухвалено вже у 2021 році.

В інтерв'ю "Інтерфаксу-Україна" він заявив: "Ми з Міністерством соціальної політики повністю напрацювали стратегію запровадження накопичувальної пенсійної системи, ми її обговорили і погодили всі нюанси з профільним комітетом Верховної Ради. Наразі це питання перебуває в законодавчій площині. Відповідний проект закону підготовлений, будемо просити парламентарів прийняти його якомога швидше, щоб у цьому році ми цю накопичувальну пенсійну систему запровадили в Україні. Для мене це особистий КРІ, я хочу його досягти. Україна потребує накопичувальної пенсійної системи, я вважаю це одним зі злочинів проти суспільства, проти держави, що за тридцять років незалежності не було створено накопичувальну пенсійну систему. Це потрібно виправляти".

Денис Шмигаль також назвав ще одним злочином відсутність в Україні цивілізованого Фондового ринку і зазначив, що є презентація, підготовлена Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків спільно з USAID, ЄБРР і Американською торговою палатою. "Вони готові виділити фінансування. Там величезний масштаб роботи. Найближчим часом буде підписаний меморандум, після чого почнемо його впроваджувати. Ми хочемо, щоб нормальний Фондовий ринок запрацював через рік.Але там маса законодавчої роботи. Тому, з урахуванням усіх нюансів бюрократії, для повноцінної роботи може знадобитися три роки", сказав Прем'єр-міністр.

*****

Мінсоцполітики надало профільному парламенському комітету пропозиції до законопроектів, пов'язаних із запровадженням пенсійних накопичень

Міністерство соціальної політики надало Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропозиції до проектів законів України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (реєстр. № 2683  від 27.12.2019) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення» (реєстр. № 2763 від 16.01.2020), які підтримуються широкими колами експертів.

Пропозиції реалізують стратегію, спільно погоджену Прем’єр-міністром України, Міністром соціальної політики та профільним Комітетом Верховної Ради, та спрямовані на підвищення захисту пенсійних накопичень людей і зниженню навантаження на бізнес під час запровадження другого рівня пенсійної системи України.

Як зазначається на сайті Мінсоцполітики, пропозиції забезпечать:

- Зниження ризиків корупції та зловживань за рахунок єдиних підходів до суб’єктів, що надаватимуть послуги в системі накопичувального пенсійного забезпечення, без створення «особливих умов» для окремих структур, навіть якщо їх засновником є держава.

- Посилення відповідальності засновників недержавних пенсійних фондів, що надаватимуть послуги в системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, та пов’язаних з цими фондами осіб.

- «Єдине вікно» для роботи людей зі своїми пенсійними накопиченнями, вибору та заміни накопичувального фонду, де всі процедури максимально автоматизовані, забезпечується максимальна надійність обліку пенсійних накопичень людей та збереження інформації про них через чітке розмежування функцій та завдань центрального адміністратора системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та функцій адміністраторів пенсійних фондів, уникнення поєднання цих функцій в одній особі, і, відповідно, уникнення конфлікту інтересів.

- Єдині підходи до пенсійних виплат у системі накопичувального пенсійного забезпечення, зрозумілість виплат для учасників системи.

- Можливість не збільшувати податкове навантаження на фонд оплати праці для роботодавців та працівників при запровадженні системи.

Реалізація таких змін забезпечить функціональну спроможність системи, її відповідність ринковим реаліям, зменшення корупційних ризиків, посилення захисту людини та її пенсійних накопичень.

Пропозиціями до законопроекту № 2763 передбачаються зміни до Податкового кодексу України та до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині сплати накопичувального внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення. 

*****

УАІБ: Щомісячний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за грудень 2020 року

За результатами місяця індекс ПФТС знизився на -1,53%, а індекс УБ навпаки, піднявся  на +8,52%. За підсумками року українські індекси зафіксували такі показники: ПФТС -1,94%, індекс УБ +6,48%.

 За зміною рівня доходності сектори публічних ІСІ розподілилися таким чином:  відкриті фонди (+12,84% річних), на другій сходинці закриті фонди (+2,16% річних), інтервальні ІСІ – на третьому місці (+1,74% річних).


Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 15 відкритих ІСІ станом на 30.12.2020 р. становила 106,46 млн грн. Відповідно до наданих на кінець попереднього місяця даних, загальне збільшення чистих активів становило +3230,09 тис. грн (+3,13%). Чистий притік коштів у секторі становив +1585,14 тис. грн.

За підсумками місяця лише один фонд зафіксував негативну зміну ВЧА, решта - закінчили місяць зі збільшенням показників. У грудні діапазон доходності інвестфондів коливався у межах від +9,26% до -0,14%.

За результатами грудня лідерами залучення капіталу у секторі відкритих ІСІ стали:

«ОТП Класичний» (+1507,70 тис. грн (+5,78%)) – фонд отримав найбільший чистий приток капіталу у розмірі +1333,71 тис. грн завдяки додатковому розміщенню ІС (+5,11% в обігу);

«КІНТО-Казначейський» (+502,41 тис. грн (+13,16%)) – завдяки додатковому розміщенню ІС (+9,69% в обігу) отримав +378,51 тис. грн чистого притоку капіталу.

Решта фондів отримала зростання ВЧА виключно за рахунок позитивної переоцінки складових інвестпортфелів.

Найбільші виплати інвесторам у грудні зробили такі фонди:

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (-64,49 тис. грн (-0,81%) – найбільший чистий відтік за місяць у розмірі -107,76 тис. грн, пов'язаний з бажанням інвесторів зафіксувати дохід (-1,35% в обігу);

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+167,29 тис. грн (+2,52%) – пред’явлення інвесторами до погашення 16 шт. ІС призвело до чистого відтоку у розмірі -16,62 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (+62,70 тис. грн (+1,28%) – отримав чистий відтік капіталу у розмірі -2,70 тис. грн через незначні виплати інвесторам (-0,05% ІС в обігу).

Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (29,03% сукупної ВЧА (30,91 млн грн)), другу сходинку – фонд «ОТП Класичний» (25,91% сукупної ВЧА (27,58 млн грн)), третім став фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,43% (7,91 млн грн)). Четверте місце посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (6,39% (6,81 млн грн), на почесному п’ятому місці розташувався «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (6,39% (6,80 млн грн)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «ОТП Фонд Акцій» (+9,26%), «Аргентум» (+4,96%) та «КІНТО-Казначейський» (+3,17%).

Найменші показники за доходністю у грудні продемонстрували фонди «ВСІ» (-0,14%), «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+0,36%) та «Альтус-Депозит» (+0,52%).


Інтервальні фонди

У грудні до огляду потрапили 2 інтервальні ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,47 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на +30,27 тис. грн (+1,24%).

Доходність фондів у грудні була такою: «ТАСК Український Капітал» (+3,14%) та «Паритет» (+1,33%).


Закриті фонди

Вартість чистих активів двох закритих ІСІ, які включено до огляду, на кінець місяця склала 12,22 млн грн Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +917,33 тис. грн (+8,11%).

Доходність закритих фондів у грудні: «Індекс Української Біржі» (+8,40%) та «ТАСК Універсал» (+4,46%).

*****

Національний банк продовжує здійснювати кроки з валютної лібералізації

Продовжуючи валютну лібералізацію, Національний банк скасував низку обмежень, подальше застосування яких втратило свою актуальність. Зокрема, зняв заборони для клієнтів - юридичних осіб на проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах "форвард", йдеться на сайті регулятора.

Раніше такі операції проводилися лише з метою хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти за експортно-імпортними операціями та за кредитними договорами, а також для придбання юридичними особами-нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики України. Крім того, Національний банк скасував заборону на операції фізичних осіб з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард", на операції з купівлі та продажу іноземної валюти та банківських металів на умовах маржинальної торгівлі та на розрахунки в іноземній валюті під час купівлі державних цінних паперів, номінованих у валюті.

Також центральним банком знято заборону на здійснення банками операції на умовах "своп" з фізичними особами-резидентами, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів. Додатково Національний банк дозволив банкам та небанківським фінансовим установам купувати іноземну валюту в населення за безготівкові кошти в гривні через термінали самообслуговування та затвердив порядок проведення відповідних операцій.

Ці зміни були затверджені постановою Правління Національного банку України від 15 січня 2021 року №3 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" та набувають чинності з 17 січня 2021 року.

*****

НКЦПФР про розвиток фондового ринку України протягом січня-листопада 2020 року

НКЦПФР оприлюднила на своєму сайті дані про розвиток фондового ринку за січень-листопад 2020 року.

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-листопаді 2020 року, становив 99,7 млрд грн, що більше на 2,6 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (97,1 млрд грн).

Протягом січня-листопада 2020 року Комісією зареєстровано 62 випусків акцій на суму майже 29 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 33,7 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у листопаді 2020 року, зареєстровано: випуски АТ «Магістральні газопроводи України» на суму 3850 млн грн та ПрАТ «Київстар» на суму 654 млн грн.

Комісією протягом січня-листопада 2020 року зареєстровано 86 випусків облігацій підприємств на суму 29,88 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 19,93 млрд грн.

Протягом січня-листопада 2020 року обсяг випусків облігацій місцевих позик становив 3.5 млрд грн, що на 2,9 млрд грн більше порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

 

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-листопада 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 3,8 млрд грн, що менше на 1,1 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Протягом січня-листопада 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 33,63 млрд грн, що більше на 14,55 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 30.11.2020 становить 353 інститутів спільного інвестування, серед них:

323 корпоративних інвестиційних фондів;

0 пайових інвестиційних фондів

За листопад 2020 року вилучено з ЄДРІСІ 2 пайових та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність організаторів торгівлі

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-листопада 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 282,56 млрд грн.

Протягом січня-листопада 2020 року порівняно з даними аналогічного періоду 2019 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 0,7% (січень-листопад 2019 року – 280,6  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом цього періоду зафіксовано з ОВДП – 276,98 млрд грн (98% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-листопада поточного року).

На біржовому ринку протягом січня-листопада 2020 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99,58% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом січня-листопада 2020 року на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,9% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

*****

У 2021 році інтерес до інвестицій продовжить зростати з урахуванням етики та ESG факторів – висновки експертів

У 2020 році, попри песимістичні прогнози, ринки капіталу не зазнали кризи довіри, а кількість  інвесторів значно зросла. Куди рухається ринок і які його актуальні тренди обговорювали представники ринку навебінарі, який CFA Society Ukraine провів за підтримки Проекту USAID «Проект трансформації фінансового сектору». 

На початку минулого року МВФ прогнозував, що пандемія коронавірусу спровокує глобальну рецесію у 2020, яка буде гірша за ту, що сталася через фінансову кризу 2008-2009 років. Однак наприкінці року стало зрозуміло, що пандемія коронавірусу не завдала шкоди ринкам капіталу. «Криза виникла не в середині фінансового сектору, а як відповідь на проблеми в сфері охороні здоров’я та соціальній сфері. Історики будуть згадувати 2020 рік як приклад рішучих фіскальних та монетарних дій урядів для вирішення соціальних та економічних проблем», – зазначає Наталія Шпигоцька,CFA, член правління, CFA Society Ukraine та аналітик Dragon Capital.

Згідно опитування Асоціації CFASocietyUkraine, українські фахівці з фінансів та інвестицій не відчули у 2020 році зниження довіри з боку споживачів порівняно із 2019 роком (41% респондентів). При цьому 64% респондентів опитування впевнені, що довіра до фінансистів залежить від добробуту країни, а під час економічних криз довіра падає. Однак саме коронакриза не вплинула довіру, у чому впевнені 55% респондентів. 

«Кризи 2008 і 2020 років — фундаментально різні. У 2008 первопричинами були боргове навантаження, неплатежі на ринку іпотеки, непрозорість позабіржових деривативів. За 12 років потому світ зробив важливі кроки з удосконалення регуляторного законодавства та й сам ринок суттєво розвинувся. Послаблення у монетарній політиці стримали світовий ринок капіталу від падіння, навіть стимулювали зростання. Розвиток технологій дозволяють ринку швидко реагувати на усі події, а роздрібному інвестору легко брати участь у торгівлі акціями та іншими інвестиційними інструментами», – наголосивТимур Хромаєв, голова НКЦПФР. 

Попит на інвестиційні послуги зростав глобально завдяки розвитку сучасних сервісів із низькими витратами на трейдинг, таких як Robinhood. Заоцінками Citadel Securities (США) у липні 2020 року саме роздрібні інвестори відповідали за 20% операцій всього ринку. В той же час в Україні за останні кілька років зросли інвестиції роздрібних інвесторів у ОВДП. І хоча доля таких інвестицій ще незначна, але те що їх дохідність вже конкурує із депозитами, говорить про те що попит буде зростати. «Позитивним також у 2020 році було те, що не відбулось суттєвого відтоку депозитів з банківських рахунків на противагу кризі 2014-2015. Це говорить про те, що довіра до банківської системи України відновилась з тих пір», – додаєНаталія Шпигоцька.

Протягом останніх декількох років ми бачили збільшення інтересу до інвестиційних продуктів у всіх регіонах України. 

«Природно, що на початку року з боку клієнтів спостерігалося занепокоєння, однак згодом кількість клієнтів не тільки не зменшилась, але й збільшилась. Так, ця криза була болюча для інвесторів, але є позитив у тому, що вона підштовхнула ринок до розвитку. Ми бачимо значний попит на дистанційні канали обслуговування та дистанційне укладання угод, тож сподіваємось на допомогу регулятора у врегулюванні цього питання найближчим часом», – підкреслюєГригорій Овчаренко, керуючий активами ICU.

Влітку 2020 року CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» запустила на онлайн-платформі Prometheus безкоштовний освітній курс «Основи фінансів та інвестицій», який створений по матеріалам всесвітньо відомого курсу CFA Institute Investment Foundations. «Лише в перший місяць на курс зареєструвалося понад 10 тисяч слухачів, що перевищило наші оптимістичні прогнози», – пригадуєОлексій Соболев, CFA, президент CFA Society Ukraine. 

Розвиток фінсектору потребує як розвитку попиту, так й пропозиції нових фінансових інструментів. «В основному українці зараз користуються стандартними банківськими продуктами, а купівля ОВДП вже вважається прогресивним інвестуванням. А деривативні контракти, фінтех продукти, інвестиційні рекомендації на базі штучного інтелекту, довгострокові пенсійні рахунки чи пенсійні відрахування в фонди, онлайн інвестиції в закордонні активи – це все може стати викликом і можливістю індивідуальних клієнтів у майбутньому, так й інвестиційних професіоналів», – зазначаєВолодимир Кузьо, керівник напряму небанківських фінансових установ Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Для стійкого та безпечного формування попиту українців на інвестиції важливі три речі:

  • Впорядкування знань про основи інвестицій
  • Розуміння клієнтами ризиків та переваг використання фінансових інструментів
  • Відповідальність та етика інвестиційних радників за їх рекомендації. 

«Етика ще більш важлива в контексті прийнятого закону про деривативи, який виділяє некваліфікованих інвесторів в окрему категорію і збільшує відповідальність за рекомендації для них», – додаєВолодимир Кузьо.

Згідно вже згаданого опитування CFA Society Ukraine, понад 35% респондентів сказали, що у 2020 році стали більше звертати увагу на етику у своїй професійній діяльності. 

«Минулого року був період невпевненості: чого чекати? коли відновиться економіка? Будь-які знецінення активів дуже болючі для інвесторів і ми мали значні хвилювання зі сторони клієнтів наших пенсійних фондів. Деякі інвестори дуже панікували. У такі моменти важливо бути чесними з інвесторами та не прикрашати ситуацію. Ті компанії, які намагаються прикрасити чи уникнути розкриття інформації, сприяють тому, що недовіра до компаній з управління інвестиціями зростає саме у період криз», – підкреслюєГригорій Овчаренко. 

Найдієвішим способом підвищення етичних норми поведінки фахівців з інвестицій учасники ринку вважають навчання етичній поведінці тих, хто знаходиться на самому початку своєї кар’єри — студентів та молодших спеціалістів. Тож, восени 2020 року CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела студентський конкурс з вирішення етичних дилем Ethics Challenge. «Понад 100 студентів з 16 університетів вирішували досить складний кейс з реального життя. Такий конкурс проводиться у багатьох країнах, але саме в Україні у ньому взяла найбільша кількість учасників за всю його історію. Тепер наші університети планують зробити етику частиною їх навчальних програм», – розповідаєОлексій Соболев. 

Також у 2020 році CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» запустила на онлайн платформі EdEra перший в Україні онлайн курс «Етика фахівця з фінансів та інвестицій». Більшість його слухачів – це молоді люди, але 25% слухачів з вікової групи 36-49 років, тобто вже досвідчені професіонали.

 «Пандемія COVID-19 активізувала дискусії щодо стійкого розвитку та стійкого інвестування. Все більше досліджень говорить про позитивний зв’язок між ESG та фінансовими результатами, вартістю компаній. Тому зростають вимоги інвесторів щодо управління компаніями екологічними та соціальними ризиками, а також прозорістю їх корпоративного управління», – підкреслюєОльга Тетерук,CFA, член правління, CFA Society Ukraine. 

Інтерес доESGросте і вУкраїні як з боку регулятора, так і з боку компаній. Розкривати інформацію щодо розвитку ESG проєктів рекомендує українським компаніям новий Кодекс корпоративного управління, прийнятий у березні 2020 року. Впровадження принципів ESG стає не лише вимогою ззовні, наприклад, з боку міжнародних фінансових інституцій, але є бажанням менеджменту та власників бізнесу. Згіднонового дослідженняCFA Institute, зростаючий попит на сталеінвестування демонструє те, що 76% інституційних інвесторів та 69% роздрібних інвесторів цікавляться ESG інвестиціями. Вже третина інвестиційних компаній має в штаті окремого фахівця з ESG, а інша третина – проводить аналіз їх портфелів на предмет відповідності принципам ESG. 

Саме через зростаючу роль ESG, CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” здійснила переклад книги “ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі” від професора Пeдрo Maтoс. Її було поширено по 26 університетах по всій Україні та надано регуляторам ринку.

 «Суттєва проблема України — це відсутність фінансової інфраструктури, тому ми інвестуємо зараз за допомоги USAID у створення центральної депозитарної системи, клірингової і біржової системи. Це нагальна потреба і її потрібно вирішувати швидко. Відсутність такої інфраструктури – це як відсутність залізничного сполучення між великими містами», – зазначаєТимур Хромаєв.

Також у планах Комісії з цінних паперів та фондового ринку внесення змін до податкового кодексу щодо операцій з деривативами, облігаціями тощо. «Ми хочемо прирівняти операції інвесторів з муніципальними та корпоративними облігаціями до операцій з ОВДП. Якщо прибрати податок на прибуток, то роздрібні інвестори почнуть інвестувати у свій регіон. Це також залучить більшу кількість роздрібних клієнтів на інвестиційних ринок», – ділиться планамиТимур Хромаєв.

Крім того НКЦПФР направила у профільні комітети Верховної Ради пропозицію прирівняти інвестицій у нерухомість до інвестицій у фінансові інструменти, що дозволить забрати ПДВ з операцій на купівлю первинної нерухомості і дозволить інвесторам укладати контракти із забудовниками напряму. Це відповідно підвищить надійність інвестицій у нерухомість на етапі забудови.

Більше з думками експертів можна ознайомитися на сайті  CFA Society Ukraine.

*****

НБУ: Очікування бізнесу щодо економічного розвитку незначно погіршились,
інфляційні та девальваційні очікування зросли

Оцінки бізнесу щодо економічного зростання та власного розвитку незначно погіршились, а інфляційні та девальваційні очікування на наступні 12 місяців зросли на тлі  посилення карантинних заходів. Такими є результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у IV кварталі 2020 року.

Індекс ділових очікувань підприємств встановився на рівні 99,6% проти 100,8% у ІІІ кварталі.

Підприємства прогнозують подальше скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні: баланс відповідей склав «мінус» 24,4% проти «мінус» 16,1% у IІІ кварталі 2020 року.

Інфляційні очікування в IV кварталі посилилися: очікувана річна інфляція становила 7,9% проти 7,0% у попередньому кварталі. Також посилилися девальваційні очікування: 44,5% підприємств вважає, що обмінний курс коливатиметься в межах від 29.01 грн/дол. США до 30.00 грн/дол. США.

Серед прогнозів щодо власного фінансово-економічного стану оцінки дещо знизилися, проте залишаються оптимістичними: баланс відповідей становить 1,3% (у ІІІ кварталі 2020 року – 4,4%). Найвищі очікування у підприємств добувної промисловості (баланс відповідей – 10.9%). Також на поліпшення розраховують переробна промисловість та сільське  господарство. Натомість негативний настрій мають підприємства будівництва, енерго- та водопостачання, транспорту та зв’язку.

П’ятий квартал поспіль бізнес налаштований скорочувати кількість працівників, хоча й дещо повільніше, ніж раніше: загальний баланс відповідей становив "мінус" 9,9% (у попередньому кварталі – "мінус" 10,8%). Лише 11,5% підприємств планують наймати нових працівників упродовж наступних 12 місяців.

Одночасно продовжує зростати кількість компаній, які планують підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців. Таких – 62,6% (проти 55,7% у попередньому кварталі). Лише 3,7% компаній готові до зменшення зарплат.

Бізнес очікує збільшення обсягів реалізації своєї продукції, зокрема й на зовнішньому ринку. Оптимістичні настрої переважають в усіх секторах економіки, крім транспорту та зв’язку.

Ознайомитися з повним звітом можна за посиланням: https://cutt.ly/YjReWY4

*****

ПФТС: огляд діяльності за грудень 2020 року

У грудні 2020 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 16,2 млрд грн (285% рівня аналогічного періоду 2019 року та 181% рівня листопада 2020 року). В 2020 р. укладено 5 768 біржових контрактів на загальну суму 132,72 млрд грн (116% рівня 2019 року).

На «ринку заявок» укладено 14% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 75% угод, на ринку РЕПО — 9% угод та на ринку односторонніх аукціонів — 2% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 80% (державні облігації — 80%, акції — 20%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 31% (муніципальні облігації — 100%, корпоративні облігації — 72%, державні облігації — 30% та акції — 7%).

У грудні 2020 року 47 учасників торгів на ПФТС укладали угоди з 58 випусками цінних паперів (державні облігації – 44, корпоративні облігації – 6, муніципальні облігації — 4, акції – 3, акції КІФ — 1). У 2020 р. 59 учасників торгів укладали угоди з 156 випусками цінних паперів (державні облігації – 81, акції – 34, корпоративні облігації — 22, муніципальні облігації — 14, цінні папери ІСІ — 4 та облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у грудні було укладено з державними облігаціями – 15,3 млрд грн (175% рівня листопада 2020 року).

У сегменті акцій підприємств у грудні 2020 року загальний обсяг торгів склав 2,6 млнгрн (72% рівня листопада 2020 року).

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 1,53% до рівня 499,75 пункти.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 07.12.21
Кількість КУА306на 07.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 07.12.21
Кількість ІСІ1695на 07.12.21
Кількість НПФ*56на 07.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21