Новини УАІБ

15 грудня 2020

УАІБ визначила ключові тренди української галузі управління
активами та проаналізувала результати діяльності
інститутів спільного інвестування за 3-й квартал 2020 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку інститутів спільного інвестування за 3-й квартал 2020 року та оприлюднила їх на своєму сайті.

Як зазначається в Аналітичному огляді УАІБ за 3-й квартал, у липні-вересні 2020 року зростання української галузі управління активами тривало переважно, за рахунок прискореного створення інститутів спільного інвестування закритого типу з приватним розміщенням. У той же час, притік капіталу та доходність фондів, що інвестують в інструменти фондового ринку також загалом збільшилися у цей період, що відбувалося на тлі продовження боротьби з пандемією коронавірусу в Україні та світі.

Ключовими трендами індустрії управління активами в Україні у 3-му кварталі 2020 року були:

  • Збільшення кількості КУА переважно за рахунок столичного регіону;
  • Подальше та прискорене зростання кількості зареєстрованих ІСІ та кількості сформованих («визнаних») ІСІ майже цілком за рахунок венчурних КІФ;
  • Зростання сукупної вартості активів та ВЧА усіх ІСІ в цілому та в кожному окремому секторі за типами фондів зокрема (крім закритих ІСІ з публічним розміщенням), при цьому:
  • Багатократне посилення чистого притоку капіталу до відкритих ІСІ та його ролі у зростанні ВЧА сектору;
  • Подальше поступове збільшення кількості інвесторів в окремих секторах фондів та в ІСІ в цілому за рахунок фізичних осіб-резидентів;
  • Збереження тенденції до зниження ваги підприємств-резидентів у ВЧА усіх ІСІ через відносно менший приріст їхніх коштів у порівнянні з іншими категоріями інвесторів;
  • Прискорене нарощення сукупних коштів індивідуальних інвесторів-резидентів та нерезидентів в ІСІ – переважно у венчурні;
  • Зниження ваги цінних паперів в активах усіх секторів ІСІ (крім венчурних) – переважно за рахунок зменшення сукупної вартості вкладень в акції та у державні облігації;
  • Зростання квартальної доходності майже в усіх секторах ІСІ за типами фондів та класами активів, з позитивними показниками у більшості секторів.

Волатильна та переважно негативна динаміка фондового ринку, що зберігалася у 3-му кварталі 2020 року, тиснула на доходність ІСІ, що інвестують в акції. Разом із цим, фонди облігацій та інші категорії ІСІ з більш диверсифікованими портфелями забезпечили подальше зростання вартості інвестицій у них у цей період та навіть серед фондів акцій залишалися ті, що мали позитивну квартальну доходність чи вищий показник, ніж індекс акцій. У кожному секторі ІСІ також були фонди, що й далі складали конкуренцію за доходністю менш ліквідним класам активів і напрямкам інвестування, популярним серед роздрібних вкладників в Україні.

Значну підтримку сектору відкритих ІСІ у 3-му кварталі 2020 року надав найбільший за понад 9 років притік капіталу, хоча він, як і раніше, був зосереджений на кількох окремих фондах. При цьому індивідуальні інвестори у цей час зменшили свою присутність у цьому секторі, тоді як у інших секторах, зокрема венчурних ІСІ – збільшили. Та при цьому вони мали найбільший приріст коштів в усіх секторах ІСІ за типами фондів порівнняно з іншими категоріями інвесторів, окрім венчурних, де переважали додаткові вкладення підприємств.

ІСІ у цей період продовжували збільшувати свою роль у фінансуванні економіки та державного управління. Так, на кінець вересня 2020 року близько 9 млрд грн ІСІ тримали у банках і володіли вже близько 1 млрд грн державного та муніципального боргу, понад дві третини з яких належало венчурним фондам. Останні також активно фінансували економіку через корпоративні права і позики, обсяг яких досяг понад 320 млрд грн.

Детальніше з Аналітичним оглядом діяльності ринку інститутів спільного інвестування в Україні за 3-й кв. 2020 року можна ознайомитися на сайті УАІБ.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за листопад 2020 року

У листопаді українські фондові біржі завершили місяць з такими показниками: індекс УБ збільшився на +13,62%, індекс ПФТС – на +1,48%.

У листопаді сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор відкритих фондів +10,54% (+3,19% за місяць)), друге місце посіли інтервальні ІСІ -0,37% (+2,35% за місяць), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці з показником -4,10% (+7,11% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 30.11.2020 р. становила 108,68 млн грн. Відповідно до показників на кінець листопада, загальне збільшення ВЧА склало +3679,18 тис. грн (+3,50%).

Всі фонди сектору завершили місяць зі зростанням доходності, діапазон якої коливався від +0,19% до +12,67%.

За результатами листопада лідерами із залучення коштів інвесторів у секторі стали:

«ОТП Класичний» (+1061,16 тис. грн (+4,24%)) – найбільше у секторі залучення коштів інвесторів (+3,81% ІС в обігу) дозволило фонду отримати чистий притік капіталу у розмірі +954,28 тис. грн;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+425,82 тис. грн (+6,86%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+2,80% ШС в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +171,67 тис. грн чистого притоку.

Найбільші виплати інвесторам у листопаді зробили такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+482,71 тис. грн (+8,40%)) – викуп в учасників фонду значної кількості інвестиційних сертифікатів (-3,79% ІС в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі  -230,52 тис. грн;

«КІНТО-Казначейський» (-50,31 тис. грн (-1,30%)) – чистий відтік становив -106,20 тис. грн, що пов'язано з викупом у інвесторів сертифікатів (-2,72% ІС в обігу);

«КІНТО-Класичний» (+806,93 тис. грн (+2,89%)) – попри зростання ВЧА, через пред’явлення інвесторами до викупу 18 шт. сертифікатів, фонд отримав -11,65 тис. грн чистого відтоку.

Список основних гравців сектору у листопаді був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (28,18% сукупної ВЧА (30,63 млн грн)), другу сходинку посів фонд «ОТП Класичний» (23,99% (26,07 млн грн), третє місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,34% (7,98 млн грн)). Фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (6,10% (6,63 млн грн)) посів четверту позицію, на почесному п’ятому місці розмістився фонд «ОТП Фонд Акцій» (5,73% (6,23 млн грн)).

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+12,67%), «КІНТО-Еквіті» (+8,06%) та «Аргентум» (+5,87%).

Найменші показники зміни вартості інвестиційних сертифікатів паперів у листопаді продемонстрували фонди «ВСІ» (+0,19%), «ОТП Класичний» (+0,42%) та «Альтус-Депозит» (+0,56%).

Інтервальні фонди

У листопаді до огляду потрапили 2 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,44 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +58, 25 тис. грн (+2,45%).

Доходність у секторі була такою: «Паритет» (+2,66%) та «ТАСК Український Капітал» (+2,04%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які потрапили до огляду за листопад, на кінець місяця склала 10,48 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +955,83 тис. грн (+10,04%).

Доходність у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (+10,04%) та «ТАСК Універсал» (+4,19%).

*****

Україна відкрита для світу як інвестиційна гавань у час змін

Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників міжнародної конференції «Україна: інвестиційна гавань в часи змін», яка відбулася у Києві 11 грудня та була присвячена прогресу реформ і покращенню умов для бізнесу в Україні. Про це повідомляє сайт Офісу президента.

В.Зеленський у своєму відеозверненні до учасників конференції, зокрема, наголосив, що Україна – динамічна європейська країна, яка вдосконалює свій інвестиційний клімат, щоб конкурувати на світовому рівні, створювати нові можливості для бізнесу та збільшувати прямі іноземні інвестиції.  

За словами Президента, попри виклики, протягом 2020 року Україна з допомогою бізнес-спільноти здійснила історичні реформи: ухвалила законодавство про запровадження ринку землі, підвищила прозорість податкової системи, підтримала бізнес доступними кредитами, розпочала відкриту приватизацію, підписала перші концесійні угоди. Також була запущена «Дія» – цифрова платформа для бізнесу та громадян, яка поставила Україну в ряд провідних країн з цифровими паспортами та онлайн-послугами.

Відзначаючи прогресивну роль ІТ-галузі, Глава держави підкреслив, що понад сто міжнародних компаній мають свої інноваційні потужності в Україні. Ми співпрацюємо з Microsoft, яка інвестуватиме понад 500 мільйонів доларів у розвиток хмарних сервісів в Україні, зауважив Президент і наголосив, що Україна відкрита для світу як інвестиційна гавань у час змін.

Ключовими темами конференції стали: посилення захисту прав інвесторів, стимулювання залучення інвестицій у малий і середній бізнес, перспективи релокації виробничих потужностей в Україну, посилення комунікації між регіонами та світом, а також успішні кейси інвесторів у нашій країні.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відеозверненні зазначив, що з метою стимулювання економічного зростання український уряд продовжує співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема МВФ, Світовим банком та іншими партнерами.

Другий пріоритет уряду – поліпшення бізнес-клімату в Україні до найкращих світових стандартів, забезпечення чітких і прозорих правил гри на ринку. Зокрема, за словами Дениса Шмигаля, мета – у найближчий час потрапити в топ-30 рейтингу Doing Business. Він зазначив, що протягом 2021-2022 років планується укладання концесійних угод щодо морських портів, автошляхів, аеропортів, залізниці та інших об'єктів інфраструктури. Сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні й очікуване ухвалення Верховною Радою закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

Учасники заходу також обговорили Стратегію залучення інвестицій в економіку України.

Захід, що організував урядовий Офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», зібрав близько тисячі учасників – представників бізнес-спільноти з понад 60 країн світу.

*****

Україна та ЄС домовилися провести Раду асоціації у лютому 2021 року

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ході онлайн-зустрічі обговорив із Високим представником ЄС, Віце-президентом Європейської Комісії Жозепом Боррелем та Комісаром Європейського Союзу з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї ключові питання порядку денного відносин Україна-ЄС.

Сторони домовилися провести чергове засідання Ради асоціації в Брюсселі 11 лютого 2021 р.

Прем’єр-міністр наголосив, що для України є дуже важливою практична взаємодія з ЄС в питанні забезпечення доступу нашої країни до майбутньої вакцини проти COVID-19.

Денис Шмигаль також подякував Європейському Союзу за готовність продовжити активний діалог з питань реалізації Європейського зеленого курсу.

Прем’єр-міністр запропонував розглянути можливість налагодження діалогу між українськими та європейськими компаніями та асоціаціями з метою прискорення взаємної інтеграції у ланцюжки виробництва та постачання продукції.

Глава Уряду підкреслив, що Україна докладає максимум зусиль з метою імплементації  цілей Угоди про асоціацію з ЄС.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що під час 7-го засідання Ради асоціації будуть обговорені пріоритетні напрямки взаємодії та сфери спільного інтересу для виконання Угоди про асоціацію та досягнення її цілей.

Глава Уряду зазначив, що Україна очікує від засідання Ради асоціації узгодження спільних кроків, спрямованих на практичну реалізацію домовленостей Саміту Україна-ЄС, багато з яких, за його словами, є досить амбітними та комплексними.

*****

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 6%

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних.  З одного боку, це не змінює стимулюючий характер монетарної політики, що є важливим для відновлення економіки, а з іншого – й надалі сприятиме збереженню помірних темпів інфляції, зазначає НБУ. 

У листопаді споживчі ціни зросли на 3,8% у річному вимірі. У місячному вимірі зростання індексу також було відчутним – на 1,3%. Такий приріст був вищим, ніж очікував Національний банк. Значний внесок мало збільшення вартості природного газу на європейському ринку, що позначилося на внутрішніх цінах на газ, опалення та гарячу воду. Крім того, стрімко підвищилися ціни на окремі продукти харчування внаслідок гіршого врожаю та пов’язаного з ним зростання світових цін. Жвавий споживчий попит також підтримував зростання цін протягом останніх місяців. Підвищення доходів та погіршення очікувань, у тому числі через невизначеність щодо карантину, спонукали громадян до активніших витрат. Про це свідчило зростання роздрібного товарообороту. Це також сприяло активному відновленню економіки в другому півріччі. Вплив "карантину вихідного дня", за оцінками регулятора, був порівняно незначним, хоча й призвів до погіршення настроїв бізнесу та споживачів.

Надалі з огляду на низьку базу порівняння очікується подальше зростання споживчих цін у наступні місяці. Анонсовані урядом карантинні обмеження на січень 2021 року, за оцінками Національного банку, несуттєво впливатимуть на економічну активність, споживчий попит та відповідно інфляцію. Водночас збалансована монетарна та фіскальна політики сприятимуть не тільки поверненню до економічного зростання, але й збереженню помірних темпів інфляції надалі.

Як підкреслюють в НБУ, співпраця з МВФ залишається фундаментом для відновлення української економіки. Фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів є критично важливим для здійснення запланованих бюджетних видатків. Без цієї підтримки фіскальний імпульс, необхідний для пожвавлення економіки, буде значно меншим, а відновлення – повільнішим. Виконання Україною зобов’язань в межах угод з міжнародними кредиторами розблокує наступні транші офіційного фінансування. Це сприятиме зниженню вартості державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення пандемії коронавірусу та карантинних заходів для її подолання.

Це може призвести до погіршення споживчих настроїв та пригнічення внутрішнього попиту, що гальмуватиме економічну активність та інфляцію. Актуальними залишаються також інші ризики:

            - негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;

            - ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;

            - збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму в світі.

Надалі монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та інфляційних ризиків

У разі швидкої стабілізації епідемічної ситуації економіка продовжить відновлюватися, що супроводжуватиметься помірним пришвидшенням інфляції. Основним стимулюючим інструментом виступатиме фіскальна політика, в тому числі очікуване підвищення мінімальної заробітної плати. Водночас Національний банк, хоча й проводитиме м’яку монетарну політику, готовий також відреагувати підвищенням облікової ставки на пришвидшення інфляції в умовах пожвавлення світової та української економік. Натомість реалізація негативного сценарію розвитку пандемії стримуватиме споживчий попит та уповільнить економічне зростання загалом. За таких умов інфляційний тиск буде слабшим, водночас Національний банк зможе надати економіці додатковий монетарний імпульс.  

*****

НКЦПФР оприлюднила дані щодо розвитку
фондового ринку України протягом січня-жовтня 2020 року

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-жовтні 2020 року, становив 90 млрд грн, що менше на 2,23 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (92,27 млрд грн).

Протягом січня-жовтня 2020 року Комісія зареєструвала 55 випусків акцій на суму 24,24 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 38,26 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у жовтні 2020 року, зареєстровано: випуски ПАТ АБ «Перший інвестиційний банк» на суму 337 млн грн та АТ АКБ «Конкорд» на суму 259 млн грн.

Комісія протягом січня-жовтня 2020 року зареєструвала 74 випуски облігацій підприємств на суму 29,35 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 21,17 млрд грн.

На біржовому ринку протягом січня-жовтня 2020 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99,6% вартості біржових контрактів.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами протягом січня-жовтня 2020 року на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,9% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-жовтня 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 3,8 млрд грн, що більше на 278 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Протягом січня-жовтня 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 30,74 млрд грн, що більше на 13,9 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.10.2020 становить 275 інститутів спільного інвестування, серед них:

            244 корпоративних інвестиційних фондів;

            31 пайових інвестиційних фондів

За жовтень 2020 року вилучено з ЄДРІСІ 1 пайовий та 0 корпоративних інвестиційних фондів.

Діяльність організаторів торгівлі

Фондовий ринок характеризується, насамперед, обсягом біржової торгівлі цінними паперами.

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-жовтня 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 258,86 млрд грн.

Протягом січня-жовтня 2020 року порівняно з даними аналогічного періоду 2019 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 1,52% (січень-жовтень 2019 року – 254,98  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 253,69 млрд грн (98% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-жовтня поточного року)

*****

У Парламенті зареєстровно законопроєкт, покликаний запровадити більше стимулів в індустріальних парках

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки», спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках.

Як зазначається у Пояснювальній записці до законопроєкту, його метою є сприяння залученню прямих інвестицій у створення нових виробництв через механізм індустріальних парків задля перетворення їх на рушійну силу економічного та промислового розвитку шляхом запровадження низки інвестиційних стимулів, що відповідають сучасним світовим тенденціям та підвищать конкурентоспроможність вітчизняних індустріальних парків.

Законопроектом, пропонуються такі стимули для індустріальних парків:

− визначити об’єкти, що можуть розміщуватися у складі індустріального парку;

− компенсація керуючим компаніям, ініціаторам створення - суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків п’ятдесяти відсотків витрат на підключення та приєднання до електромереж;

− компенсація учасникам індустріальних парків відсоткових платежів за кредитами у залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльності;

− часткова компенсація інвестицій учасників індустріальних парків у створення виробництва, здійснених протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку;

Прийняття цього законопроєкту дозволить розкрити потенціал індустріальних парків як дієвого механізму подолання проблем в промисловості та наслідків поточної економічної кризи в Україні, зумовленої пандемією коронавірусної хвороби  COVID-19.

Його прийняття сприяє перетворенню вітчизняних індустріальних парків на каталізатор промислового розвитку та залучення прямих інвестицій в українську економіку

*****

Нацбанк оцінюватиме небанківські фінустанови за рівнем
ризику та суспільної важливості

Національний банк затвердив критерії оцінки ступеня ризику учасників ринку небанківських фінансових послуг та їх суспільної важливості, повідомляється на сайті регулятора.

Перелік цих критеріїв та порядок їхнього застосування наведено в Положенні про встановлення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг, їх суспільну важливість, на підставі яких визначається періодичність проведення планових інспекційних перевірок, та порядок їх застосування. Це Положення дозволяє Національному банку фокусувати нагляд на учасниках ринку зі значним ступенем суспільної важливості та вищим ступенем ризику. Цей розподіл дозволить регулятору застосовувати ризик-орієнтований підхід та врахувати принцип пропорційності для визначення інтенсивності наглядових дій (зокрема періодичності планових перевірок).

НБУ визначив низку критеріїв оцінки ступеня ризику учасників ринку, частоту та період проведення оцінювання, особливості проведення оцінювання учасників ринку, періодичність проведення планових перевірок.  

*****

Київська школа економіки запускає Місячний огляд інфляції

Як повідомляє KSE , місячний огляд інфляції базується на даних Державної служби статистики та містить оцінки аналітиків Київської школи економіки.

В огляді за листопад наведено аналіз основних факторів, які впливали на інфляцію за місяць. Зокрема, споживчі ціни у листопаді порівняно з жовтнем виросли на 1,3%. За вирахуванням сезонної складової ціни збільшилися на 0,9%. Гірший урожай призвів до суттєвого зростання цін на продовольство (на 1,4% за місяць). Нагадаємо, що зниження пропозиції цукру у 2020–2021 маркетинговому році становить приблизно 20%, врожай соняшника на 15% менший за минулорічні обсяги. Саме тому цукор і олія другий місяць поспіль були серед лідерів за інфляцією, а у річному вимірі їх вартість зросла на 39,3% та 16.2% відповідно. Лише це створило надлишковий внесок у річну інфляцію розміром 0,6 в.п.

Також новий регулярний продукт містить аналіз ризиків, які можуть призвести до зростання/зниження цін. Зокрема, ризики зростання інфляції – внутрішні ціни на тарифи та послуги, посилення тиску попиту, подальше подорожчання продовольства. При цьому очікування сталого обмінного курсу, посилення карантинних обмежень, що однаково знижує пропозицію та попит, можуть призвести до зниження інфляції.

Загалом очікується, що на кінець року інфляція становитиме 4,6%.

Огляд, який здійснює Центр макроекономічного моделювання KSE за підтримки посольства Канади в Україні,  публікуватиметься на сайті Київської школи економіки до 10 числа кожного місяця. 

Ознайомитись з Місячним оглядом інфляції за листопад можна за посиланням.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 06.12.21
Кількість КУА306на 06.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 06.12.21
Кількість ІСІ1690на 06.12.21
Кількість НПФ*56на 06.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21