Новини УАІБ

17 листопада 2020

УАІБ взяла участь у щорічному Інвестиційному форумі EFAMA - 2020

12-13 листопада Українська асоціація інвестиційного бізнесу взяла участь у 26-му щорічному Форумі з управління інвестиціями EFAMA - представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту. Учасниками Форуму стали представники компаній та фондів з усього світу, регулятори та професійні об’єднання бізнесу й інвесторів, представники урядів країн-членів ЄС, Єврокомісії та Європарламенту, юридичних та консалтингових компаній тощо. 

В умовах продовження коронавірусної кризи у світі та нового запровадження локдаунів у більшості країн Європи, захід проходив у режимі віртуальної конференції. Спершу планувалося присвятити Форум обговоренню наслідків кризи, спричиненої пандемією Covid-19, засвоєнню уроків на майбутнє, однак під час дискусії усі спікери визнавали, що криза триватиме довше і дослідження її остаточного впливу – іще попереду, хоча попередній аналіз уже дає можливість зробити певні висновки.

Однією з основних тем, винесених на обговорення під час панельних дискусій, була готовність фондів типу UCITS та AIF задовольнити майбутні потреби інвесторів. Йшлося, зокрема, про вже наявну репутацію та подальші перспективи бренду UCITS, причини його світового успіху та умови, потрібні для збереження його привабливості й надалі, а також про те, чи залишається адекватною потребам інвесторів нинішня лінійка доступних структур для фондів у ЄС (UCITS, AIF, ELTIF тощо) та які вдосконалення можуть бути необхідні для того, щоб задовольнити майбутні вимоги інвесторів.

Панель «Збільшення залучення роздрібних інвесторів після Covid-19: утопія чи необхідність?» була присвячена загрозам втрати впевненості інвесторів у ринках внаслідок турбулентності, спричиненої Covid-19, та підготовці відповідних рекомендацій Високого форуму з Об’єднання ринків капіталу (CMU). Зокрема, мова йшла про стимулювання участі роздрібних інвесторів у фондах шляхом підвищення їхньої впевненості та пропонування адекватного пенсійного забезпечення, у тому числі через поширення нового пенсійного продукту ІІІ рівня – Пан’європейського персонального пенсійного продукту (РЕРР).

Як наголосив у своїй промові Голова Європейського Управління з цінних паперів та ринків (ESMA) Стівен Майоор, ліквідність фондів (відкритого типу) залишається одним із ключових пріоритетів для ESMA і ковідна криза тільки посилила занепокоєння регулятора ринків ЄС щодо неї. А проте, він визнав, що учасники ринків доволі успішно пережили найважчі тижні цієї кризи навесні 2020 року. Водночас, С. Майоор підкреслив, що ESMA підтримує зусилля на національному та пан’європейському рівнях щодо забезпечення ширшого та більш гармонізованого застосування різноманітних інструментів управління ліквідністю в усіх країнах-членах ЄС, що сприяло б кращому подоланню криз ліквідності та більш ефективному функціонуванню Спільного ринку ЄС.

Крім того, 13 листопада, саме у день виступу керівника ESMA на Форумі, регулятор опублікував звіт про дослідження готовності інвестиційних фондів зі значною часткою корпоративного боргу або нерухомості в активах до можливих майбутніх несприятливих шоків ліквідності та оцінки. У звіті визначено п’ять пріоритетних напрямків дій, які можуть підвищити готовність цих категорій фондів.

Під час панельного обговорення на тему: «Як удосконалити розкриття інформації про ESG для вивільнення потенціалу фінансування сталого розвитку?» було розглянуто кроки, які потрібно зробити, щоб фінансування сталого розвитку запрацювало на практиці, зокрема пропонувалося  удосконалити розкриття ESG-даних портфельними компаніями («E» – навколишнє середовище, «S» – соціальні фактори, «G» – управлінські). Учасники панелі обговорили як законодавчі, так і ініційовані ринком рішення для подолання викликів, пов’язаних із ESG-даними: які ESG-дані потрібні та чи може бути частиною рішення централізована база ESG-даних або їх державний реєстр. Розглядалося також питання щодо дій, які необхідно зробити під час очікуваного у наступному році перегляду Директиви про нефінансову звітність (NFRD).

«Регуляторна панель: чого ми навчилися від реакції ринків на Covid-19?» залучила провідних регуляторів та розробників державних політик, які обговорили уроки кризи Covid-19, поділилися баченням довгострокових її наслідків для управляючих активами та для інвесторів, а також визначили подальші кроки для зміцнення стійкості галузі в ці буремні часи.

Завершився Форум презентацією «Гарячі теми та тренди у регулюванні фондів та управляючих активами у США» від міжнародної юридичної компанії Dechert LLP, де було висвітлено ключові особливості вимог щодо ESG для управляючих активами у США, умови щодо ESG згідно з правом США щодо пенсій і виплат у контексті запровадження змін до Закону про пенсійне забезпечення працівників (ERISA) – чи мають місце для них соціальні цілі? Йшлося також про нові антитрастові перевірки для управляючих активами у США та інші зміни для управляючих активами, а саме: уроки від провалу ринків навесні 2020 року; огляд нових правил Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) щодо використання деривативів взаємними фондами (MutualFunds); огляд нових правил SEC щодо організації фондів фондів; зміни, що стосуються голосування за довіреністю; статус зупинки, встановленої SEC на нові реєстрації нею європейських управляючих активами, що зумовлена занепокоєнням щодо конфлікту з Регламентом ЄС про загальний захист даних (GDPR); перспективи на наступні 4 роки у зв’язку зі зміною адміністрації у США.

*****

УАІБ: Щомісячний огляд діяльності публічних ІСІ і Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за жовтень 2020 року

У жовтні українські фондові біржі завершили місяць різноспрямовано: індекс УБ додав +0,24%, індекс ПФТС втратив -0,02%.

У жовтні сектори публічних інститутів спільного інвестування за показником доходності «з початку року» розподілилися таким чином: лідером став сектор відкритих фондів +7,44% (+0,92% за місяць)), друге місце посіли інтервальні ІСІ -2,70% (+1,05% за місяць), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці з показником -10,52% (+3,76% за місяць).


Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 30.10.2020 р. становила 105,00 млн грн. Відповідно до показників на кінець жовтня, загальне збільшення ВЧА склало +3808,27 тис. грн (+3,81%).

Фонди цього сектору завершили місяць переважно зі зростанням доходності, лише один фонд зафіксував негативний результат. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +5,59% до -4,36%.


За результатами жовтня лідерами зростання у секторі стали:

«ОТП Класичний» (+2334,70 тис. грн (+10,29%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки значному розміщенню сертифікатів (+9,40% в обігу) отримав чистий притік капіталу у розмірі +2142,79 тис. грн;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+338,92 тис. грн (+5,78%)) – позитивна переоцінка інвестпортфеля та додаткове залучення коштів інвесторів (+10,60% ІС в обігу) дозволили фонду отримати +636,00 тис. грн «чистими»;

«КІНТО-Казначейський» (+212,84 тис. грн (+5,82%)) – через збільшення ВЧА та залучення коштів інвесторів (+5,56% в обігу) фонд отримав чистий притік капіталу у розмірі +203,87 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у жовтні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+133,05 тис. грн (+0,45%)) – викуп в учасників фонду незначної кількості інвестиційних сертифікатів (-0,30% в обігу) призвів до чистого відтоку капіталу у розмірі -88,83 тис. грн;

«КІНТО-Еквіті» (-2,09 тис. грн (-0,05%)) – чистий відтік становив -35,82 тис. грн, який пов'язаний з викупом у інвесторів незначної кількості сертифікатів (-0,79% в обігу);

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-3,03 тис. грн (-0,20%)) – пред’явлення інвесторами до погашення 5 сертифікатів призвело до втрат фондом -16,76 тис. грн «чистими».


Список основних гравців сектору у жовтні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (28,35% сукупної ВЧА (29,77 млн грн)), другу сходинку посів фонд «ОТП Класичний» (23,82% (25,01 млн грн). Третє місце дісталося фонду «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,55% (7,93 млн грн)), фонд «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (5,91% (6,20 млн грн)) на четвертому. Фонд «ОТП Фонд Акцій» (5,47% (5,75 млн грн)) розмістився на почесному п’ятому місці.


Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+5,59%), «Надбання» (+3,23%) та «Софіївський» (+2,95%).

 

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у жовтні продемонстрували фонди «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-4,36%), «ВСІ» (+0,13%) та «КІНТО-Казначейський» (+0,23%).


Інтервальні фонди

У жовтні до огляду включено 2 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,38 млн грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +27,48 тис. грн (+1,17%).

Лідером за доходністю став фонд «Паритет» (+1,41%), найгірші показники зафіксував фонд «ТАСК Український Капітал» (+0,70%).


Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за жовтень, на кінець місяця склала 10,32 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на +440,33 тис. грн (+4,46%).

Доходність фондів у секторі була такою: «Індекс Української Біржі» (+4,59%) та «ТАСК Універсал» (+2,94%).

*****

Д. Шмигаль: Прозорі правила ринку й усунення регуляторних бар’єрів є важливими для залучення інвестицій в Україну

Найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, енергетика, інфраструктура, а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема, ІТ. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на 17-му Віденському економічному форумі — Діалог майбутнього 2020, повідомляє Урядовий портал.

Як зауважив Прем’єр-міністр, Віденський економічний форум залишається надрегіональною платформою, яка дає змогу інтенсифікувати діалог між країнами та швидше інтегруватися до єдиного європейського економічного простору.

Денис Шмигаль наголосив, що стратегічне партнерство з Європейським Союзом залишається основою безпеки та розвитку України.

«Це особливо актуально в умовах пандемії, коли Україна потребує нових потужних стимулів для економічного відновлення. Такими стимулами має стати поступове розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС у сферах, де Україна вже досягла значного прогресу, а також зняття інших обмежень, які існують для нашої торгівлі», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр нагадав, що під час 22 Саміту Україна-ЄС українська делегація представила та передала стороні ЄС своє бачення оновлення Угоди про асоціацію та закликала почати консультації щодо оновлення окремих параметрів Угоди, передусім у сферах торговельного і секторального співробітництва.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, попри пандемію, Україна рішуче налаштована на продовження системних реформ, що має стати основою для виходу з кризи та подальшого зростання економіки.

«Лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування і цифровізація державних послуг, забезпечення прозорих і справедливих правил ведення підприємницької діяльності – ось деякі з головних напрямів реформ, над якими ми сьогодні працюємо», — сказав Денис Шмигаль.

Під час виступу очільник Уряду відзначив інвестиційний потенціал України та наголосив, що наша країна є однією з найкращих у світі для аутсорсингу ІТ-послуг. За його словами, ІТ-галузь щорічно зростає на 20-25%.

«Наша держава є одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції з великим та невичерпним потенціалом. Вважаю, що країни Центральної та Східної Європи можуть бути джерелом інвестицій, ноу-хау та найкращих практик в Україні», — зазначив Прем’єр-міністр.

Д. Шмигаль також наголосив, що створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу в Україні є незмінним пріоритетом Уряду. «Чіткі та прозорі правила гри на ринку, справедлива та передбачувана поведінка регуляторів, усунення регуляторних бар’єрів є надзвичайно важливими для повноцінного розвитку підприємництва в Україні та залучення інвестицій», — підкреслив Глава Уряду.

*****

Уряд підтримав приватизаційні зусилля Фонду державного майна

Від малої приватизації цього року до держбюджету надійшло 1,9 млрд грн, а до кінця 2020 року ця сума збільшиться до 2,3 млрд грн. Ці дані були озвучені 12 листопада на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, присвяченій обговоренню проміжних фінансових результатів приватизації та наступні кроки в цьому процесі.

Голова Фонду Дмитро Сенниченко розповів про зміну підходів до процесу приватизації та запровадження прозорих і єдиних для всіх правил. Він доповів про фінансовий стан підприємств, які перебувають в управлінні відомства та про проблемні питання, які виникають у процесі приватизації.

Прем’єр-міністр України доручив Міністерству фінансів спільно з Державною податковою службою відпрацювати з Фондом держмайна реструктуризацію податкових боргів підприємств, що дасть змогу підвищити ефективність приватизації.

За результатами наради Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повинно найближчим часом підготувати законопроект про відновлення проведення аукціонів для великої приватизації.

*****

Законопроєкт щодо функціонування та обігу аграрних розписок
підтримали на податковому комітеті

16 листопада, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики було розглянуто та підтримано підготовлений до повторного першого читання законопроєкт №2805 щодо функціонування та обігу аграрних розписок, повідомляє Прес-служба Мінекономіки.

Як зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, який взяв участь у засіданні, аграрні розписки є альтернативним механізмом, який спростив доступ для сільгоспвиробників до фінансових ресурсів. Метою цього законопроєкту є вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дозволить спростити користування, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання.


Серед основних нововведень законопроєкту:

визначення правової природи аграрної розписки як цінного паперу;

розширення кола суб’єктів, які мають право видавати аграрні розписки;

уточнення теперішнього правового регулювання аграрних розписок;

спрощення порядку видачі, обігу та припинення аграрних розписок;

підвищення оборотоздатності аграрних розписок через механізми фондового ринку;

розширення можливих варіантів застав за аграрною розпискою;

створення правових умов видачі багаторічних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами;

посилення гарантій прав кредиторів на випадок примусового виконання.


Довідково:

Аграрні розписки працюють в Україні 5 років і регулюються положеннями чинного Закону України «Про аграрні розписки», який було прийнятно ще в 2012 році. За цей час аграрними розписками скористались близько 3,000 агровиробників, завдяки чому залучили понад 30 млрд. грн. додаткового фінансування.

*****

EU4Business запустив новий портал у межах Європейського тижня
підприємництва 2020 в Україні

10 листопада 2020 року в рамках Європейського тижня підприємництва 2020 в Україні розпочав роботу новий вебпортал EU4Business. Це зручний інструмент, який представляє численні можливості, запропоновані Європейським Союзом для розвитку бізнесу в Україні  – перш за все, з метою допомоги українським малим та середнім підприємствам у протистоянні економічним викликам пандемії COVID-19.

Як відзначив посол Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні, ЄС підтримує український малий бізнес. Загальна сума, виділена на підтримку в боротьбі з COVID-19, складає 190 млн євро. При цьому вагома частина цієї підтримки спрямована на малі та середні підприємства. На оновленому порталі можна знайти інформацію про нашу підтримку, отримати нові знання та навички для виходу на європейські та світові ринки й отримати доступ до доступніших фінансових ресурсів.

Новий портал структуровано за трьома напрямками підтримки бізнесу з боку ЄС: «Доступ до фінансів», «Послуги з розвитку бізнесу» та «Сприятливе бізнес-середовище». У розділі «Доступ до фінансів» підприємці можуть дізнатись, які місцеві банки співпрацюють з ЄС та його міжнародними фінансовими партнерами задля того, щоб фінансові продукти стали доступнішими та відповідали потребам малого і середнього бізнесу. Розділ «Послуги з розвитку бізнесу» зосереджується на послугах, які  пропонуються українським компаніям для вдосконалення їхніх знань та навичок, а організаціям, котрі підтримують бізнес,  для кращого обслуговування своїх клієнтів. У розділі «Сприятливе бізнес-середовище» підприємці можуть дізнатися, як ЄС допомагає вдосконалити формування економічної політики в Україні та підтримує державні установи у їхніх планах реформ та регуляторних рішеннях, які впливають на ділову активність.

Запуск оновленого порталу EU4Business відбувся в межах  відкриття Європейського тижня підприємництва 2020 в Україні, який є частиною загальноєвропейської кампанії. Його мета – сприяти підприємництву в Європі, допомагаючи підприємцям знаходити інформацію про доступну підтримку та намагаючись заохотити дедалі більше людей започаткувати власний бізнес. Цьогорічна кампанія відбувається винятково в онлайн-режимі. Проте підприємці зможуть скористатися цілою низкою лекцій, тренінгів, круглих столів та інших ділових заходів, організованих проєктами та партнерами ЄС.

Ці онлайн-події та публікації висвітлять можливості підтримки бізнесу та історії успіху підприємців, які скористались ініціативами EU4Business. Лише у 2019 році понад 4 000 українських підприємців отримали підтримку через програми EU4Business. За приблизними підрахунками, це допомогло їм створити понад 50 000 нових робочих місць та отримати понад 400 мільйонів євро додаткового доходу.

 Для довідки:EU4Business – це ініціатива ЄС, яка допомагає малому і середньому бізнесу у шести країнах регіону Східного партнерства, включно з Україною, ефективніше реалізувати свій потенціал та стимулювати економічне зростання.

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про платіжні послуги

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №4364 про платіжні послуги, покликаний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів, повідомляється на сайті Національного банку.

Як підкреслив заступник Голови НБУ Олексій Шабан, цей законопроєкт на фінансовому ринку називають законопроєктом "про відкритий банкінг". Хоча він більше – про новий рівень платіжних послуг, про якість та орієнтацію на клієнта. Ми впевнені, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг. На ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції. Завдяки цьому клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну. Користувачі відчують також посилення захисту своїх прав та розширення власних можливостей.

Ухвалення цього законопроєкту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. Крім того, це сприятиме модернізації платіжного ринку України та створить підґрунтя для подальшого його розвитку.

Норми цього документа спрямовані на зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення кола надавачів платіжних послуг та упорядкування їх діяльності на платіжному ринку, встановлення правил надання платіжних послуг в Україні та вимог до надавачів платіжних послуг, посилення захисту прав споживачів цих послуг, підвищення безпеки та ефективності надання платіжних послуг, сприяння інноваціям.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни на ринку платіжних послуг:

  • існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві – нефінансовими; також буде визначено коло їх надавачів;
  • будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом на надання платіжних послуг;
  • небанківські фінансові установи зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах;
  • випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію;
  • визначатимуться повноваження Національного банку для створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб;
  • з’явиться підґрунтя для запровадження "відкритого банкінгу" в платіжній інфраструктурі України;
  • буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків;
  • умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них;
  • приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо;
  • підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.

 

Довідково:

Чинний закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще в 2001 році, морально застарів. Він не відповідає вимогам сьогодення і кращим міжнародним практикам.

За цей час ринок платіжних послуг як в Україні, так і в цілому світі, зазнав значних технічних інновацій, що супроводжувалося появою нових видів послуг на ринку. Значна частина таких інноваційних платіжних послуг повністю або здебільшого перебувають поза межами регулювання діючого закону.

Тому Національний банк, залучивши зовнішніх експертів, розпочав у 2019 році підготовку нового законодавчого регулювання ринку платежів. У січні цього року законопроєкт був оприлюднений Національним банком для обговорення з учасниками платіжного ринку, в жовтні – фіналізований документ передано до Верховної Ради України.

Цей документ базується на сучасних вимогах та враховуватиме норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2), Директиви з електронних грошей (EMD). 

*****

ВВП України у ІІІ кварталі зменшився на 3,5%

Валовий внутрішній продукт (ВВП) України за ІІІ квартал 2020 року зменшився на 3,5% у порівнянні із ІІІ кварталом 2019 року. Про це повідомляє Державна служба статистики.

У порівнянні із ІІ кварталом ВВП країни у ІІІ кварталі цього року збільшився на 8,5% (з урахуванням сезонного фактору).

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів308на 26.11.20
Кількість ІСІ1488на 26.11.20
Кількість НПФ*59на 26.11.20
Кількість адміністраторів НПФ17на 26.11.20
Кількість КУА300на 26.11.20
Кількість СК*2на 30.09.20
Активи, млн. грн.

400 177

на 30.09.20