Новини УАІБ

Професійні асоціації закликали Прем’єр-міністра України до публічного обговорення Концепції розвитку фондового ринку

Професійна асоціація учасників ринків капіталу та деривативів (ПАРД), Асоціація “Українські фондові торговці” (АУФТ), Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), Асоціація з управління фінансами та інвестиціями (FIMA) які, згідно чинного законодавства, мають статус саморегулівних організацій та об’єднань професійних учасників фондового ринку, звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з листом, у якому пропонують Уряду зробити публічною Концепцію розвитку фондового ринку в Україні.

Концепція розвитку цього ринку на найближчі три роки була представлена 22 жовтня 2020 року на нараді з обговорення питання створення інфраструктури для розбудови фондового ринку в Україні, яка відбулася під головуванням Дениса Шмигаля та за участі Голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, директора офісу економічного зростання USAID Фархада Гауссі, старшого банкіра ЕБРР Ірини Кравченко та представників Уряду.

Однак представлена Концепція не обговорювалась з вітчизняним експертним та професійним середовищем, що може призвести до руйнування ринку.

І це при тому, що саморегулівні організації фондового ринку понад 25 років безпосередньо співпрацюють з проектами міжнародної технічної допомоги, спрямованими на розвиток в Україні фондового ринку, а також мають безпосередні зв’язки із профільними професійними об’єднаннями як окремих країн ЄС, так і недержавними професійними об’єднаннями в рамках ЄС. Крім того, українські СРО фондового ринку у своїй діяльності спираються на широке коло вітчизняних експертів, аналітиків та мають власні експертні висновки.

Таке ігнорування відкритої комунікації НКЦПФР з лідерами ринку, їх об'єднаннями та науковцями протягом останніх шести років, на жаль, призводить до системної руйнації національних елементів інфраструктури фондового ринку та всебічного пригнічення діяльності на ринку національних фінансових інститутів регуляторними вимогами, які інколи перевищують вимоги, встановлені для розвинутих ринків у країнах G7.

Професійні учасники ринку вважають, що продовження такої неадекватної вітчизняним умовам та національним інтересам регуляторної політики, швидше за все, матиме наслідком стандартну поступову «колонізацію» українського фондового ринку фінансовими інституціями іноземного походження.

На думку профільних об'єднань, сьогодні потрібні швидкі і рішучі дії органів державної влади спільно з професійними учасниками ринку, які забезпечать модернізацію вітчизняного ринку з урахуванням національних інтересів, наголошується у листі.

Також професійні учасники фондового ринку висловлюють свою готовність провести відповідну професійну експертизу та направити Д. Шмигалю експертні висновки і пропозиції, які нададуть можливість прийняти більш виважені та ґрунтовні рішення, спрямовані на розвиток вітчизняної економіки.

*****

Представлено Економічний аудит країни та вектори економічного розвитку до 2030 року

6 листопада відбулася презентація Економічного аудиту країни та Векторів економічного розвитку до 2030 року, який отримав назву RE:think, тобто переосмислення українського потенціалу.

Як зазначив Президент України, аудит держави — це шлях до правильних відповідей на питання українців. Уперше було зроблено комплексний аналіз стану країни, щоб зрозуміти, де саме та які саме були допущені помилки за ці роки, сказав він.

Глава держави також відзначив важливість основних векторів розвитку української економіки до 2030 року. «Ми будемо чітко розуміти – куди і чому буде рухатись наша економіка. Для того щоб постійно зростати, реалізовувати вже існуючий потенціал та створювати нові, проривні ідеї. Не наздоганяти, а бути на кілька кроків попереду», — наголосив він.

За словами Прем’єр-міністра, ці важливі документи є відправною точкою в розробці Національної економічної стратегії до 2030 року. Він додав, що ще навесні, усвідомлюючи виклики, які стоять перед країною, Президент поставив завдання Уряду визначити, з чим Україна входитиме в нове десятиліття.

«Без аналізу поточного стану ми не можемо реалістично поставити собі цілі на наступні роки. Контрольним запитанням було — чи реалізували ми свій потенціал, якими є результати управління країною за попередні роки, як ми виглядаємо в порівнянні з успішними країнами регіону? А сьогодні ми вже маємо чітку відповідь: 1 трлн доларів ВВП за 10 років. Це нереалізований потенціал країни», — зазначив під час презентації Д. Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що 1 трлн доларів Україна втратила через постійні зміни векторів, незавершені реформи та відсутність довгострокової економічної стратегії. Мета держави — реалізувати потенціал української економіки та зробити Україну успішною.

Під час презентації Прем’єр-міністр озвучив інформацію по кожному ключовому аспекту, де Україна не реалізувала свій потенціал. Зокрема, у земельній галузі, у сфері користуванні надрами та водними ресурсами, лісовій галузі, у міжнародній торгівлі та транзиті, технологічній та інвестиційній сферах тощо.

«Проведений економічний аудит — це «рахунок» Україні за роки непродуманої економічної політики, відсутності доведених до кінця реформ і єдності державних інституцій у баченні розвитку країни. Як тільки ми приберемо причини, що призвели до таких оцінок, ми зможемо розраховувати на збільшення ВВП на душу населення вдвічі. Чи буває таке зростання? Так. І світовий досвід тому підтвердження», — відзначив Д. Шмигаль. Він також зауважив, що чимало країн за 10 років, маючи чітку стратегію та єдність у роботі державної команди, змогли подвоїти свої ВВП.

Під час презентації Прем’єр-міністра назвав деякі з 30 пріоритетних векторів, які Уряд визначив до 2030 року. За його словами, це стартові позиції для широкого діалогу з суспільством. Серед них зменшення частки держави в економіці, розвиток фінансового сектору, зменшення регуляторного навантаження на бізнес, значне зростання обсягів розвідки та видобутку власних корисних копалин, розвиток інфраструктури в сільськогосподарському секторі, сприятливий податковий та правовий режим для інноваційних та дослідницьких компаній, цифрова економіка, репутація України у світі та посилення торговельної дипломатії, створення економічного підґрунтя для розвитку освіти, медицини, культури та соціальних послуг.

*****

НКЦПФР пропонує для обговорення  порядок розрахунку та оприлюднення інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку схвалила проєкт рішення «Про затвердження Порядку розрахунку та оприлюднення інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів»

Як зазначається у Пояснювальній записці до документа, Проєктом передбачено, що розрахунок середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів здійснюється за даними звітності з недержавного пенсійного забезпечення, яка подається адміністраторами НПФ до НКЦПФР відповідно до встановлених вимог.

Оприлюднення інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів передбачається здійснювати щокварталу шляхом розміщення інформації на офіційному вебсайті НКЦПФР не пізніше ніж через 60 календарних днів з дня закінчення останнього звітного кварталу.

Проєкт розроблено з метою виконання вимог пункту чотирнадцятого розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 12.09.2019 № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

Проєкт оприлюднено  відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» на офіційному вебсайті НКЦПФР з метою отримання зауважень та пропозицій до нього.

*****

Україна готується до впровадження етичних стандартів на фінансових ринках

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку представила дослідження 12 кодексів етики у фінансово-інвестиційній галузі, підготовлене консультантом Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та членом правління Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine Валентином Хохловим. Це дослідження сприятиме подальшому запровадженню етичних стандартів на українських фінансових ринках.

«Довіра – це основа функціонування будь-якого фінансового ринку. Щоб  користуватися фінансовими послугами та робити інвестиції, люди мають бути впевнені у прозорості та ефективності ринку. Це досягається не лише неухильним дотриманням закону, а й повсякденною етичною поведінкою фахівців фінансових установ», – зазначила Юлія Вітка, заступниця керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Як споживачі фінансових послуг, так і самі учасники ринку є зацікавленими в дотриманні етичних норм, адже відсутність довіри негативно впливає на весь сектор.

Автор дослідження Валентин Хохлов підкреслив, що наявність кодексу етики та стандартів професійної поведінки є неодмінною рисою кожної професії у фінансово-інвестиційній галузі. Міжнародний досвід, аналіз якого був предметом дослідження, свідчить про те, що кожна професійна асоціація чи саморегульована організація має ухвалити власний кодекс, щоб визначити для себе та для суспільства норми поведінки професіоналів у відповідній галузі. Але кінцева мета таких документів полягає в узгодженні професійних стандартів із суспільними потребами та формуванні довіри суспільства до професії».

«Доброчесність, незалежність та об’єктивність, пріоритет інтересів клієнта та професіоналізм – це ключові спільні положення кодексів етики, які застосовуються у провідних країнах світу. Наявність кодексу етики з такими положеннями є майже обов’язковою умовою існування ефективної професійної асоціації чи саморегульованої організації. Маємо сподівання, що підготовлений огляд провідних світових кодексів буде взятий в роботу українськими професійними асоціаціями як база для розробки власних кодексів», – наголосив Максим Лібанов, Член НКЦПФР.

«Огляд кодексів етики у фінансово-інвестиційній галузі: аналіз особливостей та спільні риси» є доступним за посиланням.

*****

НКЦПФР працює над проєктом Концепції нової моделі розрахунків
за правочинами з цінними паперами в Україні

НКЦПФР та НБУ звернулись до проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» задля проведення системного дослідження світової практики розрахунків у режимі «поставка проти оплати» та розуміння практичних кейсів в цьому напрямку, повідомляють регулятори. Такий аналіз покликаний визначити кілька варіантів взаємозв’язку між центральним депозитарієм цінних паперів (ЦД) та СЕП (системою електронних платежів, яка є системою валових розрахунків у режимі реального часу, тобто системою RTGS).

Дослідження провела міжнародна компанія SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), яка активно допомагає у впровадженні світових стандартів грошових розрахунків та платежів в Україні. Перша частина дослідження «As-Is» аналізує та оцінює існуючу систему розрахунків «поставка проти оплати» в Україні. Друга частина — «To-Be» підкреслює, що саме необхідно змінити в діючій системі та пропонує шість моделей розрахунків, які використовуються в міжнародній практиці.

Оверсайт за функціонуванням інфраструктури ринків капіталу відповідно до стандартів ЄС і принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) здійснюватиме НБУ у взаємодії з НКЦПФР.

«Очевидно, що система розрахунків за угодами з цінними паперами, яку використовує сьогодні Україна, не відповідає міжнародним стандартам та позбавляє можливості ефективного розвитку. Тому дослідивши міжнародний досвід, ми маємо обрати свій сценарій розвитку у цьому напрямку, який буде враховувати реалії поточного стану на ринку в нашій країні. Ми плануємо створити оптимальну та ефективну модель розрахунків за правочинами з цінними паперами в Україні», — зазначив Тимур Хромаєв, Голова НКЦПФР.

У результаті такого дослідження міжнародними консультантами запропоновано релевантну для України модель розрахунків за правочинами з цінними паперами, яку Комісія взяла в роботу та розпочала розробку проєкту нової Концепції.

З текстом дослідження від компанії SWIFT можна ознайомитись за посиланням.

*****

Іноземні інвестори назвали основні перешкоди для залучення інвестицій

48% опитаних іноземних інвесторів вважають, що інвестиційна привабливість України знижується, 42% не вбачають суттєвих змін, тільки 9% бачать покращення.

Про це свідчать результати п’ятого щорічного опитування іноземних інвесторів, яке Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Dragon Capital та Центр економічної стратегії (ЦЕС) провели наприкінці жовтня 2020 року.

Вперше за п’ять років опитування недовіра до судової системи очолила анти-рейтинг  перешкод для іноземних інвестицій. Широко розповсюджена корупція, лідер попередніх років, посіла друге місце. Ці дві перешкоди є найважливішими як для стратегічних, так і портфельних інвесторів.

Монополізація ринків та захоплення влади олігархами посідає третє місце серед перешкод, хоча стратегічним інвесторам також суттєво перешкоджає обтяжливе та нестабільне законодавство.

Ефективна боротьба з корупцією матиме найбільший сприятливий вплив на інвестиційний клімат. Таку думку поділяють і стратегічні і портфельні інвестори. Іншими важливими факторами стануть перезапуск судової системи та призначення на ключові позиції реформаторів з високою репутацією.

Дефолт за державними запозиченнями був названий найбільшою загрозою для інвестиційного клімату. Другу та третю позицію посіли відхід від демократичних цінностей та зміна геополітичного курсу. Стратегічні інвестори також вбачають загрозу в занадто м’якій бюджетній та монетарній політиці, яка несе ризики для макроекономічної стабільності. Портфельні інвестори вважають неспроможність досягти домовленості з МВФ найсуттєвішою загрозою після дефолту.

Потенційний повторний локдаун матиме помірний негативний вплив на інвестиційну активність. 47% стратегічних інвесторів, які вже працюють Україні, зазначили, що не змінять свої інвестиційні плани, при цьому 27% знизять або зупинять інвестиції.

Опитування проводились Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та інвестиційною компанією Dragon Capital за аналітичної підтримки Центру економічної стратегії 26-30 жовтня 2020 року. Всього в опитуванні взяли участь 117 респондентів, зокрема портфельні і стратегічні інвестори, які вже мають інвестиції і які тільки планують інвестувати в Україну. Опитування приходило методом онлайн-інтерв’ю за технічної допомоги Info Sapiens.

*****

Огляд діяльності ПФТС за жовтень 2020 року

Як повідомляє сайт ПФТС, у жовтні 2020 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 8,2 млрд грн  (76% рівня аналогічного періоду 2019 року та 66% рівня вересня 2020 року). З початку року укладено 4 682 біржових контракти на загальну суму 107,6 млрд грн (108% рівня аналогічного періоду 2019 року).

На «ринку заявок» укладено 16% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 81% угод, на ринку РЕПО та на ринку односторонніх аукціонів — по 1,5%.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 96% (державні облігації — 97%, акції — 63%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 42% (акції — 65,3%, муніципальні облігації — 58%, корпоративні облігації — 47,9% та державні облігації — 41%).

У жовтні 2020 року 49 учасників торгів на ПФТС укладали угоди з 54 випусками цінних паперів (державні облігації – 36, акції – 11, корпоративні облігації - 3, ЦП ІСІ – 2, муніципальні облігації та облігації іноземної держави — по 1). У січні-жовтні 2020 року 56 учасників торгів укладали угоди з 136 випусками цінних паперів (державні облігації – 69, акції – 33, корпоративні облігації — 18, муніципальні облігації — 11, цінні папери ІСІ — 4 та облігації іноземної держави — 1).

Найбільший обсяг торгів у жовтні було укладено з державними облігаціями – 7,8 млрд грн  (65% рівня вересня 2020 року).

Серед 34 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 5 випусків — з датою погашення в 2020 році (обсяг торгів — 0,33 млрд. грн.), 17 випусків — з датою погашення в 2021 році (4,6 млрд. грн.), 6 випусків — з датою погашення в 2022 році (1,2 млрд. грн.), 4 випуски — з датою погашення в 2023 році (0,7 млрд. грн.), по 1 випуску — з датами погашення в 2025 (0,8 млрд. грн.) та 2027 (0,1 млрд. грн.) роках.

Найбільша кількість угод укладена з ОВДП з датами погашення 2022-02-03, 2021-05-19 та 2021-06-16, найбільші обсяги — з ОВДП з датами погашення 2021-03-24, 2022-05-11 та 2021-11-17.

Серед облігацій зовнішніх державних позик України найбільшим попитом користувалися ОЗДП з датами погашення 2032-09-25 та 2026-06-20.

Обсяг торгів муніципальними облігаціями у жовтні склав 300,1 млн грн (72% рівня вересня 2020 року). На ПФТС відбулося розміщення облігацій Львівської міської ради (серія L) номінальним обсягом 300 млн грн. Найбільшим попитом користувалися облігації Львівської міської ради (серія L).

Обсяг торгів облігаціями підприємств у жовтні склав 11,3 млн грн (в 6 разів більше рівня вересня 2020 року). Найбільшим попитом користувалися облігації ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" (серія K), ТОВ "Бест Лізинг" (серія C) та BIZ FINANCE PLC (UKREXIMBANK).

В сегменті акцій підприємств у жовтні 2020 року загальний обсяг торгів склав 89,7 млн грн (в 11 разів більше рівня вересня 2020 року). Зростання обсягу торгів акціями викликано проведенням результативних аукціонів з продажу акцій АТ "Київмедпрепарат" та АТ «ГАЛИЧФАРМ».

В режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" та АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ".

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 0,02% до рівня 500,13 пункти.

*****

"Українська біржа": підсумки торгів за жовтень 2020 року

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" у жовтні склав 244 456 855,75 грн, а загальна кількість угод - 226, повідомляється на сайті біржі.

У структурі торгів за жовтень 2020 на корпоративні облігації припадало 0,61% сумарного обороту або 1 483 591,14 грн, 78,96% на державні облігації або 193 022 678,84 грн, 19,47% на акцій або 47 593 803,12 грн, на інвестиційні сертифікати 0,37% або 910 732,65 грн, та на ф’ючерси 0,59% або 1 446 050 грн.

У жовтні Індекс українських акцій (Індекс UX) збільшився на 0,24% з 1 308,33 до 1 311,45 пунктів.

*****

Держстат порахував інфляцію у жовтні

Як повідомила Державна служба статистики, інфляція на споживчому ринку в жовтні 2020 року порівняно із вереснем 2020 року становила 1,0%, з початку року – 2,7%.

Базова інфляція в жовтні 2020 року порівняно із вереснем 2020 року становила 0,8%, з початку року – 3,4%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією