Новини УАІБ

20 жовтня 2020

Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення обговорили на слуханнях у профільному Комітеті Верховної Ради

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 13 жовтня провів у форматі відеоконференції комітетські слухання на тему: «Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення».

Характеризуючи ситуацію у системі пенсійного забезпечення, Голова Комітету Галина Третьякованаголосила, що в Україні відбувається скорочення чисельності і старіння населення. Люди віком 60 років і старші, а це понад 10 млн, складають 24% від усього населення, що є другим показником у Європі після Словенії. Вона також зазначила, що доволі складною є демографія праці. Кількість найманих працівників під час пандемії COVID зменшилася і якщо вона раніше була на рівні 10 млн 300 тисяч осіб, то наразі складає 9 млн 700 тисяч.

Достатньо низьким також є коефіцієнт народжуваності - він становить 1,43 дитини на жінку, тоді як для забезпечення простого відтворення нації він має становити 2,3-2,2%. За її словами, країна знаходиться у такій ситуації, коли наша нація навіть не відновлюється.Ще одним тривожним показником є суттєве перевищення кількості померлих над народжуваними. За останні роки на 100 померлих народжується 54 дитини.

Усі ці показники показують, що у нас відбувається старіння нації, зменшення кількості і відсоток людей, які досягають пенсійного віку, цей відсоток збільшується. Водночас, працездатне населення суттєво зменшується, наголосила Г. Третьякова.

Голова Комітету також назвала тривожні цифри щодо заборгованості від сплати ЄСВ з наповнення Пенсійного фонду, яка складає 11 млрд 600 млн грн. За її словами, для держави це є великою проблемою.Фінансовий стан пенсійної системи такий, що вона дотується багато років і у проекті Держбюджету на 2021 рік обсяг видатків, які спрямовуються до Пенсійного фонду, передбачено у розмірі понад 203,8 млрд грн, зазначила голова Комітету.

Крім того, великий відсоток економіки знаходиться в тіні і за оцінками Мінекономіки у січні-березні 2020 р. він склав 31% від офіційного ВВП.

Г. Третьякова зазначила, що державна політика щодо пенсійного забезпечення у 2020-2021 рр. зміниться, зокрема, посилиться нагляд за небанківськими установами, які беруть участь у другому-третьому рівнях пенсійного забезпечення. Вона також акцентувала увагу учасників слухань на інших неврегульованих проблемах у пенсійному забезпеченні, на прогалинах у пенсійному законодавстві та поінформувала про нові законопроекти, які готуються щодо удосконалення пенсійного забезпечення.

Заступник Міністра соціальної політики Борис Лебедцов розповів учасникам слухань про роботу Мінсоцполітики щодо розвитку пенсійної системи по п’яти напрямках: удосконалення прожиткового мінімуму, удосконалення пенсійного забезпечення у солідарній системі, запровадження накопичувальної пенсійної системи для окремих категорій професій, яким пенсія призначається достроково, розвиток недержавного пенсійного забезпечення і запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення. Він також повідомив, що Мінсоцполітики напрацювало низку законопроектів, які системно вирішують проблеми, що накопичилися і запропонував за результатами слухань прискорити підготовку законопроекту про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення №2683 з врахуванням пропозицій Мінсоцполітики для його розгляду у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради.

Під час слухань виступили також народні депутати, представники інших центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду, сторін соціального діалогу, громадських організацій, наукових установ.

Голова підкомітету з питань функціонування небанківських фінансових установ та страхової діяльності Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Елла Рєпіна наголосила на необхідності внесення концептуальних змін до законодавства, які мають бути спрямовані на реформування діяльності недержавних пенсійних фондів, інфраструктури ринку недержавного пенсійного забезпечення, впровадження нових стимулів для вкладників та учасників, підвищення зацікавленості та відповідальності засновників та членів ради недержавних пенсійних фондів, а також суб’єктів інфраструктури. Потребує докорінного реформування система державного нагляду та регулювання: розмежування наглядових та регуляторних функцій; закріплення у законодавстві тільки тих вимог до діяльності НПФ та суб’єктів інфраструктури, які необхідні для захисту прав споживачів; поглиблення взаємодії регуляторів із об’єднаннями професійних учасників системи недержавного пенсійного забезпечення.

У слуханнях взяли участь і виступили представники Української асоціації інвестиційного бізнесу та недержавних пенсійних фондів. Вони, зокрема, наголошували на необхідності запровадження другого накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення, підтримки цілісності та розвитку усіх рівнів пенсійної системи. Йшлося про те, що солідарний рівень об'єктивно не зможе відповісти на виклики, які постали перед системою пенсійного забезпечення, а недержавні пенсійні фонди, які незважаючи на відсутність дієвих стимулів для розвитку та діяльності, вижили і здійснюють пенсійні виплати своїм учасникам. Учасники слухань підкреслювали, що дуже важливою є роль держави у проведенні роз'яснювальної роботи щодо можливостей накопичувальних рівнів пенсійної системи - як довгострокового ресурсу для розвиту економіки країни, так і суттєвої підтримки кожного громадянина і його родини у непрацездатному періоді.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко звернув увагу учасників слухань на ситуацію з двома пенсійними фондами банківського управління АТ АКБ "Аркада", які діяли на основі спеціального закону і не були суб’єктами 3-го рівня - системи недержавного пенсійного забезпечення. Внаслідок таких особливих умов діяльності та відсутності дієвої системи контролю під загрозою втрати своїх пенсійних накопичень опинилися близько 26 тисяч фізичних осіб, які були учасниками цих пенсійних програм банку. Їхні кошти на рахунках банку Аркада склали близько 400 млн грн. Він зазначив, що скандал, який вже розгорівся, може негативно вплинути на накопичувальний рівень, а відповідальні органи повинні більше уваги приділити вирішенню цієї ситуації і в майбутньому не допускати прийняття спеціального законодавства, яке створює для когось виняткові умови.   

Заступник Генерального директора УАІБ – Директор з питань накопичувального пенсійного забезпечення Тетяна Шевкун наголосила, що для розвитку системи індивідуальних пенсійних накопичень необхідна зацікавленість всіх сторін цих відносин: фізичних осіб – власників пенсійних накопичень щодо можливості використання коштів, роботодавців, які зможуть  використовувати пенсійні активи як довгий ресурс для розвитку виробництва, та фінансових установ щодо отримання комфортних умов здійснення діяльності та отримання достатнього рівня доходу. Для цього необхідно впровадити прозорі та дієві механізми залучення пенсійних активів для розвитку виробництва та бізнесу, із одночасним забезпеченням їхнього збереження, захисту та контролю за цільовим використання.

Система другого рівня пенсійної системи повинна мати прозору та зрозумілу всім учасникам архітектуру, не містити додаткових непрозорих витрат  з Державного бюджету на її запровадження, а також базуватися на діючих недержавних пенсійних фондах та суб’єктах інфраструктури. Значну увагу необхідно приділити законодавчому вирішенню питання захисту та збереження пенсійних накопичень, зазначила Т.Шевкун.

За результатами слухань Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підготує відповідні рекомендації.


*****

Учасники небанківського фінринку закликають регуляторів оптимізувати розробку нормативно-правових актів, що регулюють його діяльність

Об’єднання учасників фінансового ринку (ОУФР) звернулося до Національного банку, НКЦПФР та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з пропозицією оптимізувати  нормотворчий процес розробки нормативно–правових актів, що регулюють діяльність небанківського фінансового ринку.

Йдеться про те, що 19 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (закон про Спліт). Під час розгляду та обговорень законопроекту щодо Спліта в профільному Комітеті народні депутати, керівники НБУ та НКЦПФР запевняли учасників небанківського фінансового ринку в тому, що ринок потрясінь не відчує, що перехід до нових регуляторів буде поступовим, безболісним і майже непомітним.

Як зазначають учасники ОУФР, зважаючи на Перехідні положення закону про Спліт та, особливо, на те, що діють чинні нормативно-правові акти Нацкомфінпослуг, прийняті відповідно до законів про фінансові послуги, на сьогодні немає правого вакууму, який би вимагав термінового створення нових нормативних документів.

Проте, фактично ситуація виглядає по-іншому.

Так, НБУ до кінця року пропонує прийняти 17 нових НПА, зокрема, що стосуються проведення інспектування та застосування заходів впливу, ліцензування, вимог до структури власності, критеріїв оцінки ризиковості, подання звітності, формування активів, резервування, аудиту тощо.

За такий короткий проміжок часу фахівці НБУ недостатньо проаналізували практичні особливості та специфіку діяльності небанківських фінансових установ, без застосування до регламентації процесів фінансових компаній «банківських вимог». І, напевно, саме тому, розроблені проекти переобтяжені відсильними нормами, у тому числі законів яких ще не прийнято, вимогами, які мають недостатньо конкретні формулювання та дефініції, не відповідають нормам чинного законодавства. Більш того, така велика кількість проектів, у тому числі за обсягом змісту, і стислі терміни опрацювання та надання зауважень, унеможливлюють якісну роботу, як з проектами, так і з реальним аналізом їх подальшого регуляторного впливу.

Сьогодні під час тривалого карантину та фінансової кризи, які не дозволяють учасникам ринку швидко реагувати на зміни у законодавстві, такий підхід регуляторів до нормотворчості та державного регулювання є неприпустимим.

Саме тому ОУФР закликав не поспішати у таких важливих для фінансової системи питаннях, не руйнувати небанківську фінансову систему, яка потерпає від фінансової кризи та карантину, та не наражати споживачів фінансових послуг на додаткові ризики втрати джерел додаткового фінансування через «турбо-режим» державного регулювання небанківських фінансових установ.

Члени об’єднання запропонували оптимізувати нормотворчий процес і створити можливості для ефективного опрацювання кожного проекту нормативного акта.

ОУФР націлене на спільну роботу і з новими регуляторами, і з профільним комітетом Верховної Ради. Проте, об’єднання прагне такої нової нормативної бази галузі, яка сприятиме розвитку ринку, виключить можливість тиску на бізнес, не залишить простору для двозначних тлумачень.

«Впевнені, що об’єднавши досвід, зусилля регуляторів та ринку, його експертів, спільно ми закладемо якісний нормативний фундамент небанківського фінансового сектору, який стане надійною базою для зростання та розвитку фінансового ринку і збереже кровоносну фінансову систему Держави», - написано у листі ОУФР, до складу якого входить і Українська асоціація інвестиційного бізнесу.


*****

Держфінмоніторинг оприлюднив дані за 9 місяців 2020 року

Державна служба фінансового моніторингу України, як підрозділ фінансової розвідки України, за 9 місяців 2020 року направила до правоохоронних органів 739 матеріалів. Сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, становить 60,3 млрд гривень.

За даними пресслужби, за 9 місяців 2020 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 157 матеріалів,  які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях. У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, становить 6,4 млрд гривень.

До правоохоронних органів передано 45 матеріалів щодо фінансових операцій осіб, які у тому числі за інформацією Служби безпеки України можуть бути пов’язані, з фінансуванням тероризму/сепаратизму, проведених за участю осіб, які публічно закликають до зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України, а також до яких застосовано санкції.

З метою підвищення ефективності міжвідомчого співробітництва, протягом звітного періоду, Держфінмоніторингом вживалися координаційні заходи щодо виконання відповідними державними органами Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL.

Детальніша інформація на сайті Держфінмоніторингу.


*****

Очікування бізнесу щодо економічного розвитку поліпшились,
а інфляційні очікування підвищилися – НБУ

Оцінки бізнесу щодо економічного зростання та власного розвитку поліпшились, але інфляційні очікування залишаються вищими за середньострокову ціль Національного банку на наступні 12 місяців. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у III кварталі 2020 року.

Індекс ділових очікувань підприємств ще не повернувся на докарантинний рівень, але вже перетнув нейтральну позначку і сягнув 100,8% (у II кварталі 2020 року – 90,8%), що свідчить про збалансування негативних і позитивних оцінок бізнесу. Підвищення відбулося за рахунок поліпшення оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово-економічного стану власних підприємств, а також інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.

Підприємства продовжують очікувати скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців, проте вони менш песимістичні, ніж у попередньому опитуванні. Баланс відповідей склав «мінус» 16,1% проти 34,1% у IІ кварталі 2020 року. Інфляційні очікування підприємств залишилися незмінними. Як і в попередньому кварталі, бізнес прогнозує, що упродовж 12 місяців темпи зростання споживчих цін зростуть до 7% у річному вимірі. Більше половини опитаних підприємств вважають, що інфляція буде меншою за 7,5%. Кожен п’ятий респондент очікує інфляцію у межах 7,6-10,0%. Найвагомішими фактором впливу на інфляцію підприємці називають послаблення гривні і збільшення витрат на виробництво. Бізнес очікує подальшого послаблення національної валюти. Середнє значення обмінного курсу, яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 28,99 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 28,28 грн/дол. США). 62% підприємств вважає, що обмінний курс коливатиметься в межах від 28.01 грн/дол. США до 30.00 грн/дол. США.

Оцінки підприємств щодо зміни власного фінансово-економічного стану в наступні 12 місяців поліпшились. Кожна п’ята компанія прогнозує ліпші результати. Баланс відповідей – 4,4% (у ІІ кварталі 2020 року – “мінус” 1,8%). Бізнес очікує збільшення загальних обсягів реалізації своєї продукції, зокрема й на зовнішньому ринку. Оптимістичні настрої переважають в усіх секторах економіки, крім енерго- та водопостачання.

Поліпшилися настрої підприємств щодо інвестиційної активності. Вже кожна п’ята компанія готова наростити інвестиційні видатки, передусім на машини, обладнання та інвентар. Позитивний баланс відповідей – 5,2% (у ІІ кварталі 2020 року – «мінус» 10,5%). Бізнес і надалі налаштований скорочувати кількість працівників. Лише 10,2% підприємств планують наймати нових працівників упродовж наступних 12 місяців. Скорочення персоналу передбачають 21,0% опитаних компаній. У підсумку негативний баланс очікувань – "мінус" 10,8% (у попередньому кварталі – "мінус" 17,3%). Песимістично налаштовані респонденти всіх видів економічної діяльності, крім торгівлі, де здебільшого не очікують змін. Одночасно суттєво зросла кількість компаній, які планують підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців. Таких – 55,7% (проти 36,5% у попередньому кварталі). Лише 3,6% компаній готові до зменшення зарплат. Ліпші очікування щодо збільшення фонду оплати праці мають великі підприємства.  Частка компаній, що планує залучати кредити в Україні упродовж наступних 12 місяців, зросла до 41,9% (у попередньому кварталі – 39,2%). Водночас дещо зменшилася частка компаній, які планують брати кредити за кордоном, – до 8,0%. Загалом підприємства відзначили меншу потребу в позикових коштах, а головною перешкодою для залучення нових кредитів назвали високі ставки.


Для довідки:

Квартальне опитування проводилося з 03 серпня 2020 року до 03 вересня 2020 року. В опитуванні взяли участь 696 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької і Луганської областей).

Серед опитаних підприємств 19,3% – компанії переробної промисловості, 15,2% – сільського господарства, 15,1% – оптової торгівлі, 13,4% – транспорту та зв’язку, 6,6% – добувної промисловості, 5,5% – роздрібної торгівлі, 4,6% – сфери електроенергії та водопостачання, 3,2% – будівництва, 17,2% – підприємства інших галузей.

Результати опитувань відображають лише думку респондентів-керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.


*****

Уряд дав старт функціонуванню Національного органу інтелектуальної власності

З ініціативи Мінекономіки Кабінет Міністрів прийняв 13 жовтня розпорядження “Про Національний орган інтелектуальної власності”, згідно якого функції Національного органу інтелектуальної власності виконуватиме державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”.

Як зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, суспільство, ринок і міжнародна спільнота вже довгий час перебувають в очікуванні комплексної реформи сфери інтелектуальної власності. Схвалюючи це розпорядження, Уряд успішно завершує інституційну складову реформи сфери інтелектуальної власності, що тривала понад 4 роки.

З 14 жовтня Національний орган інтелектуальної власності, який слугуватиме єдиним вікном з видачі охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, здійснюватиме, зокрема, такі функції:

  • приймання заявок на державну реєстрацію авторського права та договорів, які стосуються права автора на твір;
  • приймання заявок на реєстрацію об’єктів промислової власності та проведення їх експертизи (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, компонування напівпровідникових виробів);
  • видача патентів, свідоцтв;
  • здійснення підготовки, атестації та реєстрації патентних повірених;
  • забезпечення діяльності колегіальних органів (Апеляційної палати, Комісії щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави “Україна” до торговельної марки, Атестаційної та Апеляційної комісій);
  • виконання функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи відповідно до Угоди зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Довідково: розпорядження розроблено Мінекономіки на виконання Закону № 703-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності”. У цьому Законі (набрав чинності 14 жовтня 2020 року) визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.

14 жовтня 2020 року державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент) розпочинає виконувати функції НОІВ згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів “Про Національний орган інтелектуальної власності”. Мінекономіки згідно з цим Законом продовжуватиме забезпечувати формування та реалізовувати державну політику у сфері інтелектуальної власності. При цьому деякі функції (зокрема, видача патентів, свідоцтв) переходять від Мінекономіки до Укрпатенту.


*****

Ф’ючерси в Україні знову доступні через інтернет-трейдинг

Український ринок строкових інструментів після дворічної перерви поступово відновлюється. АТ "Українська біржа" відродило ф’ючерсний контракт на курс гривні до долара США, а ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" відкрило клієнтам онлайн-доступ до нього, повідомляє УБ.

Торги на українському біржовому ринку деривативів були припинені у 2018 році через накладення санкцій на програмне забезпечення Української біржі. Тоді на строковому ринку торгувалися 15 ф’ючерсів.

4 серпня 2020 року УБ відновила торги на ринку строкових інструментів, почавши з найактуальнішого на сьогодні ф’ючерсу на курс гривні до долара США. Цей інструмент дає змогу банкам, торгівцям та приватним інвесторам заробляти на коливаннях курсу, а підприємствам реального сектору економіки хеджувати (страхувати) свої валютні ризики, зафіксувавши курс купівлі чи продажу долара у майбутньому.

З 19 жовтня онлайн-доступ до строкового ринку інвесторам надає "Фрідом Фінанс Україна" через власну платформу Tradernet.


*****

Держстат про демографічну ситуацію
у січні‒серпні 2020 року

Як повідомила Державна служба статистики України, чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою на 1 вересня 2020 року становила 41724,0 тис. осіб.

Упродовж січня‒серпня 2020 року чисельність населення зменшилася на
178,4 тис. осіб.

Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 51 живонароджений.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 07.12.21
Кількість КУА306на 07.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 07.12.21
Кількість ІСІ1695на 07.12.21
Кількість НПФ*56на 07.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21