Новини УАІБ

13 жовтня 2020

Президент України зустрівся з лордом-мером лондонського Сіті та керівництвом Лондонської фондової біржі

Під час офіційного візиту до Великої Британії Президент України Володимир Зеленський відвідав Лондонську фондову біржу – найстарішу фондову біржу у світі – та провів зустріч з її керівництвом і лордом-мером лондонського Сіті Уїльямом Расселом. Володимир Зеленський розповів, що сьогодні він разом з Прем’єр-міністром Великої Британії підписав Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, що є «історичним моментом у відносинах двох держав».

Глава держави закликав британські фінансові кола активно використовувати нові можливості для інвестування в Україну, зокрема в межах розбудови ринків капіталу, приватизації державних об’єктів, побудови фінансової інфраструктури.

«Ми запроваджуємо нові фінансові інструменти. Ми голосуємо закони, які запровадять нову фінансову політику, приваблять інвестиції», – зазначив Володимир Зеленський.

Під час зустрічі було обговорено перспективи залучення британських інвесторів до реалізації проекту Київ-Сіті.

«Ми хотіли б побудувати Київ-Сіті – живий фінансовий центр, фінансове серце, а також район, у якому хочеться працювати й жити. Досвід, експертиза та допомога лондонського Сіті як провідного світового фінансового центру були б для нас надзвичайно корисними», – наголосив Глава держави.

Також В. Зеленський ознайомився з історією роботи Лондонської фондової біржі. Глава держави запросив лорда-мера лондонського Сіті та делегацію британських бізнесменів, банкірів, юристів, представників інноваційних компаній та Лондонської фондової біржі відвідати Київ.

*****

Проект USAID передав НКЦПФР програмне забезпечення
для складання фінзвітності у форматі iXBRL

Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» офіційно передав Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку програмне забезпечення, завдяки якому 5-7 тисяч українських підприємств, що становлять суспільний інтерес, зможуть складати фінансову звітність у стандартизованому електронному форматі iXBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL. НКЦПФР надає програмне забезпечення безоплатно.

Як зазначається на Фейсбук-сторінці Проекту, XBRL (англійське скорочення від eXtensible Business Reporting Language – розширювальна мова ділової звітності) є світовим стандартом обміну бізнес-інформацією. Вперше Національна таксономія UA XBRL МСФЗ (міжнародних стандартів фінансової звітності) була розроблена у 2018 році Міністерством фінансів України.

З 1 січня 2021 року підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані одночасно подавати всім регуляторам фінансову звітність згідно з таксономією UA XBRL МСФЗ. Термін подання квартального звіту – 25 квітня 2021 року, а першого річного звіту – 30 квітня.  Система фінансової звітності (СФЗ) була створена в 2019 році за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», який придбав та передав програмний комплекс НКЦПФР, яка здійснює операційне управління Центром збору фінансової звітності. Окрім НКЦПФР, системою користуються Національний банк України, Міністерство фінансів  та Державна служба статистики України.

«Зовсім скоро на фінансовому ринку для компаній, що становлять суспільний інтерес, розпочнеться новий сучасний період подання фінансової звітності, що відбуватиметься із суттєво новими правилами, засобами та реаліями. Для цього ми забезпечимо наші компанії сучасними технічними рішеннями, які допоможуть підвищити якість процесу звітності. Регуляторам, у свою чергу, ця система полегшить обробку інформації, дозволить завчасно виявляти ризики та відповідно на них реагувати»,- зазначив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

«Розвиток фінансового ринку України тісно пов’язаний із забезпеченням його прозорості. Через нову систему електронної звітності НКЦПФР та Національний банк України зможуть краще здійснювати нагляд за ринком, підвищувати його прозорість та надавати інформацію інвесторам згідно з міжнародними стандартами», - наголосив Роберт Бонд, керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Розробку програмного забезпечення для формування фінансової звітності у форматі iXBRL замовив і профінансував Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» на прохання НКЦПФР. Розробником виступила українська ІТ-компанія «Джевера», яка перемогла у відкритому тендері на ІТ-послуги.

*****

УАІБ: Огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за вересень 2020 року

У вересні українські фондові біржі закрилися різноспрямовано: індекс УБ зменшився на -0,86%, а індекс ПФТС другий місяць поспіль закривається з нульовим значенням зміни індексу.

Сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими показниками: лідерами з доходності «з початку року» стали відкриті фонди +6,55% (+1,32% за місяць), друге місце посіли інтервальні ІСІ -3,75% (+0,34% за місяць), а закриті ІСІ опинилися на третьому місці з показником -13,78% (+1,64% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 15 відкритих ІСІ станом на 30.09.2020 р. становила 99,95 млн грн. Відповідно до показників на кінець вересня, загальне збільшення ВЧА склало +1363,25 тис. грн (+1,80%).

Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням рівня доходності і лише три зафіксували зниження показників. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +7,56% до -2,96%.

За результатами вересня лідерами зростання у секторі стали:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+566,50 тис. грн (+10,69%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+8,73% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +457,18 тис. грн;

«ВСІ» (+133,83 тис. грн (+7,05%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+4,21% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +100,49 тис. грн  чистого притоку;

«КІНТО-Казначейський» (+33,09 тис. грн (+0,91%)) – зростання ВЧА та незначне залучення коштів інвесторів (+0,79% в обігу) дозволило фонду отримати +28,52 тис. грн «чистими».

Найбільші виплати інвесторам у вересні зробили такі фонди:

«КІНТО-Еквіті» (-181,29 тис. грн (-3,84%)) – найбільший чистий відтік у секторі, який пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-10,60% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -498,10 тис. грн;

«КІНТО-Класичний» (+729,46 тис. грн (+2,52%)) – попри позитивну переоцінку складових інвестпортфеля, викуп у учасників фонду 157 інвестиційних сертифікатів спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -98,54 тис. грн;

«ОТП Фонд Акцій» (-197,92 тис. грн (-3,52%)) – так само, пред’явлення інвесторами до погашення незначної кількості сертифікатів (-0,57% в обігу) призвело до втрат фондом -31,87 тис. грн «чистими».

Список основних гравців сектору у вересні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (29,65% сукупної ВЧА (29,64 млн грн)), другу сходинку посів фонд «ОТП Класичний» (22,69% (22,68 млн грн), третє місце - за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,88% (7,88 млн грн)). Четверте місце закріпилося за фондом «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (5,87% (5,87 млн грн)), фонд «ОТП Фонд Акцій» (5,44% (5,43 млн грн)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«КІНТО-Еквіті» (+7,56%), «КІНТО-Класичний» (+2,87%) та «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+2,27%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у вересні були у фондах: «ОТП Фонд Акцій» (-2,96%), «Надбання» (-0,44%) та «Софіївський» (-0,10%).

Інтервальні фонди

У вересні до огляду включено 2 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,35 млн грн У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +6,41 тис. грн (+0,27%).

За результатами місяця зменшення чистого капіталу (попри позитивну переоцінку ВЧА (+9,23 тис. грн)) зазнав фонд «Паритет» у розмірі -6,80 тис. грн через виплати інвесторам.

Доходність у секторі була такою: «Паритет» (+1,04%) та «ТАСК Український Капітал» (-0,35%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2закритих ІСІ, які включено до огляду за вересень, на кінець місяця склала 9,88 млн грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -120,48 тис. грн (-1,20%).

За результатами місяця лише фонд «ТАСК Універсал» (+48,61 тис. грн (+6,72%)) за рахунок залучення коштів інвесторів (+1,54% акцій в обігу) отримав збільшення чистого капіталу у розмірі +11,07 тис. грн.

За підсумками вересня доходність фондів у секторі була такою: «ТАСК Універсал» (+5,10%) та «Індекс Української Біржі» (-1,82%).

Детальніша інформація на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****

НБУ запровадив оверсайт індикаторів валютного ринку
відповідно до рекомендацій IOSCO

Національний банк запровадив оверсайт індикаторів валютного ринку для приведення механізму їх визначення, розрахунку і оприлюднення у відповідність до принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) для фінансових індикаторів, повідомляється на сайті НБУ. Йдеться, зокрема, про такі показники як офіційний курс гривні до інших валют, довідкове значення курсу гривні до долара на 12 годину, а  також облікова ціна банківських металів.

Це сприятиме зміцненню довіри інвесторів та інших учасників фінансового ринку до індикаторів валютного ринку України, які можуть використовуватися для здійнення транзакцій з купівлі та продажу валюти на українському та міжнародних ринках і розрахунку фінансових результатів за такими угодами. Для здійснення оверсайту були розширені повноваження діючого Комітету оверсайта Українського індексу міжбанківських ставок UONIA. У зв’язку з додатковим функціоналом його було перейменовано в Комітет оверсайта індикаторів грошового та валютного ринків.

Цей комітет, до складу якого входять як представники Національного банку, так і фінансових ринків, буде опікуватися питаннями визначення, розрахунку та оприлюднення індикаторів не тільки грошового, а й валютного ринків. За необхідності, він напрацьовуватиме пропозиції та пропонуватиме рішення щодо удосконалення цих процесів.

Нагадаємо, Національний банк щоденно розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют, довідкове значення курсу гривні до долара на 12 годину, а також облікову ціну банківських металів. У листопаді 2018 року Асоціація трейдерів ринків, що розвиваються, (EMTA) включила офіційний курс гривні, який установлюється Національним банком України, до рекомендованих ринкових практик щодо розрахунків за безпоставочними форвардами і опціонними контрактами долар-гривня. Запровадження оверсайту індикаторів валютного ринку схвалено Постановою Правління Національного банку України №140 від 07 жовтня 2020 року “Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів”. Вона набуває чинності 09 жовтня 2020 року.

*****

У Міністерстві соціальної політики обговорили 5 основних напрямків
розвитку пенсійної системи

У Міністерстві соціальної політики під головуванням Міністра соціальної політики Марини Лазебної відбулося засідання робочої групи з розвитку пенсійної системи за участі Голови Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третякової, секретаріату Кабінету Міністрів, представників міністерств, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Державного казначейства, соціальних партнерів та інших.

Як повідомляє пресслужба міністерства, обговорили 5 основних напрямків розвитку пенсійної системи, за якими мають бути прийняті узгоджені рішення.

Перший. Питання прожиткового мінімуму. Маємо ситуацію, зазначила Марина Лазебна, коли цей показник використовується для будь-яких фіскальних визначень, проте не виконує основного завдання – не слугує стандартом соціального захисту громадян. Сьогодні до величини прожиткового мінімуму «прив’язані» майже 180 норм, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання. Це вдвічі більше, ніж норм, які регулюють питання соціальних виплат, яких 79.

Другий. Удосконалення пенсійного законодавства в солідарній пенсійній системі, зокрема встановлення дати щорічної індексації пенсій, її поширення на окремі категорії пенсіонерів, яким пенсія не індексується, встановлення особливостей пенсійного забезпечення батьків дітей з орфанними захворюваннями та інше.

Третій. Запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій професій, яким пенсія призначається достроково.

Четвертий. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення, підвищення захисту майнових прав та інтересів учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

П’ятий. Запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.

За словами Марини Лазебної,  по першому і другому питанню Мінсоцполітики напрацювало чотири законопроекти, які системно вирішують проблеми, що накопичились, і наразі завершується їх узгодження з іншими центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами.

Щодо блоку питань з накопичувальної системи пенсійного забезпечення Марина Лазебна зазначила, що у Верховній Раді на розгляді перебуває проект Закону України „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення”, реєст. номер 2683 від 27.12.2019. Мінсоцполітики повністю підтримує його ідею як основу для запровадження другого рівня та необхідність його прийняття до кінця року з урахуванням наданих пропозицій від Мінсоцполітики, які знизять корупційні ризики, ризики монополізації, підвищать захист пенсійних накопичень людей та забезпечать комплексний розвиток всіх трьох рівнів пенсійної системи України.

Марина Лазебна підкреслила провідну роль у формування надійності пенсійного накопичення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національного банку України та запропонувала передбачити в Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року конкретні заходи зі створення дієвої системи захисту та гарантування пенсійних накопичень громадян у другому та третьому рівнях накопичувальної системи та зі створення інструментів для залучення пенсійних накопичень в розвиток економіки країни.

*****

Ф'ючерс гривня-долар: початок відродження строкового біржового ринку

9 жовтня Українська біржа за підтримки ПроектуUSAID "Трансформація фінансового сектору" провела експертну дискусію "Ф'ючерс гривня-долар: інструмент заробітку та хеджування ризиків". Учасники дискусії обговорили плани українських регуляторів з розвитку біржових деривативів та плани біржі з формування початкової ліквідності, а також вдосконалення податкового законодавства та запуск нових біржових інструментів.

"Строковий ринок в черговий раз лише на початку шляху. Закон відкрив нові можливості, і попереду ще велика роботазрозвитку інфраструктури, зокрема створення повноцінного біржового холдингу",- зазначив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринкуДмитро Тарабакін. Також у дискусії взяли участь: Володимир Кузьо, керівник напрямку розвитку небанківського фінансового ринку Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору"; Олексій Лупін, в.о. директора Департаменту відкритих ринків Національного банку України; Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України; Олексій Сухоруков, директор з розвитку Української біржі.

У серпні 2020 року, після дворічної перерви, в Україні відновився строковий біржовий ринок – з’явився ф'ючерсний контракт на курс гривні до долара США. Нині ринок перебуває у фазі підключення колишніх та нових учасників. Експерти наголосили, що новий закон України №738-IX усунув низку юридичних ризиків, покращив умови використання деривативів і зробив їх цікавими для більш широкого кола професійних учасників ринку та їхніх клієнтів. Ф'ючерс гривня-долар надасть банкам, торгівцям та кінцевим інвесторам додаткові комерційні можливості, в тому числі дозволить учасникам ринку хеджувати свої валютні позиції. Після ф’ючерса гривня-долар учасники ринку розраховують на появу нових строкових інструментів на зерно, нафту, інші валюти тощо.

Володимир Кузьо, керівник напрямку розвитку небанківського фінансового ринку Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору", під час дискусії зазначив: "Ф’ючерс гривня-долар - важливий стартовий інструмент для розбудови строкового ринкуі ми підтримуємо його запуск на біржі. Це сигнал, що ринок може розвиватись та що є попит на строкові інструменти, а біржі готові забезпечувати механізми ринкового хеджування інвесторів та впроваджувати нові можливості для них. Проте також необхідно розбудувати пост-трейд-інфраструктуру, яка забезпечить виконання контрактів та ефективно управлятиме ризиками".

"Строковий ринок - один з ключових елементів повноцінного ринку капіталу, - наголосив голова правління Української біржі Артемій Єршов. - Ф'ючерс гривня-долар органічно доповнює нинішній позабіржовий ринок форвардів і як інструмент управління курсовими ризиками має свої переваги. Завдяки підтримці регуляторів ми розраховуємо до кінця цього року побачити на наших торгах усіх активних гравців валютного ринку".

*****

У Києві презентували Індекс прозорості українських компаній

Професійна асоціація корпоративного управління у співпраці з Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (КСВ) за підтримки CIPE та сприяння Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України презентували Індекс прозорості сайтів українських компаній -2019.

Учасниками оцінювання стали сайти компаній, які увійшли до ТОП-100 найбільших платників податків в Україні у 2019 р. за даними Державної податкової служби. Було проаналізовано 86 сайтів (14 компаній не мають сайтів), серед яких 63 – приватних компаній та 23 – державних підприємств.

Лідерами Індексу стали такі компанії: АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Карлсберг Україна», АТ «ПУМБ». До десятки компаній з найвищим рівнем розкриття інформації увійшли: ДП «НАЕК «Енергоатом», АТ НАК «Нафтогаз України», ДП «НАЕК «Укренерго», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Фармак», АТ «Укрзалізниця».

За секторальним аналізом найвищий рівень розкриття інформації продемонстрували компанії фінансової сфери, транспорту та постачання електроенергії. Найнижчий рівень прозорості у сфери будівництва та у секторі тимчасового розміщення й організації харчування. Державні підприємства мають практично по всіх критеріях і компонентах Індексу Прозорості вищі показники, ніж компанії приватної форми власності.

Рівень прозорості сайтів ТОП-10 компаній за 2019 склав 52,3%, в той же час рівень ТОП-100 компаній дорівнює 25,5%.

Не є розповсюдженою і практика розкриття інформації про структуру власності, створення структур управління корпоративною соціальною відповідальністю та залучення стейкхолдерів.

Тільки 31 компанія з числа найбільших платників податків України оприлюднила Звіти про управління 2019 р. Нефінансові звіти за 2019 р. оприлюднили на своїх сторінках тільки 6 компаній. 7 компаній відзначили Цілі сталого розвитку на сторінках корпоративних сайтів.

*****
У вересні інфляція у річному вимірі знизилась до 2,3% – Держстат

Як повідомляє Державна служба статистики, Інфляція на споживчому ринку у вересні 2020 року порівняно із серпнем 2020 року становила 0,5%, з початку року – 1,7%.

Базова інфляція у вересні 2020 року порівняно із серпнем 2020 року становила 1,1%, з початку року – 2,6%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 

Основні цифри
Всього компаній-членів306на 29.09.20
Кількість ІСІ1521на 29.09.20
Кількість НПФ*0на 29.09.20
Кількість адміністраторів НПФ16на 29.09.20
Кількість КУА301на 29.09.20
Кількість СК*2на 31.08.20
Активи, млн. грн.

393 401

на 31.08.20