Новини УАІБ

22 вересня 2020

Відбулося засідання Ради УАІБ

10 вересня 2020 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Засідання проходило в дистанційному режимі за допомогою конференц-платформи ZOOM.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко ознайомив присутніх з актуальними питаннями реалізації УАІБ повноважень СРО адміністраторів недержавних пенсійних фондів та пропозиціями Дирекції Асоціації щодо реалізації УАІБ цих повноважень.  

Учасники засідання доручили Тетяні Захараш, члену Ради - керівнику Секції УАІБ «Управління активами та адміністрування пенсійних фондів" провести засідання Комісії з питань адміністрування пенсійних фондів з метою обговорення подальшої співпраці.

Водночас Дирекція УАІБ буде опрацювати питання створення відкритої платформи «За пенсійну реформу», проводити переговори з партнерами УАІБ щодо співпраці у цьому напрямку, а також здійснювати моніторинг нових актів законодавства щодо змін у системі пенсійного забезпечення, які стосуються діяльності членів Асоціації.

Наступне засідання Ради УАІБ заплановано на 15 жовтня 2020 року.

*****

УАІБ і FIMAпропонують конкретні кроки для врегулювання ситуації з інвесторами банку «Аркада»

Дві профільні асоціації професійних учасників фондового ринку - Асоціація з управління фінансами та інвестиціями (FIMA) та Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), які представляють інтереси управителів ФФБ та КУА і адміністраторів недержавних пенсійних фондів відповідно,запропонували шляхи врегулювання ситуації з інвесторами банку «Аркада».

У листі, направленому до зацікавлених органів влади (Офісу Президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку, НКЦПФР, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), УАІБ і FIMA звертають увагу на те, що після віднесення АТ АКБ "Аркада" до категорії неплатоспроможних під загрозою втрати інвестицій опинилися близько 26 тисяч фізичних осіб, які були учасниками пенсійних програм банку (їхні кошти на рахунках банку склали близько 400 млн грн) та близько 13 тисяч довірителів фондів фінансування будівництва, які вклали свої кошти в будівництво житлової нерухомості, але житло поки що не отримали.

На кошти інвесторів у пенсійні програми та фонди фінансування будівництва банку не поширюються гарантовані виплати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і такі кошти не включаються до ліквідаційної маси при ліквідації банку.

Розуміючи соціальні наслідки як для інвесторів «Аркади», так і для фінансової системи України в цілому, УАІБ і FIMA пропонують конкретні кроки в розв’язанні цієї проблеми. 

Що стосується пенсійних фондів банку, Асоціації пропонують передати активи цих фондів до недержавного пенсійного фонду, який діє у відповідності до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» і засновниками якого є банк. В окремому законі можна врегулювати точкові проблеми, які виникнуть при переведенні пенсійних програм АКБ «АРКАДА» до обраного недержавного пенсійного фонду, зокрема, щодо особливостей переведення учасників до конкретного виду пенсійного фонду, а також можливого забезпечення зобов’язань перед учасниками пенсійних програм банку "Аркада", яких прийме НПФ, депозитними сертифікатами НБУ або державними цінними паперами.

Для вирішення проблеми з добудовою об’єктів незавершеного будівництва, які фінансувались через ФФБ АТ АКБ «АРКАДА», на думку профільних Асоціацій,  варто застосувати механізми, передбачені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Новий управитель ФФБ може взяти на себе управління коштами, пошук фінансових ресурсів та добудувати незавершені об’єкти.

Водночас УАІБ і FIMA вважають, що ця ситуація потребує не тільки ретельного контролю з боку державних органів регулювання та місцевої влади, а й їхнього сприяння у вирішенні проблемних питань.   

Оскільки віднедавна регулятором як пенсійних фондів, так і управителів ФФБ є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, їй необхідно прийняти низку окремих рішень, які дадуть новим управителю ФФБ та пенсійному фонду час для врегулювання питань АКБ "Аркади" та приведення  діяльності у відповідність з вимогами законодавства.

З метою якнайшвидшого відновлення будівництва об’єктів, Асоціації пропонують також внести зміни до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», які дозволять захистити інтереси довірителів (інвесторів), врегулювати процедуру заміни забудовника, оскільки на практиці виникають складнощі з дозвільною документацією та правами на землю. Вдосконалення потребує також механізм контролю за діяльністю забудовників, оскільки місцеві державні адміністрації та виконавчі органи, на яких покладено контроль за діяльністю забудовників, фактично такими повноваженнями не наділені.

Асоціація з управління фінансами та інвестиціями та Українська асоціація інвестиційного бізнесу готові долучитися до спільної роботи у цих напрямках та брати участь у вирішенні порушених питань, бо переконані, що сьогодні потрібні швидкі і рішучі дії законодавчих органів влади та професійних учасників ринку, які дозволять вирішити соціальні та економічні проблеми, як це вже було зроблено щодо проблеми вкладників Банку «Михайлівський».


*****

УАІБ оприлюднила результати діяльності ринку
управління активами в Україні за 2-й квартал 2020 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку управління активами в Україні за 2-й квартал 2020 року та оприлюднила їх на своєму сайті.


Загальні результати ринку

Як зазначається в Аналітичному огляді УАІБ, український фондовий ринок у квітні-червні 2020 року продовжив переважно низхідний рух, на тлі боротьби з пандемією COVID-19 в Україні та світі. Проте, на відміну від іноземних аналогів, його ключові індикатори не змогли бодай частково відновити попередні втрати у березні (індекс УБ), тож зі світових лідерів за результатами 1-го кварталу 2020 року вони знову перемістилися до аутсайдерів за результатами 2-го. Водночас, українська економіка просіла за цей період не більше від розвинених ринків.

Галузь управління активами в Україні у цей час зберігала висхіднй тренд, зростаючи головним чином за рахунок появи нових фондів венчурної категорії в управлінні КУА, хоча і притік капіталу до відкритих ІСІ прискорився.

 У 2-му кварталі 2020 року, за даними УАІБ, кількість компаній з управління активами не змінилася – 297. За цей період жодна КУА не була ані створена, ані ліквідована.

На кінець червня 278 КУА  мали в управлінні від одного до 52-х фондів, а понад 98% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним ІСІ.

У квітні-червні 2020 року було зареєстровано 50 нових ІСІ. З урахуванням фондів, які закрилися, станом на 30.06.2020 загальна кількість зареєстрованих ІСІ збільшилася до 1971,на 2.3% за квартал.

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих, «визнаних» фондів), зростала одинадцятий квартал поспіль – до 1396 (+2.9% за 2-й кв).

Кількість НПФ в управлінні станом на 30.06.2020 року залишалася рівною 60 (без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 48 відкритих, 6 корпоративних та 6 професійних фондів. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Кількість СК, що передали свої активи в управління КУА, у 2-му кварталі 2020 року не змінилася, як і кількість КУА, що надавали такі послуги: станом на 30.06.2020 одна така компанія управляла активами двох СК.

Сукупні загальні активи в управлінні КУА зросли на 2.8%  за 2-й квартал 2020 року (за останні 12 місяців – на 11.3%) і на кінець червня сягнули 377 182 млн грн.

Загальні активи усіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 2-му кварталі 2020 року зросли також на 2.8%, а з початку року – на 6.2%, до 375 201млн грн. Річний приріст у червні прискорився до +11.2%.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), станом на 30.06.2020 становили 370 998 млн грн.  За 2-й квартал 2020 року вони зросли на 4.0%, а за останній рік – на 12.7%. Зростання зафіксовано в усіх секторах ІСІ за типами фондів та способами розміщення, окрім закритих ІСІ з приватним розміщенням (крім венчурних), а проте знову венчурні фонди (+4.1% за квартал, +13.7% за рік) забезпечили основу приросту активів галузі.

Вартість чистих активів сформованихІСІ («визнаних») станом на 30.06.2020 сягнула 289 685 млн грн. У 2-му кварталі вона зросла на 5.6%, з початку року – на 10.9%, а за останні 12 місяців – на 13.7%.

Активи недержавних пенсійних фондів НПФ в управлінні КУА у 2-му кварталі 2020 року прискорили зростання майже втричі – до 9.2% (за рік – до 19.9%). Станом на 30.06.2020 вони досягли 1 805 млн грн. 

Активи страхових компаній в управлінні КУА продовжували збільшуватися двознаковими темпами: +19.9% за 2-й квартал (+69.5% на річному проміжку). На кінець червня 2020 року вони досягли найбільших за весь час 157 млн грн.


Інститути спільного інвестування

В умовах запроваджених урядом карантинних обмежень для боротьби з пандемією covid-19 в Україні, що разом з іншими факторами спричинили значний економічний спад у 2-му кварталі, українська галузь управління активами, зокрема інститутів спільного інвестування, продовжувала зростати екстенсивно – переважно за рахунок нових фондів.
 

Ключовими трендами у 2-му кварталі 2020 року були:

  • Подальше зростання кількості зареєстрованих ІСІ та кількості сформованих («визнаних») ІСІ майже цілком за рахунок венчурних фондів, зокрема КІФ;
  • Зростання сукупної вартості активів та ВЧА усіх ІСІ в цілому та в кожному окремому секторі за типами фондів зокрема (крім закритих ІСІ з приватним розміщенням), при цьому:
  • Послаблена роль чистого притоку капіталу у зростанні ВЧА відкритих ІСІ;
  • Вдруге поспіль збільшення кількості інвесторів в ІСІ, цього разу – за рахунок фізичних осіб майже в усіх секторах фондів;
  • Продовження тенденції до зниження ваги підприємств-резидентів у ВЧА усіх ІСІ через відносно слабше збільшення їхніх вкладень у порівнянні з іншими категоріями інвесторів;
  • Сповільнене нарощення сукупних коштів індивідуальних інвесторів - резидентів України в ІСІ – переважно у венчурні;
  • Подальше зростання сукупних коштів інвесторів-нерезидентів в ІСІ в цілому та в усіх секторах закритих фондів зокрема, попри незначне зменшення кількості іноземців;
  • Розворот тенденції до зниження ваги цінних паперів в активах секторів відкритих та закритих ІСІ (крім венчурних) – переважно, за рахунок зростання вкладень у державні та муніципальні облігації;
  • Зниження квартальної доходності в усіх секторах ІСІ за типами фондів та класами активів, окрім одного, зі збереженням позитивної доходності у двох секторах.

 

Переважно негативна динаміка фондового ринку у 2-му кварталі 2020 року знижувала доходність ІСІ, перш за все тих, що інвестують в акції. Та попри те, що тільки фонди облігацій та закриті фонди з публічним розміщенням забезпечили зростання вартості інвестицій у них у цей період, у кожному секторі ІСІ були фонди з позитивною доходністю.

Низка фондів різних типів та класів також показали кращі результати, ніж інші напрямки інвестування та фондові індекси.

Незважаючи на послаблення притоку капіталу до відкритих ІСІ в Україні, роздрібні інвестори - резиденти України у цей час виявили підвищений інтерес як до відкритих, так і до інтервальних фондів, а не лише до закритих, як у попередні квартали. Та найбільш затребуваним  залишався сектор венчурних ІСІ, у який надходили додаткові кошти від усіх основних категорій інвесторів.

 

*****

На 48-му засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань СПФМ - небанківських установ розглянуто окремі питання щодо діяльності КУА

На сайті Держфінмоніторингу оприлюднено Протокол 48-го засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу - небанківських установ та аналізу ефективності заходів, що вживаються ними для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (та аналізу ефективності заходів, що вживаються ними для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

На засіданні розглянуто, зокрема, питання, ініційовані УАІБ та КУА, які стосуються виконання компаніями з управління активами обов’язків СПФМ, а саме:

  • особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника пайових інвестиційних фондів та недержавних пенсійних фондів;
  • чи вважається пороговою фінансовою операцією фінансова операція клієнта-юридичної особи на суму 400 тисяч гривень та вище, якщо кінцевий бенефіціарний власник такого клієнта є публічно значущою особою або особою пов’язаною з публічно значущою особою;
  • особливості подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу до Державної служби фінансового моніторингу України повідомлення про фінансові операції з готівкою.

Також за результатами розгляду надано відповіді на питання щодо подачі СПФМ інформації до Держфінмоніторингу.

З Протоколом 48-го засідання можна ознайомитись на сайті Держфінмоніторингу. 


*****

НКЦПФР про розвиток фондового ринку України протягом січня-липня 2020 року

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підготувала Інформаційну довідку щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-липня 2020 року.

 

Реєстрація випуску цінних паперів

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-липні 2020 року, становив 65,95 млрд грн, що більше на 43,47 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2019 року (22,47 млрд грн).

Протягом січня-липня 2020 року Комісія зареєструвала 37 випусків акцій на суму 9,99 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 5 млрд грн.

Серед значних за обсягом випусків акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій у липні 2020 року, зареєстровано: випуски АТ "СБЕРБАНК" на суму 4,3 млрд грн.

Комісія протягом січня-липня 2020 року зареєструвала 53 випусків облігацій підприємств на суму 28,35 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 22 млрд грн.

 

Реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування

Протягом січня-липня 2020 року обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 2,2 млрд грн, що більше на 61 млн грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

У січні-липні 2020 року обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією, становив 24,21 млрд грн, що більше на 15,19 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2019 року.

Кількість внесених в ЄДРІСІ корпоративних інвестиційних фондів та пайових інвестиційних фондів з початку року за станом на 31.07.2020 становить 197 інститутів спільного інвестування, серед них:

174 корпоративних інвестиційних фондів;

23 пайових інвестиційних фондів

з них вилучено з ЄДРІСІ 1 пайовий та 0 корпоративних інвестиційних фондів.


Діяльність організаторів торгівлі

Фондовий ринок характеризується, насамперед, обсягом біржової торгівлі цінними паперами.

За результатами торгів на організованому ринку протягом січня-липня 2020 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав 182,98 млрд грн.

Протягом січня-липня 2020 року порівняно з даними аналогічного періоду 2019 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі зменшився на 1,25% (січень-липень 2019 року – 185,3  млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 179,54 млрд грн (98,12% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-липня поточного року).

 

*****

Падіння капітальних інвестицій було найбільшим за останнє десятиліття

Інвестиційна діяльність у І-му півріччі 2020 року зазнала суттєвого впливу кризової ситуації спричиненої пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19. У цілому 2020 рік характеризуватиметься інвестиційною паузою.

Про це йдеться в коментарі Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки.

Як зазначається в повідомленні, на ІІ квартал 2020 року припала основна частина найбільш жорстких карантинних обмежень та, як наслідок, зниження виробничої активності, скорочення доходів громадян та погіршення інвестиційних настроїв вітчизняних та міжнародних інвесторів.

Так, у ІІ кварталі 2020 року падіння освоєних капітальних інвестицій склало 34,4% (у порівнянні з відповідним кварталом попереднього року), що у підсумку сформувало скорочення обсягів освоєних капітальних інвестицій за результатами І півріччя 2020 року на рівні 34,9%.

Таке скорочення за результатом півріччя було найбільшим за період з 2010 року, що особливо відчутно на тлі тривалого 4-х річного періоду високої інвестиційної активності, зазначили в Мінекономіки.

За прогнозом міністерства, у найближчий час очікується деяка стабілізація ситуації та поступове відновлення виробничої активності у II півріччі 2020 року. Однак, понесені втрати суб'єктів економічної діяльності все ще відображатимуться на їх інвестиційній активності. Підтримка відчуватиметься більшою мірою з боку бюджетного сектору.

"Проте, враховуючи відчутні фінансові труднощі підприємств та невизначеність щодо термінів і характеру обмежувальних заходів у відповідь на поширення COVID-19, у цілому 2020 рік характеризуватиметься інвестиційною паузою, - йдеться в повідомленні.

Капітальні інвестиції в економіку України у І-му півріччі 2020 року склали 163,8 млрд грн. Це на 34,9% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

 

*****

Фонд державного майна оголошує про проведення приватизаційного аукціону Немирівського спиртзаводу

15 вересня 2020 року Фонд державного майна України оголосив про проведення першого аукціону об’єктів спиртової галузі – Немирівського МПД (об’єкт ДП «Укрспирт»), який відбудеться 15 жовтня 2020 року.

Детальну інформацію про цей об’єкт можна отримати за посиланням.

Немирівське МПД виставлено на приватизаційний аукціон першим з переліку об’єктів ДП «Укрспирт», відповідно, цей актив стане першим приватним спиртовим заводом в Україні.

Таким чином, розпочато масштабну програму з приватизації підприємств спиртової галузі, метою якої є виконання розробленого за ухваленого за ініціативи Президента України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», що демонополізує галузь виробництва спирта та створює новий ринок з рівними правилами для всіх учасників.

Відповідно до чинного законодавства, єдиною можливістю стати учасником ринку виробництва спирту в Україні до 1 липня 2021 року – є придбання об’єкту спиртової галузі.

З інформацією про приватизацію об’єктів спиртової галузі можна ознайомитися на спеціальній сторінці сайту privatization.gov.ua за посиланням.

Довідково: з 78 державних спиртових заводів ДП Укрспирт та Концерну Укрспирт: 22 знаходяться в незадовільному стані і не відповідають технічним вимогам, 43 – взагалі стоять без роботи вже тривалий час. На утримання всього цього господарства держава витрачає близько 100 млн грн щорічно.


*****

Законопроєкт "Про віртуальні активи" удосконалено і зареєстровано у Верховній Раді

У Верховній Раді 16 вересня зареєстрували Проєкт Закону України “Про віртуальні активи” №3637, повідомляється на сайті Міністерства цифрової трансформації України.

Законопроєкт до парламенту подали 36 народних депутатів міжфракційного депутатського об’єднання Blockchain4Ukraine.

Законопроєкт про віртуальні активи врегульовує поняття та правовий статус віртуального активу, а також питання прав власності та здійснення правочинів із такими активами в Україні. Після ухвалення законопроєкту з’явиться можливість відкривати та використовувати для проведення операцій з віртуальними активами рахунки в банках. Водночас віртуальні активи не конкуруватимуть із гривнею і не будуть засобом платежу.

«В оновленому законопроєкті ми враховували пропозиції від центральних органів влади та регуляторів, а також удосконалили механізм забезпечення віртуальних активів. Оновили правовий статус віртуальних активів – в законопроєкті тепер його визначено як нематеріальне благо, відповідно до Цивільного кодексу України. Удосконалено визначення та класифікацію віртуальних активів та змінено певні визначення постачальників послуг віртуальних активів. Сподіваюсь, що проєкт закону буде ухвалений до кінця року та вже у 2021 році блокчейн-бізнес нарешті матиме легальне і сприятливе середовище в Україні для роботи з віртуальними активами», – зазначив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Надання віртуальним активам юридичного статусу забезпечить учасникам ринку право на судовий та інші способи захисту прав на такі активи. Будь-хто в Україні зможе токенізувати (виражати у цифровій, юридично значимій формі) права вимоги на актив. В Україні зможуть легально працювати міжнародні біржі, на яких відбуваються торги віртуальними активами.

Розробка законопроєкту відбувалась спільно з Комітетом цифрової трансформації та Міністерством цифрової трансформації, яке формує та реалізує політику держави у сфері віртуальних активів.

Законопроєктом передбачено, що опікуватись ринком віртуальних активів буде Міністерство цифрової трансформації України. Мінцифра буде формувати та реалізувати державну політику у сфері обігу віртуальних активів, забезпечуватиме державне регулювання та контроль цієї сфери, захищатиме права учасників ринку. Усі постачальники послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів в Україні, повинні будуть пройти державну реєстрацію та звітувати відповідно до порядку та стандартів, які має розробити Мінцифра. Міністерство цифрової трансформації також має створити Державний реєстр постачальників таких послуг.

Це друга реєстрація документа у Верховній Раді. Законопроєкт №3637, поданий до парламенту у червні цього року, автори доопрацювали за участі представників ринку та ключових стейкхолдерів та підготували його до ухвалення Верховною Радою. Автори законопроєкту розраховують на його ухвалення до кінця 2020 року. А діяти він розпочне через три місяці після його прийняття.


*****

Держстат України: валовий внутрішній продукт
у IІ кварталі 2020 року зменшився

Згідно повідомлення Державної служби статистики України, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІI кварталі 2020 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 9,9%, а порівняно з ІI кварталом 2019р. – на 11,4%.

Номінальний ВВП становив 867,8 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 20744 грн.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів311на 27.01.22
Кількість КУА305на 27.01.22
Кількість адміністраторів НПФ19на 27.01.22
Кількість ІСІ1750на 27.01.22
Кількість НПФ*57на 27.01.22
Кількість СК*2на 30.11.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

522 907

на 30.11.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 164на 30.11.21