Новини УАІБ

Євросоюз виділив Україні 105 млн євро на підтримку малого бізнесу та реформ

Як повідомляє Урядовий портал, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підписала три угоди з Європейською комісією на фінансування нових програм допомоги ЄС для України на 105 млн євро. Це фінансування надається в рамках пакета допомоги Євросоюзу Україні, спрямованого на підтримку малого бізнесу, реформ та подолання наслідків епідемії COVID-19.

Допомога від Європейського Союзу буде спрямована на низку напрямів – від посилення спроможностей органів влади та надання експертних консультацій щодо проведення реформ, до інвестування у малі фермерські господарства та інноваційні гранти для розвитку малих та середніх підприємств. Втілення цих програм стимулюватиме розвиток економіки України, а також дозволить ефективніше протидіяти викликам у сфері охорони здоров’я, - прокоментувала рішення Уряду О. Стефанішина.

Так, 60 млн євро буде виділено на Програму технічного співробітництва 2020 року для підвищення спроможності органів влади проводити реформи за Угодою про асоціацію, зокрема міністерства отримають експертну підтримку при розробці та впровадженні реформ. Програма також дозволить поліпшити якість законодавчих процесів у Парламенті, впровадити необхідні реформи у сфері охорони здоров'я тощо.

25 млн євро буде спрямовано на реалізацію Програми підтримки ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні. Завдяки Програмі малі фермерські господарства зможуть отримати додаткову грантову підтримку, консультації та нові навички для розвитку власного виробництва, а також для купівлі землі. Крім того, Програма дозволить удосконалити управління ресурсами у рибному та лісовому господарствах.

20 млн євро буде виділено на Програму «EU4BUSINESS: Підтримка малих та середніх підприємств (МСП) в Україні». Програма передбачає надання грантів для інноваційних проектів з розвитку малих та середніх підприємств, створення нових робочих місць та розвитку бізнесу на рівні місцевих громад, а також удосконалення економічної політики у цій сфері відповідно до кращих міжнародних практик.

*****

Національний банк затвердив Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року

Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року - це покроковий план створення в Україні повноцінної фінтех-екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами та доступними цифровими послугами. Про це повідомляється на сторінці Нацбанку у Фейсбук,

Головні завдання, на виконання яких спрямована Стратегія, – це сталий розвиток інновацій, розвиток Cashlesseconomy, підвищення фінансової грамотності споживачів та бізнесу. Мета цього верхньорівневого документа – розбудова інноваційного фінансового ринку з масштабною фінансовою інклюзією та зручними й безпечними у користуванні сервісами та продуктами, доступними за ціною і каналами розповсюдження", – зазначив заступник Голови Національного банку України Сергій Холод.

Стратегія ґрунтується на ключових напрямках, заданих Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яку Національний банк та інші регулятори презентували фінансовому ринку на початку цього року.

Зокрема, цей документ структурує та деталізує тренди і напрямки розвитку фінансових інновацій на наступні п’ять років.

Як зауважив директор Департаменту стратегії та розвитку Нацбанку Сергій Карпенко,  працюючи над Стратегією, Національний банк розробив стійку модель майбутньої української фінтех-екосистеми, яка має бути інтегрованою у світовий ландшафт, створювати інституціональні та інвестиційні умови для розвитку цифрових сервісів, а також стимулювати попит на інноваційні фінансові продукти і сприяти розвитку талантів на ринку.

*****

Доопрацьовано порядок проведення перевірок у сфері профдіяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила і оприлюднила  доопрацьований проєкт свого рішення «Про затвердження порядку проведення перевірок у сфері професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення».

Як зазначає НКЦПФР, він розроблений з урахуванням пропозицій та зауважень наданих під час оприлюднення Рішення Комісії від 29.04 2020 роду №207, які надійшли від ПАТ «Національний депозитарій України», Української асоціації інвестиційного бізнесу, ТОВ «КУА «Всесвіт», Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Зауваження та пропозиції стосувались питань щодо суб’єктів перевірок, принципів та мети перевірок, періодичності планових перевірок, підстав для проведення перевірок, документів, за результатами перевірок, оскарження дій інспекційної групи та документів за результатами перевірок.
Ознайомитись з проєктом рішення НКЦПФР та Порядком проведення перевірок у сфері професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) та діяльності у системі  накопичувального пенсійного забезпечення можна на сайті НКЦПФР.

*****

НКЦПФР затвердила спеціалізовану програму навчання фахівців з питань адміністрування НПФ

НКЦПФР затвердила спеціалізовану програму навчання фахівців з питань адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Регулятор визначив, що типова навчальна програма зі спеціалізації "адміністрування недержавних пенсійних фондів" складатиметься  з базової програми навчання фахівців з питань фондового ринку та спеціалізованої програми навчання фахівців з питань адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Зі спеціалізованою програмою навчання фахівців з питань адміністрування недержавних пенсійних фондів можна на сайті НКЦПФР.

*****

В Україні запрацював новий Реєстр будівельної діяльності та Публічний портал системи

В Україні почав працювати новий електронний Реєстр будівельної діяльності та Публічний портал системи. Це перший етап впровадження Єдиної державної електронної системи у межах реформування галузі містобудування України. Про це повідомляється на сайті Мінцифри.

Реєстр дозвільних документів ДАБІ багато років був місцем корупційний зловживань. Важливо, що на відміну від нього, новий Реєстр перебуває виключно у власності держави. Він захищений від несанкціонованого доступу та зберігається на національному провайдері хмарних сервісів та центрів обробки даних De Novo.

Відтепер кожен об'єкт буде вноситися до Реєстру з унікальним ідентифікатором. Це дозволить прив'язати до об'єкту всі дозвільні документи, містобудівну та проєктну документацію, відомості про учасників будівництва, фото та іншу інформацію. Так, можна буде запобігти внесенню некоректних даних до Реєстру. А також зробити процес моніторингу законності будівництва на всіх етапах швидким та ефективним. 

Серед переваг нового реєстру – отримання даних про права власності та землю завдяки електронній взаємодії між реєстрами.

Також автоматичні перевірки, реєстр не дасть зареєструвати об'єкт, який не відповідає законодавчим критеріям. А ще можливість наносити положення об'єктів на карту та зручне їх відображення за типами. Крім того, до нього інтегровано довідники та реєстри, такі як перелік атестованих осіб, об'єктів культурної спадщини та небезпечних об'єктів.

Усі документи з самого початку будівництва і до введення в експлуатацію створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в Реєстрі. 

Публічний портал державної електронної системи у сфері будівництва надаватиме відкритий доступ до відомостей нового Реєстру будівельної діяльності. Крім того, актуальну статистику щодо наданих послуг, оновлювану у реальному часі, онлайн-консультації через чат-бот та калькулятор для визначення класу наслідків будівель. 

Працівники будівельної сфери отримають захищений доступ до нового Реєстру через персональні електронні кабінети. Вхід до кабінету можливий лише з використанням КЕП. Це гарантуватиме захист даних та фіксування усіх змін в документах.

Новий Реєстр, електронний кабінет та Публічний портал – компоненти єдиної державної електронної системи. Загалом, Єдина система – ключовий елемент реформи містобудування. Її впровадження матиме значний антикорупційний вплив, оскільки дозволить усунути людський фактор у наданні послуг громадянам і бізнесу.  

У липні заплановано наступний етап впровадження Єдиної системи – запуск Електронних послуг сфери будівництва на порталі Дія. Українці зможуть отримувати автоматизовані послуги у сфері будівництва для об'єктів з незначним класом наслідків (СС1). 

Проєкт реалізовано у партнерстві Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства цифрової трансформації, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) та Офісу ефективного регулювання (BRDO) за підтримки проєкту USAID/UKaid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

*****

Зміни до Регламенту провадження депозитарної діяльності ЦД
набувають чинності 7 серпня

Центральний депозитарій, у зв’язку із внесенням змін до законодавства та необхідністю приведення внутрішніх документів у відповідність, а також розширенням функціоналу веб-сервісу «Кабінет клієнта», повідомляє, що Рішенням Правління №1/20 від 15.07.2020р. внесено зміни до Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів. Про це повідомляє Національний депозитарій України.

Зокрема, зміни стосуються:

1. Оптимізації переліку документів, що надаються клієнтами до Центрального депозитарію.

2. Приведення Регламенту у відповідність до вимог законодавства в сфері фінансового моніторингу.

3. Уточнення та формалізація процедур проведення деяких операцій, в тому числі:

   3.1. Обслуговування операції розміщення, викупу, переказу раніше викуплених цінних паперів поза біржою;

   3.2. Обслуговування погашення випуску цінних паперів емітента;

   3.3. Обслуговування операції переказу на рахунок емітента опціонних сертифікатів за результатом виконання зобов’язань емітента;

   3.4. Повернення на рахунок емітента несплачених/помилково переказаних цінних паперів;

   3.5. Обслуговування операцій емітента з виплати доходів/сум погашення грошовими коштами (глобальний сертифікат випуску цінних паперів депоновано в Центральному депозитарії);

   3.6. Конвертація облігацій

4. Приведення Регламенту у відповідність до нової редакції Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності - за новими процедурами обслуговування власників рахунків, інформація про які передана Центральному депозитарію як уповноваженому на зберігання депозитарними установами/зберігачами, які припинили провадження депозитарної діяльності, здійснюється через обрані ними депозитарні установи. Це ж стосується і процедури переведення емітентом на обслуговування до обраної депозитарної установи цінних паперів, що належать власникам, рахунки яких обслуговувались на підставі договору з емітентом депозитарною установою/зберігачем, яким припинено провадження депозитарної діяльності.

5. Для оперативного повідомлення клієнта про виконання розпоряджень/запитів клієнтів передбачено надання інформації щодо проведення депозитарних операцій засобами електронної пошти.

6. Врегулювання процедури реалізації права власників цінних паперів іноземних емітентів щодо участі у загальних/позачергових зборах акціонерів/учасників таких емітентів.

Зміни до Регламенту провадження депозитарної діяльності ЦД набувають чинності з 07 серпня 2020  року.

*****

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України «Про медіацію»

Верховна Рада України прийняла за основу підготовлений Мін’юстом проєкт Закону України «Про медіацію» (№3504), який на законодавчому рівні закріплює можливість проведення процедури медіації - добровільного позасудового врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора.

Законопроєкт визначає правові засади та порядок проведення медіації в Україні. Зокрема, передбачається, що:

• процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;
• фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу;
• медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності; конфіденційності; незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора; самовизначення та рівності прав сторін медіації;
• набути статус медіатора зможе будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами;
• підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів);
• підготовку у сфері медіації здійснюватимуть заклади освіти, а також організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів, суб’єкти господарювання будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, що мають право надавати послуги у сфері медіації або організовувати їх надання відповідно до законодавства;
• реєстри медіаторів зможуть вести об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які залучають медіаторів або послугами яких користуються.

Також проєктом Закону пропонується визначити права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації. Разом з цим пропонується передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60% сплаченого судового збору.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією