Новини УАІБ

09 червня 2020

УАІБ проаналізувала результати діяльності ринку
управління активами в Україні за 1-й квартал 2020 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підбила підсумки діяльності ринку управління активами в Україні за 1-й квартал 2020 року та оприлюднила на своєму сайті загальні результати.

Як зазначається в Аналітичному огляді Асоціації, український фондовий ринок розпочав 2020 рік, як і провідні світові ринки, бічним трендом, що змінився різким зростанням волатильності й подальшим обвалом у березні в умовах запровадження в Україні та у світі обмежувальних заходів, викликаних пандемією covid-19. Однак національна економіка просіла у січні-березні менше, ніж ВВП провідних країн та Китаю, звідки пандемія поширилася і де карантинні заходи було запроваджено раніше, а ключові індикатори акцій вітчизняних блакитних фішок завершили 1-й квартал серед світових лідерів – із найменшим зниженням або незначним ростом.

Галузь управління активами в Україні у цей період продовжувала зростати як кількісно, так і за вартістю активів в управлінні, а притік капіталу до відкритих ІСІ відновився.

Кількість учасників ринку

Компанії з управління активами (КУА)

У 1-му кварталі 2020 року, за даними УАІБ, кількість компаній з управління активами зросла на чотири, до 297. Загалом за цей період було створено 6 нових КУА.

На кінець березня 279 КУА  мали в управлінні від одного до 53-х фондів, а майже 99% від усіх таких КУА управляли принаймні одним венчурним ІСІ.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

У січні-березні 2020 року було зареєстровано 40 нових ІСІ. З урахуванням фондів, які закрилися, станом на 31.03.2020 загальна кількість зареєстрованих ІСІ збільшилася до 1926, на 1.9% з початку року.

Кількість ІСІ, які досягли нормативу мінімального обсягу активів (сформованих, «визнаних» фондів), зростала десятий квартал поспіль – до 1357 (+2.3% за квартал).

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

КількістьНПФ в управлінні станом на 31.03.2020 року дорівнювала 60 (без урахування корпоративного фонду НБУ), у тому числі 48 відкритих, 6 корпоративних та 6 професійних фондів. Всього активами НПФ управляли 34 КУА.

Страхові компанії (СК)

КількістьСК, що передали свої активи в управління КУА, з початку 2020 року не змінилася, як і кількість КУА, що надавали такі послуги: станом на 31.03.2020 одна така компанія управляла активами двох СК.

Активи в управлінні та ВЧА

Усі інституційні інвестори

Сукупні загальні активи в управлінні КУА зросли на 3.3% за 1-й квартал 2020 року (за останні 12 місяців – на 9.0%) і на кінець березня сягнули  366 825 млн. грн.

Інститути спільного інвестування (ІСІ)

Загальні активи усіх ІСІ в управлінні, включно з тими, які ще не досягли нормативу, у 1-му кварталі 2020 року зросли також на 3.3% та на 9.0% за рік, до 364 995 млн. грн.

Активи діючих ІСІ, що досягли нормативу мінімального обсягу активів («визнаних» ІСІ), станом на 31.03.2020 становили 356 884 млн. грн. (рис. 7).  За1-й квартал 2020 року вони зросли на 5.2%[1], а за останній рік – на 12.4%. Як і раніше, левову частку приросту активів ІСІ забезпечили венчурні фонди, кількість звітів яких за квартал збільшилася на 6.3%.

Вартість чистих активів сформованих ІСІ («визнаних») станом на 31.03.2020 сягнула 274 322 млн. грн.У 1-му кварталі вона зросла на 5.0% (див. вище зноску щодо загальних активів), а за останні 12 місяців – на 11.2%.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ)

Активи НПФ в управлінні КУА  у 1-му кварталі 2020 року несуттєво сповільнили зростання – до 3.1% (за рік – до 16.1%). Станом на 31.03.2020 вони досягли 1 653 млн. грн. 

Страхові компанії (СК)

Активи СК в управлінні КУА стрімко збільшилися на кінець березня (+35.7% з початку 2020 року, +46.4% на річному проміжку). Станом на 31.03.2020 ці активи становили 131 млн. грн.

Детальніша інформація на сайті УАІБ: www.uaib.com.ua


*****

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових
 фінансових інструментів» (№2284) готовий до другого читання

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 3 червня рекомендував проект Закону #пз2284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» до другого читання.

Як повідомляється на сторінці НКЦПФР у Фейсбук, законопроект 2284 даєзелене світло для розвитку ринків капіталу та товарних ринків в Україні. Його розробка та підготовка до другого читання – це результат тривалої і важкої праці багатьох народних депутатів, фінансових і енергетичного регуляторів, учасників ринку та експертів задля ефективного та збалансованого функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Розвинені ринки капіталу дозволять українським компаніям ефективно та з мінімальними витратами залучати капітал задля свого розвитку, а населенню – вигідно інвестувати кошти.

Розвинені товарні ринки є основою для формування ринкових цін на енергетичну, аграрну продукцію, тощо. Адже від прозорого формування ціни на енергоресурси залежить, те наскільки об'єктивна цифра буде стояти в платіжці за комунальні послуги у кожного українця.

Розвинені товарні ринки до того ж є основою для розвитку ринку похідних інструментів - деривативів, - які допомагають компаніям захищатися від цінових і валютних коливань, зазначає регулятор.


*****

Верховна Рада створила тимчасову спеціальну комісію
з питань захисту прав інвесторів

5 червня парламент прийняв Постанову про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів.

Як зазначається у документі, метою ТСК є підготовка законодавчих ініціатив щодо захисту прав інвесторів, забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також ефективного інвестування в економіку України, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції, визначення пріоритетних напрямків вдосконалення законодавства щодо створення умов для інвестиційної діяльності, забезпечення захисту прав інвесторів (бізнесу)та інше.

ТСК здійснюватиме парламентську співпрацю з бізнес-асоціаціями та профільними структурами для сприяння створенню безперешкодних умов для залучення інвестицій, реагуватиме на звернення та скарги бізнесу. Комісія має розв'язувати їхні проблеми на інституційному рівні, а також ініціювати зміни до законів і підзаконних актів.

Тимчасову спеціальну комісію ВРУ з питань захисту прав інвесторів очолила народний депутат Галина Янченко.


*****

Мінсоцполітики з місією МВФ обговорили реформування пенсійної системи

Під час конференц-колу фахівці Мінсоцполітики під головуванням Міністра соціальної політики Марини Лазебної обговорили з місією МВФ в Україні реформування пенсійної системи. Про це йдеться на сайті міністерства.

Серед низки питань реформування пенсійної системи учасники зустрічі обговорили стан законодавчих ініціатив щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, основні дискусійні питання, над якими наразі працює робоча група у Верховній Раді України.

Пенсійний експерт місії МВФ Шаба Фехер підкреслив, що твердження, ніби МВФ виступає проти запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні, є хибним та не відповідає дійсності. МВФ підтримує впровадження накопичувальних пенсійних систем, але потрібно переконатись, що для цього створені необхідні умови та реформа дійсно буде впроваджена, буде ефективною, а не згорнеться через певний час.

Учасники зустрічі дійшли згоди продовжувати фаховий обмін досвідом для забезпечення підвищення рівня життя людей на пенсії, стійкого та комплексного розвитку пенсійної системи України.


*****

Американська торговельна палата оприлюднила результати опитування
щодо ведення бізнесу в Україні після COVID-19

Американська торговельна палата в Україні спільно з компанією-членом Палати Citi Ukraine, презентувала результати опитування щодо ведення бізнесу в Україні після COVID-19. В опитуванні взяли участь керівники та топ-менеджери компаній-членів Палати. Метою опитування, як зазначається на сайті АТП, було зрозуміти вплив коронавірусу на ведення бізнесу, визначити ключові занепокоєння бізнесу та ідеї щодо стратегії виходу України з карантину, яка допоможе бізнесу та економіці.

Пандемія вплинула на доходи, кількість працівників та інвестиції компаній-членів Палати. 64%компаній-членів спостерігають зниження доходів, і тільки 5%повідомляють про підвищення. 80% компаній вдалося зберегти кількість працівників, 18% - скоротили штат. 49% компаній планують зменшити інвестиції в Україну.

Серед ключових довгострокових занепокоєнь бізнес-спільноти – економічний та споживчий спад (80%), політична та макроекономічна стабільність (51%), неможливість виконання бізнес-планів (36%) та повторний спалах COVID-19 (36%).

78%компаній-членів Палати вже мають стратегію виходу з карантину, а 44%планують своє повернення до офісу вже в червні-липні 2020 року.

Компанії підкреслюють важливість піклуватися про безпеку людей та відновити економіку загалом, але бути готовими до локалізації потенційних спалахів; продовжувати потужну програму реформ: забезпечення верховенства права, міцної правової та судової системи, боротьби з корупцією, належний захист прав інвесторів та кредиторів, припинення олігархічних привілеїв та монополій; виконання вимоги МВФ, щоб вчасно отримати фінансову допомогу; підтримувати та допомагати малому та середньому бізнесу: податкові канікули, перерви в перевірках; створити економічні стимули/ініціативи для залучення інвестицій та підтримки зайнятості.

Очікування компаній-членів Палати щодо часу повернення доходів до "норми" різняться, але переважна більшість прогнозує на кінець 2020-початок 2021 року, а саме 17 %у ІІІ кварталі 2020 року, 24%в ІV кварталі 2020 року, та 16%в I кварталі 2021 року.

«Основний фокус пост-COVID-19 бізнес-стратегій компаній – це діджиталізація та онлайн-сервіси, повернення до «бізнесу як зазвичай», та збереження робочих місць. 64% компаній-членів спостерігають зниження доходів, але 80% компаній вдалося зберегти кількість працівників, прокоментував Андрій Гундер,Президент Американської торговельної палати в Україні. Він також запевнив, що Палата й надалі співпрацюватиме з Урядом, щоб доносити голос бізнесу на найвищому рівні, та стояти на захисті бізнесу, щоб компанії мали всю необхідну підтримку, аби продовжувати працювати, створювати робочі місця та рухати економіку вперед.

Американська торговельна палата в Україні представляє понад 600 компаній-членів – найбільших інвесторів та міжнародних компанії, які працюють в Україні. З 1992 року Палата доносить голос бізнесу в Україні.


*****

НКЦПФР погодила участь FreedomHolding в капіталі Української біржі

НКЦПФР погодила набуття компанією FreedomHoldingCorp. (США) істотної частини акцій професійного учасника фондового ринку - Української біржі. FreedomHoldingCorp  є материнською компанією ТОВ "ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА", професійного учасника ринку цінних паперів.

Як зазначив Голова правління Української біржі Артемій Єршоввходження в капітал біржі потужного іноземного акціонера в нинішній непростий не тільки для України, а й для світу час, є дуже позитивним сигналом для фондового ринку нашої країни. Це говорить про те, що не тільки місцеві гравці, але і системні міжнародні інвестори бачать хороший потенціал в ринку і вірять в швидке відновлення української економіки", наголосив він. А.Єршов висловив впевненість, що наявність нового акціонера дозволить Українській біржі швидше вийти на новий етап розвитку.

*****

Комітет з питань економічного розвитку заслухав звіт бізнес-омбудсмена в Україні

Комітет ВР з питань економічного розвитку на своєму засіданні 4 червня заслухав звіт бізнес-омбудсмена в Україні Марчіна Свенчицького та ключові новели нового законопроекту "Про Установу бізнес-омбудсмена".

Бізнес-омбудсмен представив інформацію про 5-річну роботу установи - це більше 7 тисяч звернень, 72% з них від малого і середнього бізнесу, 2/3 закритих справ, що врегульовані на користь бізнесу і допомогли повернути українським компаніям 18,2 млрд гривень.

Депутати обговорили важливість законодавчого врегулювання статусу бізнес-омбудсмена в Україні для посилення його можливостей захисту бізнесу.

Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена в Україні №36075 червня зареєструвано у Верховній Раді України.


*****

НДУ забезпечив проведення перших в Україні дистанційних зборів акціонерів

Центральний депозитарій забезпечив проведення перших в Україні дистанційних зборів акціонерів. Це стало можливим завдяки розробленому командою НДУ технологічному рішенню. Сервіс “Кабінет Зборів” став доступний для клієнтів НДУ вже через 1,5 місяця від початку його розробки. Про це повідомляє сайт НДУ.

Як зазначив Голова Правління ПАТ “НДУ” Міндаугас Бакас, діяльність НДУ заснована на партнерських відносинах з клієнтами та орієнтована на впровадження високотехнологічних рішень, а також впровадження міжнародних  практик в Україні. Технологічні рішення, які створює та обирає НДУ націлені на забезпечення стабільності системи депозитарного обліку та гарантують високий рівень захисту чуттєвої інформації. Маючи успішний досвід впровадження таких  рішень в масштабах країни, підкреслив він, ми розуміли важливість і оперативність надання сучасного механізму для проведення дистанційних зборів в умовах карантину. Було проведено аналіз Тимчасового порядку, розроблено технічне завдання, проведено тестування та впроваджено нове рішення в терміни, яких вимагав регулятор. У процесі реалізації цього завдання, маємо певні висновки, які стануть в нагоді при реалізації в Україні практики електронного голосування.

Зважаючи на висновки та зворотній зв'язок від клієнтів, запропоноване ЦД технологічне рішення засвідчило свою надійність та працездатність, а досвід отриманий під час проведення дистанційних Загальних зборів є надзвичайно корисним.

Модернізація інфраструктури фондового ринку це впевнений рух у напрямку до запровадження загальноприйнятих європейських практик, які вже незабаром можуть стати більш поширеними завдяки впровадженню голосування через електронні системи Центрального депозитарію, що передбачено в Проекті Закону №2493 “Про акціонерні товариства”.

*****
Результати діяльності ПФТС за травень 2020 року

У травні 2020 року загальний обсяг торгів на ПФТС склав 10,9 млрд. грн. (151% рівня аналогічного періоду 2019 року та 112% рівня квітня 2020 року). З початку року укладено 2 397 біржових контрактів на загальну суму 51,7 млрд. грн. (104% рівня аналогічного періоду 2019 року).

Як повідомляє сайт біржі,  на «ринку заявок» укладено 11% угод, на «ринку котирувань» (в т.ч. адресні угоди) — 84% угод, на ринку РЕПО — 4,6% угод, на ринку аукціонів (аукціони ДВС та ФГВФО) — 0,4% угод.

Частка ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами:

- за обсягом укладених контрактів в ринкових режимах торгів склала 99,7% (державні облігації — 99,7%, акції — 23,4%);

- за обсягом укладених контрактів в усіх режимах торгів — 42% (муніципальні облігації — 100%, корпоративні облігації — 65%, державні облігації — 42%, акції — 17%).

У травні 2020 року 34 учасника торгів на ПФТС укладали угоди з 45 випусками цінних паперів (державні облігації – 34, акції – 6, корпоративні облігації — 4, муніципальні облігації — 1). У січні-травні 49 учасників торгів укладали угоди з 93 випусками цінних паперів (державні облігації – 50, акції – 24, корпоративні облігації — 12, муніципальні облігації — 5, цінні папери ІСІ та облігації іноземної держави — по 1).

Найбільший обсяг торгів у травні було укладено з державними облігаціями – 10,85 млрд. грн. (112% рівня квітня 2020 року)

Серед 34 випусків ОВДП, з якими укладалися угоди, 11 випусків — з датою погашення в 2020 році, 12 випусків — з датою погашення в 2021 році, 4 випуски — з датою погашення в 2022 році, 5 випусків — з датою погашення в 2023 році, по 1 випуску — з датами погашення в 2025 та 2027 роках.

Обсяг торгів облігаціями підприємств у травні склав 11,1 млн. грн.

Найбільшим попитом користувалися облігації ТОВ «НОВА ПОШТА» (серія A), АТ "ТАСКОМБАНК" (серія G) та ТОВ "МХ КОНСАЛТИНГ" (серія A).

В сегменті акцій підприємств у травні 2020 року загальний обсяг торгів склав 0,4 млн. грн.

В режимах торгів за технологіями «ринок заявок» та «ринок котирувань» найбільшим попитом користувалися цінні папери ПАТ "АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", ПАТ "Донбасенерго" та ПАТ "УКРНАФТА".

Індекс ПФТС за звітний період знизився на 0,1% до рівня 500,14 пункти.

Станом на 31 травня 2020 року кількість членів АТ «Фондова біржа ПФТС», допущених до торгів, становила 59.

До торгів на АТ «Фондова біржа ПФТС» було допущено 353 цінні папери, з яких 138 ЦП перебували у лістингу. В Біржовому списку ПФТС знаходились 124 випуски внутрішніх державних облігацій, 7 випусків — зовнішніх державних облігацій, 57 випусків — корпоративних облігацій, 124 випуски акцій підприємств, 28 цінних паперів інститутів спільного інвестування, 8 випусків муніципальних облігацій, один державний дериватив, одна облігація іноземної держави, одна облігація іноземного емітента та два випуски акцій іноземних емітентів.
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією


[1] Частково за рахунок відносно повнішої звітності за 1 квартал 2020 року порівняно зі звітністю за 4 квартал 2019 року та 2019 рік у зв’язку із запровадженими у березні 2020 року обмежувальними заходами для протидії поширенню пандемії covid-19 та відповідним продовженням строків подання цієї звітності.

Основні цифри
Всього компаній-членів311на 13.05.22
Кількість КУА305на 13.05.22
Кількість адміністраторів НПФ19на 13.05.22
Кількість ІСІ1751на 13.05.22
Кількість НПФ*57на 13.05.22
Кількість СК*2на 30.11.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

522 907

на 30.11.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 164на 30.11.21