Новини УАІБ

25 листопада 2019

Відбулося чергове засідання Ради УАІБ

21 листопада 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, у якому взяв участь член НКЦПФР О. Панченко.

Члени Ради обговорили проекти законодавчих актів з питань розвитку фондового ринку, які перебувають на розгляді у Комітетах парламенту. Зокрема, йшлося про законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (№2284), про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (№1210) та змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб №2334, в якому пропонується внести до Кримінального кодексу неадекватні санкції до осіб, які працюють на фінансовому ринку.

Генеральний директор УАІБ А.Рибальченко наголосив, що представники Асоціації активно працюють у робочих групах Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової і митної політики та інших Комітетів, надаючи пропозиції та зауваження, які привертають увагу законодавців до ризиків, які можуть виникнути з прийняттям деяких норм.     

Члени Ради виключили із складу членів УАІБ ТОВ «КУА «Фінансовий партнер» (м.Київ) на підставі постанови НКЦПФР про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 19 грудня 2019 року.

*****

У Парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо установлення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки на пасивні доходи (дивіденди по акціях)»

У Парламенті зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо установлення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки на пасивні доходи (дивіденди по акціях)» (реєстраційний №2444).

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він спрямований на зменшення податкового навантаження щодо громадян з мінімальними фіксованими доходами шляхом відняття неоподатковуваного мінімуму в країні, а також вирівнювання податкових ставок для громадян, що отримують пасивні доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах.

Згідно із законопроектом, підняття ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у розмірі 18%, у тому числі для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

*****

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами»

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами», поданий групою народних депутатів.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №2461), його метою є створення умов для початку функціонування ринку віртуальних активів, а також збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів податків від операцій з віртуальними активами.

Проектом закону пропонується визначити у законодавстві України терміни «віртуальний актив», «криптоактив», «операція з криптоактивами», «розподілений реєстр», «токен» та «токен-актив».

Передбачається також, що об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням та/або майнінгом, а фінансовий результат за операціями з криптоактивами визначається окремо від фінансового результату за іншими видами діяльності платника податку.

Законопроектом включено до бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб інвестиційний прибуток від операцій з криптоактивами, який оподатковується за ставкою 5%.

Крім того, документом віднесено операції з продажу криптоактивів до таких, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

*****

Нова Стратегія розвитку фінансового сектору до 2025 року
буде оприлюднена найближчим часом

Нова Стратегія розвитку фінансового сектору до 2025 року буде оприлюднена найближчим часом. Документ було розширено та доопрацьовано з урахуванням зауважень, що надійшли від учасників ринку.

Про це заявив Голова НБУ Яків Смолій на щорічних загальних зборах Європейської бізнес асоціації з нагоди 20-річчя її діяльності, повідомляється на офіційній сторінці Нацбанку у Facebook. Він підкреслив, що цей документ містить конкретні завдання для регуляторів фінансового ринку і чіткі індикатори їх виконання упродовж наступних п’яти років.

Також Я. Смолій підкреслив, що збереження незалежності Національного банку – це тема, яка сьогодні обговорюється на всіх зустрічах з міжнародними партнерами України.

За його словами, важливо, що сьогодні НБУ має можливість ухвалювати рішення не під тиском політичної кон’юнктури, а з урахуванням ринкових реалій та стану справ в економіці.

Очільник НБУ наголосив, що не дивлячись на економічне зростання, досягнення фінансової стабільності та зниження інфляції, Україна має продовжувати співпрацю з МВФ, яка свідчитиме про готовність країни до подальших реформ та буде запорукою міцних відносин з іншими міжнародними партнерами та інвесторами. Яків Смолій зазначив, що Уряд і НБУ сьогодні плідно співпрацюють для підписання нової програми з МВФ і реалізації економічних реформ.

*****

Фінансистам в Україні довіряють лише 5% українців

Лише 5% українців довіряють фінансистам в Україні, в той час як в розвинутих економіках рівень довіри сягає 60%. Дефіцит довіри негативно впливає на усіх учасників фінансового ринку і перешкоджає залученню іноземних інвесторів. Найбільше шкодять довірі багаточисленні випадки неетичної поведінки компаній та їх співробітників. В умовах України найбільш дієвим шляхом підвищення довіри є запровадження в законодавство вимог дотримання більшості етичних стандартів.

До таких висновків дійшли учасники публічних Дебатів з етики, які були ініційовані Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, інформує прес-служба регулятора.

Дебати відкрив Тоні Тан, CFA, співголова підрозділу з етики, стандартів та професійної поведінки в CFA Institute, який зазначив: «Довіра є результатом досвіду. Коли досвід негативний, то довіри немає. Якщо ви запитаєте людей що вони пам’ятають про останню фінансову кризу, то вони згадають своїх знайомих, які постраждали від неї. Саме цей негативний досвід знижує довіру до фінансового ринку. Але зараз в Європі довіра до ринку зросла, бо етика фахівців з фінансів покращилась. Це сталося завдяки більш жорсткому регулюванню ринку, а також через загальне підвищення культури корпоративного управління», – зауважив Тоні Тан.

З ним погоджується і керівництво українського регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін навів такі цифри: «В Європі рівень довіри до фінансового ринку близько 30%, в Америці – 50%, а в Китаї – 60%. В Україні відсоток довіри до ринку – 5%. Як ми можемо збудувати ринок, якщо у нас немає довіри? Чому в Америці довіра до ринку сягає 50%, а в Європі 30%? Гроші ідуть туди, де є регуляція, де є правила і де є правозастосування. Професіонали на ринку повинні розуміти, що будь-яке зловживання матиме наслідки».

Учасники дебатів погодились, що більшість ситуацій неетичної поведінки у нас в країні залишаються непоміченими, а довіра до фінансової галузі продовжує падати. У рамках дискусії були розглянуті приклади неетичної поведінки учасників банківського та фондового ринку та їхні наслідки для ринку.

Ганна Муріна, експерт з фінансів та банків у Проекті USAID «Трансформація фінансового сектору» вважає однією з причин слабкої довіри – низькі вимоги щодо репутації керівників банків. «Для багатьох людей у банківській сфері стало нормою задоволення інтересів акціонера всупереч інтересам вкладників. І, на жаль, навіть після певних скандалів, люди через три роки повертаються на ринок. Мені здається це неприйнятно. Вимоги до займання високої посади в банку повинні бути вищі», – впевнена Ганна Муріна.

Значним чином дотримання етичних норм залежить від політики і поведінки самих компаній, від того, яку стратегію роботи на ринку вони мають. Як зазначив Сергій Фурса, колумніст, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital: «Люди в світі етичні, тому що це вигідно. Люди завжди вибирають те, що їм вигідно. Ось, наприклад, у Великобританії чи Сінгапурі люди обирають бути етичними, бо це їм вигідно. В Україні іноді важко пояснити, чому потрібно бути етичними, оскільки це довгострокова історія. А багато людей мають короткострокову стратегію і тому мало переймаються етикою. Етика винагороджується лише в довгостроковій перспективі. Якщо на ринку є хтось неетичний, то це буде шкодити всім».

Модератор публічних дебатів Олексій Соболев, CFA, президент CFA Society Ukraine, підсумовуючи сказане, запропонував чотири висновки:

- Етика сприяє довірі до ринку, а її недотримання може стати каталізатором проблем;

- На фінансовому ринку тільки формується розуміння етики та професійних стандартів;

- Регулятори на сьогодні повинні впроваджувати такі регуляції, які унеможливлять зловживання;

- Кожен з професіоналів має щодня керуватися етичними нормами і пам’ятати, що той вибір, який він робить, впливає на майбутнє українського ринку.

 

*****

Сегмент зелених облігацій в Україні буде стрімко розвиватися

Сегмент зелених облігацій в Україні буде стрімко розвиватися. Але потрібна законодавча база, яка буде регулювати і стимулювати залучення коштів через зелені облігації.

Про це йшлося на засіданні Міжвідомчої робочої групи із запровадження ринку зелених облігацій, інформує прес-служба НКЦПФР.

«Загалом в енергозбереження вже зайшло 4 мільярди євро інвестицій. Це великі кошти й це набагато більше, ніж проінвестовано в будь-яку іншу галузь. Але нам потрібно рухатися далі, оскільки до 2035 року відповідно до Енергетичної стратегії Україна повинна мати 25% відновлюваної енергетики. І ми повинні також скорочувати споживання. Щоб досягти цієї планки потрібно проінвестувати приблизно 100 мільярдів євро. Одним з таких з інструментів інвестицій є зелені облігації», - вважає Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

За словами С. Савчука, торік у зелені облігації в світі загалом було проінвестовано 180 мільярдів євро і цього року очікується ще більший обсяг інвестицій. Він впевнений, що в Україні цей сегмент також буде стрімко розвиватися.

Для того щоб розвивати цей інструмент інвестицій, потрібне відповідне законодавче поле. «Спільними зусиллями державних органів, експертів, зокрема і проекту GIZ, розроблений проект законодавчого акту (реєстраційний №2284), який буде регулювати і стимулювати залучення коштів через зелені облігації. Його прийняття дозволить пожвавити цей ринок», - додав С. Савчук.

«Розвинені країни вже сьогодні планують свою діяльність, думаючи про те, що буде через 20-50 років. Вони враховують у своєму розвитку такі ризики, як погіршення стану довкілля, соціальні ризики, ризики управління. Якщо говоримо про довкілля, то це, зокрема, ризик потепління клімату і підвищення рівня світового океану. Навіть, якщо це підвищення відбудеться лише через 50 років, ми вже повинні турбуватися про це, саме про це повинні бути наші закони, зокрема і фінансові», - зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

«Ми розраховуємо, що законопроект 2284 буде прийнятий у цьому році. Він запроваджує дуже багато змін у фінансовий сектор і багато нових фінансових інструментів, у тому числі і зелені облігації, на які ми дуже розраховуємо. Попит в Україні на цей інструмент є», - впевнений Тимур Хромаєв.

*****

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передає 339 об'єктів в управління Фонду держмайна України

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передає 339 об'єктів в управління Фонду держмайна України. Про це інформує його прес-служба.

Згідно з Указом Президента України та дорученням Прем’єр-міністра України, кожне міністерство має провести аналіз наявного майна та зробити його управління ефективним, у тому числі за рахунок приватизації.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства спільно з іншими центральними органами виконавчої влади вже погодило до приватизації 737 держпідприємств різних галузей. 339 держпідприємств Міністерства економіки буде передано в управління ФДМУ для подальшої приватизації. 

«З цих 339 підприємств жодне не є стратегічним, не виконує унікальну сервісну функцію та більшість - у критичному фінансовому стані. Тож для подальшої ефективної роботи вони мають бути передані у приватний сектор, - зауважив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. - Для нас важливо залучити інвестиції для розвитку цих підприємств та зберегти робочі місця для людей». 

Нагадаємо, що після прийняття Верховною Радою Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» у Міністерстві економіки проаналізовано понад третину державних підприємств - 1399 з 3643, а 737 з них погоджено на приватизацію.

До 31 грудня 2019 року 500 держпідприємств, згідно з Указом Президента України, мають бути передані на приватизацію. 

*****

Уряд оптимізував перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави

Уряд оптимізував перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, інформує прес-служба Мінекономрозвитку.

Таке рішення покликане актуалізувати діючий перелік стратегічних підприємств та посилити контроль за ефективним використанням і збереженням їхнього майна.

Так, до діючого переліку стратегічних 321 підприємства, урядовим рішення включено ще 4 об’єкта:

- АТ «Укрзалізниця» - оскільки це підприємство входить до реєстру великих платників податків та є природним монополістом;

- ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я. Осади» - відповідає критеріям стратегічних підприємств, частка продукції яких на загальнодержавному ринку товарів має важливе соціально економічне значення;

- ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» - відповідає критерію стратегічного підприємства, оскільки кількість працюючих в ній працівників перевищує 5000 осіб, а також вона є великим платником податків;

- ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» - відповідає трьом критеріям стратегічних підприємств, зокрема: воно внесене до категорії цивільної оборони, є підприємством, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції та є виконавцем загальнодержавних цільових науково-технічних програм і державних замовлень.

Також Уряд виключив з наявного переліку 39 об’єктів, з них: 4 об’єкти Мінекономрозвитку, діяльність яких не відповідає жодному з критеріїв, 4 об’єкти, на базі яких утворено АТ «Українська залізниця», які припинені як юридичні особи та 31 об’єкт Держкомтелерадіо, реорганізовані шляхом приєднання до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

На сьогодні законодавством не передбачена заборона на приватизацію підприємств, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

*****

Нацбанк озвучив плани щодо розвитку внутрішнього фінансового ринку

Нацбанк озвучив плани щодо розвитку внутрішнього фінансового ринку. Це питання було проаналізоване впродовж спільного семінару Європейського банку реконструкції та розвитку та НБУ для українських банкірів, повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

На заході, зокрема, зазначалося, що маніпуляції великих банків зі ставкою LIBOR на міжнародних фінансових ринках змусили регуляторів та учасників ринку шукати нові орієнтири вартості для фінансових продуктів.

Нові орієнтири вартості для фінансових продуктів, запропоновані регуляторами, об’єктивніше відображають реалії ринку та відповідають принципам Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO). Останні розроблені з метою запобігання зловживанням при розрахунку фінансових індикаторів.

Національний банк також докладає зусиль, щоб український індекс міжбанківських ставок (UIIR) як головний бенчмарк грошового ринку через рік максимально відповідав принципам IOSCO та користувався повною довірою з боку всіх учасників ринку.

Представники НБУ озвучили плани регулятора щодо розвитку вторинного ринку ОВДП, проведення операцій з похідними фінансовими інструментами і спрощення казначейських операцій, зокрема через зміни у механізмі сплати процентів за надлишковими резервами банків.

*****

У січні–жовтні 2019 Індекс промислової продукції в Україні становив 99,4%

У жовтні 2019 року порівняно із вереснем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції становив 97,6%.

У жовтні поточного року проти жовтня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 95%.

У січні–жовтні 2019 року порівняно із січнем–жовтнем 2018 року Індекс промислової продукції становив 99,4%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101,7%, переробній – 98,8%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,3%.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА294на 17.09.19
Кількість ІСІ1 306на 17.09.19
Кількість НПФ*61на 17.09.19
Кількість СК*2на 30.09.19
Активи, млн. грн.349966на 30.09.19