Новини УАІБ

23 березня 2020

Законопроект про підтримки платників податків
на період карантину набрав чинності

17 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). (реєстр. № 3220 від 16.03.2020р)

Його розроблено з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов’язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені, тощо.

Серед іншого, законопроект:

- встановлює мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня 2020 року;

- продовжує до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;

- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю;

- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

18 березня цей Закон набрав чинності. Опублікований у газеті "Голос України" 17 березня 2020 року. 

*****

У зв'язку з віднесенням карантину до форс-мажорних обставин,
УАІБ просить НКЦПФР розглянути низку питань,
пов'язаних з діяльністю профучасників фондового ринку

            Беручи до уваги ситуацію, що склалася в Україні з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та прийняттям Верховною Радою України 17 березня 2020 року змін до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими передбачено, що карантин, введений постановою Кабінету Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин, Українська асоціація інвестиційного бізнесу звернулася до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням розглянути низку питань, пов'язаних з діяльністю профучасників фондового ринку.

            УАІБ просить Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку розглянути такі питання:

            - відтермінування строків подачі до НКЦПФР адміністративних даних, фінансової звітності, результатів аудиторських перевірок, тощо;

            - перенесення строків планових перевірок діяльності професійних учасників ринку цінних паперів;

            - перенесення строків проведення загальних зборів акціонерних товариств;

            - не застосування заходів впливу у разі несвоєчасного подання адміністративних даних у встановлені терміни, які припадають на періоди загальнонаціонального або місцевого карантину, або інших випадків встановлення тимчасових обмежень діяльності суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб згідно законодавства.

*****

НКЦПФР: Професійні учасники фондового ринку повинні враховувати в своїй діяльності запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) обмежувальні заходи (карантин)

Професійні учасники фондового ринку повинні враховувати в своїй діяльності запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) обмежувальні заходи (карантин), повідомляє НКЦПФР.

Зокрема, на період дії карантину рекомендовано за можливості забезпечити дистанційне виконання обов’язків працівниками. За умови зміни на цей період режиму роботи професійного учасника (графіку обслуговування ним фізичних та юридичних осіб) необхідно відобразити цю інформацію на вебсайті.

У разі здійснення професійним учасником діяльності в період дії карантину, подання ним адміністративних даних/інформації до НКЦПФР відбувається у встановлені нормативно-правовими актами строки.

У разі неможливості здійснювати професійну діяльність через обставини, передбачені Закон України №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», що в тому числі призводить до неможливості подання професійним учасником адміністративних даних/інформації, строки подання можуть бути продовжені у відповідності до визначеної законом процедури.

На період карантину НКЦПФР призупиняє проведення планових перевірок професійних учасників, передбачених Річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) НКЦПФР на 2020 рік.

До завершення дії карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг та строків надання цих послуг, визначених законодавством. Строки їх надання будуть продовжені з урахуванням часу, протягом якого триватиме карантин.

*****

У зв’язку із запровадженням в Україні карантину НКЦПФР
вважає за доцільне здійснити низку антикризових заходів

У зв’язку із запровадженням в Україні карантину НКЦПФР вважає за доцільне здійснити низку антикризових заходів.

Зокрема, як повідомляє прес-служба Комісії, регулятор вважає за доцільне встановити тимчасово на 2020 рік спеціальний порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів, який передбачатиме:

- можливість проведення у 2020 році загальних зборів акціонерів дистанційно;

- встановлені законодавством терміни проведення річних загальні зборів акціонерів не застосовуватимуться у 2020 році; збори можна буде провести до 31 грудня 2020 року;

- встановлені законодавством терміни оприлюднення річної звітності акціонерними товариствами – емітентами цінних паперів не застосовуватимуться у 2020 році; річну звітність можна буде розкрити протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів у загальному порядку;

- у разі завершення строку повноважень членів наглядових рад акціонерних товариств у 2020 році, повноваження таких членів будуть продовжені у повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів.

З цією метою НКЦПФР спільно з іншими державними органами і народними депутатами із профільного Комітету Верховної Ради працює над комплексом антикризових заходів, який буде розглянуто Парламентом на позачерговій сесії. Зокрема, Комісія вважає за потрібне внести зміни до законодавства щодо діяльності акціонерних товариств і делегувати їй встановити тимчасові вимоги до скликання та проведення загальних зборів акціонерів на період дії карантину.

Закон «Про акціонерні товариства» вимагає проведення чергових загальних зборів акціонерів у термін до 30 квітня. Водночас проведення загальних зборів акціонерів буде порушенням карантину.

«Ми з розумінням ставимось до ситуації, яка склалася у країні, але Закон «Про акціонерні товариства» містить чіткі імперативні норми, змінити які регулятор своїми рішеннями не може, це є виключна прерогатива Верховної Ради», – пояснив Член НКЦПФР Максим Лібанов.

Питання проведення загальних зборів акціонерів наразі є актуальним для більш ніж 5000 акціонерних товариств і майже 300 тисяч акціонерів цих товариств. Надання їм можливості відтермінувати проведення зборів чи провести їх дистанційно дозволить мінімізувати ризики порушення карантину.

*****

Регулятори фінансового сектору оприлюднили Звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України оприлюднили Звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року.

Як повідомляється на сайтах регуляторів фінансового ринку, рівень виконання Програми є прийнятним, враховуючи складність і комплексність завдань, які ставилися перед регуляторами. Загалом дві третини усіх дій Програми виконано повністю або хоча б одним регулятором. Виконання решти завдань буде здійснюватися вже у межах реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яка була презентована у січні цього року.

Успішна реалізація більшості передбачених Програмою завдань сприяла вирішенню низки економічних проблем України, накопичених у попередні роки, та поверненню країні макроекономічної стабільності після кризи 2014-2015 років. Серед ключових реформ, впроваджених упродовж останніх років, варто відзначити, зокрема, такі:

- посилено інституційну спроможність центробанку та проведено його внутрішню трансформацію;

- запроваджено інфляційне таргетування та перехід до гнучкого курсоутворення;

 - проведено масштабну валютну лібералізацію;

 - здійснено оздоровлення банківського сектору;

- посилено відповідальність власників та менеджменту банків і небанківських фінансових установ;

 - удосконалено систему корпоративного управління в господарських товариствах;

 - здійснено перехід банків та небанківських фінансових установ на міжнародні стандарти фінансової звітності;

- приведено у відповідність до європейських стандартів законодавство у сфері емісії цінних паперів та розкриття інформації на фондовому ринку;

- оптимізовано систему державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами;

- запроваджено прозорий, конкурентний механізм продажу активів (майна) неплатоспроможних банків, зокрема через електронну торговельну систему Prozoro. Продажі;

- забезпечено умови для запровадження інституту номінального утримувача з метою спрощення процедури іноземного інвестування в Україні;

- запроваджено уніфікований підхід до ліцензування на ринках небанківських фінансових послуг;

- посилено вимоги до розкриття інформації та звітності небанківських фінансових установ;

- підвищено ліквідність, диверсифікацію та дохідність активів страховиків, вимоги до їх платоспроможності;

 - впроваджено автоматизовану систему виплат вкладникам неплатоспроможних банків, скорочено строк виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами, розширено перелік вкладників, на яких поширюються гарантії ФГВФО, зокрема, до переліку включено фізичних осіб-підприємців;

 - запроваджено електронний підпис у банківській системі, систему дистанційної ідентифікації BankID НБУ;

- створено Кредитний реєстр;

- посилено процедури фінансового моніторингу.

Виконання більшості завдань, передбачених Програмою, дало змогу значно покращити характеристики фінансового сектору. Посилення регуляторних вимог до діяльності фінансових установ та розкриття ними інформації, підвищення якості нагляду, заходи, спрямовані на їх оздоровлення і докапіталізацію, суттєво поліпшили прозорість і стійкість фінансового сектору.

Проведені реформи також сприяли поліпшенню макроекономічних показників України. Зокрема, забезпечено вихід на стійкі темпи економічного зростання у 3%-4%, сповільнення інфляції до оптимального для нашої економіки рівня у 5%, стабільне нарощування міжнародних резервів тощо.

Виконання нових ініціатив з розвитку фінансового сектору заплановано в межах імплементації плану заходів у Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

*****

У Парламенті зареєстровано депутатський законопроект «Про засади державної підтримки нових інвестицій в Україну»

У Верховній Раді зареєстровано депутатський законопроект «Про засади державної підтримки нових інвестицій в Україну».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №3201), на відміну від будь-якої з країн ЄС, в Україні відсутні державні програми стимулювання нових інвестицій.

Законопроект регламентує порядок затвердження та дії державних програм підтримки нових інвестицій. При цьому передбачається створення Державного агентства підтримки нових інвестицій.

Крім того, документ визначає:

- види державних програм стимулювання нових інвестицій;

- програму податкового стимулювання нових інвестицій;

- податкове стимулювання нових інвестицій за рахунок податку на прибуток підприємств;

- податкове стимулювання нових інвестицій за рахунок непрямих податків;

- податкове стимулювання нових інвестицій за рахунок майнових податків та міжбюджетні відносини;

- програму субсидіарного стимулювання нових інвестицій;

- програму гарантійного стимулювання нових інвестицій;

- програму адміністративного стимулювання нових інвестицій та «інвестиційного піклування (investment nannies)».

*****

Формувати звітність на сайті Smida стане зручніше зі SMIDA XML Reports

Як повідомляє Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ), формувати звітність на сайті Smida стане зручніше зі SMIDA XML Reports.

Вже зовсім скоро на сайті Smida буде реалізовано сучасний веб-застосунок для формування звітності учасниками фондового ринку - SMIDA XML Reports.

Електронний сервіс покликаний максимально спростити, зробити комфортним та легким процес формування звітності. За допомогою веб-застосунку емітенти легко зможуть сформувати річну, проміжну звітність та особливу інформацію відповідно до «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» для оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку та подання звітності до НКЦПФР.

У SMIDA XML Reports передбачено функціонал валідації веб-форми відповідно до схем звітів. Це дозволить уникнути помилок при складанні звіту: поля з помилками візуально виділяються на інтерфейсі і перешкоджають формуванню невалідного документа.

На першому етапі функціонал SMIDA XML Reports дозволить емітентам створювати звіти у форматі XML для звітування до НКЦПФР, а також у форматі PDF для розкриття на власному вебсайті.

У подальшому сервіс буде розширено можливостями складання будь-якої XML-звітності суб’єктів, що звітують до НКЦПФР. А сам «Кабінет інформаційних послуг» на сайті SMIDA буде доповнено новим розділом «Збережені звіти», що міститиме XML файли, завантажені або створені користувачем. Збережені звіти можна буде переглядати, редагувати та видаляти.

*****

Загальний обсяг емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР
за січень 2020 року, склав 6,55 млрд. грн.

Загальний обсяг емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР за січень 2020 року, склав 6,55 млрд. грн., що виявилося на 4,72 млрд. грн. більше порівняно з показником аналогічного періоду 2019 року.

Про це свідчать дані Інформаційної довідки Комісії щодо розвитку фондового ринку України протягом січня 2020 року.

Згідно з ними, за звітний період Комісією було зареєстровано 8 випусків акцій на суму 145,9 млн. грн. Порівняно з першим місяцем 2019 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 325,4 млн. грн.

Також НКЦПФР зареєструвала 24 випуски облігацій підприємств на суму 4,97 млрд. грн. У порівнянні з січнем 2019 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 4,46 млрд. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР у січні 2020 року, становив 140 млн. грн. Такий показник виявився більшим на 90 млн. грн. за результат аналогічного періоду 2019 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 1,29 млрд. грн., що на 494 млн. грн. більше показника січня 2019 року.

*****

У першій половині березня в Єдиній базі зареєстровано
близько 22 тисяч звітів про оцінку майна

У першій половині березня в Єдиній базі зареєстровано близько 22 тисяч звітів про оцінку майна. Про це інформує Фонд державного майна України.

Водночас, від моменту запуску Сервісу внесення інформації 1 лютого 2020 року, наразі в Єдиній базі даних зареєстровано вже близько 50 тисяч звітів про оцінку.

Як відомо, 31 січня 2020 року ФДМУ відключив всі авторизовані електронні майданчики, що діяли до цього і плата за користування якими становила 1800 грн. за кожний внесений звіт. Натомість, для заміни майданчиків відповідно до закону про оцінку майна Фонд держмайна розробив і впровадив власний безкоштовний Сервіс внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Сервіс внесення інформації доступний за посиланням – valuation.spfu.gov.ua. 

*****

Реальний валовий внутрішній продукт України у 2019 році збільшився на 3,2%

Реальний валовий внутрішній продукт України у 2019 році порівняно з 2018 роком збільшився на 3,2%. Про це інформує Держстат.

Номінальний ВВП становив 3974,6 млрд. грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 94570 грн.

*****

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами
у січні 2020 року склало $138,1 млн.

У січні 2020 року експорт товарів з України становив $4156,7 млн., або 102,3% порівняно із січнем 2019 року, імпорт – $4018,6 млн., або 98,6%. Позитивне сальдо склало $138,1 млн. (у січні 2019 року негативне сальдо дорівнювало $15,9 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,03 (у січні 2019 року – 1).

Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами зі 197 країн світу.
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА297на 27.03.20
Кількість ІСІ1433на 27.03.20
Кількість НПФ*59на 27.03.20
Кількість СК*2на 31.01.20
Активи, млн. грн.357 089на 31.01.20