Новини УАІБ

16 березня 2020

Загальні збори затвердили результати роботи УАІБ у 2019 році, обговорили плани на 2020 рік, внесли зміни у Статут і спростили подачу звітності до Асоціації

10 березня 2020 року у Києві відбулися  чергові щорічні Загальні збори членів Української асоціації інвестиційного бізнесу.

Представники 161 компанії з управління активами, які взяли участь у Загальних зборах, заслухали і схвалили Звіт про діяльність УАІБ у 2019 році та Звіт Ревізійної комісії,  обговорили та затвердили План роботи та бюджет Асоціації на 2020 рік.

Загальні Збори затвердили  зміни до Статуту УАІБ, які дозволять додатково отримати статус об’єднання професійних учасників фондового ринку за іншим видом діяльності, зокрема,  діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. На сьогодні з 18 ліцензій на адміністрування, 12 належать КУА. Крім того, Статутом врегульовано можливість проведення Загальних зборів членів УАІБ шляхом письмового опитування.

Учасники Зборів також затвердили зміни до «Положення про збір та обробку інформації, яка надається до Української асоціації інвестиційного бізнесу членами Асоціації», якими спрощується процедура подачі звітності і передбачається її надання через «Особистий кабінет», створений на новому сайті УАІБ.

На Зборах виступив член НКЦПФР Олександр Панченко, який розповів про законодавчі ініціативи, над якими працює регулятор і які можуть очікувати ринок управління активами інституційних інвесторів у майбутньому. Насамперед вони стосуватимуться нових фінансових інструментів (законопроект №2284), змін у пенсійному забезпеченні (законопроект №2683), які, на його думку, не зможуть відбутися без законопроекту про повноваження Комісії (№6303). Щодо нового законопроекту про ІСІ, то, як повідомив О.Панченко,  він розроблений і чекає свого часу. За його словами, швидше буде рухатися пенсійна тема, а робота над змінами щодо ІСІ буде вже наступного року. З липня набуває чинності Закон про спліт і регулятор зараз працює над розробкою нормативних документів для регулювання фінустанов, які переходять до НКЦПФР від Нацфінпослуг.

Серед інших актуальних питань, які турбують регулятора, - запровадження нового формату звітності, зміни процедури ліквідації фондів, погодження істотної участі, аналізу фінзвітності компаній та ін.

Представляючи Звіт про діяльність Асоціації у 2019 році, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов зупинився на дискусійних та проблемних питаннях, які виникали у законодавчому та регуляторному полі. Він, зокрема, зазначив, що у роботі над законопроектами позиція Асоціації не завжди співпадала з поглядами регулятора. Проте, у Законі про спліт вдалося не допустити об’єднання діяльності з управління активами і довірче управління ФОН та ФФБ в один вид діяльності, попри те, що вони є абсолютно різними за правовою природою та наслідками діяльності.

Проблема із законом «Щодо спрощення залучення інвестиційй та запровадження нових фінансових інструментів» (№2284) була в тому, що його «наповнили» регуляторними повноваженнями, які не стосувалися ні інструментів, ні розвитку ринку. Після 4-х років дискусій нарешті вдалося від’єднати повноваження Комісії, які частково було винесено в окремий законопроект (№6303-д), це може частково розблокувати процес. Певний час пройшов також і з часу підписання Угоди про Асоціацію з ЄС і позиції, що стосуються спільного інвестування, теж вимагають перегляду, зауважив Д.Леонов. Є сподівання, що і тут знайдеться певний компроміс. Пропозиції УАІБ у сфері спільного інвестування викладено у листі Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, яка підтримала ініціативу УАІБ і направила листа до Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка.

За минулий рік, крім законопроектів, в Асоціації було опрацьовано 9 нормативно-правових актів, які стосувалися бізнесу з управління активами. По частині з них вдалося досягнути компромісів, але значна частина обґрунтованих пропозицій Асоціації, незважаючи на довгі дискусії, врахована не була, як, наприклад, таке болюче питання як консолідований нагляд для КІФів.

На Зборах йшлося також про необхідність компаній звернути увагу на нову редакцію Закону про фінмоніторинг, яка набуває чинності з 28 квітня, а впродож 3-х місяців компанії повинні привести свою діяльність у відповідність до цього закону. Щоб КУА могли виконати його вимоги, УАІБ планує розробити нові примірні правила і порядок здійснення фінмоніторингу у відповідності з тим, що зараз написано в Законі, без врахування нормативних актів Комісії, яких поки нема. Передбачає Асоціація і проведення спеціальних семінарів і розробку проектів внутрішніх документів з фінмоніторингу під нові положення.

Багато змін очікує ринок і після прийняття законопроекту №2284. Будуть змінюватися ліцензійні умови, вимоги до системи внутрішнього контролю, комплаєнсу, управління ризиками, що також потребуватиме розробки примірних документів. 

Учасники Зборів затвердили аудитором Української асоціації інвестиційного бізнесу компанію «Украудит», а також підтримали рішення Ради УАІБ щодо затвердження Олексія Петрашка  (ТОВ «КУА «Евклід», м. Київ) членом Ради.

*****

УАІБ: у 2019 році активи в управлінні українських КУА
продовжували зростати – попередні підсумки року

За даними УАІБ, на кінець 2019 року активи в управлінні компаній з управління активами в Україні зросли і сягнули355,1 млрд. грн., у тому числі активи ІСІ –353,3 млрд. грн. За 2019 рік приріст усіх активів в управлінні в цілому та активів ІСІ в управлінні зокрема становив 12,8% (після, відповідно, +18,7% та +18,8% у 2018-му).

  Цьому сприяло, зокрема, збільшення кількості ІСІ в управлінні: за даними звітів КУА – із 1237 у грудні 2018 року до 1338 у грудні 2019-го (+8,2%, як і за попередній рік).

  Активи НПФ в управлінні КУА у 2019 році прискорили зростання до +16,9% (із +15,6% у 2018-му), до 1 653,0млн. грн.При цьому кількість НПФ в управлінні за результатами року не змінилася (58).

  Активи страхових компанійв управлінні КУА загалом зросли у 2019 році на 20,7% (після -35,4% у 2018-му), до 96,4млн. грн., за незмінної кількості таких СК (дві).

  Кількість КУА упродовж 2019 року коливалася, а станом на 31.12.2019 – зменшилася на три порівняно з початком року – до 293 компаній.

  ВЧА відкритих ІСІу 2019 році зменшилася на 6,5%, до 82,5 млн. грн. (після +17,9% у 2018-му), за незмінної кількості таких фондів (17). Це супроводжувалося зниженням індексів вітчизняного фондового ринку на 10-11% та чистим відтоком капіталу з цього сектору ІСІ.

  Чистий притік капіталудовідкритих ІСІ у 2019 році був негативним вперше за три роки – -5,8 млн. грн. (після +3,0 млн. грн. у 2018-му та +2,2 млн. грн. у 2017-му). Незначний чистий притік упродовж 2019 року було зафіксовано тільки у 3-му кварталі. Водночас, загальний негативний показник руху капіталу в секторі на дві третини був зумовлений результатами діяльності одного фонду, а два фонди з найбільшим чистим відтоком сформували 90% результату всього сектору за рік. Проте у 4-му кварталі два інші відкриті фонди залучили додаткові вкладення інвесторів, а за весь 2019 рік таких фондів було три з 17-ти.

  Детальніша інформація на сайті УАІБ у розділі Ринок у цифрах.

  Повний аналітичний огляд результатів діяльності ринку управління активами в Україні за 4-й квартал 2019 року та увесь рік УАІБ підготує після завершення подання відповідної звітності компаніями і опублікує у травні 2020 року.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльсті публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за лютий 2020 року

  У лютому українські індекси фондового ринку закрилися зі значним зростанням показників. Так, за результатами місяця індекс УБ збільшився на +4,88%, а індекс ПФТС додав +4,65%.

  Доходність інвестиційних фондів з публічним розміщенням за підсумками місяця розподілилася таким  чином: на першому місці сектор закритих ІСІ (+2,74%), на другому – відкриті фонди (+2,42%), сектор інтервальних ІСІ – на третьому (+0,54%).

Відкриті фонди

  За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 28.02.2020 р. становила 85,51 млн. грн. Відповідно до показників на кінець лютого, загальне збільшення вартості чистих активів становило +1470,91 тис. грн. (+2,24%). Через значне залучення коштів інвесторів загальний чистий притік у секторі становив +194,46 тис. грн.

  Відкриті фонди завершили місяць переважно зі збільшенням доходності, лише чотири фонди зазнали падіння. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +7,09% до -3,91%.

За результатами лютого лідерами зростання у секторі стали:

  «ВСІ» (+100,57 тис. грн. (+5,70%)) – отримав найбільший притік чистого капіталу у розмірі 104,98 тіс.грн. через найбільше у секторі залучення коштів інвестрів (+5,98% в обігу);

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+42,90 тис. грн. (+3,02%)) – так само, додаткове розміщення ІС (+7,21% в обігу) дозволило фонду отримати +103,54 тис. грн. «чистими»;

  «КІНТО-Казначейський» (+212,85 тис. грн. (+8,69%)) – через зростання вартості чистих активів та залучення коштів інвесторів фонд отримав чистий притік у розмірі +39,74 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у лютому зробили такі фонди:

  «КІНТО-Класичний» (+160,05 тис. грн. (+0,55%)) – найбільший чистий відтік у розмірі -47,64 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів сертифікатів (-0,16% в обігу);

  «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+88,53 тис. грн. (+5,29%)) – викуп в учасників фонду 2 інвестиційних сертифікатів призвів до відтоку капіталу у розмірі -6,16 тис. грн.

  Основні гравці сектору у лютому розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (34,39% сукупної ВЧА (29,41 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (11,47% (9,81 млн. грн.)), третє місце -  «ОТП Класичний» (10,02% (8,57 тис. грн.). Четверте місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,42% (8,05 млн. грн.)), фонд «Софіївський» (6,26% (5,36 млн. грн.)) розмістився на п’ятій сходинці.

  Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «КІНТО-Казначейський» (+7,09%), «УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+6,03%) та «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+5,65%).

  Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у лютому продемонстрували фонди: «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-3,91%), «ВСІ» (-0,26%) та «Альтус-Депозит» (-0,10%).

Інтервальні фонди

  У лютому до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,70 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +37,53 тис. грн. (+1,55%).

  У лютому жоден інтервальний фонд не зміг залучити кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися за рахунок позитивної переоцінки складових інвестиційних портфелів.

За підсумками місяця доходність фондів у секторі була такою: «Паритет» (+1,73%) та «ТАСК Український Капітал» (+1,26%).

Закриті фонди

  Вартість чистих активів двох закритих ІСІ, які включено до огляду за лютий, на кінець місяця склала 12,46 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +198,57 тис. грн. (+1,62%).

  У лютому найбільші виплати інвесторам у лютому зробив фонд «Індекс Української Біржі» - через викуп значної кількості акцій (-2,91% в обігу) фонд зазнав втрат -348,13 тис. грн. «чистими»

  Зміни доходності в секторі у лютому були такими: «Індекс Української Біржі» (+4,74%) та  «ТАСК Універсал» (+0,75%).

*****

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила

 Кодекс корпоративного управління України

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Кодекс корпоративного управління України, який містить рекомендації щодо належного корпоративного управління, в тому числі управління екологічними та соціальними ризиками.

Кодекс стосується насамперед акціонерних товариств, акції яких допущено до торгів на фондових біржах України. Втім він може бути важливим орієнтиром для всіх державних і приватних компаній, які прагнуть досягти побудувати ефективну систему управління.

Законодавство України не вимагає від компаній дотримуватися норм цього Кодексу. Як і в багатьох інших країнах, в Україні він є інструментом soft law, тобто рекомендаційним документом. Застосування Кодексу наполегливо рекомендується перш за все компаніям, які виходять на ринки капіталу.

Над підготовкою тексту Кодексу працювали українські і міжнародні експерти, перш за все, з IFC (підрозділ Групи Світового банку), Української академії корпоративного управління (UCGA), Світового банку, юристи провідних юридичних компаній України, всі вони підтримали зусилля НКЦПФР і зробили вагомий внесок, без якого розробка цього Кодексу була б неможливою. Керівництво стратегією та процесом розробки Кодексу здійснював Річард Фредерік, незалежний консультант з питань корпоративного управління.

Очікується, що цей Кодекс стане національним стандартом корпоративного управління в Україні. На його основі згодом будуть розроблені додаткові розширення (для державних компаній, учасників фінансового ринку, нелістингових компаній, тощо) і окремі політики на більш спеціалізовані теми (роль акціонерів в управлінні, управління ризиками, функціонування аудиторського комітету наглядової ради, висування кандидатів до складу наглядової ради, запобігання корупції, тощо).

«Належне корпоративне управління допомагає збільшувати вартість компанії шляхом підвищення її конкурентоспроможності, ефективності та зростання, воно зміцнює довіру до компанії та сприяє створенню цінності в інтересах акціонерів, працівників та інших стейкхолдерів», – зауваживТимур Хромаєв, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

*****

НКЦПФР повідомила основні результати процедури сквіз-ауту

НКЦПФР повідомила основні результати процедури сквіз-ауту. Згідно з повідомленням регулятора, з моменту запровадження у 2017 році процедури обов’язкового викупу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета у розмірі 95% (сквіз-ауту), 317 акціонерних товариств пройшли через цю процедуру.

Зокрема, 216 сквіз-аутів із загальної кількості відбулися згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». 101 сквіз-аут відбувся за процедурою, яка описана у статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

Станом на 1 березня 2020 року на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), які були відкриті в рамках здійснення процедур обов’язкового викупу акцій у міноритарних акціонерів (сквіз-аут), зберігалося 436 млн. грн. Ці кошти призначені для виплати фізичним і юридичним особам, які є міноритарними акціонерами товариств, де відбулась процедура сквіз-ауту.

З початку запровадження сквіз-ауту з рахунків ескроу відповідно до надісланих вимог було виплачено вже 980 млн. грн. Під час викупу акцій кошти отримали 33 тисячі міноритарних акціонерів.

Однією з причин, чому кошти можуть залишатися на рахунках незатребуваними, є неточність або зміна адреси акціонера, яка була зазначена ним при відкритті рахунку в цінних паперах у депозитарній системі.

«Наріжним каменем сквіз-ауту залишається порядок визначення ціни викупу акцій.Потрібно покращити процедуру і допомогти сторонам наблизитися до справедливої ціни. Законодавчу конструкцію, яка дозволить вирішити це питання, ми запропонували в проекті нової редакції закону «Про акціонерні товариства» (№2493)», – зауважив Член НКЦПФР Максим Лібанов.

*****

Проект USAID «Енергетична безпека» надасть допомогу НКЦПФР у створенні сучасної системи клірингу угод на організованому фінансовому та товарних ринках

Проект USAID «Енергетична безпека» надасть допомогу НКЦПФР у створенні сучасної системи клірингу угод на організованому фінансовому та товарних ринках. Ця допомога надається в рамках підписаного раніше Меморандуму про взаєморозуміння. Про це повідомляє пресслужба Комісії.

Наразі Проект звернувся до потенційних розробників програмного забезпечення з різних країн з проханням надати інформацію про їхні технічні можливості, необхідні для закупівлі програмного забезпечення для здійснення клірингу угод на організованому ринку. Проект очікує на відповіді від потенційних учасників закупівлі до 31 березня, після чого стануть відомі терміни оголошення закупівлі.

Протягом останніх трьох років за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги НКЦПФР досліджувала питання розбудови в Україні організованих товарних ринків (аграрної та енергетичної продукції) та ринків капіталу, зокрема створення інфраструктури для укладення угод і гарантування розрахунків за угодами. За результатами цих досліджень була підготовлена Концепція реформи інфраструктури ринків капіталу України, яка затверджена Рішенням НКЦПФР від 26.10.2018 р. №740.

Чинне українське законодавство не дозволяє розвивати організовану торгівлю ані аграрною й енергетичною продукцією, ані фінансовими інструментами, в тому числі через відсутність клірингових організацій, які б гарантували розрахунок за такими угодами. Запровадження клірингу є важливою запорукою для формування на товарних і фінансовому ринках інструментів, які б захищали від цінових (та інших) ризиків (хеджування).

Необхідні зміни законодавства для успішного запровадження клірингу і гарантування розрахунків товарних і фінансовому ринках містяться у проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №2284), який очікує на розгляд у Верховній Раді.

«Розвиток фінансових інструментів, які допоможуть інвесторам хеджувати валютні ризики, а виробникам аграрної та енергетичної продукції ефективно управляти ціновими ризиками, матиме колосальний ефект на ці ринки і економіку країни загалом. Це допоможе істотно поліпшити процеси формування цін на валютному, грошовому та товарних ринках, знизити залежність від коливання цін на цих ринках, додасть їм ліквідності та стабільності», – прокоментував майбутню співпрацю Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

26 березня 2019 року НКЦПФР та Проект USAID «Енергетична безпека»підписали Меморандум про взаєморозуміння, з метою розвитку співпраці у реформуванні енергетичного сектору України і посилення енергетичної безпеки. Одним із напрямків співробітництва є надання допомоги Комісії у створенні системи організованої торгівлі енергетичними продуктами.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила доопрацьований проект Розпорядження «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань регулювання ринків фінансових послуг України щодо захисту прав споживачів»

Нацкомфінпослуг оприлюднила доопрацьований проект Розпорядження «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань регулювання ринків фінансових послуг України щодо захисту прав споживачів».

Проект розроблено з метою приведення нормативно-правових актів Держфінпослуг та Нацкомфінопослуг до вимог Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг», який спрямований на захист прав споживачів фінансових послуг. Цим Законом внесено зміни, зокрема до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших законодавчих актів щодо достовірності реклами та іншої інформації, що поширюється фінансовими установами, інформації, що фінансова установа має надавати клієнтам тощо.

Проектом Розпорядження передбачається внесення змін до:

- Порядку подання рекламних матеріалів щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженому розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.12.2003 р. №187;

- Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженому Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.07.2017 р. №3238;

- Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній – управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затвердженому Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 08.08.2017 р. №3386.

Проект Розпорядження доопрацьовано за результатами розгляду зауважень та пропозицій, що надійшли від Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та Асоціації фінансових інституцій.

*****

Нацдепозитарій розширює перелік інструментів для інвестування

Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці НДУ у Facebook.

Зокрема, у ньому зазначається, що з початку 2020 року Нацдепозитарій забезпечив отримання допуску до обігу в Україні для чотирьох іноземних цінних паперів. На розгляді в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку України наразі знаходяться ще три заяви. Найближчим часом Нацдепозитарій планує зберегти таку позитивну тенденцію.

*****

Розрахунковий центр знизив розмір відсоткової ставки до 4,8%

Розрахунковий центр повідомляє, що у зв’язку з прийнятим Правлінням НБУ Рішенням від 12 березня 2020 року №172-рш про зниження розміру облікової ставки до 10%, Правлінням ПАТ «Розрахунковий центр» прийнято рішення про встановлення розміру відсоткової ставки, яка сплачується на залишки коштів клієнтів на поточному та кореспондентському рахунку учасника клірингу, у розмірі 4,8% річних з 13 березня 2020 року (Протокол Правління від 12.03.2020 р. №19).

*****

Балансова вартість підприємств, переданих
на приватизацію, становить $3 млрд.

Балансова вартість підприємств, переданих на приватизацію, становить $3 млрд. Про це йшлося на конференції «Управління державним майном. Як залучити інвестиції та прискорити розвиток економіки», організованій ДП «Прозорро.Продажі» за підтримки проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), інформує пресслужба Мінекономрозвитку.

«За півроку, з грудня 2019, Фонду вже передали 961 підприємство, а це майже в 10 разів більше ніж за останні 10 років. Їхня балансова вартість становить приблизно $3 млрд., з потенціалом продажу $5 млрд. Це приблизно сягає обсягу траншу МВФ», - зазначив Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта.

При цьому він наголосив, що при успішному продажі з боку ФДМУ забезпечується не лише значні надходження у бюджет, але й найголовніше - інвестиції та розвиток.

Голова ФДМУ Денис Сенниченко запевнив, що наразі Фонд активно приймає в управління держпідприємства, які передав Кабмін: принципово змінюється підхід до підготовки до аукціонів, створюються віртуальні кімнати даних, запрошуються інвестори для особистого огляду об’єктів. Він також навів приклад продажу підприємства «Київпассервіс», який довгий час не був цікавий інвесторам, але завдяки новому підходу та максимальному маркетуванню був проданий 4 березня за 230 млн. грн.

Крім того, у ході панельної дискусії обговорювалась підготовка інвестиційно привабливих об’єктів, зокрема готелю «Дніпро», приватизація якого запланована на травень 2020 року, а також таких великих підприємств, як «Укрспирт», «Конярство України», «Артемсіль» тощо.

Під час панельної дискусії про оренду держмайна обговорювався порядок проведення аукціонів з оренди, який був прийнятий Кабміном, потенціал ефективного використання держмайна за рахунок залучення стратегічних орендарів. Перший Заступник голови ФДМУ Леонід Антоненко розповів, яким чином та для яких категорій орендарів будуть проводиться аукціони.

Представники інвестспільноти, присутні на конференції, проявили неабиякий інтерес до прозорих аукціонів з продажу або оренди держмайна та очікують як великих конкурсів, так і малих аукціонів - конкурентних та прозорих.

*****

АМКУ вважає необхідним застерегти учасників процесу малої та великої приватизації від можливих порушень конкуренційного законодавства

У зв’язку з активізацією процесу приватизації державного та комунального майна, АМКУ вважає необхідним застерегти учасників процесу малої та великої приватизації від можливих порушень конкуренційного законодавства, йдеться у повідомленні Комітету.

Придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління (безпосередньо або опосередковано) часток (акцій), що забезпечує досягнення чи перевищення 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання, активів, що забезпечують здійснення господарської діяльності, зокрема шляхом відкритих конкурсних процедур (аукціону), може підпадати під визначення концентрації і потребувати отримання дозволу Комітету у випадках перевищення порогових показників.

АМКУ звертає увагу, що при розрахунку порогових показників може враховуватися не лише балансова вартість об’єкта придбання, а й реальна (ринкова, стартова) вартість акцій/активів суб’єкта господарювання.

Заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше тридцяти днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом.

Концентрація, яка потребує дозволу Комітету, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов’язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Для АМКУ, так само як і для бізнесу, важливо вчасно оцінити необхідність отримання попереднього дозволу на концентрацію і запобігти порушенню конкуренційного законодавства.

*****

У лютому 2020 року в Україні була зафіксована дефляція на рівні 0,3%

Споживчі ціни в лютому 2020 року порівняно із січнем 2020 року знизилися на 0,3%, а з початку року – на 0,1%. Про це інформує Держстат.

Базова інфляція в лютому 2020 року порівняно із січнем 2020 року становила (-0,1%), а з (-0,3%).
 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА297на 27.03.20
Кількість ІСІ1433на 27.03.20
Кількість НПФ*59на 27.03.20
Кількість СК*2на 31.01.20
Активи, млн. грн.357 089на 31.01.20