Новини УАІБ

02 березня 2020

Зміни до Положення НКЦПФР про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп стосуються і КІФ

29 березня 2020 року набувають чинності «Зміни до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку», затверджені рішенням НКЦПФР №677 від 05.11.2019 року.

Звертаємо увагу, що згідно зі цими змінами, серед іншого, НКЦПФР буде виявляти небанківські фінансові групи, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Комісія.

При цьому, якщо контролером небанківської фінансової групи є корпоративний інвестиційний фонд (КІФ), для виконання норм цього Положення учасники небанківської фінансової групи повинні визначити особу, уповноважену на здійснення функцій контролера.

У документі змінено значення терміну «норматив розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи». Тепер - це  сума мінімальних розмірів регулятивних або статутних (якщо вимог щодо необхідності дотримання нормативу розміру регулятивного капіталу для учасника небанківської фінансової групи законодавством не встановлено) капіталів всіх учасників небанківської фінансової групи (для корпоративних інвестиційних фондів до розрахунку береться номінальна вартість акцій відповідного корпоративного інвестиційного фонду, що знаходяться в обігу, на дату розрахунку).

Зміни також запроваджують до Положення нові розділи:

II. Виявлення небанківських фінансових груп

III. Визнання Комісією небанківської фінансової групи такою, нагляд на консолідованій основі за якою здійснює Комісія

V. Припинення визнання Комісією небанківської фінансової групи

VIII. Розкриття інформації про небанківську фінансову групу

Передбачається також, що небанківським фінансовим групам, створеним до набрання чинності цього рішення і нагляд за якими здійснює НКЦПФР, протягом 6 місяців з дня запровадження новацій необхідно подати до НКЦПФР документи, передбачені пунктом 3 Змін, затверджених цим рішенням.

Детальніша інформація на сайті УАІБ: www.uaib.com.ua.  

*****
У Парламенті зареєстровано законопроект «Про Бюро економічної безпеки»

У Верховній Раді зареєстровано депутатський законопроект «Про Бюро економічної безпеки».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №3087), його метою є розділення сервісної та правоохоронної функцій податкової служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки.

Законопроект визначає законодавче підґрунтя для створення незалежного державного органу, який повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки.

Документом пропонується створити Бюро економічної безпеки (БЕБ) та встановлюються такі концептуальні положення.

1. БЕБ буде здійснювати заходи із запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави.

Згідно із запропонованими змінами до Кримінального процесуального кодексу України до підслідності БЕБ належатимуть досудове розслідування таких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України:

- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204);

- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців (ст. 2051);

- протидія законній господарській діяльності (ст.206);

- ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212);

- ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 2121);

- доведення банку до неплатоспроможності (ст. 2181);

- доведення до банкрутства (ст. 219);

- порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності (ст. 2201);

- фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації (ст. 2202);

- шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222);

- маніпулювання на фондовому ринку (ст. 2221);

- підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 2231);

- порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 2232);

- виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224);

- незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229);

- незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231);

- розголошення комерційної або банківської таємниці (ст. 232);

- незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 2321);

- приховування інформації про діяльність емітента (ст. 2322);

- незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233);

- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у разі, якщо предметом злочину є майно державної чи комунальної власності, або майно державного чи місцевих бюджетів, державних цільових фондів (ст. 191);

- протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 2062);

- нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210);

- видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211).

При цьому останні чотири злочини підслідні БЕБ, якщо вони не підслідні Національному антикорупційному бюро України.

Крім того, передбачено, якщо під час розслідування вищевказаних злочинів будуть встановлені інші пов’язані злочини (вказаний конкретний перелік статей), то БЕБ зможе їх також розслідувати.

При цьому розслідування щодо порушень, що віднесені до компетенції БЕБ, зможуть здійснювати виключно детективи БЕБ. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 3 ст. 216 КПК України).

Інші правоохоронні органи у разі отримання інформації про можливе вчинення злочину, віднесеного до підслідності БЕБ, зобов’язані будуть внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та протягом трьох робочих днів прокурор зобов’язаний передати всі матеріали кримінального провадження до БЕБ для подальшого здійснення досудового розслідування.

2. Встановлена максимальна кількість працівників БЕБ - не більше 3000 осіб, визначено вичерпний перелік підстав припинення повноважень, їх особливий правовий та соціальний захист, належні умови оплати праці.

3. Визначено процедуру конкурсного відбору Директора БЕБ та його заступників. Конкурсна комісія формується з 6 осіб: трьох осіб, визначених Кабінетом міністрів України, та трьох осіб, визначених КМУ на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, боротьбі з економічними злочинами.

При цьому особи, які з 2010 по 2015 рік працювали в підрозділах правоохоронних органів, що займаються економічними злочинами, або ж в органах прокуратури не зможуть працювати в БЕБ.

Крім того, зберігається незалежність БЕБ, оскільки орган спрямовується та координується через Міністра фінансів, але останній не має істотного впливу на БЕБ.

4. Детективи БЕБ будуть мати достатньо повноважень для здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування злочинів. Даний орган матиме право прямого доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи, наявність достатніх фінансових та матеріально-технічних ресурсів.

5. Відповідно до проекту у складі центрального управління БЕБ діє підрозділ внутрішнього контролю з метою попередження, виявлення та відповідного реагування на прояви корупції, а також з метою контролю за дотриманням професійних та етичних стандартів працівників БЕБ.

6. БЕБ щоквартально публікує звіт про свою діяльність на своєму офіційному веб-сайті.

7. Передбачено ліквідацію податкової міліції, а також підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

*****
25 лютого НКЦПФР прийняла рішення про внесення змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів ІСІ

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на своєму засіданні затвердила зміни до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування.

За наявною інформацією, документ зараз готується до державної реєстрації у Міністерстві юстиції України. Очікується, що після реєстрації рішення набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Як повідомляється на сайті регулятора, зміни регламентують дії компаній з управління активами (КУА) у разі, коли щодо певного активу виникають або зникають ознаки зміни його корисності.

Документом передбачається обов’язкове здійснення КУА переоцінки вартості певних активів інститутів спільного інвестування (ІСІ) у зв’язку із зміною справедливої вартості таких активів, а також - строки такої переоцінки.

Встановлено ознаки, що свідчать про зменшення корисності певного активу, зокрема цінних паперів, які входять до складу активів ІСІ, а також передбачено дії компанії з управління активами в разі виникнення або зникнення зазначених ознак.

Серед новацій, запропонованих документом, визначено, зокрема такі ознаки:

  • зупинення обігу цінних паперів, крім випадку зупинення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента;
  • зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку на підставі рішення НКЦПФР, крім випадку прийняття такого рішення на вимогу уповноваженого законом державного органу або його посадовою особою;
  • заборона торгівлі цінними паперами на підставі рішення НКЦПФР;
  • невиконання емітентом боргових цінних паперів у терміни та строки, встановлені рішенням про емісію/проспектом цінних паперів, своїх зобов’язань (невиплата доходу за цінними паперами, непогашення цінних паперів, у тому числі невиплата частини чи повної номінальної вартості цінних паперів);
  • порушення справи про банкрутство емітента цінних паперів або господарського товариства (боржника ІСІ).

*****

Центральний депозитарій удосконалив сервіс «Кабінет клієнта»

Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці НДУ у Facebook.

Зокрема, зазначається, що з початку поточного тижня на web-cервісі Центрального депозитарію «Кабінет Клієнта» (https://my.csd.ua) стало зручніше та оперативніше подавати такі типи повідомлень:

- розпорядження про виплату доходів (сум погашення) за цінними паперами;

- розпорядження про направлення повідомлення через депозитарну систему України (ДСУ);

- продовження операційного дня/відміна продовження операційного дня;

- повідомлення про отримання документів щодо сквіз-аута;

- розпорядження на відміну розпорядження.

*****

Нацкомфінпослуг затвердила Розпорядження №362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту фінансової звітності за 2019 рік суб'єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг»

Нацкомфінпослуг затвердила Розпорядження №362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту фінансової звітності за 2019 рік суб'єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг».

Розпорядження розроблено відповідно до пунктів 8 та 18 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 р. №1070.

Метою документа є вдосконалення інформації, що стосується аудиту фінансової звітності та має обов’язково міститися в аудиторському звіті, складеному за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених зазначеним Законом, відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послу і подати до Нацкомфінпослуг.

*****

НБУ спільно з іншими державними органами та громадськими організаціями підписав Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників

НБУ спільно з іншими державними органами та громадськими організаціями підписав Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників та створення першої Транснаціональної електронної лабораторії.

Як зазначається у повідомленні прес-служби Нацбанку, Меморандум укладено строком на три роки. Він окреслює основні напрями співпраці між сторонами, які мають на меті створити екосистему механізму проведення перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників задля протидії корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, що пов’язані з фіктивною діяльністю компаній.

Для досягнення цієї мети буде створена Транснаціональна електронна лабораторія (TeЛАБ). Це офіційна платформа для комунікації та тестування інноваційних технологій між урядовими структурами, громадськими організаціями, бізнесом та експертами на міжнародному рівні, що працюватиме на засадах електронного офісу.

Основними напрямами діяльності ТеЛАБ стануть такі:

1) правові: аналіз та розробка законодавства на міжнародному та національному рівнях;

2) організаційні: вироблення політик та процедур, аналіз бізнес процесів для інтеграції ресурсів, напрацювання методик проведення експертиз;

3) технічні: розробка, тестування та впровадження технічних рішень;

4) моніторинг ефективності діяльності.

Крім Національного банку, такі зобов’язання взяли на себе також Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації, Держфінмоніторинг, ДП «Національні інформаційні системи».

Серед партнерів від громадського сектору – громадська організація «Трансперенсі Інтернешнл Україна», громадська організація «Разом проти корупції», Open Up Ukraine, YouControl, Міжнародний фонд «Відродження», OpenOwnership, Innovating Governance Association (Австрія).

*****

Фонд державного майна України проходить найбільшу
трансформацію за останні 10 років

Фонд державного майна України проходить найбільшу трансформацію за останні 10 років. Головна мета змін – досягти інституційної спроможності для виконання завдань, які стоять перед ним на цей момент. 

Про це розповів Заступник Голови ФДМУ Тарас Єлейко під час зустрічі в Young Business Club на тему «Інвестиційні можливості від Фонду державного майна України», передає прес-служба Фонду.

За його словами, у 2020 році планується приватизувати понад 300 об’єктів малої приватизації та 5 об’єктів великої приватизації.

Заступник Голови Фонду наголосив, що ФДМУ – фактично один із найбільших вертикально інтегрованих холдингів України. На установу покладено роль державного регулятора, який займається не лише приватизацією, але й оцінкою та передачею майна в оренду, організацією корпоративного управління на держпідприємствах.

Тарас Єлейко також додав, що неефективність управління попередніх керівників Фонду державного майна проявлялась у тому, що за останні 15 років на приватизацію було передано лише 97 державних підприємств, деякі з яких очікували своєї черги по 10 років.

*****

У січні 2020 року Індекс промислової продукції в Україні склав 101,2%

У січні 2020 року порівняно із груднем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 101,2%. Про це інформує Державна служба статистики.

У січні 2020 року проти січня 2019 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 95,3%.

*****

У січні 2020 року середня зарплата в Україні склала 10727 грн.

За даними Держстату, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у січні 2020 року становила 10727 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн.).

Порівняно із груднем 2019 року темп зміни середньої номінальної заробітної плати становив 87,5%. Зменшення нарахувань у січні до попереднього місяця відбувається щороку і зумовлено тим, що в грудні здійснюються нарахування одноразових виплат: винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, компенсаційних виплат за невикористану відпустку тощо.

Темп зміни середньої номінальної заробітної плати порівняно із січнем 2019 року становив 116,3%.

Індекс реальної заробітної плати у січні 2020 року порівняно із груднем 2019 року становив 87,3%, а відносно січня 2019 року – 112,5%.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА297на 27.03.20
Кількість ІСІ1433на 27.03.20
Кількість НПФ*59на 27.03.20
Кількість СК*2на 31.01.20
Активи, млн. грн.357 089на 31.01.20