Новини УАІБ

22 лютого 2022

Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні макрофінансової
допомоги у розмірі 1,2 млрд євро

21 лютого Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні додаткових ресурсів фінансової підтримки шляхом започаткування нової екстреної програми макрофінансової допомоги у сумі 1,2 млрд євро. Про це повідомляє Урядовий квартал.

Як підкреслив Міністр фінансів України Сергій Марченко, рішення ЄС про фінансову підтримку України ухвалено у безпрецедентно короткі строки. Він висловив надзвичайну вдячність європейським партнерам за довіру та вагомий внесок у забезпечення макрофінансової стабільності України.

Згідно з повідомленням Ради ЄС надзвичайна макрофінансова підтримка буде надана у розмірі 1,2 млрд євро у вигляді позик для підтримки стабільності в Україні в ситуації гострої кризи та повинна зміцнити стійкість України.

Ця екстрена макрофінансова допомога триватиме 12 місяців і складатиметься з двох виплат.

Перший транш є безумовним і буде надано після набуття чинності Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди щодо можливості надання Україні пільгових кредитних коштів.

Надання другого траншу буде обумовлене прогресом, продемонстрованим Україною у реалізації узгоджених сторонами короткострокових заходів з впровадження структурних реформ у пріоритетних сферах: посилення економічної стійкості та стабільності, верховенство права та енергетика.

Нагадаємо, що 24 січня 2022 року Європейська Комісія оголосила про виділення Україні додаткових ресурсів фінансової підтримки у сумі 1,2 млрд євро. Згодом 16 лютого Європейський парламент проголосував за виділення цієї фінансової підтримки шляхом започаткування нової екстреної програми макрофінансової допомоги.

*****
НБУ прокоментував ситуацію на фінансовому ринку України

Нацональний банк України 18 лютого прокоментував ситуацію на фінансовому ринку України. У коментарі зазначається зокрема, що валютний ринок надалі чутливо реагує на зміну інформаційного середовища, пов’язаного з геополітичним напруженням, проте ситуація залишається контрольованою. Наявний монетарний інструментарій та поточний обсяг міжнародних резервів дають змогу Національному банку нівелювати тимчасові сплески. Українська економіка на сьогодні є стійкішою, якщо порівняти з попередніми кризовими епізодами, а банківська система – стабільною, добре капіталізованою та ліквідною.

Підвищений попит на валютному ринку цього тижня (14–18 лютого), як і раніше, зумовлювався впливом психологічного чинника, пов’язаного з погіршенням інформаційного середовища. Водночас реакція учасників ринку була помірнішою, ніж у січні 2022 року. Національний банк надалі дотримувався режиму плаваючого курсоутворення, за якого він лише згладжує надмірні коливання на ринку, а курс визначається балансом попиту та пропозиції. Так, цього тижня з метою згладжування надмірних коливань та недопущення розбалансування курсових та інфляційних очікувань Національний банк продав на валютному ринку 503 млн дол. США. Водночас в окремі дні тижня, коли пропозиція валюти переважала над попитом на тлі зменшення напруження в інформаційному середовищі, Національний банк викуповував валюту — загалом 50 млн дол. США. Отже, чистий продаж валюти Національним банком у період із 14 до 18 лютого становить 453 млн дол. США.

НБУ наголошує, що банківська система працює в штатному режимі та якісно виконує функцію фінансової підтримки економіки і громадян. Триває стале зростання портфеля роздрібних кредитів. Воно є цілком зіставним з позитивною динамікою 2021 року – без надмірної активності або суттєвого гальмування. Волатильність депозитів населення є помірною та контрольованою. Вона частково зумовлена реакцією на інформаційний тиск, втім, не має жодних панічних ознак і стосується переважно поточних рахунків, тоді як обсяг строкових депозитів з початку року був значно стабільнішим. Банки мають належний запас міцності та достатньо ресурсів, зокрема високоліквідних, аби покрити навіть суттєві відпливи в разі їх настання. Національний банк надалі стежитиме за ситуацією та готовий активно діяти у разі потреби, використовуючи суто ринкові інструменти. Зокрема, наявний обсяг міжнародних резервів, що станом на 1 лютого 2022 року, попри зниження у січні, перевищував середньорічний рівень за останні дев’ять років, дає змогу Національному банку і надалі згладжувати надмірні коливання на валютному ринку.

*****
 Парламент ухвалив Закон «Про віртуальні активи» згідно з пропозиціями Президента

Верховна Рада підтримала зміни Президента України до Закону «Про віртуальні активи». За них проголосувало 272 депутати. Закон запустить легальний ринок віртуальних активів в Україні. Згідно з документом, всі повноваження з регулювання ринку віртуальних активів покладаються на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, за винятком віртуальних активів, які забезпечені валютними цінностями (повноваження Національного банку України).

Як зазначив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов, «ми раді, що ринок віртуальних активів нарешті отримав профільний закон як дороговказ для легального функціонування і розвитку. Втішно, що Україна стала одним із світових лідерів не тільки в частині росту сегменту, а й його прогресивного врегулювання». Він запевнив також, що регулятор має необхідну фахову експертизу для роботи і сконцентрує зусилля на створенні стимулюючих інструментів для галузі, а також захисті прав та інтересів інвесторів. 

НКЦПФР визначатиме порядок обігу віртуальних активів, ліцензуватиме учасників ринку, забезпечуватиме захист прав та інтересів інвесторів, а також здійснюватиме фінансовий моніторинг у цій сфері тощо.

«Закон встановлює тільки найголовніші правила на цьому ринку. Тепер наше завдання, виходячи з потреб ринку, – підготувати належну нормативну базу, внести зміни до Податкового та Цивільного кодексів. Без цього врегульована і злагоджена робота ринку віртуальних активів неможливі. І ми запрошуємо до цієї роботи і діалогу учасників ринку. Адже наша спільна першопочаткова мета — допомогти індустрії запуститись в правовому полі», – додає очільник Комісії.

За словами комісіонера, регулятор тісно співпрацюватиме в цій частині з Міністерством цифрової трансформації, у якого також є певні досвід та напрацювання щодо ринку віртуальних активів:«Переконаний,наша колаборація стане запорукою розвитку цього інноваційного сектору економіки з темпами, що перевищують зростання ринків віртуальних активів в інших країнах світу.Ми сформуємо таку модель регулювання, яка була б простою, прогресивною і головне – ефективною».

«Новий закон — це додаткові можливості для розвитку бізнесу в нашій країні. Іноземні та українські криптокомпанії зможуть працювати легально, а українці отримають зручний і захищений доступ до світового ринку віртуальних активів. Учасники ринку отримають правовий захист та можливість ухвалювати рішення на основі відкритих консультацій із державними органами. З'явиться прозорий механізм інвестування в новий клас активів», — зазначив Віце-прем'єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Команда Мінцифри займалася розробкою правового поля в цій галузі. Разом із представниками індустрії працювали над розробкою Закону «Про віртуальні активи». Зараз Мінцифри також працює над відповідними змінами до Податкового та Цивільного кодексів України для повноцінного запуску ринку віртуальних активів.

Україна входить до ТОП-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивів. Маємо розвинуте товариство блокчейн-розробників. Зростає кількість українських криптостартапів.

Нагадаємо, 5 жовтня Президент України повернув до парламенту Закон «Про віртуальні активи» на доопрацювання. Глава держави запропонував доручити регулювання ринку віртуальних активів Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

*****
Прийнято Закон "Про хмарні послуги"

Закон визначає правові відносини, що виникають при наданні хмарних послуг, та встановлює особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.

Законом встановлено, що «Надання хмарних послуг та/або послуг центру обробки даних публічним користувачам хмарних послуг має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних, про захист інформації та про кібербезпеку.

Забороняється обробка інформації, що становить державну таємницю, службової інформації, державних та єдиних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких встановлено законами, за допомогою хмарних ресурсів та/або центру обробки даних, що розміщені за межами кордону України або на тимчасово окупованій території України; або належать державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою окупантом; або належать суб’єктам, діяльність яких підпадає під дію Закону України «Про санкції» та щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій в Україні.

Проект Закону зареєстровано за №2655.

*****
Парламент ухвалив закон про довгострокові зобов'язання в рамках
державно-приватного партнерства

Парламент голосами 268 народних депутатів ухвалив Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів» (реєстр. № 5090).

Закон передбачає:

  • практичне втілення норм Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію» для усіх сфер діяльності;
  • забезпечення умов для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації й створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значущих послуг.

Документ виокремлює внесення певних змін до Бюджетного кодексу України, а саме:

  • запровадження права взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (ДПП) розпорядниками бюджетних коштів, які є державними партнерами (концесієдавцями), відповідно до договору, укладеного в рамках ДПП та, зокрема, концесійного договору;
  • встановлення вимог щодо загального щорічного обсягу довгострокових зобов’язань в рамках ДПП;
  • передбачення спрямування коштів Державного дорожнього фонду на здійснення плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування державного значення, побудованих в рамках виконання договору, укладеного в рамках ДПП і концесійного договору.

Реалізація цього Закону позитивно вплине на головні інтереси зацікавлених сторін, зокрема, на можливість збільшення обсягів інвестування у національну економіку. А передбачені зміни сприятимуть зацікавленості приватних партнерів (концесіонерів) у реалізації проектів, що здійснюються на умовах ДПП та концесії.

Як зазначив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан, рішення парламенту - важливий крок для розвитку державно-приватного партнерства в Україні, що дозволить створити умови для залучення інвестицій в соціально-важливі інфраструктурні проекти. Такі проекти передбачають довготривале співробітництво та довгострокові зобов'язання від сторін. Однак держава була позбавлена такої можливості, оскільки діяв принцип трирічного бюджетного планування. Відтепер держава зможе гарантувати інвесторам виконання своїх довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, наголосив О.Грибан.

*****
НКЦПФР затвердила порядок емісії та скасування реєстрації випуску акцій

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на черговому засіданні затвердила Положення про порядок здійснення емісії акцій, реєстрації та скасування реєстрації випуску акцій.

Комісія розробила документ з урахуванням змін в законодавстві, внесених Законом України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, та прописала в документі:

– особливості взаємодії між емітентом та регулятором;

– порядок емісії акцій при заснуванні акціонерного товариства та документи, які подаються для такої реєстрації, а також звіту про результати емісії;

– порядок емісії акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства;

– особливості реєстрації випуску акцій окремих категорій акціонерних товариств (акціонерних товариств-банків; акціонерних товариств, що створюються у процесі приватизації та корпоратизації тощо),

– порядок дій при скасуванні реєстрації випусків акцій;

– порядок здійснення консолідації або дроблення акцій;

– порядок анулювання викуплених акціонерним товариством тощо.

Із нового, відповідно до цього Положення може здійснюватись:

– переведення грошових зобов’язань в акції товариства шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості;

– реєстрація випуску акцій у разі поєднання шляхів збільшення статутного капіталу акціонерного товариства тощо.

Положення поширюється на публічні та приватні акціонерні товариства, крім інститутів спільного інвестування. Однак не поширюється на випадки реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, що створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до якого здійснюється приєднання.

Документ направлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

*****
Нацдепозитарій спрощує процедуру фінансового моніторингу для клієнтів

Національний депозитарій України продовжує опрацьовувати можливі варіанти для спрощення та вдосконалення процедури здійснення фінансового моніторингу клієнтів НДУ і пропонує новий, спрощений спосіб проведення верифікації та ідентифікації клієнта (представника клієнта) НДУ - через депозитарну установу.

На своєму сайті НДУ зазначає, що для нього вкрай важливо максимально поліпшити роботу своїх клієнтів та запобігти виникненню можливих ризиків пов’язаних з підготовкою до проведення річних загальних зборів акціонерів та інших значущих дій нашими клієнтами.

Як це працює:  

Депозитарна установа, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог законодавства, здійснює належну перевірку емітента, визначена НДУ надійною особою для співробітництва та використання інформації про клієнта за визначеними критеріями законодавства та НДУ укладає з НДУ договір про співробітництво при проведенні заходів щодо ідентифікації, верифікації клієнтів.

Емітент має змогу пройти процедуру верифікації та ідентифікації як клієнт НДУ безпосередньо у обраній ним депозитарній установі, з якою має укладений договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників.

Для укладення договору з НДУ про співробітництво при проведенні заходів щодо ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин, Депозитарна установа може звертатися на електронну пошту: dd_finmon@csd.ua.

*****
Бізнес закликає Парламент прийняти у першому читанні
законопроект №2805-д щодо модернізації аграрних розписок

Компанії-члени Американської Торговельної Палати підтримують вдосконалення законодавства про аграрні розписки, ініційоване проєктом Закону №2805-д «Про внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки» та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» (законопроект №2805-д), та закликають народних депутатів проголосувати за його прийняття в першому читанні. Про це йдеться на сайті Американської Торговельної Палати.

Законопроект №2805-д має на меті вдосконалити законодавство про аграрні розписки, що дозволить підвищити простоту в користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їхнього використання. Серед іншого, запропоновані зміни дозволять збільшити використання аграрних розписок у сегменті торгівлі сільськогосподарською продукцією шляхом:

  • переведення інструменту в форму електронного неемісійного цінного паперу задля збільшення його надійності та зменшення вартості оформлення;
  • функціонування принципу добросовісного набувача. На практиці це означатиме, що добросовісний набувач, зокрема зернотрейдер, не притягуватиметься до відповідальності за боргові зобов’язання, що виникли не з його вини;
  • передбачення процедури примусового виконання для «міжнародних» товарних аграрних розписок.

Запропоновані законодавчі зміни матимуть позитивний вплив як на ринок агрофінансування, так і на аграрний сектор в цілому, зокрема через:

  • кращі умови для співпраці агровиробників та кредиторів;
  • розвиток доступу до фінансування для малого фермерства, нішевих сегментів та переробників;
  • економію часу та інших ресурсів упродовж всього процесу роботи з аграрною розпискою;
  • вчасне фінансування, яке дозволить впроваджувати передові технології;
  • застосування новітніх технологій, які підвищать продуктивність підприємств та їхній дохід.

*****
За 2021 рік в Україні збільшили обсяги будівництва 13 регіонів - Мінрегіон

У 2021 році підприємства України виконали будівельні роботи на майже 254 млрд гривень. Індекс будівельної продукції, у порівнянні з 2020 роком, становить понад 105%. Про це повідомила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Упродовж 2021 року будівельна галузь України зберігала стабільні темпи зростання обсягів будівництва. Відтак, у порівнянні з 2020 роком, індекс будівельної продукції зріс на 105,1%. Лідерами за темпами зростання будівництва стали 3 області – Тернопільська, Вінницька та Черкаська, – зазначила Наталія Козловська.

Зокрема, індекс будівельної продукції (у порівнянні з 2020 роком) у Тернопільській області склав 137,3%, Вінницькій – 120,1%, Черкаській – 117,6%. Загалом обсяги будівельних робіт у 2021 році збільшили підприємства 13 регіонів.

На загальну тенденцію у грудні 2021 року у порівнянні з попереднім місяцем вплинуло зростання обсягів будівництва нежитлових будівель на 79,9% та інженерних споруд на 96,2%. Відтак за підсумками року індекс будівництва інженерних споруд склав 60,3%, житлових будівель – 15,1% та нежитлових – 24,6%.

Нове будівництво та реконструкція склали 55% від загального обсягу виробленої продукції, а капітальний і поточний ремонти – 45% відповідно.

Підприємствами 8 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Київської, Вінницької та Донецької областей) виконано 76% загального обсягу будівництва.

Детальніше за посиланням   https://bit.ly/3JFPiZX.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів311на 13.05.22
Кількість КУА305на 13.05.22
Кількість адміністраторів НПФ19на 13.05.22
Кількість ІСІ1751на 13.05.22
Кількість НПФ*57на 13.05.22
Кількість СК*2на 30.11.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

522 907

на 30.11.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 164на 30.11.21