Новини УАІБ

23 листопада 2021

Рада директорів МВФ затвердила перший перегляд програми stand-by з Україною

Згідно з повідомленням НБУ, Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду 22 листопада 2021 року затвердила перший перегляд програми stand-by з Україною, а також підтримала запит про її продовження до червня 2022 року (включно). Результатом завершення перегляду стане отримання Україною чергового траншу від Міжнародного валютного фонду обсягом 500 млн спеціальних прав запозичень (далі – СПЗ), що становить 699 млн дол. США. Продовження виконання програми stand-by дасть можливість Україні отримати наступні транші від МВФ загальним обсягом 1,6 млрд СПЗ (більше 2 млрд дол. США).

Як підкреслив Голова НБУ Кирило Шевченко, це важливий сигнал про підтримку МВФ дій української влади та Національного банку зокрема. Як і раніше, пріоритетними напрямами програми залишаються забезпечення макроекономічної стабільності, реформування фінансової системи та впровадження структурних реформ.

У межах поточної програми співпраці України з МВФ за Національним банком закріплене продовження роботи за кількома напрямами, зокрема:

посилення незалежності Національного банку України;

проведення монетарної політики, спрямованої на досягнення інфляційної цілі 5%;

реформування державного банківського сектору та подальше впровадження реформи корпоративного управління;

зменшення витрат держави на збанкрутілі банки;

зниження рівня непрацюючих кредитів у банківській системі;

посилення системи банківського нагляду та регулювання небанківського фінансового сектору тощо.

*****

Відбулося чергове засідання Ради УАІБ

18 листопада 2021 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, яке проходило у дистанційному режимі. Участь у засіданні взяли член НКЦПФР Юрій Бойко, а також голова Дисциплінарного комітету УАІБ Сергій Петренко.

Члени Ради заслухали інформацію Генерального директора УАІБ А.Рибальченка про стан проєктів законодавчих та нормативних актів з питань розвитку ринків капіталу, зокрема щодо законопроєкту №5865 «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також про спільну роботу з НКЦПФР над проєктами Ліцензійних умов для  КУА та адміністраторів НПФ.

У ході засідання відбулася дискусія членів Ради з Юрієм Бойко щодо доцільності скасування необхідності реєстрації нормативно-правових актів НКЦПФР у Міністерстві юстиції України. Рада доручила Дирекції УАІБ провести на наступному тижні опитування членів Асоціації щодо цієї та низки інших норм, запропонованих законопроєктом №5865.

Також Рада затвердила нову редакцію Положення про порядок прийому компаній до складу членів Української асоціації інвестиційного бізнесу та надання Подання товариствам, які мають намір отримати ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та доручила Дирекції направити цей документ на погодження до НКЦПФР.

Рішенням Ради УАІБ зі складу членів Асоціації виключено ТОВ “КУА «АРБ Інвестментс» у зв’язку з анулюванням ліцензії на здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів.

Наступне засідання заплановано на 23 грудня 2021 року.  

*****

УАІБ: Огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні у жовтні 2021 року

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підготувала та оприлюднила огляд діяльності недержавних пенсійних фондів за жовтень 2021 року. За даними УАІБ, загальна чиста вартість активів (ЧВА) 57 недержавних пенсійних фондів на 29.10.2021 р. становила 2135,64 млн грн. Відповідно до показників на кінець вересня, загальне збільшення ЧВА склало +20,62 млн грн.

Переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі збільшенням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО), лише 17 зафіксували зменшення. Діапазон зміни ЧВО коливався від +1,85% до -1,26%.

За результатами жовтня лідерами зі зростання чистої вартості пенсійної одиниці стали такі фонди:

"Лаурус" (+1,85%), "Ініціатива" (+1,40%) та "Довіра-Україна" (+1,34%).

Найнижчі показники зміни чистої вартості пенсійної одиниці у жовтні продемонстрували фонди: "Українська пенсійна спілка" (-1,26%), "ФРІФЛАЙТ" (-1,14%) та "Пенсійна опіка" (-0,94%).

Більше інформації на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу.

*****

Оновлено програмне забезпечення ЄДР: тепер дані в Держреєстрі
можуть перевірятися у режимі реального часу

Державне підприємство "Національні інформаційні системи (НАІС) оновило програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР). Зокрема, запроваджено інформаційну взаємодію з Державною податковою службою України для підтвердження відповідності даних щодо РНОКПП/паспортних даних та ПІБ у режимі реального часу на запит державного реєстратора до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (ДРФО). Крім того, розширено функціонал по роботі з кінцевими бенефіціарними власниками, а також впроваджено низку інших оновлень.

Більше інформації на сайті НАІС.

*****

НКЦПФР: набули чинності зміни щодо складу і структури активів ІСІ та НПФ

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує, що набрали чинності зміни до двох документів, які регулюють питання складу і структури активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів.

Зокрема, регулятор змінив умови придбання прав вимоги щодо складу активів венчурного фонду. Тепер перелік прав вимоги доповнений правами вимоги за договорами щодо інвестування та фінансування об’єктів будівництва.

Зміни стосувались і активів ІСІ. Відтепер вони складаються, серед іншого, з:
⁃ грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах;
⁃ банківських металів;
⁃ об’єктів нерухомості,
⁃ цінних паперів,
⁃ деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Активи венчурного фонду можуть повністю складатися, зокрема, з деривативних контрактів.

Зміни передбачені рішенням регулятора «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо складу та структури активів)» № 746 від 09 вересня 2021 року, зареєстрованого Мінюстом 25 жовтня поточного року. Вони стосуються таких регуляторних актів Комісії:

– Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування (№ 1753 від 10.09.2013);

– Положення про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів, якими вони управляють (№ 582 від 26.04.2012).

Ці документи приведено Комісією у відповідність до вимог чинного законодавства.

*****

Набув чинностіПорядок ведення реєстрів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків

Міністерство юстиції України 26 жовтня 2021 р. за № 1385/37007 зареєструвало Порядок ведення реєстрів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, затверджений рішенням НКЦПФР № 700 від 26.08.2021. Порядок набув чинності 12 листопада 2021 року з дня його офіційного опублікування в Офіційному віснику України №86.

Цей документ визначає порядок ведення реєстрів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків: державного реєстру фінансових установ (крім банків та товарних бірж), реєстру професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, реєстру недержавних пенсійних фондів, умови включення/виключення до/з зазначених реєстрів відповідних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та надання інформації з реєстрів. Дія цього Порядку поширюється на професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, Центральний депозитарій цінних паперів, корпоративні інвестиційні фонди та недержавні пенсійні фонди.

Звертаємо увагу, що недержавні пенсійні фонди не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цим рішенням (до 10 січня 2022 року) повинні подати до НКЦПФР інформацію за формою, встановленою додатками 3 та 4 цього Порядку, а саме анкети засновників.

З текстом  Порядку можна ознайомитися за посиланням – Порядок ведення реєстрів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

*****

НКЦПФР оновила склад колегії АРІФРУ

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оновила особовий склад колегії Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ).

Тепер до складу Колегії від Комісії увійшли:

– Юрій Бойко, член НКЦПФР, – Голова Колегії;

– Юрій Шаповал, член НКЦПФР, – член Колегії;

– Андрій Заїка, директор департаменту інформаційних технологій, – член Колегії.

Як зазначив Юрій Бойко, у найближчих планах Комісії створення ІТ-хабу, платформою для якого має стати АРІФРУ. Планується інтегрувати наявні ІT-системи в єдину комплексну систему, яка дозволить якісно оперувати інформацією як регулятору, так і учасникам ринку. Розкриття інформації, електронний доступ до адміністративних послуг, розвиток торгового репозиторію тощо – ці всі сервіси пройдуть технологічний шлях удосконалення та спрощення багатьох зарегульованих бюрократичних процесів.

АРІФРУ має амбітні плани та завдання щодо розвитку електронних сервісів і покращення їхньої якості, розбудови комплексної системи захисту інформації, розвитку інфраструктури для розкриття інформації на ринку тощо. Оновлена команда Колегії сприятиме Агенції в цьому.

Довідка: Органами управління АРІФРУ є Колегія та Директор.

До повноважень Колегії належать:

– затвердження річної програми діяльності Агентства;

– погодження фінансових планів;

– погодження тарифів на формування послуг та робіт;

– затвердження штатного розкладу, фонду оплати праці працівників тощо.

*****

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про держреєстри — що зміниться

Верховна Рада в цілому прийняла законопроєкт № 2110, який дозволить покращити стан державних реєстрів в Україні. Це допоможе оптимізувати наявні реєстри, зробити їх ефективними, а дані в них — якісними. Це наступний крок до запровадження режиму «без паперів», повідомляє Міністрево цифрової інформації.

В Україні на сьогодні понад 350 державних реєстрів. Проте, на жаль, немає єдиних правил і стандартів для їх створення й функціонування. Інформація дублюється, а в інших вже давно не оновлюється. Деякі існують взагалі у вигляді Excel-таблиць або в гугл-документах. Про захищеність реєстрів у такому разі складно говорити. А про інформаційну взаємодію — тим більше. 

Законопроєкт запровадить поняття «базові реєстри». Вони міститимуть основну інформацію про українців. Наприклад, Єдиний демографічний реєстр буде  першоджерелом інформації про особу — її вік, ПІБ, ідентифікаційні документи. Це поширена світова практика. Реєстри будуть поєднані між собою «Трембітою». Не потрібно приносити ксерокопії чи довідки в різні держоргани, оскільки обмін інформацією буде в електронному вигляді. Так, інформація не дублюватиметься й відрізнятиметься про одну й ту саму людину в різних держреєстрах. 

У результаті це дозволить робити держпослуги ефективними та максимально автоматизовувати їх.

Крім того, законопроєкт вводить поняття адміністраторів та технічних адміністраторів держреєстрів. Це дозволить не створювати окрему технічну команду для кожного держреєстру, а ефективно використовувати наявні в державі ресурси команд розробки та підтримки реєстрів. А також підвищить ефективність використання державних коштів.

*****

Президент ініціював електронне подання компаніями інформації про бенефіціарів

Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надання інформації для цілей фінансового моніторингу», який спрощує передачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Документ передбачає можливість швидкої та зручної електронної подачі інформації представниками бізнесу та іншими юридичними особами для фінансового моніторингу з метою протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом.

Як зазначив Глава держави, Україна стала першою країною у світі, яка почала публічно відображати інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, подавши приклад іншим. Процес подання інформації про бенефіціарних власників цьогоріч було організовано неналежним чином. Саме тому я ініціюю можливість подання необхідної інформації в електронному вигляді – без черг та додавання непотрібних паперових документів. Натомість можна буде зробити кілька кліків у додатку «Дія».

Передбачається також можливість автоматичної звірки поданої компаніями інформації з даними державних реєстрів, що замінить довготривалу звірку паперових документів з електронними реєстрами в ручному режимі та значно прискорить процес реєстрації.

Законопроект також передбачає підготовку та затвердження відповідальним органом влади детальної методології визначення кінцевого бенефіціара для юридичних осіб та проведення роз’яснювальної роботи щодо цього. Запропоновано, щоб юридичні особи мали щонайменше шість місяців для подачі інформації з моменту затвердження такої методології, а ті, хто вже подав інформацію, отримали можливість її уточнити.

Оновлені процедури подачі інформації про кінцевого бенефіціарного власника були запроваджені Україною після ухвалення Верховною Радою у грудні 2019 року нової редакції Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Держава збирає та відображає в реєстрі інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. Ця інформація необхідна для аналізу та відбудови ефективної системи протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, недопущення використання коштів з метою фінансування тероризму та інших тяжких злочинів.

Ці нововведення прийняті на виконання норм Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також з метою імплементації в законодавство України стандартів Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) та узгодження національного законодавства із законодавством ЄС.

Ініційований Президентом проект закону передбачає втілення всіх міжнародних зобов’язань України та водночас – максимальне спрощення для українських компаній подачі інформації та її подальшої обробки.

Законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді за №6321.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обумовлені проектом Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу", передбачивши адміністративну відповідальність керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян настає за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, передбаченої не лише Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", а й Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань".

*****

KPMG в Україні презентувала результати щорічного дослідження
«Погляд керівників бізнесу» в Україні та світі в 2021 році

В Україні 76% керівників очікують зростання їхніх компаній. При цьому 71% відзначає, що вирішальне значення матиме органічне зростання – через інновації, капітальні інвестиції, нові продукти та підбір персоналу. Лише 11% опитаних стверджують, що укладення M&A буде найбільш важливою стратегією для досягнення їхньою компанією цілей зростання упродовж наступних трьох років. 14% керівників в Україні розглядають можливість стратегічних союзів із третіми сторонами.

Такими є результати дослідження «Погляд керівників бізнесу в Україні 2021», яке присвячено вивченню впливу COVID-19 на стратегію розвитку компаній, довгострокове бачення зростання бізнесу, бізнес-модель та рішення щодо інвестицій. Дослідження підготовлено в рамках щорічного глобального дослідження KPMG 2021 CEO Outlook, яке базується на опитуванні керівників найбільших компаній у світі.

У рамках опитування керівники світових компаній планують використовувати переважно неорганічну тактику для забезпечення зростання: стратегічні союзи з третіми сторонами, угоди M&A, спільні підприємства та аутсорсинг. Водночас 94% керівників у світі та 81% в Україні впевнені, що прибуток компаній, якими вони керують, зростатиме в наступні три роки.

38% респондентів впевнені у зростанні української економіки протягом наступних трьох років. У той час як на зростання світової економіки очікують 47% керівників компаній. У світі СЕО більш оптимістичні – 60% переконані у зростанні світової економіки.

Найбільшим ризиком для українського бізнесу упродовж наступних трьох років респонденти вважають операційні ризики. Регуляторні виклики, які займали перший рядок ризиків у 2020 році, наразі знаходяться на другому місці.  На третьому – ризик нестачі кваліфікованих кадрів та ризик ланцюжка поставок. У п`ятірку викликів також входять кіберзагрози, проблеми довкілля та кліматичні зміни. У світі керівники бізнесу серед найбільш значущих загроз виділяють: ланцюжок поставок, кібербезпеку та зміну клімату.

Однією із тенденцій 2021 року є збільшення очікувань громадськості щодо прогресу бізнесу у вирішенні основних суспільних викликів. Це впливає на стратегічні пріоритети бізнесу. 73% опитаних керівників в Україні заявили, що метою їхньої організації є реалізація стратегічних цілей та призначення компанії у поєднанні із створенням довгострокової вартості для всіх зацікавлених сторін. Для порівняння, у період лютий – березень 2020 року кількість таких компаній становила 54%.

У цілому майже половина керівників бізнесу в Україні бачать зростання запиту з боку зацікавлених сторін щодо впровадження у бізнес-стратегію принципів ESG. У світі це відзначили дві третини керівників. У посилення сталого розвитку планують інвестувати понад 10% доходів 24% опитаних українських керівників, у світі цей показник становить 30%. При цьому серед українських компаній із високим рівнем доходів лише 14% керівників вважають, що їхні програми ESG покращують фінансові результати. Але у світі цей показник у чотири рази вищий – 52%.

Цифрові зміни, викликані  COVID-19 стосуються, перш за все, цифрової гнучкості, інновацій та дистанційної роботи. На сьогодні 36% опитаних в Україні керівників  заявили, що більшість їхніх працівників працюватимуть віддалено щонайменше два чи більше днів на тиждень. Відповідно до глобального дослідження KPMG, до таких змін готові 37% компаній в світі. 29% керівників в Україні і 51% у світі розглядають інвестування у створення спільного робочого простору (shared office spaces).

У проривні зміни готові інвестувати 36% українських компаній, керівники яких взяли участь в опитуванні. При цьому близько половини керівників (53%) надають перевагу інвестиціям у розвиток людського капіталу. У світі, навпаки, спостерігається тенденція збільшувати інвестиції у виявлення проривних змін та в інноваційні процеси - 67% опитаних.

*****

Відбувся міжнародний семінар «Фінансові розслідування із залученням офшорної складової, трастів, віртуальних активів та публічних діячів»

18 листопада 2021 року в Державній службі фінансового моніторингу України відбувся міжнародний семінар на тему «Фінансові розслідування із залученням офшорної складової, трастів, віртуальних активів та публічних діячів», організований за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).

Участь в семінарі взяли міжнародний експерт, представники Держфінмоніторингу, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Під час семінару були обговорені кращі міжнародні практики і тренди у фінансових розслідуваннях із залученням PEPs та трастів; визначені особливості використання комплексних корпоративних структур для приховування КБВ у схемах відмивання коштів; окрему увагу приділено питанням залучення віртуальних активів для приховування злочинних доходів. Також учасники ознайомилися із загальною практикою проведення фінансових розслідувань НАБУ з використанням аналітичних продуктів (IT систем).

У подальшому Держфінмоніторингом планується продовження співробітництва з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) в рамках проведення подібних заходів на центральному та регіональному рівнях.

*****

НКЦПФР повідомляє про розширення списку сумнівних інвестиційних проєктів

НКЦПФР додала до списку інвестиційних ініціатив, що мають ознаки сумнівності, ще десять кейсів – наразі їхня кількість складає 100 – і звертає увагу на наступні фінансові проєкти:

  • Quotexhttps://qxbroker.com/ru/
  • Grand Stockhttps://grand-stock.org/
  • FNDeal – https://trade.fndeal.com/
  • DX-TER – https://trade.dx-ter.com/#/
  • Zoxir – https://zoxir.com/ru
  • HALLIP – https://hallip.com/ru
  • HE LLC – https://he-llc.com/ru/
  • Liquid Deposit – https://liquiddeposit.com/ru/
  • PARTNERGL – https://partnergl.net/ru/
  • ProfitFifehttps://profitfife.com/ru/

Повний перелік таких проєктів міститься на сайті Комісії в розділі «Захист прав інвесторів».

Регулятор закликає бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти. Будь-яку інформацію про потенційно фіктивні дії на фінансовому ринку просить повідомляти Комісії наеmail:md@nsssmc.gov.ua.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів312на 01.12.21
Кількість КУА306на 01.12.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 01.12.21
Кількість ІСІ1667на 01.12.21
Кількість НПФ*56на 01.12.21
Кількість СК*2на 30.09.21
Активи в управлінні КУА, млн грн

507 806

на 30.09.21
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 122на 30.09.21