Новини УАІБ

Парламент прийняв за основу проект закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Парламент прийняв за основу проект закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстраційний №2179).

Метою законопроекту є досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення до критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, імплементація норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази» і виконання ключових умов для надання Європейським Союзом Україні в жовтні 2019 року другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.

Проект Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Законопроектом пропонується комплексно удосконалити національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема щодо:

- запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної;

- застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів;

- збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;

- розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, - особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;

- удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;

- запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;

- удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;

- перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.

Проект Закону вводить обов’язок для платіжних систем:

- супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;

- забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;

- встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.

*****

Нацкомфінпослуг затвердила нормативно-правовий
акт щодо підготовки до «спліту»

Нацкомфінпослуг затвердила нормативно-правовий акт щодо підготовки до «спліту». Зокрема, як зазначається у повідомленні регулятора, з метою забезпечення реалізації положень пункту дев’ятого розділу ІІ Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» №79-IX, Нацкомфінпослуг прийнято Розпорядження від 29.10.2019 р. №2099 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

Нацкомфінпослуг постановила:

- утворити, за погодженням з Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, міжвідомчу робочу групу (міжвідомчі робочі групи) з реалізації завдань, визначених згаданим пунктом Закону;

- визначити посадових осіб Нацкомфінпослуг, відповідальних за загальну координацію та контроль за роботою міжвідомчої робочої групи (міжвідомчих робочих груп), а також встановити порядок обміну інформацією та іншими документами між Нацкомфінпослуг, Національним банком та НКЦПФР.

*****

Запровадження зелених облігацій в Україні передбачається
регламентувати на законодавчому рівні

У Парламенті зареєстровано законопроект, яким передбачається запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку. Про це йдеться у повідомленні Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Зокрема, це проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №2284).

Окремі норми документа щодо правових засад емісії зелених облігацій в Україні розроблено Держенергоефективності спільно з експертами проекту GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» та Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, статтею 22 законопроекту регламентується:

- поняття зелених облігацій та екологічно чистих проектів (із визначенням конкретних напрямів, на які можуть спрямовуватись кошти, залучені від емісії таких облігацій);

- коло емітентів зелених облігацій (із визначенням правового режиму для тих, хто реалізує або фінансує екологічно чисті проекти);

- принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат екологічно чистих проектів;

- захист прав інвесторів, які вкладають кошти в зелені облігації.

Як показує світова практика, запуск ринку зелених облігацій дає країнам доступ до великого пулу інвесторів і сприяє виконанню цілей та міжнародних зобов’язань у «чистій» енергетиці, енергоефективності, екології.

З метою стимулювання розвитку такого ринку в Україні та підвищення його інвестиційної привабливості Держенергоефективності також підготовлено проект Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції запровадження ринку зелених облігацій в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації», що опрацьовується із Міністерством енергетики та захисту довкілля України.

Зокрема, проект акта окреслює концептуальне бачення щодо організації та розвитку ринку зелених облігацій в Україні, а також дає підстави для розробки інших нормативно-правових актів у цій сфері та проведення окремих організаційних заходів.

Найближчим часом вищезазначену концепцію та план заходів буде винесено на громадське обговорення.

*****

НКЦПФР працює над змінами до Закону «Про акціонерні товариства»

У НКЦПФР розповіли про майбутні зміни до Закону «Про акціонерні товариства», над якими вже працює Комісія спільно з експертною і юридичною спільнотою, йдеться на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

Зокрема, під час XIII Щорічного форуму з корпоративного права Член НКЦПФР Максим Лібанов зауважив: «Наше законодавство має бути повністю інлайн з європейським, тоді Європа нарешті визнала б наше законодавство дієвим. І навпаки - ми змогли б сприймати європейське. От тоді й бар’єри будуть зняті. Тоді б випуски цінних паперів, зареєстровані в Україні, могли б вільно обертатися в Європі, а ми б могли визнавати європейські процедури реєстрації і учасників. Заради цього є сенс працювати. А будувати тут власну закриту пісочницю зі своїми правилами недоречно.

Комісія працює над черговою версією змін корпоративного законодавства. Окремі елементи цих змін ми вже обговорювали в різних форматах, проводили обговорення в Асоціації правників України, на базі Комісії. У нас є кілька блоків питань, які ми хочемо вдосконалити в нашому законодавстві. По окремих питаннях ми плануємо додати нове регулювання, якого зараз немає. Фактично ми готуємо нову редакцію закону про акціонерні товариства».

*****

Комісія звертає увагу підприємств, що становлять суспільний інтерес

НКЦПФР звертає увагу підприємств, що становлять суспільний інтерес, щодо підписання договору про аудит фінансової звітності, вони повинні проінформувати регулятора про вибір суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме їм зазначені послуги.

Як зазначається у повідомленні Комісії, таке інформування здійснюється шляхом направлення в НКЦПФР у паперовому та електронному вигляді заповненої форми, яка затверджена Рішенням Комісії від 31.01.2019 р. №43 «Про затвердження форми повідомлення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підприємством, що становить суспільний інтерес, про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з аудиту фінансової звітності».

Повідомлення у вигляді електронного документа складається відповідно до вимог нормативно-технічного документа – Опису розділів та схем ХМL файлів електронної форми інформації підприємств, що становлять суспільний інтерес, яка надсилається у вигляді електронних документів до Комісії, затвердженого Наказом Голови НКЦПФР від 16.04.2019 р. №82.

У разі заміни суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги аудиту фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, або зміни тривалості виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності, підприємство повинно повідомити про такі зміни.

Послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, можуть надавати тільки суб’єкти аудиторської діяльності, включені до розділу IV «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, ведення якого здійснює Аудиторська палата України.

*****

Україна покращила позиції в рейтингу зв’язків з інвесторами
та відкритості даних Інституту міжнародних фінансів

Україна покращила позиції у рейтингу зв’язків з інвесторами та відкритості даних Інституту міжнародних фінансів.

Як повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України, Інститут міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF) випустив щорічний рейтинг якості взаємодії суверенних емітентів із міжнародними портфельними інвесторами та відкритості даних і відзначив Україну як одну з топ-3 країн з найбільшим прогресом у відкритості даних серед країн, що розвиваються.

У 2019 році оцінка України у сфері відносин з інвесторами (investor relations, IR) виросла на 3,5 бали, збільшившись з 36,5 до 40 з максимальних 42 балів завдяки продовженню політики відкритості та прозорості, застосування Мінфіном найкращих світових практик у сфері взаємодії з міжнародними портфельними інвесторами, а саме вперше проведення глобальних дзвінків з інвесторами та публікації розширених даних для аналізу на веб-сайті Міністерства.

У цьогорічному звіті IIF Україна стала однією з трьох країн разом з Ганою та Угорщиною з найбільшим прогресом у сфері якості поширення даних суверенними емітентами: оцінка відкритості даних зросла на 4 бали – з 32 до 36 з 44 максимальних. Зокрема, IIF відзначив у своєму звіті, що прогрес вдалось досягнути завдяки частковому впровадженню обліку за методологією IMF GFSM 2001, оприлюдненню графіку погашення державного боргу щоквартально та публікації графіку погашення валового зовнішнього боргу.

IIF розробив 20 критеріїв для оцінки практик відносин з інвесторами (IR) та 23 критерії для оцінки якості поширення даних суверенними емітентами, що представлені на міжнародних ринках капіталу. Бали за кожний критерій в оцінці IR практик присвоюються на підставі його відносної важливості з точки зору інвестора. Рекомендації IIF щодо взаємодії з інвесторами та прозорості даних для суверенних емітентів покликані запобігати кризовим ситуаціям через відкритий діалог між емітентами та інвесторами.

У 2018 році Інститут міжнародних фінансів також визнав найбільший прогрес України: оцінка практик країни у сфері відносин з інвесторами виросла на 20 балів, збільшившись з 16 до 36,5 із максимальних 42 балів після того, як Міністерство фінансів удосконалило підходи до відносин з міжнародними портфельними інвесторами.

*****

Питання щодо розширення спектру фінансових інструментів потрібно вирішувати до запровадження накопичувальних пенсій

Запровадження накопичувального рівня пенсійної системи вимагатиме нових фінансових інструментів. Вони, зокрема, допоможуть українцям зберігати і примножувати свої накопичення. Зараз на ринку не вистачає інструментів для інвестицій. Тож це питання потрібно вирішувати до запровадження накопичувальних пенсій.

Про це зазначила Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, повідомляється на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook.

За її словами, вирішити це питання допоможе прийняття проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №2284).

«Цим законопроектом суттєво розширюється перелік фінансових інструментів на ринку. Ми отримаємо нові види цінних паперів, такі як депозитні сертифікати банків зі спрощеним механізмом реєстрації, зелені облігації для фінансування екологічно чистих проектів і повністю оновлені корпоративні облігації з набагато кращим рівнем захисту прав їх власників, а також муніципальні облігації.

У більшості країн це саме ті інструменти, в які, зазвичай, інвестують пенсійні фонди. Тож прийняття цього законопроекту - логічний наступний крок до накопичувальних пенсій після прийняття закону про спліт і консолідації пенсійного нагляду в одному регуляторі.

Крім того, цей закон відкриє для українських пенсійних фондів нові можливості – використовувати деривативні контракти для хеджування своїх ризиків, що є вкрай важливим.

І найголовніше це те, що цей закон набагато краще захищатиме від ризиків непрофесійних інвесторів, у тому числі через підвищення відповідальності фінансових посередників. Це саме те, що потрібно зробити до запровадження накопичувальних пенсій», - зауважила Г. Третьякова.

*****

Середня заробітна плата в Україні у вересні 2019 року становила 10687 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у вересні 2019 року становила 10687 грн., що у 2,6 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.), інформує Держстат.

Порівняно із серпнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,4%, а за останні 12 місяців (відносно вересня 2018 року) – на 18,2%.

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2019 року порівняно із серпнем 2019 року становив 100,7%, а відносно вересня 2018 року – 109,8%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією