Щотижневі новини УАІБ

28 жовтня 2019

Комітет ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики рекомендував Парламенту прийняти за основу законопроект щодо фінансового моніторингу

Комітет ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики рекомендував Парламенту прийняти за основу законопроект щодо фінансового моніторингу. Про це інформує прес-служба Держфінмоніторингу.

Цим проектом закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстраційний №2179) імплементуються положення Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2015 р. «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» в законодавство України.

*****

У НКЦПФР представили бачення регулятора щодо майбутнього пенсійної системи і розвитку другого накопичувального рівня

У НКЦПФР представили бачення регулятора щодо майбутнього пенсійної системи і розвитку другого накопичувального рівня.

Зокрема, як повідомляється на офіційній сторінці Комісії у Facebook, Член НКЦПФР Олександр Панченко, виступаючи на Тристоронній зустрічі з питань майбутнього пенсійної системи України, зазначив:

«У нас є дуже висока недовіра до фінансових інституцій. Реальні зрушення в цьому питанні можливі через посилення повноважень регулятора і криміналізацію порушень. Маючи сильного і незалежного регулятора, матимемо відповідальність на ринку.

Що стосується внесків, то працівник має свідомо розуміти, на що він відкладає внески. Найбільш реалістичний сценарій, на мій погляд, це коли внески сплачують і робітник, і роботодавець.

Що стосується розміру внесків, то чим більшим буде внесок – тим більше коштів працівник отримує при виході на пенсію. Чим менший буде внесок – тим менше людина отримає. Дуже високою ставка не може бути, але й дуже низькою не може. Баланс має бути знайдений десь на рівні 8%-10% відрахувань.

Що стосується пенсійних виплат, у нас у законопроекті передбачені різні форми. Зокрема, передбачений один дуже цікавий вид виплат – так звані прискорені виплати, коли людина по досягненню пенсійного віку починає отримувати виплати не з державного пенсійного фонду, а з накопичувального. І в межах існуючих можливостей людина має право обрати розмір пенсії і отримувати її поки її кошти на накопичувальному рахунку не закінчаться. А тим часом та пенсія, яку призначила держава, не буде виплачуватися, але вона продовжить збільшуватися».

*****

В Україні вже відбулась 301 процедура сквіз-аут

На сьогодні в Україні відбулась 301 процедура сквіз-аут - обов’язкового продажу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета розміром 95%, інформує прес-служба НКЦПФР.

У рамках заявлених сквіз-аутів на рахунки умовного зберігання (ескроу), відкриті для міноритарних акціонерів, перераховано 1,2 млрд. грн. При цьому права на акції переходять до власника домінуючого контрольного пакета лише після зарахування всієї суми компенсації на ескроу рахунок, відкритий в інтересах міноритарного акціонера.

«Ми бачимо, що процедура сквіз-аут працює. Компанії використовують цей механізм, щоб вирішувати проблеми, пов’язані із великою кількістю акціонерів, які не беруть участі у справах акціонерного товариства. Закон дозволяє їм будувати більш ефективну систему управління акціонерним товариством», – прокоментував Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Слід нагадати, що 10 жовтня 2019 року Конституційний суд України, розглянувши подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які регулюють процедуру проведення сквіз-ауту, відмовив депутатам у відкритті провадження у справі. Зокрема, мова йде про окремі норми Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (№1983-VIII) та Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» (№2210-VIII).

«Це знімає питання щодо конституційності сквіз-ауту. Але залишаються питання до оцінки вартості акцій в рамках сквіз-ауту. 24 звіти про оцінку або мали дуже значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, або взагалі не відповідали вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, були неякісними та непрофесійними. Ще до 40 звітів були часткові питання. Ми неодноразово обговорювали це питання з Фондом державного майна. Комісія виступала в судах і надавала інформацію про якість оцінок тим, хто її запитував. Втім, проблеми є і їх потрібно вирішувати», – додав очільник регулятора.

*****

Україна піднялася на сім сходинок у рейтингу Doing Business у компоненті «Захист прав міноритарних акціонерів»

Україна піднялася на сім сходинок у рейтингу Doing Business у компоненті «Захист прав міноритарних акціонерів».Про це на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

У 2019 році ми були в цій компоненті на 72 сходинці, а цього року – ми на 45-ій! + 27 сходинок за рік!

«Це стало можливим завдяки плідній роботі державних інституцій, юридичної і експертної спільнот по розвитку корпоративного законодавства.

Втім, на наступний рік маємо ще більш амбіційний план. У 2021 році ми хочемо увійти в першу десятку країн у компоненті рейтингу «Захист прав міноритарних акціонерів». І ми знаємо, як це зробити», - зазначив Тимур Хромаєв.

*****

Законодавство щодо аграрних розписок планують удосконалити

Представники Мінекономіки провели зустріч з експертами Проекту Міжнародної фінансової корпорації «Аграрні розписки в Україні» щодо удосконалення законодавства з питань обігу аграрних розписок в Україні, повідомляє прес-служба Міністерства.

Учасники зустрічі обговорили питання щодо зміни характеру відносин з використання аграрних розписок з договірних зобов’язань на операції з цінними паперами шляхом внесення окремих законодавчих змін.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава та зрозуміла як постачальникам (кредиторам), так і виробникам (боржникам), адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампанії», - зазначила у ході зустрічі заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інна Мєтєлєва.

«Зміни до законодавства посилять баланс інтересів боржника і кредитора, а також розширять бізнес-можливості роботи з аграрними розписками, що забезпечить передумови для розвитку рефінансування», - зауважила Лія Сорока, керівник Проекту «Аграрні розписки в Україні».

Найближчим часом передбачається винести зазначені питання на обговорення із стейкхолдерами та заінтересованими центральними органами виконавчої влади з метою формування консолідованої позиції.

З початку 2019 року агровиробниками оформлено 1238 аграрних розписок на суму 8 млрд. грн., що на 721 аграрну розписку та 4,8 млрд. грн. більше ніж за відповідний період 2018 року.
У цілому, від початку впровадження аграрних розписок за їх рахунок в аграрний сектор залучено понад 14,5 млрд. грн., а їхня загальна кількість становить 2116.

60% усіх укладених аграрних розписок є фінансовими, що передбачають відносини у грошовій формі. Середній розмір зобов’язань за однією фінансовою аграрною розпискою – 5,8 млн. грн., а за товарною – 8,4 млн. грн.

Понад 130 компаній наразі кредитують за аграрними розписками, серед яких є як українські, так і міжнародні компанії.

*****

Державна служба фінансового моніторингу підбила підсумки
своєї діяльності за три квартали 2019 року

Державна служба фінансового моніторингу підбила підсумки своєї діяльності за три квартали 2019 року.

Як зазначається у повідомленні відомства, за січень-вересень поточного року Держфінмоніторингом підготовлено 641 матеріал (з них 383 узагальнених матеріалів та 258 додаткових узагальнених матеріалів), який направлено до:

- органів прокуратури - 82 матеріали (з них - 23 узагальнених матеріали та 59 додаткових узагальнених матеріалів);

- Державної фіскальної служби України - 152 матеріали (з них - 116 узагальнених матеріали та 36 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів внутрішніх справ - 131 матеріал (з них - 115 узагальнених матеріалів та 16 додаткових узагальнених матеріалів);

- Служби безпеки України - 156 матеріалів (з них - 86 узагальнених матеріали та 70 додаткових узагальнених матеріалів);

- Національного антикорупційного бюро України - 114 матеріалів (з них - 37 узагальнених матеріалів та 77 додаткових узагальнених матеріалів);

- Державного бюро розслідувань - 6 узагальнених матеріалів.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 81,1 млрд. грн.

Держфінмоніторингом приділяється особлива увага щодо розслідування фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна.

Так, за 9 місяців 2019 року відомством направлено до правоохоронних органів 153 матеріали (42 узагальнених матеріали та 111 додаткових узагальнених матеріали), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях, зокрема, до:

- Національного антикорупційного бюро України - 114 матеріалів (з них – 37 узагальнених матеріалів та 77 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів прокуратури України - 28 матеріалів (з них - 1 узагальнений матеріал та 27 додаткових узагальнених матеріалів);

- Служби безпеки України - 7 матеріалів (з них - 3 узагальнених матеріали та 4 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів фіскальної служби України - 3 матеріали (з них - 1 узагальнений матеріал та 2 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів внутрішніх справ - 1 додатковий узагальнений матеріал.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 40,1 млрд. грн.

З метою підвищення ефективності міжвідомчого співробітництва протягом звітного періоду Держфінмоніторингом вживалися координаційні заходи щодо виконання відповідними державними органами Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL. Так, Держфінмоніторингом забезпечено узагальнення інформації, наданої державними та правоохоронними органами, про хід виконання Плану дій у 2018 році, у

І-му кварталі та першому півріччі поточного року, та направлено зведену інформацію до Кабінету Міністрів України.

Водночас забезпечувалися заходи з підготовки усіма зацікавленими державними органами першого звіту про прогрес України за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL.

На 58 Пленарному засіданні Комітету MONEYVAL, що відбувалось з 15 по 19 липня 2019 року у м. Страсбург (Франція), українською делегацією на чолі з Держфінмоніторингом представлено вищезгаданий перший звіт про прогрес, який був успішно затверджений Комітетом 18 липня. Затвердження цього звіту стало підтвердженням схвалення міжнародною спільнотою кроків, що здійснює наша держава у сфері підвищення ефективності національної системи фінансового моніторингу.

Водночас важливість сфери фінансового моніторингу у безпеці держави було підтверджено уведенням до персонального складу Ради національної безпеки і оборони України Голови Держфінмоніторингу.

Також упродовж 9 місяців 2019 року представники Держфінмоніторингу взяли участь у 51 координаційній нараді із зацікавленими державними органами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Протягом звітного періоду Держфінмоніторингом укладено:

- Меморандум про загальні засади співробітництва у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з Національним інститутом стратегічних досліджень;

- Угоду з Державним агентством з питань електронного урядування про підключення до систем електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів та з метою приєднання до інтегрованої системи електронної ідентифікації Єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення;

- Меморандум про взаємодію та співпрацю з організацією «Ю-КОНТРОЛ» щодо започаткування використання сервісу YouControl;

- Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

У частині координації співпраці з державними органами, громадськістю та приватним сектором Держфінмоніторингом організовано проведення засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Робочої групи з питань запобігання та протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, трьох засідань та установчого засідання з формування нового складу Громадської ради при Держфінмоніторингу, дев’ятого засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських установ та об’єднаного засідання банківської та небанківської Робочих груп з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

У рамках законодавчих ініціатив Держфінмоніторингом протягом звітного періоду продовжувалася робота щодо супроводження, розробленого за участю відомства, проекту Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який був підтриманий Кабінетом Міністрів України під №2179.

Законопроект розроблено з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Також Держфінмоніторинг продовжує процес проведення другого раунду Національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму на підставі оновленої у 2018 році Методики.

*****

У січні–вересні 2019 року Індекс промислової
продукції в Україні становив 100%

У вересні 2019 року порівняно із серпнем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції становив 99,9%, інформує Держстат.

У вересні поточного року проти вересня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 98,7%.

У січні–вересні 2019 року порівняно із січнем–вереснем 2018 року Індекс промислової продукції становив 100%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,2%, переробній – 99,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,6%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА294на 17.09.19
Кількість ІСІ1 306на 17.09.19
Кількість НПФ*61на 17.09.19
Кількість СК*2на 31.07.19
Активи, млн. грн.342 062на 31.07.19