Новини УАІБ

21 жовтня 2019

Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного
регулювання ринків фінансових послуг»

Президент України підписав закон, який забезпечить прозорість, надійність та ефективність небанківського фінсектору та сприятиме оздоровленню фінансового ринку країни, інформує офіційне інтернет-представництво Президента держави.

Зокрема, це Закон №79-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг». Він передбачає ліквідацію Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між Національним банком і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з документом, повноваження Нацкомфінпослуг у частині регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управлінні майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю передаються до НКЦПФР. Решта – до Національного банку.

Реалізація положень Закону сприятиме підвищенню ефективності державної регуляторної політики, функціональності чинного законодавства для створення дієвого механізму державного регулювання та нагляду. Документ сприятиме забезпеченню конкуренції на фінансовому ринку, запобіганню діяльності недобросовісних компаній, координованості із сучасними процесами реформування та дерегуляції економіки України, активізації розвитку ринків небанківських фінансових послуг.

*****

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», прийнятий Парламентом наприкінці вересня.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №1059), його метою є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку в методології рейтингу Doing Business.

Мета досягається шляхом внесення змін до низки законодавчих актів, які містять застаріле та неефективне регулювання.

Закон є комплексним документом, який усуває юридичні прогалини, а також впровадження у правову систему України інноваційних правових інструментів.

Основні положення законопроекту передбачають:

У сфері захисту прав акціонерів

- відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;

- включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

- поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;

- розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю;

У сфері правосуддя

- забезпечення можливості витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується);

- впровадження стандарту доказування «більшої вірогідності» у господарських справах;

У сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань

- зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкта забезпечення;

- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;

- об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);

- боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;

- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання;

У сфері будівництва

- скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту;

У сфері договорів застави земельних ділянок

- скасовується обов’язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу;

У сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

- визначаються особливості створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

*****

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» підписав Глава держави

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг». Він вводиться у дію через три місяці. Про це повідомляється на офіційній сторінці НБУ у Facebook.

Згідно із документом (реєстраційний №1085-1), фінансові установи розкриватимуть повну інформацію про вартість послуг у рекламі та на сайтах. Українцям стане легше приймати правильні фінансові рішення і вони будуть захищені від нав’язування непотрібних послуг, адже розумітимуть, які саме послуги включаються у повну вартість.

Закон також передбачає нові штрафи для установ, які порушуватимуть права споживачів. Найбільша санкція – за збільшення процентної ставки в односторонньому порядку та без попередження споживача. За кожен випадок такого порушення установа повинна буде сплатити від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також передбачені санкції, якщо установа не надала споживачеві повну інформацію про фінансову послугу, примірник договору, уклала договір не в письмовій формі, або не повідомила про відступлення зобов’язання за договором.

*****

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №2284), йдеться на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook.

Як зазначається у повідомленні Комісії, цей законопроект розпочинає свій четвертий життєвий цикл.

З серпня він активно обговорювався у робочих групах з представниками товарних бірж, фондових бірж, фінансових посередників, профільних асоціацій і тощо.

Законопроект імплементує у вітчизняне законодавство вимоги ключових європейських актів щодо ринків капіталу - MiFID II, MIFIR, EMIR, які обов'язкові до виконання для всіх членів ЄС, а також тих держав, які перебувають в Європейській економічній зоні. Йдеться про заміну старих правил щодо фінансової інфраструктури, фінансових посередників, фінансових інструментів, які діють у нашій країні, на актуальні європейські правила.

У Комісії зазначають, що цей законопроект про «фінансовий «безвіз» для України, а також про визнання нашої країни такою, що відповідає ринку капіталу ЄС.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування».

Документ розроблено Департаментом методології регулювання професійних учасників ринку цінних паперів Комісії відповідно до пункту 13 статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статті 49 Закону «Про інститути спільного інвестування».

Проектом Рішення передбачено доповнення Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування термінами «переоцінка», «дооцінка», «уцінка», а також визначення дій КУА в разі виникнення/зникнення щодо певного активу ознак зміни корисності такого активу.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проекти нормативних
актів щодо адміністраторів НПФ

Нацкомфінпослуг оприлюднила проекти нормативних актів щодо адміністраторів НПФ.

Перший із них, це проект Розпорядження Комісії «Про затвердження Змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду».

Документ розроблено з метою удосконалення процедури ідентифікації фізичної особи при наданні ID – картки, уточнення дати, на яку відбувається визначення розміру одноразової пенсійної виплати при отриманні адміністратором заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати та підстав, при яких відбувається відшкодування адміністратором збитків, наданих учаснику недержавного пенсійного фонду за власний рахунок.

Другий документ – проект Розпорядження Нацкомфінпослуг «Про затвердження Переліку відомостей про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді – суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, та Порядку обміну інформацією між Пенсійним фондом України і адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення».

Цей документ розроблено на виконання абзацу першого частини п’ятої статті 21 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, та порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом України і адміністраторами недержавних пенсійних фондів - суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Пенсійним фондом України.

*****

В Україні розпочав роботу проект «Посилення заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Україні»

В Україні розпочав роботу проект «Посилення заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Україні».

Ключовим бенефіціаром та реципієнтом проекту є Держфінмоніторинг, інформує його прес-служба.

Реалізація проекту «Посилення заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Україні» відбудеться у рамках другого етапу Програми РЄ/ЄС «Партнерство заради належного врядування» (PGG).

Він спрямований на зміцнення інституційного потенціалу та національної нормативної бази відповідно до стандартів Ради Європи та інших міжнародних стандартів.

«Національний підрозділ фінансової розвідки докладає зусиль у зміцненні інституційних спроможностей та законодавчого поля відповідно до стандартів ЄС та інших міжнародних норм, зокрема шляхом усунення недоліків у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, виявлених Комітетом MONEYVAL. З цією метою розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України проект закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстраційний №2179), який спрямований на імплементацію норм Директиви ЄС 2015/849 та усуненню вищезазначених недоліків. Ми очікуємо, що проект забезпечить надання ефективної допомоги у цьому напрямку, а також у зусиллях, що докладаються з метою гармонізації системи протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних стандартів», - зазначив Голова Держфінмоніторингу Ігор Черкаський.

*****

В Мінекономіки розповіли про перспективи приватизації держпідприємств

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Тимофій Милованов на своїй офіційній сторінці у Facebook розповів про поточний стан приватизації.

«В Україні зараз 3643 об’єкта, в яких держава має більшу частку власності. З них 2300 більш-менш живі, решту треба визнати банкрутами. При чому більше тисячі з них - були у списку заборонених до приватизації. Для порівняння - у світі кількість держпідприємств налічує одиниці», - зазначив пан Милованов.

На його думку, в державі повинні залишитися об’єкти, які:

- забезпечують безпеку держави;

- є природними монополіями;

- мають життєво важливе значення для суспільства;

- а також підприємства, чиї послуги/товари не можуть виконуватися ринком.

При цьому основною метою приватизації є боротьба з корупцією, залучення додаткових надходжень до бюджету, залучення прямих інвестицій та інвесторів.

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні
у січні-серпні 2019 року склало $5842,7 млн.

У січні–серпні 2019 року експорт товарів з України становив $33030,4 млн., або 106,9% порівняно із січнем–серпнем 2018 року, імпорт – $38873,1 млн., або 108,2%, інформує Держстат. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало $5842,7 млн. (у січні–серпні 2018 року також було зафіксоване негативне сальдо – $5006,4 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,85 (у січні–серпні 2018 року – 0,86).

Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 219 країн світу.

 

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Кількість КУА294на 17.09.19
Кількість ІСІ1 306на 17.09.19
Кількість НПФ*61на 17.09.19
Кількість СК*2на 31.07.19
Активи, млн. грн.342 062на 31.07.19