Новини УАІБ

НКЦПФР завершила розробку проекту закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»

НКЦПФР завершила розробку проекту закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який запроваджує в Україні пенсійну систему другого рівня, на виконання доручення Кабінету Міністрів. Законопроект погоджений міністерствами та відомствами. Очікується, що після затвердження на засіданні Уряду він буде переданий на розгляд Верховної Ради як урядовий. Про це інформує прес-служба Комісії.

Законопроект доповнює нині існуючу солідарну пенсійну систему новою, накопичувальною, в якій кожен працюючий громадянин здійснюватиме платежі на свій персональний пенсійний рахунок. Після досягнення пенсійного віку він зможе отримувати додаткові виплати за рахунок зроблених внесків. Також, у разі передчасної смерті власника рахунку, гроші можуть бути в повному обсязі успадкованими його нащадками.

Документ передбачає, що керувати пенсійними коштами будуть професійні компанії з управління активами, які проходитимуть відбір (авторизацію) на прозорих та конкурентних засадах на відповідність найвищим професійним та етичним галузевим стандартам. Він обумовлює незалежний від Уряду статус управляючих пенсійними коштами.

Проект закону надає громадянину право вільного вибору авторизованого недержавного пенсійного фонду або компанії з управління активами, в яких він буде формувати свої пенсійні накопичення. Крім того, він містить жорсткі вимоги до механізмів інвестування грошей власників пенсійних рахунків, тобто виключно в диверсифіковані та найбільш надійні фінансові інструменти, а також обумовлює зберігання активів у найнадійніших банківських установах. У документі також передбачено розмаїті запобіжники для запобігання потенційній корупції та зловживанням.

Із цього приводу Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначив: «У фокусі пропонованої нами пенсійної реформи – винятково інтереси її кінцевих користувачів, тобто самих українців, платників пенсійних внесків. Не Уряду, не сервіс-провайдерів системи, не політиків – інтереси працюючого українця передусім.

Ми всі вже за 10-15 років зіштовхнемося з тим, що існуюча солідарна пенсійна система не задовольнятиме навіть мінімальних вимог до рівня життя пенсіонера. Вона й зараз далека від досконалості, але з погіршенням демографічної ситуації (зменшення кількості працюючих та збільшення кількості пенсіонерів) та існуючим бюджетним навантаженням, борговим та соціальним, з часом солідарна система зможе в кращому випадку лише захистити майбутніх пенсіонерів від зубожіння.

І мінімізувати ці загрози – відповідальність нашого покоління. Нам не вдасться перекласти це на наступних українських політиків та урядовців. Щоб компенсувати дуже слабку солідарну систему накопичувальним пенсійним фондам потрібні десятки років функціонування у стабільному правовому полі. А для цього ми повинні ухвалити цей законопроект вже протягом трьох, максимум чотирьох років.

Член НКЦПФР Олександр Панченко зазначив: «Запуск другого рівня пенсійної системи дозволить підвищити рівень соціального захисту українців пенсійного віку. Накопичувальна система доповнить нинішню солідарну, й майбутні пенсіонери зможуть розраховувати на більші доходи.

Ми пропонуємо встановити розмір внеску в 2% доходу громадянина протягом першого року запровадження накопичувальної пенсійної системи. Протягом наступних років вони будуть збільшуватися на 1% щороку до кінцевого рівня в 10%. Але важливо, що зростання внесків відбуватиметься лише у випадку зростання середньої заробітної плати в Україні в розмірі не менше 5%. Таким чином, максимальний рівень відрахувань (10%) буде встановлений лише тоді, коли середня заробітна плата в країні перевищить нинішню на 40%.

Законопроект передбачає нову систему нагляду за пенсійними активами, нові вимоги до професійних учасників та підвищений рівень відповідальності.

Сама пенсійна система запроваджує можливість пожиттєвих пенсійних виплат у межах накопиченої суми та на підставі встановлених коефіцієнтів дожиття, що дасть змогу отримувати пенсійні виплати протягом життя на пенсії.

Пенсійною реформою ми також сформуємо потужний внутрішній довгостроковий інвестиційний ресурс, який приноситиме вигоду як самим власникам коштів, так і забезпечуватиме зростання інвестицій в національну економіку, сприятиме загальному економічному зростанню України».

Законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» підготовлений НКЦПФР за сприяння World Bank, EBRD, USAID.

*****

Уряд спростив умови ведення бізнесу в Україні

Минулого тижня Кабінет Міністрів України ухвалив ініційовану і розроблену Мінекономрозвитку комплексну постанову, метою якої є полегшення умов ведення бізнесу в Україні та підвищення позицій України в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, повідомляє прес-служба Уряду.

«Бізнес-клімат в Україні складається з багатьох малих рішень, що в комплексі дають значний результат. Одне із наших ключових завдань у сфері поліпшення бізнес-клімату –максимально зменшити кількість безпосередніх контактів між бізнесом та чиновниками. Саме для цього ми щоразу розширюємо можливості електронного урядування в сфері реєстрації та отримання бізнесом дозволів та інших документів. В ухваленій урядовій постанові, зокрема, визначено норми, що дають змогу засновникам товариств з обмеженою відповідальністю в електронній формі обирати для себе варіанти статуту, а замовникам будівництва швидше і з меншими витратами для себе реєструвати декларації про готовність будівництва за допомогою електронного кабінету», – прокоментував важливість ухвалення Урядом постанови на користь бізнесу перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Так, Уряд спростив процес приведення статутів існуючих ТОВ у відповідності до закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Відповідно до ухвалених у постанові змін засновники ТОВ зможуть в електронній формі обирати той варіант статуту, який їм більше підходить. Сама процедура реєстрації ТОВ буде максимально прискорена.

Серед іншого, Кабінет Міністрів дозволив банківським установам отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які звертаються для отримання кредитів. До цього часу на законодавчому рівні така можливість була відсутня, що ускладнювало банкам завдання прогнозувати спроможність особи виконати власні зобов’язання щодо виплат по кредиту. Це підвищує ризиковість здійснення банківських операцій по кредитах, а також призводить до накопичення проблемних кредитів, що відповідно збільшує вартість грошей для клієнтів. Очікуваним результатом ухвалення постанови стане зменшення вартості кредитування.

*****

НКЦПФР інформує інвесторів про 10 ознак фіктивності
інвестиційного проекту або фінансових операцій

НКЦПФР інформує інвесторів про 10 ознак фіктивності інвестиційного проекту або фінансових операцій. Наявність хоча б кількох з них вже повинна стати для інвестора причиною більш прискіпливо поставитись до аналізу рекламних обіцянок та більш обережно підійти до інвестування своїх грошей.

Як зазначається у прес-релізі Комісії, українці вже втратили сотні мільйонів гривень на квазі фінансових проектах, заснованих шахраями в «сірих зонах» ринків капіталу, вільних від регулювання та будь-яких гарантій дотримання прав інвестора й відповідальності учасників. Такі зони виникли через затримки з удосконаленням фінансового законодавства та включають у себе, зокрема, форекс трейдинг, криптоактиви, бінарні опціони, інвестування у фінансові інструменти, управління активами на ринках капіталу тощо.

Попередження НКЦПФР укладено на основі аналізу існуючих та вже припинених сумнівних проектів.

Ознаки, які дають можливість ідентифікувати потенційно шахрайські проекти, наступні.

Великий відсоток гарантованої дохідності.

Основною ознакою скам-проектів є пропозиція надприбутків, які часто в рази більші від середньої процентної ставки банків за депозитами. Деякі проекти пропонують дохідність у 100% й більше річних, у той час як алгоритм використання грошей та логіка заробітку є надзвичайно розпливчасто описаними.

Відсутність відповідних дозволів та ліцензій.

Як правило, проект не має жодних офіційних регуляторних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, яка пов’язана з наданням фінансових послуг, управлінням активами чи іншими послугами на ринках капіталу в країні, де вона залучає гроші. Інколи інвестору пред’являють «ліцензії» закордонних сумнівних організацій, або екзотичних країн.

Агресивний маркетинг.

Більшість скам-проектів потребують агресивної рекламної підтримки. Рекламні кампанії реалізуються переважно в мережі інтернет. Вони зазвичай масштабні, яскраві та багатообіцяючі та ґрунтуються винятково на емоційних мотивах, а не на раціональних доводах. Не повинна заспокоювати велика кількість позитивних відгуків на сайті компанії, рекомендації відомих блогерів та медіа-персон, чи навіть мережа споріднених «партнерських» сайтів в інших юрисдикціях.

Відсутність фізичного офісу.

Наявність виключно онлайн комунікації, відсутність фізичного офісу в місті або країні, де проект пропонує послуги. Відсутність ідентифікованих співробітників з професійною історією, які несуть відповідальність за управління коштами інвесторів. Укладання угод без фізичної присутності, особистого чи електронного підпису та звірки документів. Відсутність функціонального бек-офісу, як то юридичного відділу, бухгалтерії, суміжних служб.

Відсутність реєстрації в країні залучення інвестицій.

Відсутність юридичної реєстрації особи чи проекту в країні залучення інвестицій. Контактні юридичні особи та бенефіціари, як правило, є резидентами таких країн, як Сейшельські острови, ОАЕ, Британські Віргінські острови, Сент-Вінсент і Гренадини, республіка Вануату, країн з офшорними зонами, пільговими митними чи реєстраційними умовами.

Відсутня акредитація інвестора.

Відсутність будь-якої перевірки фінансового стану інвестора, його кредитної історії. Проекти не цікавляться фінансовими можливостями інвестора, його ресурсами, готові працювати навіть з малозабезпеченими клієнтами, пропонуючи їм позики на кабальних умовах.

Підозрілі або неперевірені біографії менеджерів.

Закритість інформації про фактичних керівників проекту, про відповідальних за юридичне, фінансове, бухгалтерське супроводження діяльності проекта. Розпливчасті та юридично нечіткі назви посад номінальних керівників, які фігурують в рекламних матеріалах. Відсутність підтвердженої професійної історії таких осіб. Наявність фактів чи реалізованих проектів, які неможливо підтвердити з попередньої діяльності топ-менеджерів. Публічні особи, які представляються керівниками таких проектів, фактично можуть бути найманими акторами й жодним чином не залучатися в процес управління.

Відсутність підписаних документів.

Відповідно до українського законодавства, укладання фінансових договорів вимагає персоніфікації підписантів, особистого підпису паперів, наявності таких фізично підписаних обома сторонами угоди документів у кількох екземплярах, або підписаних за допомогою електронного цифрового підпису.

Настирлива пропозиція залучати друзів.

Пропозиція інвестору залучати до інвестицій друзів, родичів, знайомих є поширеною практикою скам-проектів. Сумнівні проекти розробляють та пропонують деталізовану програму отримання додаткових бонусів та доходів у разі залучення інвестором у проект нових осіб, через, приміром, підключення засобами свого реферального ключа.

Приховування права власності.

Відсутність жодних документів, які можуть підтверджувати право власності особи на активи чи їхню частку, в які теоретично інвестує скам-проект. Відсутність систематичних звітів щодо операцій, діяльності, результатів в управлінні проектом активами інвестора.

НКЦПФР закликає інвесторів уже при наявності хоча б кількох вищезазначених ознак стати особливо уважними і обережними щодо інвестування в такий проект. Найкраще зробити додаткові перевірки з метою впевнитися в надійності проекту, або ж взагалі відмовитися від таких інвестицій.

Також завжди можна зробити відповідні запити до фінансових регуляторів, які в межах своєї відповідальності нададуть відповідний висновок чи інформацію.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін

 до Положення про Державний реєстр фінансових установ»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження Змін до Положення про Державний реєстр фінансових установ».

У пояснювальній записці до документа повідомляється, що він спрямований на комплексне вдосконалення порядку ведення Реєстру, актуалізацію інформації стосовно фінансових установ, що містяться в Реєстрі і не мають чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які отримали ліцензії лише Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та/або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та/або ліцензії на здійснення валютних операцій, фінансових установ, які розташовані, зокрема в АР Крим, та фінансових установ, які фактично не провадять діяльність на ринку фінансових послуг.

Цілями державного регулювання, що безпосередньо пов’язані з розв’язанням проблеми, є такі:

- комплексне вирішення питання правового статусу фінансових установ, унесених до Державного реєстру фінансових установ, які отримали ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та/або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та/або ліцензії на здійснення валютних операцій і не здійснюють надання фінансових послуг, які регулює Нацкомфінпослуг;

- врегулювання питання правового статусу фінансових установ, які розташовані в АР Крим;

- затвердження змін до єдиного для всіх фінансових установ нормативно-правового акта Нацкомфінпослуг, який повинен містити актуальну інформацію, що міститься в Реєстрі, та виключення і зменшення навантаження;

- виключення з Реєстру фінансових установ, які не провадять діяльність на ринку фінансових послуг.

*****

«Українська біржа» проводить торги на новій платформі

Як зазначається у прес-релізі Біржі, з 1 березня 2019 року цей майданчик проводить торги на новій платформі.

У січні-лютому поточного року учасники торгів провели бета-тестування нового програмного забезпечення Ринку Заявок, за підсумками якого торгова система Phoenix була переведена в режим промислової експлуатації.

«У результаті першого місяця роботи програмний комплекс Phoenix версії 1.0 було інтегровано з розрахунковою інфраструктурою, внутрішніми системами обліку операцій, звітності і розкриття інформації. Інформаційна взаємодія була перевірена на реальних угодах з цінними паперами та грошовими коштами наших учасників. Усунено низку зауважень, враховано найбільш важливі побажання учасників торгів і тепер ми запрошуємо всіх членів біржі скористатися новою системою», - зазначив Директор з розвитку бізнесу «Української біржі» Олексій Сухоруков.

Поточна версія системи приймає адресні і безадресні заявки на укладення угод з купівлі-продажу цінних паперів, а також заявки на укладення угод репо тільки через торговельний термінал.

Для підключення брокерських систем інтернет-трейдингу планується використання міжнародного протоколу Financial Interexchange Protocol (FIX), який вже доступний, але працює поки тільки в режимі передачі інформації про ринок без можливості прийому заявок.

*****

У лютому 2019 року середня зарплата в Україні становила 9429 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у лютому 2019 року становила 9429 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно із січнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 2,2%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2018 року) – на 20,4%.

Індекс реальної заробітної плати у лютому 2019 року порівняно із січнем 2019 року становив 101,7%, а відносно лютого 2018 року – 110,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією