Знову податкова реформа: робота над помилками

Павло Харламов, Forbes-Україна, 25 жовтня 2016 року

http://forbes.net.ua/ua/nation/1422915-znovu-podatkova-reforma-robota-nad-pomilkami

Що становить собою антикорупційна податкова реформа Кабміну

Проект податкової реформи Мінфіну, схвалений урядом на початку жовтня, досі доопрацьовують. І хоча загальна концепція залишилася колишньою, – «менше корупції з боку фіскальних органів – простіше адміністрування», – до моменту внесення Кабмінівського законопроекту до сесійної зали парламенту (прем'єр Гройсман пообіцяв, що проект реформи передадуть до Верховної ради до 22 жовтня. – Ред.) багато що може змінитися.

«Якщо нас щось збентежить у поправках, якщо ми побачимо серйозні недоопрацювання, обговорюватимемо їх. Проте на сьогодні, вважаю, ми максимально у все вчиталися, все відпрацювали. Якщо й залишаться якісь спірні питання, то їх буде небагато», – повідомила Forbes Ніна Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

Основна дискусія наразі ведеться довкола повноважень Державної фіскальної служби, адміністрування ПДВ та його відшкодування, а також щодо податку на виведений капітал.

Сила впливу

Щоб побороти корупцію у стінах податково-митного відомства, уряд має намір зробити кілька кроків. Наприклад, велику частину повноважень ДФС уріжуть і передадуть Мінфіну. Перевірки проводитимуть на обласному рівні, а територіальним підрозділам фіскальної служби залишать лише функції зі збору податків.

«Ідеться про те, щоб передати базу даних єдиному адміністраторові – Міністерству фінансів. На сьогодні користувачем і адміністратором баз, які ведуть декларації, розрахунки, відшкодування ПДВ та інші, є ДФС. Законопроект передбачає, що Мінфін буде адміністратором баз, а ДФС – користувачем», – каже Тетяна Шевцова, голова Комітету з питань податкової політики Громадської ради при ДФС.

Добре це чи погано, покаже час. Принаймні бізнес сподівається, що фіскали більше не зможуть втручатися в дані і в ручному режимі проводити махінації на користь того чи іншого платника податку, блокувати реєстрацію накладних, розривати договори про визнання електронних документів тощо.

Разом із тим в Українському союзі промисловців і підприємців вважають, що передбачена процедура передання баз непрозора і потребує створення додаткової структури, так званого «технічного адміністратора». При цьому незрозуміло, яким коштом фінансуватиметься ця структура, якими можливостями і правами вона володітиме, що знову-таки збільшує загрозу втручання в особисті дані.

Ще одне нововведення – наділення правом підпису не тільки керівників ДФС, а й уповноважених осіб інших органів контролю. «Це дасть змогу консолідувати всю фіскальну службу в рамках однієї юридичної особи, просунутися далі до скорочення профільних і непрофільних функцій», – вважає Андрій Журжій, перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики.

Також Мінфін пропонує створити єдиний казначейський рахунок для сплати всіх податків, крім ПДВ та акцизу.

У зоні ризику

Триває обговорення норм, що стосуються ПДВ. Але нічого радикально нового бізнес не отримає. Спасибі й за те, що в уряді хоча б намагаються виправити деякі помилки і перекоси, пов'язані з адмініструванням. Передусім планується, що два реєстри на відшкодування ПДВ буде зведено в один, а сам процес відшкодування повністю автоматизують. «Коли буде один реєстр, то компенсація відбуватиметься без висновків ДФС. Якщо ж у фіскалів є якісь заперечення, то вони можуть перевірити інформацію і тільки за фактом виписаного повідомлення-рішення призупинити компенсацію», – пояснює Журжій.

Деякі ПДВ-ініціативи викликають сумніви. Наприклад, авторами законопроекту запропоновано розширити сферу застосування штрафних санкцій у разі відсутності або несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, складених на неплатників ПДВ. Якщо ці пропозиції схвалять, крім стандартного штрафу в розмірі 25% або 50%, платники будуть зобов'язані скласти податкові накладні на суму заниження податкових зобов'язань та додатково сплатити ще один штраф у розмірі 50% від суми ПДВ.

Досі туманна доля автоматизованої системи управління ризиками, створення якої передбачено програмою діяльності Кабінету міністрів. В УСПП кажуть: якщо така система працюватиме в ручному режимі, на практиці це призведе до великої кількості випадків невиправданого блокування податкових накладних/розрахунків коригування та збільшення фіскального тиску на добросовісних представників бізнесу.

Утім, міністр фінансів Олександр Данилюк запевнив, що можливості для блокування накладних на основі показань системи управління ризиками буде жорстко обмежено. А зареєстрована податкова накладна буде вичерпною підставою для податкового кредиту. Іншими словами, фіскали більше не зможуть з будь-якого приводу проводити перевірки і «знімати» з платників податковий кредит.

Насторожує запропонована Мінфіном норма про погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків шляхом проведення взаєморозрахунків з боку бюджету. Так, це зніме для багатьох компаній проблему завислих перед держскарбницею зобов'язань. «Але оскільки учасниками таких взаєморозрахунків можуть бути один або декілька платників податків, зазначена пропозиція містить у собі явну корупційну складову», – акцентує Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП.

Прибуток 2.0

Обговорення податку на виведений капітал зайшло у глухий кут. Точніше, як пояснює Журжій, відповідні норми потребують доопрацювання і пошуку компенсаторів. Головний аргумент Мінфіну – втрати бюджету мало не до 40 млрд грн. Саме такою, на думку уряду, буде ціна ліквідації податку на прибуток і його заміни податком на виведений капітал. Хоча експерти вважають, що ця цифра завищена і не враховує результатів 2016 року.

До того ж від податку на виведений капітал не в захваті великий бізнес, який втрачає звичну лазівку для мінімізації (зокрема багатьох офшорних схем), а також самі фіскали, які позбуваються важелю впливу на платників податків.

«ДФС безкарно проводить махінації та підробляє висновки актів перевірок. Багато актів із жахливими висновками, які перекреслюють фінансовий результат, національні та міжнародні правила бухгалтерського обліку. Це призводить до конфлікту інтересів, до адміністративних скарг, судів. Податок на виведений капітал розв’яже цю проблему. Його сплачують тільки тоді, коли власник виплачує дивіденди. Тільки в цей момент вважається, що прибуток (капітал) виводиться на користь власників, і виникає, отже, об'єкт оподаткування», – пояснює Тетяна Шевцова, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал.

Уряд, на щастя, не відмовляється повністю від нового податку і готовий іти на компроміс. Навіть більше: у Мінфіні не заперечують, що податок на прибуток повністю вичерпав себе. Бізнес просто декларує величезні збитки і, крім податків з пасивних доходів, нічого не платить.

«У нас була можливість отримати бази ДФС, з яких ми дізналися, що в країні збитків на 1 трлн гривень. Це стало відкриттям. Їх потрібно або урізати, або інвесторів наша економіка не побачить», – впевнена Шевцова.

Але передусім парламент має ухвалити поправки до адміністрування. Тільки після цього Мінфін готовий відновити обговорення податку на виведений капітал. А станеться це вже 2017 року.