Теорема Піфагора

Вікторія Руденко, "Контракти", №15, 2010

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/4/15201012285.html

За даними Української асо­ціа­ції інвестиційного бізнесу, у І кварталі 2010 року фонди під управлінням вітчизняних КУА в середньому принесли вкладникам понад 20% прибутку. Дохід­ність відкритих інститутів спільного інвестування (ІСІ) з 1 січня по 24 березня поточного року становила 23,03%, інтервальних — 29,49%, закритих — 32,46%. Збільшення дохідності привернуло увагу інвесторів.

Але клієнтів у фондів усе ще мало. «Принципово нових вкладників майже немає, — скаржиться управляючий активами КУА Parex As­set Mana­ge­ment Ukraine Олексій Дударенко. — Най­частіше гроші несуть по­сті­й­ні клі­єн­ти, які на час кризи вий­шли з на­ших фон­дів або просто за­раз докуповують інвест­сер­ти­фікати, що торік подешевшали». Щоб залучити нових клієнтів, управ­ляючі активами працюють у двох напрямах: удосконалюють інвес­тиційні стра­те­гії відкритих фондів (такі інсти­ту­ти спільного інвестування можуть стати альтернативою бан­ків­сь­ким вкладам) і створюють нові фонди з низь­ко­ри­зи­ко­вою стра­те­гією. Ін­вест­ме­не­­д­жери запевняють: криза їх багато чому навчила, і те­пер інвес­ту­вати у фонди на­ба­гато без­печ­ніше й ви­гід­ніше. Звісно, вони не згадують, що, як і раніше, не несуть жод­ної відповідальності за втрати вкладників.

Заходьте, відкрито!

Більшість компаній з управління активами у І кварталі зафіксували приплив коштів від клієнтів-фізосіб. До інвестування у фонди вітчизняних вкладників підштовхнуло зростання фондового ринку та дохідності, а також зниження ставок за банківськими вкладами.

Попередні підсумки перших місяців показали: найбільшим попитом користуються сертифікати відкритих фондів. У лютому, вперше з початку падіння фондового ринку 2008 ро­ку, відкриті українські фонди зафіксували чистий приплив коштів, у той час як інтервальні та закриті фонди залишилися в мінусі. За даними УАІБ, за місяць українці вклали у відкриті фонди на 283 тис. грн більше, ніж забрали з них. У березні приплив коштів тривав, при цьому більшу частину коштів інвестори все ще несуть.

Цей успіх пояснюється не лише високою ліквідністю вкладень у такі ІСІ, а й можливістю в будь-який момент зафіксувати прибуток.

Щоб забезпечувати вкладникам постійний доступ до коштів, управляючі активами відмовилися від вкладень у неліквідні інструменти, наприклад, корпоративні облігації. Дохідність боргових паперів зараз низька, а ризик — високий. Технічні дефолти емітентів — досить поширене явище. «У портфелях наших фондів є корпоративні бонди, — визнає управляючий активами КУА «Бонум Груп» Олександр Спасиченко, — але вони з’явилися лише через те, що раніше для відкритих фондів були жорсткі умови диверсифікації: частка акцій не могла перевищувати 40%». Щойно обмеження зняли, багато компаній позбулися боргових паперів (продали на вторинному ринку або пред’явили до оферти), однак частина облігацій так і залишилася мертвим капіталом на балансі КУА.

Інвестувати у дорогоцінні метали охочих також немає: в Україні спреди на купівлю-продаж золота, наприклад, сягають 30-40%, що робить інвестиції в метал зовсім непривабливими. Не очікують фахівці найближчим часом і відновлення ринку нерухомості.

У портфелях фондів зараз винятково акції та кошти, розміщені на депозитах і поточних рахунках у банках. Акції, перш ніж потрапити до інвестпортфеля, проходять жорсткий відбір. Перевагу віддають ліквідним паперам. По-перше, ними можна спекулювати протягом дня-двох, по-друге, навіть у разі падіння ринку інвестменеджери можуть у будь-який момент позбутися їх із найменшими втратами. «За стратегії інвестування лише в ліквідні папери цілком реально прогаяти те шалене зростання, що традиційно показують неліквідні папери другого й третього ешелонів. Але зараз головне — не допустити обвалу фондів», — зазначає Олександр Спасиченко.

Цінні папери, які входять до індексного кошику ПФТС або Української біржі, є в інвестпортфелях майже кожного відкритого інвестфонду. У деяких ІСІ навіть назви відповідні: «Преміум-фонд Індексний» (КУА «Піоглобал Україна»), фонд індексних акцій «Арген­тум»(КУА «Драгон Ессет Менеджмент»). Щоправда, індексних фондів, які формують свої інвестпортфелі суворо за індексами, у нас немає. Вітчизняне законодавство забороняє фондам інвестувати в цінні папери однієї компанії більш ніж 5%, а частка акцій, наприклад, Мотор Січі, Укрнафти, Центр- і Західенерго в індексі ПФТС перевищує 10%. За словами управляючого директора Драгон Ессет Менеджмент Дмитра Ісупова, фахівці намагаються створювати максимально наближений до індексного кошика портфель. При цьому управління таким портфелем досить пасивне: купівля-продаж цінних паперів відбуваються лише тоді, коли у фонді є істотний приплив чи відплив коштів. У будь-якому разі відсоткове співвідношення паперів змінюється мало.

У 2010 році управляючі фондами вдаватимуться до пасивного управління портфелями досить рідко. У КУА Parex Asset Management Ukraine, наприклад, структуру портфеля переглядають у середньому раз на два тижні (мінімум раз на місяць), короткострокові позиції присутні у портфелях КУА «Арт-Капітал Менеджмент», КУА «Бонум Груп».

Крім акцій, що входять до індексів, інвеступравляючі охоче купують папери ГМК, машинобудування, енергетики, що входять до другого ешелону. Найбільші шанси потрапити до портфеля мають акції, потенціал зростання яких становить не менш ніж 30%.

У найближчі півроку (квітень–вересень) дохідність ІСІ знизиться: на українському фондовому ринку починається корекція (докладніше див. «Не бикувати!»). Втім, якщо фонди зараз встигнуть зафіксувати прибуток, а потім знову куплять акції після їх істотного подешевшання, за підсумками року вкладники можуть заробити до 30-40% прибутку.

Державний екстрим

У 2010-2011 роках інвестиції в ОВДП можуть забезпечити досить високий прибуток: у 2009-му дохідність державних боргових паперів (здебільшого короткострокових) сягала 30% річних. Зараз цей показник знижується: уже в першій половині березня Мінфін розмістив кілька серій облігацій із дохідністю 16-17% річних, але на вторинному ринку усе ще можна придбати папери з 25% дохідністю. Ставки ж за депозитами в українських банках падають: зараз середньоринкова ставка за гривневими депозитами становить 18%.

З першого погляду, ОВДП — не лише дохідний, а й надійний інструмент. «Єдиний ризик – державний дефолт», — нагадує Дмитро Ісупов. У 2009 році, попри фінансову кризу, всі виплати за держпаперами здійснювалися вчасно. Не припинялися виплати навіть тоді, коли банки заморозили видачу депозитів.

Але до 2010-го Україна підійшла економічно й фінансово знекровленою: держскарбниця порожня. Втім, навіть якщо Мінфін матиме проблеми з поверненням коштів, він може випустити нові папери та обміняти їх на старі, щоб погасити ОВДП пізніше.

Інвестфонди не бояться інвестувати в ОВДП. У січні 2010 року КУА «Драгон Ессет Менеджмент» запустила закритий недиверсифікований фонд «Феррум», який на 50% складатиметься з ОВДП. Найближчим часом запустити фонд держпаперів планують КУА «Спарта» («Спарта Суверен») і КУА «Універ Менеджмент» («Президент Кравчук — Фонд державних паперів»). «Фонд дотримуватиметься консервативної стратегії інвестування, основними активами, крім ОВДП, стануть муніципальні цінні папери, а також облігації квазідержавних підприємств», — розповідає директор КУА «Універ Менеджмент» Михайло Грицко. Найпопулярніші квазідержавні емітенти: Київський авіаційний завод «Авіант», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, Державна інноваційна фінан­сово-кредитна установа, Укрзалізниця, Укртелеком.

Не далі за Окружну

Нові продукти, що зараз розробляються вітчизняними КУА, найчастіше доступні лише столичним вкладникам. Дотепер 90% компаній з управління активами зосереджено в Києві. Ще у 2007-2008 роках столичні КУА планували відкривати філії та регіональні відділення по всій країні. На заваді цьому стала криза. У регіонах вкладники можуть купити інвестсертифікати хіба що в так званих фондових супермаркетах. Та це вітають далеко не всі КУА: з одного боку витрати на просування мінімальні, з іншого — конкуренція досить висока, оскільки у таких магазинах представлено пропозиції одразу кількох компаній.

Ідею розвитку бізнесу в регіонах підтримують теж далеко не всі. «80% коштів українських інвесторів зосереджено в столиці», — констатує Дмитро Ісупов. На думку фахівця, саме в Києві КУА мають працювати найактивніше.

У 2010 році просуванням сертифікатів фондів, напевно, займуться банки. Зараз кілька КУА реалізують свої сертифікати через відділення Укргазбанку. Проект «Народний брокер» стартував у фінустанові ще 2007 року. У 2010 році такі проекти можуть запустити інші банки. Хоч як дивно, послуга вигідна їм самим: разом із продажем сертифіката фонду вони можуть запропонувати клієнтові покласти гроші на депозит (якщо йдеться не про сертифікати відкритого фонду, які є альтернативою банківському вкладу). До того ж, КУА перераховує банкам від 1% до 2% вартості розміщених цінних паперів.

Одна проблема: поки КУА розвиватимуть інфраструктуру і вирішуватимуть, де і з ким краще працювати — у регіонах чи в Києві, зростання фондового ринку припиниться. І вкладники вкотре прийдуть до фондів напередодні обвалу.