Світовий банк на замовлення Держфінпослуг провів дослідження стану розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні

    Світовий банк на замовлення Держфінпослуг здійснив дослідження стану розвитку вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення, повідомляє сайт Комісії. На основі його результатів експерти банку виробили рекомендації щодо подальшого вдосконалення третього рівня пенсійної системи України.
    Результати дослідження свідчать, що система добровільного пенсійного забезпечення в Україні перебуває на початковому етапі розвитку. Обсяг активів недержавних пенсійних фондів швидко зростає, однак вони все ще становлять невелику частину фінансової системи України. Протягом останніх двох років НПФ накопичили значний досвід роботи. Для майбутнього розвитку добровільних пенсійних програм, які сприятимуть підвищенню добробуту населення України, необхідно вдосконалити відповідну регуляторну базу, спираючись на отриманий досвід діяльності НПФ.
    В Україні спостерігається швидкий вихід на ринок новостворених НПФ. При цьому не приділяється належної уваги грошовим внескам до пенсійних фондів. В інших країнах не відбувалося такого розвитку пенсійних фондів з відносно великою кількістю учасників і близькими до нуля активами.
    Експерти Світового банку зазначають, що рівень прозорості ринку НПФ в Україні вкрай низький. Необхідно, щоб усі основні учасники ринку розпочали, якомога швидше, використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Слід також швидше запроваджувати оприлюднення пенсійними фондами інформаційних проспектів.
    Запровадження МСФЗ та інформаційних проспектів є необхідними, але не достатніми заходами для розв’язання найбільш нагальної проблеми – недостатньо частої та не досить точної оцінки вартості активів НПФ та відсутності надійних розрахунків вартості одиниці пенсійних внесків. Для її розв’язання потрібно вжити низку додаткових заходів. Зокрема, ДКЦПФР доцільно запровадити технічні механізми для оцінки активів за умов неліквідних ринків. При цьому необхідно передбачити повний розподіл інвестиційного доходу та збитків на рахунки учасників НПФ. З цією метою, а також для порівняння результатів роботи НПФ слід запровадити щоденні розрахунки вартості одиниці пенсійних внесків. Крім того, потрібно суттєво посилити роль зберігачів у процесі оцінки активів та моніторингу їхньої структури.
    Досягнення оптимального для учасників пенсійних фондів співвідношення між рівнями ризиків та прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ ускладнюється недостатнім розвитком ринків капіталу в Україні. Зважаючи на це, уряд, усвідомлюючи важливість діяльності добровільних пенсійних фондів, повинен стати ініціатором розробки та реалізації широкої програми розвитку ринків капіталу. Ця програма має бути спрямована, зокрема, і на підвищення ролі державних боргових інструментів у діяльності НПФ. Сьогодні такі інструменти практично відсутні на ринку, і тому НПФ, які можуть інвестувати в них до 50% своїх активів, шукають альтернативні інструменти, що мають нижчу якість від державних боргових зобов’язань.
    Цю проблему ще більш загострює те, що законодавче регулювання операцій з іноземною валютою перешкоджає закордонним інвестиціям НПФ у безпечніші інструменти, які перебувають в обігу на розвинутих, ліквідних іноземних ринках. Як наслідок, НПФ вимушені інвестувати активи в інструменти, що характеризуються вищим ризиком – переважно у внутрішні корпоративні облігації.
     Світовий банк рекомендує скасувати для НПФ регуляторні обмеження на операції з валютою. Враховуючи дуже незначний обсяг таких інвестицій наразі немає підстав перейматися наслідками для платіжного балансу, пов’язаними з відпливом капіталу. Одночасно потрібно розглянути можливість запровадження механізмів управління ризиками НПФ.
    Серед іншого, експерти Світового банку пропонують істотно збільшити ресурси Держфінпослуг, що виділяються на проведення перевірок на місцях, та посилити горизонтальну співпрацю між державними регуляторними органами.