Саморегулюючі організації: заслін "кабінетним" рішенням

Роман Малик, «Урядовий кур’єр», 14.05.2010

http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=11848

 В економічних моделях багатьох розвинених країн, до яких ми так прагнемо долучитися, проблему неякісного чи недостатнього законодавства розв'язали шляхом передачі частини повноважень у регуляторній та нормативній політиці громадськості. Галузеві об'єднання отримали статус саморегулюючих організацій (СРО) і змогу створювати нормативну базу функціонування представлених ними сфер економіки. Для прикладу, у Франції вже багато років без участі СРО не приймається жоден галузевий закон.

 ГОТОВЕ ПІДГРУНТЯ

 Цим шляхом вирішили піти й у нашій державі. Ініціативною групою на чолі з Українським союзом підприємців та промисловців, до якої увійшли представники громадських об'єднань, було розроблено проект закону "Про саморегулюючі організації".

 За задумом авторів, галузевим структурам буде передано право розробляти стандарти ведення бізнесу та контролювати їх виконання, займатися навчанням та сертифікацією фахівців, ліцензуванням у галузях, які не потребують спеціальних державних ліцензій, забезпечувати рівний доступ до ринку, аби уникнути монополізації, брати участь у розробці законодавства.

 "У майбутньому будуть прийняті додаткові законодавчі акти по кожному напрямку професійної діяльності, оскільки кожен з них має свою специфіку. А прийняття загального закону - це перший крок", - вважає президент УСПП Анатолій Кінах.

 За його словами, галузеві об'єднання відіграють вирішальну роль у формуванні стабільного діалогу між владою та бізнесом: "Для нас це питання має принципове значення, оскільки в Україні існує вакуум між державною політикою та інтелектом і досвідом, що є в суспільстві. Це створює проблеми, які виливаються у прийняття рішень кабінетним шляхом".

 Водночас, як зазначають представники галузевих об'єднань, важливо усвідомити, що ці функції делегують громадським організаціям, які вже створені і працюють багато років, тому набули значного досвіду в регулюванні своєї професійної діяльності.

 "Ми маємо реєстр фахівців, систему стандартизації, центри навчання, розгалужену систему представництв. Тобто всю інфраструктуру, аби виконувати ці функції як і більшість великих професійних об'єднань. Тому підгрунтя для надання статусу саморегулюючих у більшості таких організацій вже готове", - наголосив президент Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України Андрій Шульга.

 КОРУПЦІЇ МЕНШЕ - РЕЗУЛЬТАТУ БІЛЬШЕ

 На думку експертів, прийняття цього закону стане справжнім проривом на шляху доступу суспільства до владних повноважень та формування правил свого ж життя через відповідні інституції.

 "Подібний підхід встановить прозору систему діалогу між державою та громадськістю. Це практично зведе нанівець можливість для шахрайства як з боку представників влади, так і з боку учасників ринку, забезпечить прозорі правила роботи і допоможе уникнути збитків через чиновницьку сваволю", - зазначив A. Шульга. При цьому, за його словами, держава збереже повний контроль над прийняттям законів і контролюючі функції.

 З іншого боку, багато функцій, що часто лише декларуються державою, перейдуть до громадських організацій, яким немає сенсу їх не виконувати.

 Крім того, значною мірою буде розвантажено законотворчу діяльність Верховної Ради. Положення значної частини фахових законів, які інколи роками чекають на розгляд парламентаріями, будуть введені в дію рішеннями саморегулюючих організацій.

 ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ

 Про ефективність роботи СРО добре знають в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, яка існує вже 15 років і з 2002 року отримала статус саморегулюючої на основі законів "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

 "За час існування нам вдалося наблизити існуюче в Україні законодавче поле діяльності інвесторів до міжнародних стандартів. Жоден закон або нормативний акт, який стосувався інвестиційної діяльності, не пройшов повз увагу асоціації та її активну участь в законотворчому процесі", - каже голова ради УАІБ Дмитро Леонов.

 Асоціацією створена та успішно функціонує ціла система стандартів професійної діяльності, які сьогодні заповнюють існуючі "білі плями" законодавства або врегульовують питання, які виходять за межі правових відносин. Виконання цих стандартів учасниками забезпечується добровільно прийнятими дисциплінарним та етичним кодексом. УАІБ також сприяла створенню умов для ефективної і продуктивної роботи компаній та виступала гарантом відповідного рівня якості послуг. "При цьому за всі роки роботи наша асоціація жодного разу не претендувала "вирвати" у державних органів якісь додаткові владні повноваження", - наголосив Д. Леонов.

 Він переконаний, що головним у майбутньому законі мають бути чітко прописані права та обов'язки СРО. "Отримавши права в обмін на обов'язки, ми хотіли б дуже чітко розуміти, що з себе ці обов'язки відображають. Якщо держава спробує перетворити нас у каральний механізм для прийняття непопулярних заходів, шантажуючи можливістю відібрати передані організації повноваження, нас це не влаштовує. Позиція СРО завжди має бути зваженою та враховувати інтереси і бізнесу, і влади", - сказав голова ради УАІБ.

 Водночас він висловив упевненість, що закон не зайвий і для багатьох ринків, де не існувало саморегулювання, здатен створити базу виникнення подібних організацій. "Однак для їх ефективної роботи треба приймати не будь-який, а якісний закон. Тому проблем з його підготовкою та проходженням у парламенті не уникнути, адже потрібно досягти балансу інтересів усіх сторін процесу регулювання", - резюмував Дмитро Леонов.