Подвійний лістинг - клондайк для українця?

Петро Шевченко, "Економічна правда", 18.03.2011

http://www.epravda.com.ua/markets/2011/03/18/277577/

"Якщо з 15 тисяч робітників Миронівського хлібопродукту тисяча захоче стати акціонерами - ось вам і обсяг. Якщо кожен купить на 5 тисяч доларів - ось вам півмільйона доларів. У кожному папері попит може сягати мільйонів".

Найближчим часом українські інвестори нарешті матимуть змогу купувати в Україні ліквідні акції українських компаній, які провели IPO на зарубіжних фондових біржах - у Лондоні, Франкфурті та Варшаві.

Це стане можливим завдяки запровадженню паралельного лістингу таких цінних паперів на українських біржах. Необхідні заходи вже здійснені. Останнє слово - за Верховною радою.

Керуючий директор інвестиційної компанії Dragon Capital Дмитро Тарабакін, відповідальний за організаційну складову цього питання у відповідному комітеті при Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, сподівається, що подвійний лістинг стане можливим упродовж першого півріччя 2011 року.

"Всі ці механізми прописані у проектах. Залишилося тільки підтвердити у парламенті. Однак є речі, які можна затвердити положеннями НБУ і ДКЦПФР", - розповідає він.

За словами Тарабакіна, з точки зору валютного законодавства, потрібно допустити на локальний ринок розміщені за кордоном цінні папери, емітенти яких забезпечені активами в Україні.

"Тоді нерезиденти могли б отримувати кошти від продажу цінних паперів у гривні, а потім реінвестувати ці гроші в українську економіку. Сьогодні на першу транзакцію між нерезидентом та резидентом потрібна валютна ліцензія НБУ. Ми вважаємо, що цю ліцензію варто скасувати, бо вона суттєво ускладнює процес", - зазначає експерт.

Крім того, необхідно змінити положення про функціонування фондових бірж та положення про депозитарну діяльність: компанії, які звітують на іноземних біржах, одночасно повинні надавати таку ж інформацію українською мовою в Україні.

"Ми очікуємо, що ДКЦПФР прийме нове положення про допуск іноземних цінних паперів на український фондовий ринок. У старій редакції таке положення існує з 1997 року, але воно застаріло. Ми хотіли б добитися прямого допуску акцій таких компаній на український ринок", - говорить Тарабакін.

У комісії запевняють, що всі механізми для впровадження подвійного лістингу вже напрацьовані. "Зараз ми працюємо над звітністю, оскільки нині іноземному емітенту не дозволено подавати нам звітність", - повідомив "ЕП" член ДКЦПФР Сергій Бірюк.

За словами Бірюка, з депозитаріями всі питання уже вирішені. "Є необхідні кореспондентські відносини з іноземними депозитаріями. Крім того, відповідні положення були допрацьовані, коли поверталися українські євробонди, щоб ці папери можна було відображати у нашій обліковій системі", - каже чиновник.

За його словами, облікова система повинна відображати зарубіжні активи на рахунках українських зберігачів. Тоді при паралельному лістингу цінний папір буде нормально торгуватися і обліковуватися на рахунку зберігача. Компанія, яка захоче пролістингувати свої папери в Україні, повинна звернутися до української біржі.

"Ми поки говоримо лише про добровільний лістинг таких компаній на українських біржах. Тобто український емітент має добровільно підписати з біржею таку угоду. Кінцева мета у тому, щоб українські компанії під час IPO розміщувалися і на закордонному майданчику, і у нас. Тобто вторинний лістинг - не самоціль", - стверджує Тарабакін.

Очікується, що запровадження паралельного лістингу значно підвищить ліквідність українського фондового ринку.

"Наприклад, якщо з 15 тисяч співробітників Миронівського хлібопродукту тисяча захоче стати акціонерами - ось вам і обсяг. Якщо кожен купить на 5 тисяч доларів - ось вам вже півмільйона доларів. Думаю, у кожному папері попит може досягти рівня кількох мільйонів доларів", - прогнозує керуючий директор Dragon Capital.

На українських біржах теж вважають, що подвійний лістинг - благо. "Паралельний лістинг підприємств з українськими активами, цінні папери яких розміщені на закордонних майданчиках, - позитив для українського фондового ринку. Це може підвищити його ліквідність", - каже член ради директорів біржі ПФТС Богдан Лупій.

Першими претендентами на отримання українського лістингу можуть бути Mиронівський хлібопродукт, Avangard та Milkiland. До речі, у Польщі торгується п'ять українських фірм - Astarta, Kernel, Milkiland, Agroton, Sadovaya Group. У Франкфурті - "Мрія", "Давенто", "Сінтал", у Лондоні - Ferrexpo, DUPD, Avangard.

Бажання український компаній, які торгуються за кордоном, отримати паралельний лістинг на український біржі, передусім пов'язане з підвищенням ліквідності цінних паперів. Це особливо актуально на фоні проведення пенсійної реформи.

"Вже з 2013 року в недержавні пенсійні фонди почнуть надходити гроші (близько 10 мільярдів гривень. - "ЕП"), які потрібно буде інвестувати. В такому разі ми побачимо реальний місцевий попит", - каже Тарабакін.

За його словами, компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача, зацікавлені в паралельному лістингу як в інструменті просування власного бренду на ринку України. Також подвійний лістинг дасть можливість компаніям організувати програму опціонів для співробітників, яку зараз вирішити неможливо.

Фінансовий директор Миронівського хлібопродукту Вікторія Капелюшна стверджує, що її підприємство цікавить подвійний лістинг. Це, мовляв, дозволить людям, які стежать за розвитком компанії, придбати її акції і заробляти на торгах.

"Якщо компанія прозора, відкрита для спілкування, регулярно проводить зустрічі з акціонерами, то для неї подвійний лістинг є певним просуванням, додатковою інформаційною платформою. До того ж, росте ліквідність", - розказує Капелюшна.

Тим не менш, додає вона, сьогодні український майданчик як додаток до іноземних більше цікавий жителям України, ніж власне компаніям, оскільки у людей з'являється можливість торгувати акціями успішних і фінансово стабільних підприємств. Однак у майбутньому - це відмінна можливість для компанії поліпшити ліквідність своїх акцій.

Вітчизняні біржі запевняють, що з технологічної точки зору вони готові до подвійного лістингу. "Ми можемо включити в лістинг будь-якого емітента, який відповідає вимогам ДКЦПФР і правилам нашої біржі", - запевняють на ПФТС.