На старт
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/39201012504.html
У ссередині вересня наша держава нарешті розмістила суверенні євробонди. «Україна вже намагалася вийти на ринок єврооблігацій навесні цього року, проте уряд переніс терміни випуску боргових паперів», — коментує начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank Олександр Печерицин. Причиною стала несприятлива кон'юнктура ринку та дуже висока очікувана дохідність.
Тепер ситуація на світових ринках стабілізувалася: кілька східноєвропейських країн уже зуміли залучити фінансування. Білорусь, наприклад, розмістила дебютний випуск євробондів обсягом $1 млрд, а Литва — $2 млрд. Україна отримала $2 млрд: із них $0,5 млрд — 5-річні євробонди з дохідністю 6,875%, $1,5 млрд — 10-річні цінні папери з дохідністю 7,775%.
Українські євробонди мали ажіотажний попит серед інвесторів. «Кількість заявок на купівлю перевищила пропозицію втричі», — розповідає провідний аналітик ІГ «Сократ» Станіслав Картавих. Такий вдалий старт може істотно підвищити шанси українських компаній (як державних, так і приватних) у залученні запозичень на міжнародному ринку. «Попит інвесторів на боргові цінні папери країн, що розвиваються, досить високий, тож і шанси вдало провести розміщення у вітчизняних компаній (насамперед агропромислового та металургійного секторів) чималі», — пояснює експерт. Будуть популярними й папери банків.
Утім, позитивний приклад уже є. Услід за сувереном боргові папери випустив і ПриватБанк. Фінустанова розмістила п’ятирічні єврооблігації на $200 млн (купонна ставка — 9,375% річних, погашення у вересні 2015 року). І в цьому разі попит перевищив пропозицію: після розміщення цінні папери почали котируватися на 50–60 базисних пунктів вище за номінал. «Це не дивно: ПриватБанк сьогодні є одним із найкращих українських емітентів у банківському секторі, з урахуванням його провідного становища на ринку, а також гарних результатів фінансової та операційної діяльності порівняно з іншими українським банками», — пояснює Олександр Печерицин. Майбутнім емітентам доведеться пропонувати привабливіші умови (дохідність паперів має бути щонайменше 9,5%) та доводити свою перспективність. Ставка залежатиме як від конкретного емітента, його кредитної історії та фінансових показників, так і від конкуренції: що більше емітентів одного сектора буде представлено на ринку, то більший прибуток інвестори захочуть отримати за свій вибір.
Про можливий випуск єврооблігацій у 2010–2011 роках уже заявили Кернел, Авангард і Ferrexpo. Крім того, кілька компаній планували залучити фінансування ще у 2008–2009 роках, але через несприятливу обстановку на світових фінансових ринках розміщення довелося відкласти. Можливо, деякі з них спробують реалізувати свої плани найближчим часом.
Всього компаній-членів | 277 | на 15.05.25 |
Кількість КУА | 272 | на 15.05.25 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 15.05.25 |
Кількість ІСІ | 1851 | на 15.05.25 |
Кількість НПФ* | 49 | на 15.05.25 |
Кількість СК* | 1 | на 28.02.25 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 696 796 | на 28.02.25 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 415 | на 28.02.25 |