Які зміни очікують галузь управління активами та спільне інвестування - обговорили учасники конференції УАІБ в Одесі

18 червня 2018

Як і куди рухається бізнес з управління активами та яких змін варто очікувати у процесі імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС та впровадження норм європейських директив в українське законодавство? Відповіді на ці запитання намагалися знайти учасники щорічної конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу “Професійне управління активами: модернізація національної моделі інвестиційного бізнесу”, яка 8-9 червня 2018 року проходила в Одесі.

Спільне інвестування – розвиток ринку в ЄС та зміни в Україні

Характеризуючи основні тенденції розвитку ринку колективних інвестицій ЄС, Яна Бродані, Виконавчий директор Чеської асоціації ринку капіталу AKAT, член Ради EFAMA, розповіла, що нині на рівні ЄС переглядається прийнята ще в 2011 році Директива про управляючих фондів альтернативних інвестицій (AIFMD). Єврокомісія замовила дослідження про досягнення поставлених Директивою цілей, оцінку її впливу на інвесторів та ринки і можливого поширення права доступу на ринок ЄС компаній, що управляють активами альтернативних фондів із третіх країн – не членів ЄС (зокрема, у контексті Brexit’у). Дослідження має завершитися у жовтні цього року і, після проведення публічних консультацій, у кінці 2019 року планується подання Єврокомісією законодавчої пропозиції щодо подальшої імплементації AIFMD.

Яна Бродані також зазначила, що у грудні 2017 року Єврокомісія опублікувала пропозицію про новий пруденційний режим для інвестиційних фірм, що складається з Директиви (IFD) та Регламенту (IFR). Передбачаються три різні режими для інвестиційних компаній. У порівнянні з вимогами до капіталу кредитних установ та інвестиційних фірм (CRD/CRR) вимоги цього Регламенту стануть простішими, чутливішими до ризику та пропорційнішими.

Серед відкритих питань, що турбують європейський ринок, Яна Бродані назвала виконання вимог нової редакції Директиви про ринки фінансових інструментів (MiFIDII), яка набрала чинності у січні 2018 року і стосується правил дистрибуції інвестиційних продуктів з точки зору застосування заохочень при залученні інвестиційних радників, а також правил розкриття інформації.

Щодо реалізації проекту CMU – ініціативи Єврокомісії щодо створення Об’єднання (Союзу) ринків капіталу в ЄС – важливими, на думку Яни Бродані, є запровадження Загальноєвропейського персонального пенсійного продукту (PEPP). Проект Регламенту ЄС про PEPP, опублікований майже рік тому, передбачає створення стандартизованого персонального пенсійного продукту 3-го добровільного рівня пенсійного забезпечення, який відкриє можливість для інвестора в PEPP переміщуватися із однієї країни-члена ЄС в іншу – за умови впровадження податкових пільг.

Ще одна нова законодавча пропозиція про транскордонну дистрибуцію фондів, опублікована в березні, включає зміни до Директиви про UCITS та AIFMD та новий Регламент щодо полегшення транскордонної дистрибуції, внесення змін до Регламентів про фонди венчурного капіталу (EuVECA) та про фонди соціального підприємництва (EuSEF). Проте нині перешкодою для транскордонної дистрибуції інвестиційних фондів, на думку Яни Бродані, насправді є відсутність детальних керівних принципів європейського регулятора ESMA і, як наслідок, різні правила у різних європейських юрисдикціях, що деталізують законодавство 1-го рівня (Директиви та Регламенти ЄС).

Все більшої важливості для індустрії фондів та управління активами в ЄС набуває фінансування сталого розвитку (відповідальне інвестування), а особливо актуальним є Загальний регламент про захист даних Європейського Союзу (GDPR), що набув чинності 25 травня 2018 року і поширюється на треті країни у випадку, коли компанії з цих країн (у тому числі з України) здійснюють обробку персональних даних суб'єктів ЄС.

Розповідаючи про уроки Чехії при впровадженні норм законодавства ЄС, Яна Бродані назвала, зокрема, можливість співіснування фондів UCITS та AIF, разом із чітким визначенням різних концепцій AIF, суперечність між правилами MiFID та правилами щодо фондів у питаннях дистрибуції, а також – між вимогами до Ключової інформації для інвестора згідно з PRIIPs (KID) та UCITS (KIID), транскордонну перспективу для місцевих гравців та інвесторів, досі актуальну потребу реалізувати принцип пропорційності у вимогах до профучасників з країн із різним рівнем розвитку та інші.

Щодо діяльності чеських фондів, то із інших країн ЄС вони залучають інвесторів лише у Словаччині та Польщі, 40% фондів, що пропонуються інвесторам у країні, зареєстровані в інших країнах ЄС, але більшість із них управляються чеськими КУА, обрана чехами люксембурзька модель фондів – інвестиційні компанії зі змінним капіталом (SICAV), відчутно посприяла залученню на місцевий ринок кваліфікованих інвесторів, а дуже популярними серед пересічних чехів є запроваджений на місцевому рівні персональний пенсійний інвестиційний продукт (Regular Investment Scheme).

Про плани Національної комісії з цінних паперів щодо адаптації європейських норм у галузі спільного інвестування розповів учасникам конференції член НКЦПФР Максим Лібанов. Він зазначив, що хоча Україна зобов’язалася імплементувати Директиву, пов’язану з діяльністю публічних фондів (UCITS), з точки зору Комісії – це тільки вершина айсберга, бо одночасної і паралельної адаптації потребують й інші типи фондів.

Це великий пласт роботи, зазначив член НКЦПФР, оскільки треба опрацювати близько двох десятків нормативних актів ЄС, тому Комісія попросила допомоги у міжнародних донорів. До осені регулятор планує зайнятися формуванням нового законопроекту про інвестиційні фонди, щоб восени провести всі консультації з експертами МВФ і ЄС та до кінця осені винести його на відкрите публічне обговорення з подальшим внесенням його у парламент.

Структура майбутнього закону буде складатися приблизно з 10 розділів, які стосуватимуться створення, функціонування, врегулювання організаційної форми фондів. Окремий розділ буде присвячено активам інвестиційних фондів, для кожного виду фондів буде визначено вимоги до диверсифікації.

М. Лібанов повідомив, що планується шість основних типів інвестфондів: публічні, альтернативні, чотири спеціалізовані – фонди венчурного капіталу, довгострокові, грошові і так звані соціальні фонди.

Однак найбільше змін, за словами члена НКЦПФР, буде стосуватися діяльності з управління активами, зокрема авторизації, питань конфлікту інтересів, корпоративного управління, політики винагороди всередині КУА, аутсорсингу функцій, реклами, ключової інформації для інвесторів та інших. Окремі розділи буде присвячено інвестсертифікатам, регулюванню діяльності фондів, повноваженням Комісії при здійсненні контролю і нагляду, перевірок і санкцій. Планує регулятор ввести у законодавство концепцію про інсайдерів та інші новації.

Ключовим моментом майбутньої реформи, на думку М.Лібанова, буде питання перехідного періоду. Регулятор поки до кінця не визначився і розглядає кілька варіантів: а) буде встановлено строк, протягом якого всі без винятку фонди і компанії повинні будуть привести свою діяльність у відповідність з новим законодавством; б) паралельно будуть діяти старий і новий закони, а також канали переходу одних в інші; в) низка фондів (компаній) будуть зобов’язані пройти процедуру трансформації у відповідні строки – це стосуватиметься фондів, які працюють з роздрібними інвесторами. Для інших фондів може бути застосований плавний перехід.

Якщо українська юрисдикція буде визнана в ЄС еквівалентною, то, за словами М.Лібанова, це дасть можливість українським фондам за спрощеною процедурою працювати на європейському ринку, а європейським фондам – на українському.

Про євроінтеграційні очікування інвестиційної галузі Румунії та більш як десятирічний досвід членства країни в ЄС розповів Драгош Някшу, член Ради Фонду румунських ділових лідерів, Генеральний директор найбільшої КУА в Румунії Erste Asset Management та BCR Pensii.

Він, зокрема, зазначив, що коли мова йде про доступ фондів до європейського ринку, то проблема виявляється не так у регулюванні, як у «критичній масі», бо фонд, що інвестує переважно всередині країни і хоче зацікавити іноземних інвесторів, має бути розміром хоча б 100 млн. євро. 10 років тому очікувалось, що за рік-два румунський ринок зможе застосувати європейські підходи до структурування і класифікації фондів, щоб вони були зрозумілими для європейських інвесторів та порівнюваними з фондами на розвинених ринках, але цього не сталося. Однією з причин цього пан Драгош вбачає те, що румунський регулятор не запровадив на національному рівні рекомендовані європейські стандарти (зокрема, розроблені EFAMA). Тому проблема стандартизації у країнах ЄС і досі залишається актуальною.

З іншого боку, вимоги щодо фондів грошового ринку, які поширюються на всі країни-члени ЄС за відповідним Регламентом, настільки високі, що у Румунії та інших країнах СЕЕ-регіону практично немає можливості їх створювати.

Що стосується пенсійних фондів у Румунії, Д. Някшу зазначив, що їм дозволено інвестувати в іноземні активи із самого початку і це було одним із позитивних кроків, що сприяли розвитку місцевого ринку та його інтеграції в європейський.

Д. Някшу також представив результати дослідження про ставлення румунського міського населення до своїх заощаджень, яке, зокрема, виявило що понад 40% працездатного населення Румунії досі не мають банківського рахунка чи картки. Він звернув увагу на необхідність фінансової освіти населення та формування його довіри до ринку. Румунії вдалося досягти деякого прогресу у залученні роздрібних інвесторів - за останнє десятиліття інвестиційний горизонт збільшився з 1-4 тижнів до 3-4 років.

Суттєво зросли за цей час також пенсійні фонди – як обов’язкового, так і добровільного рівнів. Нині вони мають понад 10 млрд. євро від майже 7 млн. учасників і є вагомим інструментом фондування для національної економіки, інвестуючи в неї близько 1,5 млрд. євро своїх коштів через місцеву фондову біржу. Це також сприяло виходу на ринок і проведенню IPO румунськими підприємцями, росту місцевих стартапів і їхньому перетворенню на великі публічні компанії. Румунські НПФ зіграли значну позитивну роль у стабілізації фінансової системи країни та посиленні її незалежності, підкреслив пан Драгош.

Якість фінансової звітності та аудиту на ринку управління активами

Продовженням теми євроінтеграційних законодавчих змін в Україні стало обговорення якості фінансової звітності та аудиту на ринку управління активами, у якому взяли участь Катерина Рафальська - директор департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу та пруденційного нагляду НКЦПФР, Людмила Пахуча – партнер з аудиту PwC Україна та Оксана Параскева - проектний менеджер Зовнішнього проектного офісу Підтримки реформ на ринку фінансових послуг, який діє за підтримки ЄБРР.

Законодавчі зміни, що регулюють питання бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиторської діяльності були прийняті у 2017 році і викликані необхідністю приведення їхніх норм у відповідність із законодавством ЄС. Ці зміни спрямовані на підвищення якості фінансової звітності та довіри до неї.

Оскільки відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, а також за своєчасне подання у повному обсязі та оприлюднення фінансової звітності несе керівник компанії, на конференції було розглянуто основні новели цих змін, зокрема, нові поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес», таксономія фінансової звітності, запровадження Звіту про управління і нового Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також стан їх запровадження та вплив на діяльність компаній.

Розповідаючи про типові невідповідності фінансової звітності КУА та звітів аудиторів до неї за результатами проведеного регулятором вибіркового аналізу, Катерина Рафальська зазначила, що, зокрема, у примітках до фінзвітності відсутня або детально не розкривається інформація щодо облікової політики товариства, суттєвих статей фінансової звітності, щодо дати затвердження фінансової звітності до випуску, віднесення утримуваних фінансових активів до відповідних категорій згідно МСФЗ, управління фінансовими ризиками товариства, справедливої вартості фінансових інструментів тощо. Вона також розповіла про подготовку проектов Вимог до аудиторского висновку, що подається до НКЦПФР, на основі переглянутих Міжнародних стандартів аудиту.

На думку К.Рафальської, підвищенню якості фінансової звітності професійних учасників буде сприяти і запровадження в Україні нової системи фінансової звітності, яка дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у единому электронному форматі. Основою для роботи нової Системи стане стандарт XBRL, а запроваджуватися вона буде на базі НКЦПФР. Передбачається, що її запуск відбудеться вже у 2019 році.

Катерина Рафальська також зупинилася на актуальних питаннях пруденційного нагляду за діяльністю з управління активами, зокрема, на основних змінах, типових порушеннях і помилках.

Концепцію корпоративного управлінняу професійних учасниках ринків капіталу України, яка наприкінці березня 2018 року була затверджена НКЦПФР, представила учасникам конференції Оксана Параскева Вона зупинилася на ключових змінах, які будуть запроваджені і які, на її думку, принесуть чимало переваг і бізнесу самих професійних учасників, і їхнім клієнтам - інвесторам. Це, зокрема, підвищення надійності та довіри, стабільності ринків капіталу, зниження рівня та попередження ризиків у діяльності учасників фінансового сектору та інші. Професійні учасники ринків капіталу матимуть можливість запровадити саме ту систему управління, яка відповідатиме типу обраної ними моделі ведення бізнесу та розміру їх компанії (принцип пропорційності), бізнес стане більш стійким до ризиків, суттєво знизиться ризик настання неплатоспроможності та банкрутства профучасників, зросте конкурентоспроможність компаній і здатність до довгострокового безперервного ведення бізнесу, а головне - підвищиться захист прав клієнтів.

Враховуючи світові тенденції регулювання ринків фінансових послуг, в Україні планується перехід до запровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду та побудови ризик-орієнтованої моделі керування у професійних учасниках.

О. Параскева зазначила, що планується запровадити пропорційний підхід в оновленій моделі пруденційного нагляду в Україні, розробити нові вимоги до пруденційних показників щодо якості управління та керування ризиками у професійних учасниках. Так, з метою встановлення адекватної та збалансованої інтенсивності нагляду за професійними учасниками ринків капіталу здійснюватиметься всебічний аналіз діяльності таких установ та розподіл суб'єктів нагляду або ліцензіатів в окремі групи за визначеним ступенем ризикованості та ознакою приналежності до групи компаній, що становлять суспільний інтерес. До кожної такої групи НКЦПФР будуть застосовуватися різні за інтенсивністю та змістом заходи нагляду. Особлива увага буде приділятися установам, що мають підвищені або високі значения показників ризикованості. Очікувані строки реалізації Концепції корпоративного управління – кінець 2019 року, повідомила О.Параскева.

 

Детальніше з матеріалами конференції можна ознайомитися на сайті УАІБ у розділі Прес-центр.

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 15.04.24
Кількість КУА278на 15.04.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 15.04.24
Кількість ІСІ1784на 15.04.24
Кількість НПФ*53на 15.04.24
Кількість СК*1на 31.01.24
Активи в управлінні КУА, млн грн608 656на 31.01.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 815на 31.01.24