Учасники щорічної конференції УАІБ обговорили ефективні шляхи реформування фондового ринку України, які можуть підняти його на новий рівень

13 червня 2014

Актуальні питання розвитку вітчизняної галузі управління активами інституційних інвесторів та фондового ринку обговорили 12 червня у Києві учасники XXVІІІ науково-практичної конференції УАІБ «Інвестиційний бізнес: долаючи кризи» -  представники НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Мінсоцполітики та Мінфіну, КУА–членів УАІБ, фондових бірж, рейтингових агентств, а також правники та зарубіжні експерти.

Пленарне засідання цьогорічної конференції було присвячене викликам, які постали внаслідок економічної та політичної кризи перед ринком цінних паперів України. Йшлося про програмні завдання розвитку фондового ринку, податковий режим інвестиційної діяльності, судову практику у податкових спорах у сегменті фондового ринку, про перспективи пенсійної реформи та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, кредитних рейтингів як механізму відродження довіри до інструментів фондового ринку тощо.

У рамках форуму відбулося два круглих столи на теми: «Мінімізація ризиків професійної діяльності: внутрішні функції та пруденційний нагляд» та «Адаптація до вимог нового Закону України «Про ІСІ»: перші підсумки та нагальні завдання», а також церемонія нагородження переможців студентського конкурсу «Фінансове планування – успішне майбутнє»

Як зазначив, відкриваючи конференцію, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію в країні, а також зовнішні чинники, вітчизняний фондовий ринок працює і його учасники сповнені надією на подальший розвиток.

Ринок цінних паперів України вже пережив не одну кризу і з кожної з них робив певні висновки. У поточних умовах необхідно врахувати усі можливі ризики і розробити стратегію та тактику розвитку фондового ринку як невід’ємної складової української економіки.

З цієї точки зору певну тривогу викликає нещодавно схвалена Національним банком Концепція розвитку банківської системи, якою передбачається включення небанківського фінансового сектору  та фондового ринку до сфери управління НБУ та створення на його основі  мегарегулятора фінансового ринку України.

Однак, з врахуванням менталітету, притаманного українській державній бюрократії, наголосив Д.Леонов, така концентрація повноважень може призвести до регулювання ринку у ручному режимі. При цьому пріоритетом стане розвиток саме банківської системи, а учасники небанківського фінансового сектору та фондового ринку з часом можуть бути переформатовані в банківські установи. У зв’язку із цим постає питання про ефективність та доцільнісь функціонування такої моделі.

Аналізуючи шанси України на міжнародному рівні, Д.Леонов зазначив, що швидке та ефективне реформування українського фондового ринку може відкрити для неї можливість позмагатися на пострадянському просторі за місце регіонального фінансового центру. Для цього треба швидко адаптувати вітчизняне законодавство до європейських норм та стандартів, лібералізувати валютне регулювання, а також вдосконалити податкове законодавство та ринкову інфраструктуру.

Зараз Україна конкурує за інвестиції, насамперед, з пострадянськими країнами. Це реальний ресурс, який можна залучити в нашу країну й для цього необхідно створювати всі належні умови.

Учасники ринку повинні об’єднати зусиллями і довести, що фондовий ринок може стимулювати не лише розвиток національної економіки, але й створити геополітичний та геоекономічний ефект, зробивши Україну регіональним фінансовим центром.

Особливості та перспективи державного регулювання на ринку цінних паперів окреслив на конференції член НКЦПФР Анатолій Амелін. За його словами, дія чинної Програми розвитку фондового ринку України закінчується в поточному році і  вона вже виконана на 95%. Торік Комісія за допомогою Світового банку уперше здійснила самооцінку за принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO), яка засвідчила, що, згідно з міжнародною практикою, НКЦПФР ще не до кінця самостійна й у неї недостатньо регуляторних повноважень.

Враховуючи це, одним з двох основних блоків нової Стратегії розвитку фондового ринку, що планує розробити Комісія в співпраці з учасниками ринку, має стати покращення якості роботи регулятора на основі принципів IOSCO.

Другий блок Стратегії буде присвячено ключовим завданням розвитку фондового ринку, який повинен грати ключову роль у зростанні економіки. Головним фактором успіху на цьому шляху має стати залучення інвестицій в Україну ($20-40 млрд. щорічно). У нашої країни є значний потенціал для економічного зростання, а саме - логістичні, ресурсні можливості та людський капітал.

А. Амелін наголосив на необхідності розширення та покращення інструментарію ринку цінних паперів, передачі ряду повноважень саморегулівним організаціям, а також біржам (щодо реєстрації емісій цінних паперів публічних компаній).

Окремим питанням є розвиток пенсійної реформи, яка сприятиме появі на ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, що стимулюватимуть зростання економіки. У цьому зв’язку Комісія розробила концепцію пенсійного реформування, яка передбачає об’єднання другого та третього рівнів пенсійної системи.

Важливими чинниками розвитку фондового ринку мають стати лібералізація валютного регулювання та вдосконалення податкових механізмів шляхом запровадження чітких та однакових для всіх правил оподаткування.

На думку Голови правління «Української біржі» Олега Ткаченка, значною проблемою вітчизняного фондового ринку є відсутність стратегії його розвитку, затвердженої на найвищому державному рівні. Саме сьогодні, коли перед Україною відкриваються великі можливості, доцільно досить оперативно за кілька місяців розробити такий документ, який визначатиме основні напрямки розвитку ринку і сприятиме його прогнозованості.

Останнім часом ринок почав активно реагувати на внутрішню політичну ситуації, що позитивно відобразилося на динаміці фондових індексів. Проте, його масштаби залишаються невеликими, занадто мало фінансових ресурсів та ліквідних інструментів. Враховуючи це, необхідно створювати умови для залучення капіталів серйозних інвесторів. Насамперед, йдеться про розширення інструментарію, вдосконалення валютного регулювання, хеджування ризиків, розвиток клірингу та ринку РЕПО. О.Ткаченко закликав учасників сприяти становленню вітчизняних емітентів і стимулювати їх до виходу на фондовий ринок.

Аналізуючи механізми оподаткування операцій з цінними паперами на фондовому ринку віце-президент ПрАТ «КІНТО» Анатолій Федоренко зауважив, що податки виконують регуляторну, фіскальну та стимулюючу функції. Однак, якщо стимулюючу функцію використовувати неправильно, вона може перетворитися у свою протилежність – гальмо для фондового ринку. Так, наприклад, тільки запровадження особливого податку на операції з цінними паперами призвело до зменшення у 2013 році обсягів торгівлі векселями на вторинному ринку в 120 разів.

На сьогодні в Україні назріла необхідність розробки нової редакції Податкового кодексу, основним завданням якого має стати зниження податкового тиску на фінансового інвестора при одночасному розширенні бази оподаткування. Серед інших пріоритетів - зменшення кількості дрібних податків та запровадження декларування витрат при чітко встановленій незмінній ставці податку на доходи фізичних осіб. Наразі спостерігається тенденція до зближення податкового та бухгалтерського обліків, при цьому, наголосив А.Федоренко, таке зближення не означає ототожнення облікових систем, оскільки різні види обліку мають виконувати різні завдання: справедливу оцінку вартості активів емітента – бухгалтерський, та справедливе визначення об’єкта оподаткування – податковий.   

А.Федоренко також наголосив на необхідності дотримання справедливого податкового правозастосування, повного взаємозаліку прибутків та збитків у різних сегментах фондового ринку та за різними видами фінансових інструментів, на об’єктивному визначенні бази оподаткування, врегулюванні питань з оподаткування боргових інструментів, а також зупинився на негативних наслідках  для  індустрії спільного інвестування можливого запровадження загальної системи оподаткування для  ІСІ.

Одним з актуальних питань розвитку фондового ринку та індустрії інвестиційного бізнесу в Україні є продовження пенсійної реформи. За словами члена Нацкомфінпослуг Сергія Бірюка, пенсійні кошти є довгостроковим інвестиційним ресурсом. При цьому сьогодні, у момент економічного спаду, відкриваються найкращі можливості для створення та розвитку пенсійних фондів, адже за спадом неминуче прийде підйом.

Завдяки інтеграції України в ЄС можна прогнозувати становлення в нашій державі справжнього середнього класу, який в європейських країнах є базою накопичувальних пенсійних систем. До того ж, ЄС виступає за скорочення бюджетних витрат, що стимулюватиме Україну до розвитку недержавної пенсійної системи. За таких умов і населення замислюватиметься про пошук ефективних шляхів накопичення пенсійних заощаджень. Як результат, держава буде вимушена запустити другий рівень пенсійної системи.

Як зазначив С.Бірюк за останній час Нацкомфінпослуг переглянула більш ніж три десятки нормативних документів щодо недержавного пенсійного забезпечення і частину з них відмінила. Найбільш проблемним питанням нині є порядок ліквідації НПФ. На думку С. Бірюка, ринок НПЗ оптимізується природним шляхом – пенсійні фонди, які не можуть працювати на ринку, вимушені будуть піти з нього.

Сергій Бірюк також вказав на необхідність формування економічних та адміністративних стимулів для роботодавців щодо створення ними пенсійних фондів. На жаль, на сьогодні таких стимулів практично не існує. Крім того, доцільно, щоб саме роботодавці разом з представниками державних органів та учасниками ринку брали активну участь у розробці пенсійного законодавства.

Основні цифри
Кількість КУА297на 28.05.20
Кількість ІСІ1445на 28.05.20
Кількість НПФ*60на 28.05.20
Кількість СК*2на 31.03.20
Активи, млн. грн.

366 825

на 31.03.20