Учасники науково-практичної конференція УАІБ обговорили стратегії розвитку діяльності з управління активами в умовах кризової ситуації

20 лютого 2009

17 лютого 2008 року у Києві відбулася науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу "Управління активами в умовах кризи: досвід та перспективи", в якій взяли участь представники державних регуляторів, компаній з управління активами, вітчизняні та зарубіжні експерти фондового ринку.

Учасники конференції обговорили результати функціонування фінансового ринку у 2008 році та уроки на майбутнє, розглянули стратегії розвитку діяльності з управління активами в сучасних умовах, проблеми системи недержавного пенсійного забезпечення, перспективи запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи та механізми подолання кризи довіри.

Як зазначив на конференції член ДКЦПФР Сергій Бірюк, у період кризи, як правило, відбувається значне скорочення масових портфельних інвестицій. Враховуючи це, інститутам спільного інвестування найближчим часом не варто розраховувати на значний приплив коштів та високу доходність. Важливим питанням на цьому етапі має стати відновлення довіри інвесторів до фінансового ринку.

Світова практика свідчить, що, в першу чергу, після кризи перевага віддається короткостроковим фінансовим інструментам, зокрема, державним облігаціям та векселям. Значним попитом також користуються банківські депозити. В залежності від  стабілізації економічної ситуації починає розвиватися пряме інвестування. І лише після цього спостерігається підвищення активності на фондовому ринку, у сфері будівництва та починається активізація масового інвестора. Виходячи з цього, ІСІ мають бути готовими запропонувати своїм клієнтам нові продукти, які могли б їх зацікавити.

Вже нині учасники ринку спільно з державними регуляторами повинні готувати підґрунтя для майбутнього підйому ринку. Зокрема, це стосується вирішення питань щодо появи на ринку ліквідних фінансових інструментів, вдосконалення біржової та депозитарної систем, розвитку пенсійної реформи. Позитивним чинником для подальшого розвитку ринку мають стати нові закони "Про акціонерні товариства" та "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", наголосив Сергій Бірюк.

До кризи виявилися не готовими ні учасники ринку, ні державні регулятори, зауважив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. У період підйому не приділялася належна увага вдосконаленню зовнішнього середовища інвестиційного бізнесу, що призвело до негативних наслідків.

Зараз у світі спостерігається посилення державного регулювання ринку. Запровадження таких підходів в Україні має враховувати національні особливості, зокрема, обмеженість державних ресурсів. Поки що дії вітчизняних регуляторів щодо подолання кризи не дали позитивного ефекту. Значною проблемою також залишається негнучкість чинного законодавства. В Україні державне регулювання, насамперед, полягає у контролі та нагляді за ринком. При цьому регуляторна функція державних органів є нерозвиненою. Регулятори спільно із саморегулівними організаціями мають розробити механізми, які сприятимуть розвитку ринку. Ефективними у цьому зв'язку може бути комплексна взаємодія усіх державних регуляторів з усіма СРО та досягнення консенсусу при прийнятті рішень.

Водночас учасники ринку повинні запроваджувати моделі та інструменти антикризового фінансового менеджменту, які допоможуть стабілізувати ситуацію та створити сприятливі умови для розвитку інвестиційного бізнесу, а також створювати та пропонувати нові продукти, підкреслив Дмитро Леонов.

На думку президента Міжнародного інституту бізнесу Олександра Мертенса, розвиток вітчизняної індустрії інвестиційного бізнесу ускладнюється нерозвиненістю інфраструктурних елементів ринку капіталу (біржової системи, корпоративного законодавства, судової системи). Значні проблеми також створює гальмування пенсійної реформи. Сьогодні особливого значення набуває професіоналізм учасників ринку. Необхідно запроваджувати нову систему ризик-менеджменту та ефективні механізми оцінки активів. При цьому потрібно, щоб біржовий ринок цінних паперів працював, насамперед, в інтересах інвесторів.

Однією з причин глибокої кризи вітчизняного фінансового ринку, вважає  віце-президент КУА ВАТ "КІНТО" Анатолій Федоренко, є відсутність внутрішніх інвестиційних ресурсів. У цій ситуації ефективним виходом з кризи має стати запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи. Кошти, які акумулюватимуться в її рамках, будуть спрямовані на внутрішній фондовий ринок.

Анатолій Федоренко проаналізував наявні нині законопроекти, присвячені механізмам запровадження другого рівня загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, зауваживши, що вони є занадто складними для застосування і вимагають внесення значної кількості змін до нормативно-правових актів. Крім того, в разі реалізації цих механізмів за межами системи залишаться певні прошарки населення.

На думку Анатолія Федоренка, запровадження концепції другого рівня пенсійної системи має відбутися з 1 січня 2010 року. Протягом першого року вона поширюватиметься на осіб віком 39 років з поетапним залученням до неї молодших громадян. При цьому річний обсяг пенсійних внесків у 2010 році становитиме 757 млн. грн., а в 2017 році має зрости до 40,8 млрд. грн. У свою чергу, кількість учасників другого рівня має зрости з 435 тис. до 11,1 млн. осіб. Визначати коло застрахованих осіб й формувати їхній початковий реєстр на основі даних персоніфікованого обліку повинен Пенсійний фонд України, а платником пенсійних внесків мають виступити роботодавці.

Згідно із запропонованою концепцією в рамках другого рівня пенсійної системи функціонуватимуть недержавні пенсійні фонди. Пенсійний фонд буде вкладником НПФ і укладатиме з ними пенсійні контракти.

За словами члена Держфінпослуг, директора департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Андрія Бахмача, одним з негативних наслідків кризи є зменшення темпів надходження пенсійних внесків та динаміки приросту пенсійних активів. Значна частка активів пенсійних фондів розміщена на банківських депозитах. Однак, депозити, на жаль, не убезпечують вкладників від ризиків. Враховуючи це, Держфінпослуг активно співпрацює з Національним банком щодо вирішення поточних проблем, пов'язаних з депозитними внесками.

Однак державі треба усвідомлювати, що всі суб'єкти фінансового ринку взаємопов'язані між собою, підкреслив Андрій Бахмач і наголосив на необхідності консолідація зусиль різних гравців фінансового ринку, зокрема, банків, страхових компаній, пенсійних фондів, КУА, а також державних регуляторів ринку капіталу.

Серед обговорюваних питань значне місце було відведено практиці роботи з інвесторами та питанням подолання кризи довіри, яка, на думку учасників конференції,  має не лише економічну, але і комунікаційно-психологічну складові. У цій ситуації компаніям життєво необхідно налагоджувати діалог, надавати більше інформації та розвивати партнерські стосунки з інвесторами, від успішності побудови яких безпосередньо залежить майбутнє обличчя інвестиційного бізнесу.

Нині,  незважаючи на існуючі негативні аспекти, склалася унікальна ситуація для формування внутрішнього  інвестора - інвестора "другої хвилі", зауважила заступник директора "Южного Фондового Магазину" Ганна Плешакова. Вона запропонувала об'єднати зусилля та спільно розробити програму  "Національний інвестор", покликану об'єднати кращі досягнення учасників фондового ринку щодо просування у суспільстві філософії інвестування. Мета такої програми - популяризація інвестиційних фондів як прогресивного і надійного фінансового інструмента, здатного підтримати економіку країни.

Подоланню кризи довіри присвятив свій виступ представник Української асоціації по зв'язках з інвесторами Олександр Нікішев, який наголосив на необхідності розробки нової комунікаційної стратегії ІСІ, з урахуванням нинішніх реалій і зміни основоположного принципу: не інвестор для ІСІ, а ІСІ - для інвестора.

З сучасними підходами до розкриття інформації для інвестора та світовим  досвідом у цьому напрямку учасників конференції ознайомили експерт USAID Джек Барбанел та директор Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України Євген Петрик.

Більш детально з матеріалами конференції можна ознайомитися на сайті УАІБ, у розділі "Аналітичні матеріали" / "Матеріали конференцій", за цією адресою.

Основні цифри
Всього компаній-членів284на 13.05.24
Кількість КУА279на 13.05.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 13.05.24
Кількість ІСІ1779на 13.05.24
Кількість НПФ*52на 13.05.24
Кількість СК*1на 29.02.24
Активи в управлінні КУА, млн грн615 069на 29.02.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 875на 29.02.24