Учасники конференції УАІБ «Професійне управління активами» обговорили пріоритетні завдання для подальшого розвитку

З 10 по 13 червня у Ялті проходила традиційна літня XXIV науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу під назвою «Професійне управління активами». У ній взяли участь представники ДКЦПФР, Держфінпослуг, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінпраці, фахівці компаній з управління активами - членів УАІБ, фондових бірж, депозитаріїв, рейтингових агентств, а також науковці та зарубіжні експерти.

Основними темами цьогорічного форуму стали: можливості та проблеми ринку послуг з управління активами; здійснення пенсійної реформи в Україні; інфраструктура та інструменти для інвестицій, шляхи зниження ризиків інвесторів; управління активами в нових умовах корпоративного законодавства; Private Equity в Україні; ризик-менеджмент в КУА.

Як зазначив на конференції Голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв, настав час для плавного переходу від етапу романтизму на фондовому ринку України до стадії зрілого розумного прагматизму. Ринок має стати більш організованим, більш відрегульованим, як в цілому, так і в окремих сегментах. Ринок має бути прагматичним не лише з точки зору філософії регулювання, а й щодо поєднання його розвитку із загальноекономічними завданнями, які стоять перед державою.

Говорячи про увагу уряду до розвитку фондового ринку, Дмитро Тевелєв зазначив, що у проекті закону «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» передбачено формування ефективно функціонуючого фондового ринку, який здатен забезпечувати перерозподіл ресурсів між секторами економіки,  врегулювання діяльності щодо здійснення операцій з фінансовими активами, забезпечення прозорості та відкритості ринків фінансових послуг, захист інтересів споживачів фінансових послуг. Крім того, у документі містяться очікувані результати від його реалізації. Зокрема, це підвищення питомої ваги угод з цінними паперами на біржовому ринку, формування системи депозитарного обліку, забезпечення прозорої системи обліку прав власності на цінні папери, розвиток фінансових інструментів тощо.

Аналіз проблем фондового ринку та конкретні завдання щодо його розвитку містить також Програма економічних реформ на 2010-2014 роки, розроблена Комітетом економічних реформ під головуванням Президент України.

Положення цих документів, природно, мають трансформуватися у програму діяльності ДКЦПФР та розвитку ринку цінних паперів, підкреслив Дмитро Тевелєв. Актуальними питаннями для регулятора у цьому зв’язку є підвищення відкритості та прозорості Комісії, застосування більш прогресивних технологій роботи. Її діяльність має бути більш продуктивною, спрямованою на відпрацювання якісної нормативної бази. Особливістю поточного етапу є поєднання функції регулювання з функцією створення та розбудови ринку. Голова ДКЦПФР наголосив на важливості взаємодії регулятора з його учасниками.

Серед пріоритетних завдань Комісії Дмитро Тевелєв назвав розробку документа, який визначає завдання, цілі та конкретні дії до 2015 року. ДКЦПФР вже розробила та оприлюднила проект Стратегії розвитку фондового ринку України на середньострокову та довгострокову перспективу. При цьому, за його словами, цей документ нині є не стільки стратегією, скільки програмою дій. Стратегія має охоплювати період до 2020 року й вимагає серйозного підходу щодо прогнозування та моделювання ринку. Її розробці Комісія планує  присвятити найближчі рік-півтора.

Наступним завданням, на думку регулятора, є вдосконалення системи звітності, розкриття інформації та документообігу на фондовому ринку. У поточному році у цій сфері має відбутися певний прорив. Насамперед, це стосується переходу від паперового до електронного документообігу, вирішення проблеми дублювання інформації.

Характеризуючи ситуацію в депозитарній системі, Дмитро Тевелєв, відзначив певні позитивні зрушення у цій сфері, зокрема щодо встановлення двосторонніх кореспондентських взаємовідносин між двома українськими депозитаріями – НДУ і ВДЦП та щодо створення центрального депозитарію. Нині обговорюються механізми створення центрального депозитарію, моделі участі у ньому держави, шляхи розвитку клірингової системи тощо.

Щодо захисту прав інвесторів пріоритетом Комісії є реалізація Закону «Про акціонерні товариства», а також внесення до нього змін, покликаних вирішити ряд проблемних питань, які виникли. Крім того, планується здійснити аудит нормативної бази щодо корпоративного управління з метою її вдосконалення та розробити цілий ряд законопроектів, які мають стимулювати залучення інвесторів на фондовий ринок.

Окрему увагу регулятор приділяє розвитку біржової торгівлі та протидії маніпуляціям з цінними паперами. На поточному етапі розробляються нові нормативні документи щодо вдосконалення механізмів організованого ринку цінних паперів.

Аналізуючи проект Стратегії розвитку фондового ринку України на середньострокову та довгострокову перспективу, Дмитро Тевелєв зауважив, що перший варіант цього документа є базою для обговорення та внесення пропозицій. Остаточна версія буде опрацьована у співпраці з учасниками ринку.

За повідомленням Голови ДКЦПФР пропозиції до проекту будуть збиратися до кінця липня. У серпні відбудуться дискусії за кожним з напрямків реалізації документа.

Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов у своєму виступі зауважив, що сьогодні на фондовому ринку існує ряд серйозних проблем і дуже добре, що регулятор готовий зайняти активну позицію щодо їхнього вирішення. УАІБ також накопичила значний досвід роботи у кризовий період і може ним поділитися, сказав він.

Більшість компаній з управління активами зуміли вижити в умовах падіння ринку і зараз продовжують ефективно працювати. Інвестиційний бізнес є достатньо гнучким та міцним. Однак слід звернути увагу на внутрішні проблеми, зокрема, на організацію та здійснення бізнесу, управління ризиками, методологію діяльності. Важливим чинником його ефективного розвитку є й сприятливе середовище, в якому він функціонує. Зокрема, окрему увагу необхідно приділити податковій реформі, яку планується здійснити в Україні.

Сьогодні держава ставить завдання щодо зростання фондового ринку та захисту прав інвесторів. Однак, враховуючи, що інвестиційний бізнес тісно пов’язаний із біржовим ринком, їх реалізація має носити системний характер. Адже несистемні зміни можуть призвести до певних перекосів. Так, зокрема, високі стандарти та вимоги до фінансових інструментів створюють проблеми щодо дотримання норм диверсифікації активів публічних інвестиційних фондів та недержавних пенсійних фондів.

Головуючий Ради привернув увагу до активізації приватизаційних процесів. Держава передбачає виставляти на біржові торги невеликі пакети акцій привабливих підприємств, які будуть цікаві інституційним інвесторам. Проте, зазначив Дмитро Леонов, виникає питання – чи будуть акції, продані за допомогою таких механізмів, у подальшому відповідати високим вимогам та критеріям, що висуваються до цінних паперів, які можуть знаходитися у портфелях інвестиційних фондів?

Говорячи про захист прав інвесторів, він відзначив, що УАІБ пропонує не обмежуватися якоюсь окремою формою, зокрема, Фондом гарантування інвестицій на фондовому ринку, а прагне застосовувати комплексний підхід. Необхідно, в першу чергу, звернути увагу на емітентів, які залучають кошти інвесторів. Сьогодні існує багато емітентів, які не готові виконувати свої зобов’язання. Враховуючи це, доцільно підвищувати вимоги до осіб, які залучають кошти.

Важливим чинником має стати і розвиток механізмів приватно-державного партнерства. В УАІБ створена мережа регіональних представництв і Асоціація може виступити з пропозицією зістикувати їхню діяльність з комітетами економічних реформ, які сьогодні створені в регіонах України. Це дасть змогу реалізовувати спільні приватно-державні проекти щодо залучення інвестицій. Співучасть держави у таких проектах стане для інвесторів гарантією їхньої стабільності. При цьому механізм реалізації проектів має захищати права кожної з його сторін.

Наголосив Дмитро Леонов також на використанні можливостей ІСІ у сфері управління проблемними або «токсичними» активами та у вдосконаленні системи корпоративного управління. УАІБ виступатиме з пропозицією запровадження альтернативних та універсальних моделей управління проблемними активами для окремих груп клієнтів. Поки що в Україні ці питання вирішуються за допомогою банківських механізмів.

Минув рік з моменту набуття чинності Законом «Про акціонерні товариства», сказав Дмитро Леонов. У багатьох АТ виникають проблеми з реалізацією його норм. Представники інвестиційного бізнесу могли б запропонувати свої послуги щодо оптимізації механізмів корпоративного управління. Ефективною у цьому зв’язку може бути співпраця з Фондом держмайна, який ставить за мету вдосконалення моделей управління акціонерними товариствами.

За словами Генерального директора УАІБ Андрія Рибальченка, головним результатом 2009 року стало те, що компанії з управління активами змогли вижити в непростих кризових умовах. Це відбулося, незважаючи на значне падіння, яке спостерігалося торік на українському фондовому ринку. Галузь спільного інвестування оминули скандали з клієнтами, які, наприклад, були зафіксовані у банківському секторі.

На тлі падіння вітчизняної економіки, скорочення обсягів банківських депозитів індустрія інвестиційного бізнесу змогла продемонструвати позитивні результати розвитку. Структура активів інвестиційних фондів зараз в цілому відповідає вимогам законодавства. Певні відхилення щодо диверсифікації активів не є провиною інвестиційних фондів, відзначив Андрій Рибальченко. Адже, ряд емітентів, цінні папери яких знаходяться в портфелях ІСІ, здійснюють реструктуризацію, оголошують дефолти, банківські установи затримують видачу депозитів. Враховуючи це, ДКЦПФР має з розумінням ставитися до таких випадків і, можливо, розробити окреме роз’яснення щодо врегулювання цих питань, запропонував він.

Нині спостерігається повернення коштів інвесторів до інститутів спільного інвестування. Ці кошти поки що невеликі, проте динаміка притоку є позитивною порівняно з іншими сферами фінансового ринку.

Незважаючи на деяке зменшення останнім часом кількості КУА та ІСІ, наголосив  Андрій Рибальченко, ринок переходить від кількісних показників до якісних і виходить на наступний рівень управління активами, що передбачає більш якісне та професійне надання послуг.

За словами члена ДКЦПФР Сергія Бірюка, вітчизняний фондовий ринок зараз  переживає посткризовий період, для якого найбільш вдалим є вдосконалення законодавчого поля. Вже розроблено близько сорока законопроектів щодо ринку цінних паперів, одним з основних серед яких є питання оподаткування. Багато цікавих норм, що треба проаналізувати, містяться в проекті урядового Податкового кодексу України.

Сергій Бірюк ознайомив учасників конференції із ситуацією на законодавчому полі. З метою вдосконалення Закону «Про акціонерні товариства» групою народних депутатів було внесено до парламенту проект змін до цього Закону, який передбачає цілу низку технологічних моментів щодо діяльності АТ.

Крім того, є ряд законопроектів щодо розвитку фондового ринку та регулювання діяльності його учасників. Зокрема, це проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку», прийнятий Верховною Радою у першому читанні.

Комісія працює над внесенням змін до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», які передбачають як технічні моменти, так і певні нові механізми. Перспективним напрямком може бути розвиток діяльності з управління цінними паперами, що сприятиме розвитку біржового ринку.

Серед інфраструктурних законопроектів він, зокрема, назвав проект закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», який передбачає діяльність спеціалізованих депозитарних установ, наголосив на доцільності приділити більше уваги встановленню кореспондентських відносин із зарубіжними депозитаріями, а також обговоренню передачі функцій щодо клірингу цінних паперів фондовим біржам.

Характеризуючи проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства на ринку цінних паперів», Сергій Бірюк зауважив на запровадженні в ньому поняття «регульований фондовий ринок».

Окремим питанням є вдосконалення системи розкриття інформації на фондовому ринку. Комісією розроблений законопроект, який передбачає відповідні зміни до чинного законодавства, інший законопроект передбачає запровадження законодавчих норм щодо інсайдерської інформації.

Сергій Бірюк також звернув увагу на проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо реклами на ринку цінних паперів і зазначив на доцільності виконання УАІБ контрольних функцій у цій сфері.

До інших важливих питань, які потребують законодавчого регулювання, він назвав  проблеми щодо фінансового моніторингу, пруденційного нагляду та ризик-менеджменту, рейтингування на ринку цінних паперів, похідних та депозитарних розписок, цільових облігацій та технічних дефолтів, а також питання випуску міжнародними фінансовими організаціями цінних паперів, номінованих у гривні.

Сергій Бірюк повідомив, що Комісія завершує розробку та погодження з відповідними міністерствами та відомствами нормативно-правових актів на реалізацію Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». При цьому ще необхідно узгодити норми законів «Про акціонерні товариства» та «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», які стосуються діяльності корпоративних інвестиційних фондів.

Крім того, ДКЦПФР за дорученням уряду має розробити законопроект щодо кваліфікованих та некваліфікованих інвесторів, який також буде безпосередньо  пов'язаний з індустрією інвестиційного бізнесу.

Значну увагу учасників конференції викликала доповідь керівника Комісії з питань оподаткування УАІБ Анатолія Федоренка (ПрАТ «Кінто») щодо змін в умовах оподаткування операцій з цінними паперами у проекті Податкового кодексу.

В рамках конференції відбулося обговорення проблемних питань у сфері корпоративного управління, впровадження нових фінансових інструментів тощо.

Детальніше ознайомитися з матеріалами конференції можна на сайті УАІБ (www.uaib.com.ua) у розділі «Аналітичні матеріали» - «Матеріали конференцій».

* * * * *

12 червня, у День працівника фондового ринку, у Ялті також відбулося підписання Меморандуму про взаємодію між УАІБ та ПАРД.