УАІБ: прийняття законопроектів, які стосуються діяльності регулятора фондового ринку, є передчасним і протирічить нинішньому стану українського фондового ринку

09 березня 2021

На початку лютого на сайті Верховної Ради було оприлюднено відразу два законопроекти, які стосуються діяльності регулятора фондового ринку – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: проект закону №4687 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» та  проект закону №4684 «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж».

У НКЦПФР стверджують, що обидва законопроекти сприятимуть реформі фондового ринку та дозволять йому працювати за європейськими стандартами. Однак, представники ринку та експерти вважають, що запропоновані Комісією проекти є передчасними й звертають увагу на те, що в котрий раз до реформи ринку не залучаються його учасники. На їхню думку, такий поспіх у підготовці та можливе «прискорене» прийняття законопроектів у Верховній Раді не тільки не сприятиме реформуванню фондового ринку, але й призведе до його чергового скорочення, а можливо і зникнення.

Якщо зважити, Закон №738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (Закон про ринки капіталу) хоча б пройшов шлях публічного обговорення та багатоденних дискусій, то законопроекти № 4684 та № 4687 взагалі не обговорювалися з громадськістю, а учасники фондового ринку дізнались про них тільки після реєстрації законопроектів у Верховній Раді.

Ознайомившись з текстом законопроекту «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (№ 4684), експерти зазначають, що він є доволі революційним для України (більшість країн ЄC не мають подібних законів), а за структурою і стилем написання нагадує законодавство США, яке регулює діяльність фондового ринку, в тому числі його регулятора - Комісію з цінних паперів та бірж США, яка, до речі, була створена в 1934 році.

Підтримуючи прагнення реформування фондового ринку України, УАІБ все ж наголошує, що законопроект є передчасним і таким, що вступає у протиріччя з нинішнім станом фондового ринку. Крім того, національний регулятор, не маючи підґрунтя (законодавчого, кадрового, технологічного та ін.) вже сьогодні хоче мати повноваження, до яких американський регулятор йшов більше ніж півстоліття.

При цьому законопроект містить велику кількість позитивних нововведень, серед яких, зокрема, залучення громадськості до питань відбору кандидатів на посади членів Комісії (статті 9, 10), створення Громадської ради Комісії (стаття 21), яка є постійно діючим дорадчим органом, що бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів та їх обговоренні. Позитивним є посилення відповідальності Комісії за шкоду, яку вона може заподіяти суб’єкту під час проведення розслідування (стаття 40) шляхом: арешту майна до ухвалення рішення судом; заборони на укладання договорів; огляду приміщень фізичних та юридичних осіб на підставі постанови Комісії; опитуванню свідків; інших заходів, які проводяться в межах розслідування, яке, до речі, не може перевищувати 18 місяців, а також запровадження інституту Уповноважених на розгляд справ про правопорушення, які призначаються через процедуру проведення конкурсного відбору (стаття 22-25) та інше.

Також законопроект №4684 містить зовсім нові для сприйняття українців норми та механізми здійснення інформаторами повідомлень до Комісії про порушення на ринку капіталу, порядок розгляду таких повідомлень та інформації, переданої інформаторами, а також питання захисту інформаторів та оплати їх «послуг». Цим питанням у законопроекті присвячено цілий розділ (статті 48-57).

Деякі норми законопроекту потребують змін або через їхню невідповідність Конституції України (у зв’язку з тим, що законодавство США відмінне від законодавства України), або через невідповідність вимог законопроекту фактичному стану речей на фондовому ринку, особливо в частині фінансових санкцій, які передбачені статтею 59. Наприклад, несвоєчасне надання звітності тягне за собою накладання штрафу на фізичну особу в розмірі до 22 мільйонів гривень, а на юридичну особу в розмірі до 109 мільйонів гривень або до 5% загального річного обороту такої юридичної особи.

За аналогічне порушення інший регулятор фінансового ринку – Національний банк України пропонує штраф до 34 тис. грн. При цьому кожний з регуляторів фінансового ринку декларує приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС.

В УАІБ переконані, що будь-які санкції, за загальновизнаними світовими принципами, мають бути адекватними до правопорушення та не повинні бути більшими ніж витрати на запровадження нового бізнесу.

Потребують уточнення і завдання Комісії. Як вважають професійні учасники ринку, головним завданням регулятора повинен бути розвиток ринку, а всі інші завдання – другорядні, бо якщо ринку не буде (як сьогодні), то і захищати буде нікого, а декларації про прозорий та справедливий ринок, який захищений від ризиків так і залишаться деклараціями!  

Законопроектом вкотре пропонується внести зміни до великої кількості законів, зокрема, до Кодексу законів про працю України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про товарні біржі», «Про нотаріат», «Про оплату праці», «Про Комітети Верховної Ради України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про міжнародні договори України», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про захист персональних даних», «Про безоплатну правову допомогу», «Про судовий збір», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про депозитарну систему України», «Про запобігання корупції», «Про національну поліцію», «Про державну службу», «Про виконавче провадження», «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

До Закону України«Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (№738),який, до речі, ще не набув чинності, пропонується внести понад 20 нових статей та близько 100 інших змін(чому про це не знали пів року тому - незрозуміло), що свідчитьпро якість підготовки прийнятого Закону про ринки капіталу. А, враховуючи, що законопроектом передбачено внесення змін до положень Цивільного, Кримінального, Кримінально-процесуального та іншого законодавства України, наслідки неоднозначного застосування прогнозувати не можливо.

У пояснювальних записках до законопроектів зазначається, що мотивацією до реєстрації згаданих законопроектів стали вимоги міжнародних донорів, що  згідно з Меморандумом, підписаним з МВФ, Україна зобов’язана прийняти законопроект, який «посилює незалежність та інституційну спроможність, повноваження щодо транскордонної та внутрішньої співпраці, та правозастосовні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для того, щоб забезпечити дотримання нею стандартів IOSCO».

Проте, у Звіті НКЦПФР щодо оцінки імплементації принципів IOSCO, яка була проведена ще у 2013 році, а саме у Блоці С (Принципи 10 - 12) Повноваження Комісії у сфері правозастосування, зазначено, що «Комісія має повноваження на перевірки, розслідування та санкції для забезпечення виконання законів, за які вона є відповідальною. Однак, існують недоліки в цих повноваженнях та в їх використанні, які необхідно усунути, а саме: Комісія повинна мати право входити до приміщень примусово, якщо власник ліцензії відмовляє в доступі». Разом з тим, діючий Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачає можливість залучення правоохоронних органів до виконання Комісією покладених на неї завдань, в тому числі щодо доступу до приміщень та сприянні у проведенні перевірок.

Враховуючи, що фондовий ринок перебуває у стані стагнації, про що свідчать показники ринку, а НКЦПФР прагне «реформувати» ринок без залучення його учасників, далеко не всі професійні учасники можуть дочекатися покращення, яке Прем’єр-міністр України обіцяв з 2023 року.

 

Основні цифри
Всього компаній-членів307на 07.05.21
Кількість ІСІ1549на 07.05.21
Кількість НПФ*55на 07.05.21
Кількість адміністраторів НПФ19на 07.05.21
Кількість КУА301на 07.05.21
Кількість СК*2на 28.02.21
Активи, млн. грн.

437 213

на 28.02.21