УАІБ взяла участь у 10-й щорічній зустрічі EFAMA та асоціацій CEE-Initiative у Загребі

Представник УАІБ взяла участь у 10-ій щорічній зустрічі EFAMA та групи асоціацій КУА регіону Центральної та Східної Європи (CEE-Initiative), що відбулася у Загребі 12-13 квітня 2018 року. Учасниками зустрічі стали 9 національних асоціацій практично з усіх країн ЦСЄ (Австрія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія та Україна) та пан-європейська EFAMA, що базується у Брюсселі.

Відкриваючи зібрання, Генеральний директор EFAMA Пітер де Профт наголосив на стрімкому зростанні ролі індустрії фондів та управління активами в ЄС за останнє десятиріччя, впродовж якого 2017 рік був особливо успішним. Він закликав національні асоціації інвестиційних фондів та КУА цих країн до активнішої участі у роботі органів EFAMA для посилення їхнього голосу і впливу на прийняття рішень.[1]

Член Ради EFAMA від Австрії Армін Каммел представив нову організаційну структуру EFAMA, що включатиме 9 Постійних Комітетів та 3 платформи: Платформа публічної політики, Платформа освіти для інвесторів, Оперативна група з Брекзіту. Остання покликана вирішити проблему інфраструктури фондового ринку, що постає через Брекзіт, адже близько 75% клірингу відбувається в установах, зареєстрованих у Великобританії.

Представники національних асоціацій розповідали про макроекономічну ситуацію у своїх країнах, про результати діяльності вітчизняних індустрій фондів та ключові регуляторні зміни, що відбулися після минулої зустрічі у Братиславі у 2017 році, а також поділилися проблемними питаннями у діяльності КУА та фондів у своїх країнах.

Обговорючи імплементацію нових вимог Директиви про ринки фінансових інструментів MiFID II та Регламенту MiFIR, що набрали чинності з січня 2018 року, зокрема, йшлося про критерії для проведення і оцінки підвищення якості продуктів (quality enhancement), підтвердження кваліфікації персоналу (qualification verification), транскордонне розміщення фондів (продаж їх часток – cross-border distribution). При цьому у деяких країнах регіону MiFID II досі не транспонована у національне законодавство, а її подальша імплементація призведе до суттєвої зміни моделі продажу (дистрибуції) фондів. Відкритим залишається також питання щодо розповсюдження на діяльність управляючих компаній MiFIR. «Широке» трактування сфери дії цих Регламенту та Директиви, що охоплює компанії, які надають послуги з управління індивідуальними портфелями (discretionary mandates), зокрема у частині звітування щодо транзакцій та ін., значно збільшить витрати компаній, адже більшість із них не мають у наявності даних щодо транзакцій.

Іншою важливою зміною в регулюванні ринку в ЄС було також запровадження із січня 2018 року вимог Регламенту про Ключову інформацію для інвестора пакетованих інвест- і страхових продуктів для роздрібних інвесторів (PRIIPs KID). Після грунтовних дебатів між Єврокомісією та регуляторами, учасниками індустрії (в тому числі й асоціаціями) та федерацією інвесторів ЄС щодо коректності методології розрахунку показників для включення у KID, а також корисності цієї інформації для інвесторів, в окремих країнах регулятори вже визнали, що PRIIPs KID є неефективною. Поки це питання не буде узгоджене на загальноєвропейському законодавчому рівні, вони вирішили збільшити перехідний період для фондів UCITS (після 2019 року, коли вимоги Регламенту про PRIIPs KID мали почати поширюватися на фонди UCITS).

Низка асоціацій також наполягає, що фонди альтернативних інвестицій – AIF, які пропонуються роздрібним інвесторам (багато з таких фондів є дуже близькими за своїми параметрами до UCITS, але все ж не відповідають їхнім критеріям), повинні розглядатися з регуляторної точки зору як «нескладні» (non-complex). Це значно спростить їхнє регулювання, зокрема, у частині продажу часток у фондах без участі фінансового радника, що є виправданим у випадку з цими фондами.

Значної актуальності та важливості набуває також питання щодо управління персональними даними відповідно до нового Регламенту ЄС GDPR, що також поширюється на «треті країни», до яких належить і Україна, у разі роботи з даними громадян ЄС. Асоціації нині працюють над розробкою спільного Кодексу поведінки для своїх учасників для виконання вимог GDPR та планують координувати це питання.

В окремих країнах відбулися зміни в оподаткуванні як підприємств загалом, так і фондів – в одних випадках вони були сприятливими для бізнесу КУА, в інших – зменшили привабливість фондів.

Застосування МСФЗ (IFRS) до фондів у низці країн у регіоні ЦСЄ та поза ним, зокрема у найбільших юрисдикціях ЄС в індустрії фондів (Люксембург), вирішено на користь фондів: ці стандарти до них не застосовуються, бо визнані неприйнятними для цього виду інститутів та такими, що не дають доданої вартості для інвесторів фондів. Крім того, у низці країн ЄС застосовується спеціальний стандарт XML для регуляторного звітування фондів та КУА – FundsXML, розроблений самою індустрією з урахуванням вимог усіх Директив та Регламентів ЄС, що стосуються їхньої діяльності, а також особливостей їхньої звітності у країнах-учасницях організації FundsXML. В Австрії цей стандарт визнано регулятором.

Учасники зібрання дійшли згоди, що за умов зарегульованості індустрії фондів, не потрібно збільшувати регуляторні вимоги на рівні ЄС, вартіснішими будуть тільки роз’яснення вже існуючих, щоб зробити їх більш зрозумілими і чіткими. Найбільш вразливими до підвищення вимог та збільшення регуляторного навантаження є найменші країни регіону та ЄС, вони вимагають запровадження задекларованого у праві ЄС принципу пропорційності у застосуванні вимог. Наприклад, через надто високі регуляторні вимоги, на тлі зниження рівня винагороди за управління, в окремих країнах майже повністю зникли або незабаром зникнуть фонди грошового ринку (MMF). Також, у деяких країнах регуляторні вимоги для місцевих КУА є значно вищими за вимоги до іноземних «дистрибуторів» (КУА) фондів, що дозволяє останнім вигравати у міжнародній конкуренції за інвесторів.

Позитивним кроком у цьому напрямку є запропонований Європейською Комсією новий режим пруденційного нагляду в ЄС (стосується інвестиційних фірм, що підпадають під дію MiFID II та, відповідно, Директиви і Регламенту ЄС про вимоги до капіталу інвестиційних фірм та кредитних установ CRDIV/CRR), оскільки він є прикладом втілення принципу пропорційності на європейському рівні. На національному рівні деякі асоціації регіону вже досягли певного успіху у роботі з регуляторами щодо впровадження пропорційних вимог на своїх ринках – у тому числі завдяки координації та обміну досвідом між собою у рамках Ініціативної групи СЕЕ.

Представниця УАІБ Анастасія Гаврилюкповідомила про обнадійливі зрушення в економіці України у 2017 році, зокрема у торгівлі з ЄС, стабілізацію фінансової ситуації у країні та позитивні результати української індустрії управління активами, зокрема сектору відкритих фондів, у 2017 році та 1-му кварталі 2018 року. Вона також розповіла про законодавчі та регуляторні зміни, що стосуються КУА та ІСІ, прийняті за останні півроку й ті, що очікуються найближчим часом. Серед них, зокрема, зміни в регулюванні акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, аудиторів та фондових бірж, у тому числі щодо лістингу та допуску до торгівлі в Україні цінних паперів іноземних емітентів, збільшення можливостей для КУА інвестувати активи ІСІ та НПФ у позабіржові цінні папери та, водночас, деяке посилення режиму пруденційного нагляду для КУА тощо.

Серед відкритих питань для української галузі управління активами інституційних інвестрів залишаються заплановане урядом та регулятором транспонування законодавства ЄС щодо фондів (зокрема, Директива про UCITS), проекти пенсійної та податкової реформ, валютна лібералізація НБУ і кроки щодо поступового впровадження вільного руху капіталу, проект змін у регулюванні депозитарної системи та ін. Очікувані зміни покликані сприяти залученню іноземних інвестицій в Україну – та водночас полегшити диверсифікацію портфелів українських ІСІ та НПФ за рахунок іноземних цінних паперів, що, серед іншого, дасть додаткові інструменти для управління ризиками фондів.

Наступна зустріч групи CEE-Initiative запланована на 2019 рік та відбудеться у Празі.

Більше про CEE-Initiative – на сайті УАІБ.

[1]УАІБ, як і раніше, продовжує співпрацювати з національними асоціаціями ЦСЄ та EFAMA відповідно до підписаних раніше меморандумів про взаєморозуміння.