Підготовлений проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»
ЄС та країни Великої сімки висловили занепокоєння агресією Росії у Керченській протоці. Україна та євродепутати закликали запровадити санкції. Євросоюз висловив своє найбільше занепокоєння у зв’язку з небезпечним зростанням напруги в Азовському морі та Керченській протоці. Про це говориться у заяві Високого представника ЄС із закордонних справ і з питань політики безпеки Федеріки Моґеріні. Зазначається, що це призвело до захоплення українських суден Росією та поранення українських військовослужбовців. Європейський Союз очікує, що Росія забезпечить безперешкодне та вільне проходження через Керченську протоку до та з Азовського моря відповідно до міжнародного права, а також звільнить захоплені судна, їхні команди та обладнання. Країни Великої сімки (Німеччини, Франції, Італії, Японії, Канади, Великобританії та США) також зазначили, що дії Росії в Керченській протоці і прилеглих водах небезпечно посилили напруженість (Європейська служба зовнішньої дії).
Водночас, Посол України в ЄС закликав Євросоюз та держави-члени рішуче відреагувати на використання військової сили Росією в Азовському морі та підкреслив необхідність нових санкцій проти РФ (Твіттер). Своєю чергою, 97 депутатів Європейського Парламенту також закликали Високого представника ЄС Федеріку Моґеріні та уряди європейських держав запровадити санкції проти Росії (Представництво України при Європейському Союзі). Однак наразі, за інформацією німецького видання Die Welt, Німеччина та Франція не підтримують введення нових санкцій проти Росії на тлі загострення довкола Керченської протоки (Європейська правда).
Варто також зазначити, що раніше Міжпарламентська Асамблея Україна-Польща-Литва закликали країни-члени Європейського Союзу та країни-члени Великої Сімки запровадити санкції проти російських морських портів в Азовському морі через їх незаконну взаємодію з морськими портами на території тимчасово окупованого Криму, які були закриті українською владою (Укрінформ).
Більше про те, як світ відреагував на агресію Росії у Керченські протоці, у статті «Несподівані друзі та байдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці» (Європейська правда). |
|
ЄС не визнає так званих виборів на Донбасі. Проти 9 осіб, причетних до їх організації, можливі санкції
19 листопада відбулось засідання Ради ЄС, під час якого міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу обговорили ситуацію в Азовському морі та «вибори» у так званих «ДНР» і «ЛНР», що відбулися 11 листопада. Вони підтримали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Міністри закордонних справ також нагадали, що ЄС не визнає «виборів», які відбулися 11 листопада, і вважає їх незаконними та нелегітимними. Міністри підтвердили готовність розглянути належні цільові заходи у відповідь. Крім того, учасники зустрічі нагадали про важливість повного виконання Мінських угод (Представництво Європейського Союзу в Україні).
Очікується, що ЄС додасть до санкційного списку 9 осіб, причетних до проведення «виборів» на окупованому Донбасі. Список може бути затверджений в найближчі тижні (Твіттер).
З усіма санкціями, які Європейський Союз запровадив у відповідь на кризу в Україні, можна ознайомитись за посиланням. |
|
ВРУ попередньо схвалила законопроект щодо стратегічного курсу держави на вступ до Європейського Союзу та НАТО 22 листопада, Конституційний суд України надав позитивний висновокдо законопроекту президента №9037про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на вступ до Європейського Союзу та НАТО. В цей же день Верховна Рада України попередньо схвалила цей законопроект. Він вносить поправки до преамбули Конституції, де наголошується на «європейській ідентичності Українського народу і незворотності європейського та євроатлантичного курсу України». До статей 85, 102 та 116 вносяться зміни, які визначають відповідальність за євроінтеграцію та вступ до НАТО з боку Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
Рекомендуємо до прочитання: «Євроінтеграція між популізмом та лобізмом: чого бракує президентській ініціативі». Автор: Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції. Стаття підготовлена за підтримки проекту «Громадська синергія». |
|
Єврокомісія схвалила надання Україні 500 млн. євро макрофінансової допомоги
Європейська Комісія схвалила надання 500 млн. євро Україні у рамках нової програми з макрофінансової допомоги. Це перша частина з 1 млрд. євро макрофінансової допомоги Україні, яку Європейський Парламент та Рада ЄС затвердили у липні 2018 року. За повідомленням Міністерства фінансів України, 500 млн. євро від Європейського союзу мають надійти в середині грудня. ЄС надасть макрофінансову допомогу у вигляді позик. Точна відсоткова ставка траншу буде відома під час виходу Європейської Комісії на зовнішній ринок запозичень, але не перевищуватиме 2% (Радіо Свобода). Разом з цією виплатою загальний розмір такої допомоги, яку від 2014 року Євросоюз надав Україні, складе 3,3 мільярди євро. Це найбільша сума, яку ЄС коли-небудь виділяв для країни з-поза меж Союзу. |
|
Україна закрила 10 квот на безмитний експорт до ЄС Станом на 26 листопада Україна вичерпала 10 квот на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС. Використані квоти на оброблений крохмаль, мед, крупи та борошно, солод і пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, зернові (кукурудза і пшениця), вершкове масло та м’ясо птиці. Майже використані квоти на крохмаль (95%) та часник (96%). Починаючи з 1 жовтня 2018 року, почав діяти другий рік додаткових квот за 5 групами товарів. З них, на кінець листопада, вже закриті квоти на мед та оброблені томати. Ще до кінця року будуть діяти додаткові квоти на зернові, з яких об’єми на пшеницю і кукурудзу вже вичерпані, а на ячмінь використані лише на 23% (Український клуб аграрного бізнесу).
Більше про безмитні тарифні квоти та їхнє використання ви можете дізнатись на Євроінтеграційному порталі.
Зазначимо, що серед найбільших торговельних партнерів України в сфері агропромислового комплексу серед країн ЄС є Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія. |
|
В Україні відбулось засідання Підкомітету Україна-ЄС
13 листопада 2018 року у м. Київ відбулось друге засідання Підкомітету Україна-ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку. У рамках заходу були проведені дискусійні сесії щодо інституційних питань, питань зайнятості, навколишнього середовища та клімату, сталого управління лісовим господарством, співробітництва з питань управління ресурсами рибальства Чорного моря та відновлюваної енергетики. А 14 листопада був відкритий Форум громадянського суспільства, під час якого представники Підкомітету поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання та досягнуті домовленості.
Форум громадянського суспільства організовується щороку відповідно до статті 299 «Інститути громадянського суспільства» глави 13 «Торгівля та сталий розвиток» Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Цьогоріч в рамках Форуму відбулося перше спільне засідання Дорадчих груп сталого розвитку від ЄС та України. Вони складаються з організацій роботодавців та працівників, неурядових організацій та інших заінтересованих сторін. Дорадча група від України була створена незадовго до Форуму громадянського суспільства, до неї увійшли члени Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Завданням Форуму є підтримка діалогу, що охоплює аспекти сталого розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС (УС ПГС). |
|
47% українців підтримують членство України в Європейському Союзі
47% українців підтримують вступ країни до Євросоюзу і лише 11% – до Митного Союзу. Водночас 30% заявляють, що Україна повинна бути рівновіддаленою як від Європи, так і від Росії. Цікаво, що прихильники вступу до ЄС практично не змінюють своєї думки про необхідність євроінтеграції. Вступ України до НАТО підтримують 40% українців, проти виступають 36%. Опитування проведено Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова та Соціологічною групою Рейтинг. |
|
Європарламент прийняв дві резолюції щодо Грузії та Молдови, в яких розглядається імплементація Угоди про асоціацію
Грузія
Євродепутати відзначили проведені реформи та прогрес в імплементації Угоди про асоціацію. Зазначається, що ЄС наразі є найбільшим торговельним партнером для країни та найбільшим джерелом притоку інвестицій. Водночас, занепокоєння викликають топ-корупція, незалежність судової системи, деполітизація медіа, захист довкілля.
Молдова
У резолюції зазначається, що реформи, які зобов’язалась провести Молдова, мають бути головним пріоритетом для країни. Депутати відзначили певний успіх у сферах торгівлі, енергетики, реформі банківського сектору, державного управління та управління державними фінансами. Водночас існує особлива занепокоєність щодо рівня корупції, браку незалежності судової системи та відкату у сфері демократії.
Джерело: Європарламент |
|
Європейська Рада схвалила Угоду про Брекзит
Європейська Рада у складі 27 лідерів країн ЄС схвалили Угоду про вихід Великобританії з ЄС. Глави держав та урядів також прийняли політичну декларацію про майбутні відносини між Європейським Союзом та Великобританією (Європейська служба зовнішньої дії). Тепер британський та європейський парламенти повинні ратифікувати ухвалену угоду.
Затвердження угоди про Брекзит стало можливим після того, як Іспанія досягла домовленості з Брюсселем та Лондоном у питанні щодо Гібралтару. Мадрид отримає ряд гарантій від країн-членів ЄС, керівництва ЄС та уряду Лондона про те, що зможе заздалегідь вивчати та схвалювати майбутні домовленості між ЄС та Великобританією щодо Гібралтару (DW).
В уряді України очікують, що з вирішенням територіальної суперечки між Іспанією та Великобританією, Україна і ЄС зможуть вийти на підписання угоди про спільний авіапростір вже в квітні 2019 року (Європейська правда). |
|
Польща змінить закон про Верховний суд, який критикувала Єврокомісія
Сейм Польщі прийняв законопроект, що вносить зміни до закону про Верховний суд. Поправками передбачено продовження повноважень суддів Верховного і Вищого адміністративного судів, яким виповнилося більше 65 років. Крім цього, законопроект скасовує процедуру отримання відповідної згоди президента. Раніше ці положення викликали критику зі сторони Єврокомісії, яка стверджувала, що вони підривають принцип незалежності судових органів в країні. У зв’язку з цим виконавчий орган ЄС порушив стосовно Польщі санкційну процедуру і подав позов до Суду ЄС (Радіо Польща). За словами Віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, поправки до закону про Верховний суд є рухом у правильному напрямку. Однак, Єврокомісія потребує часу, щоб детальніше оцінити законопроект (Reuters).
Новий законопроект є першою серйозною поступкою Польщі у її майже трирічному протистоянні з Європейським союзом з приводу верховенства права (Європейська правда). |
|
9 країн ЄС відмовились підтримати Глобальний договір ООН про міграцію
Угорщина, Італія, Австрія, Польща, Чехія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Словенія відмовились підтримати Глобальний договір ООН про міграцію (Euractiv). Договір є першим міжнародним механізмом співробітництва з питань міграції, який не має обов'язкової юридичної сили. Він містить 23 конкретні цілі для безпечної, впорядкованої і легальної міграції, якими можуть керуватися держави в процесі здійснення національної політики в сфері міграції.
Міграційний пакт ООН викликає досить неоднозначну реакцію світі. Окрім європейських країн, його також відмовляються підтримати США, Австралія, Ізраїль.
Дізнатись більше про Глобальний договір про безпечну, впорядковану і легальну міграцію ви можете на сайті Європейської служби зовнішньої дії. |
|
Рада ЄС прийняла 17 нових проектів для посилення оборонної політики 19 листопада Рада ЄС затвердила 17 нових проектів у рамках постійної структурної співпраці (PESCO) в галузі спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу. Проекти присвячуються підготовці особового складу, зокрема працівників спецслужб, розвитку оборонних можливостей, розробці нових систем зброї, а також підвищенню сухопутної, морської та повітряної боєготовності (DW).
PESCO дозволяє країнам-членам ЄС тісніше співпрацювати в області безпеки і оборони та покликане посилити стратегічну незалежність ЄС – можливість діяти при необхідності самостійно (без партнерів). В рамках PESCO також передбачена можливість участі інших країн, що не входять до ЄС. Наразі до PESCO входять 25 країн ЄС.
Більше про сутність PESCO можна дізнатись на сайті Європейської служби зовнішньої дії. |
|
Рада ЄС прийняла рішення, що посилить контроль в Шенгенській зоні
19 листопада Рада ЄС затвердила оновлені правила, що посилять Шенгенську інформаційну систему (SIS). Відповідне рішення ухвалено для подальшого вдосконалення системи обміну інформацією між правоохоронними органами країн-членів у таких чутливих сферах як міграція, безпека та контроль кордонів. Це допоможе прикордонникам і поліції краще виявляти небезпечних злочинців і терористів, вживати заходів із недопущення їх входження до Шенгенської зони. Оновлення системи включатиме в себе вдосконалення системи сповіщень про злочинців та людей, які перебувають у розшуку, використання бази даних щодо рішень про повернення в країни походження людей, які незаконно перебувають у країнах Євросоюзу. З новими змінами, рішення про заборону на в’їзд до Шенгенської зони особи, яке було видано однією з країн-учасниць, може застосовуватися й правоохоронцями інших країн, які входять до цього правового простору (Укрінформ).
Рада ЄС та Європарламент тепер мають підписати правила, але нові функції SIS в повній мірі почнуть функціонувати після виконання всіх юридичних та технічних передумов. |
|
Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія» |
|
Приборкати гідру: як протистояти інформаційній агресії Кремля
Інтерньюз-Україна
Це видання є продовженням книги « Слова і війни: Україна у боротьбі з кремлівською пропагандою, яку Інтерньюз-Україна опублікувала у 2017 році за підтримки проекту «Громадська синергія». Тимчасом як у «Словах і війнах» експерти прагнули описати проблему російської інформаційної війни проти України, у нинішньому виданні надається відповідь на питання, що з цією проблемою робити. Експерти також розробили відповідні рекомендації національним урядам та парламентам, українській виконавчій владі та українському парламенту, Європейському Союзу, громадянському суспільству та медіа. |
|
Як налагодити ефективність імплементації міжнародних багатосторонніх угод у сфері довкілля в Україні?
Експерти Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Предметом дослідження є 33 міжнародні екологічні угоди, стороною яких є Україна, у сферах охорони природи і біорізноманіття, водних ресурсів, зміни клімату, повітря, хімічних речовин і відходів. Метою аналітичного документу є оцінка стану виконання міжнародних угод, виявлення основних проблем та переваг від належної імплементації конвенцій та протоколів, визначення ризику від неефективної реалізації міжнародно-правових документів |
|
Як малому підприємцю почати працювати з ринком ЄС
EasyBusiness
У 2016 році набула чинності зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка дозволила українським підприємствам вільно виходити на європейські ринки. На жаль, не всі компанії готові наважитися зайти на європейський ринок. Для спрощення виходу на ринки ЄС експерти аналітичного центру EasyBusiness розробили посібник, у якому детально роз'яснили регуляторні процедури і навели перелік можливостей для малого та середнього бізнесу, а найбільш корисні поради зібрали у цій статті. |
|
Публікації закордонних аналітичних центрів |
|
The EU’s modular approach to defence integration: An inclusive, ambitious and legally binding PESCO?
Centre for European Policy Studies
Для захисту громадян ЄС від зовнішніх та внутрішніх загроз Європейський Союз започаткував Постійне та структуроване співробітництво (PESCO). Автор досілдження стверджує, що наразі PESCO потрібно подолати як мінімум три основні проблеми: забезпечення інклюзивності при підвищенні рівня амбіцій; збереження довіри, якщо держави-учасниці не виконують свої зобов'язання; забезпечення узгодженості з іншими блоками в оборонній архітектурі Європи. |
|
EU-NATO relations: A long-term perspective
The Royal Institute for International Relations
ЄС та НАТО дуже різні організації: перша – актор, друга – інструмент. В аналітичній роботі піднімається питання – чи потрібна європейським країнам стратегічна автономія у сфері територіальної оборони. Це може призвести до появи нового НАТО – альянсу між США та ЄС. |
|
Under the gun: Rearmament for arms control in Europe
The European Council on Foreign Relations
Непередбачуваність та відсутність прозорості є перевагами для Росії. Якщо Європа займатиметься переозброєнням, підвищенням боєздатності своїх військових та здатністю швидко здійснювати широкомасштабні розгортання до Східної Європи, це позбавить Росію військової переваги. Проте європейцям потрібно узгодити, чого вони хочуть досягти у відносинах з Росією. |
|
Crimea 2.0: Will Russia seek reunification with Belarus?
The Finnish Institute of International Affairs
Не варто відкидати можливість повторення Росією кримського сценарію у Білорусі. Однак, політика Москви, скоріш за все, націлена на те, щоб зробити Білорусь максимально залежною від Росії. |
|