Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-30 вересня 2018 року

Україна та ЄС підписали меморандум на 1 млрд. євро кредиту
14 вересня Європейський Союз та Україна підписали меморандум про надання країні 1 млрд. євро макрофінансової допомоги. Ці гроші Україна отримає у формі середньо- та довгострокових кредитів двома траншами до 500 млн. євро. Виплати будуть пов’язані з прогресом України у виконанні її програми з Міжнародним валютним фондом. Крім того, Україна повинна провести ряд реформ. Серед них: запуск системи автоматичної перевірки декларацій; фактична перевірка щонайменше 1000 декларацій високопосадовців; зміни у процедурах подання інформації до реєстру кінцевих власників компаній; прогрес у запуску Антикорупційного суду; просування процесу приватизації; створення корпоративної системи управління державних банків; зміни у системі запобігання відмиванню коштів, як того вимагає Угода про асоціацію; удосконалення ефективності системи субсидій.

Більше про умови надання Україні нової макрофінансової допомоги у статті «Обіцянки на мільярд євро: що має зробити Київ в обмін на гроші ЄС» (Європейська правда)

В Україні пройшло восьме засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС
17-18 вересня 2018 р. у містах Львів та Івано-Франківськ відбулось восьме засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом (ПКА), під співголовуванням народного депутата України Миколи Княжицького та депутата Європейського Парламенту Даріуша Росаті. За результатами засідання члени ПКА схвалили Заключну Заяву та рекомендації. У заяві висловлюється глибоке занепокоєння щодо присутності Росії в районі Азовського моря та блокади кораблів внаслідок будівництва Керченського мосту. Звертається увага на погіршенням екологічних наслідків військової агресії Росії на сході України та в незаконно окупованому Росією Криму. Зазначається, що Угода про асоціацію не є остаточною метою відносин між ЄС та Україною і вітаються європейські прагнення України. Наголошується на важливості активізації розвитку транскордонного співробітництва України з країнами ЄС. Вітаються досягнуті успіхи у впровадженні реформ у сферах енергетики, охорони здоров’я, державного управління, пенсійної реформи, освіти, децентралізації, публічних закупівель, банківського та фінансового сектору, захисту та безпеки, включаючи імплементацію Угоди про асоціацію.

Україна вже використала 100% експортних квот до ЄС на низку продуктів
Станом на 21 вересня українські експортери використали 100% тарифних квот на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло. На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці – на 75%, яйця та альбуміни – 53,7%, часник – 61,2%. Також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати (Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Товарообіг аграрної та харчової продукції між Україною та ЄС зріс на 330 млн. дол.
За січень-серпень 2018 року товарообіг в аграрній та харчовій промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг 5,4 млрд. дол. Це на 330 млн. дол. більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив 3,6 млрд. дол. В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові –1,2 млрд. дол., олія – 702,5 млн. дол., насіння олійних – 581,4 млн. дол., залишки і відходи харчової промисловості – 312,8 млн. дол., м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці – 169,8 млн. дол. та інші товари (Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Українські виробники коньяку готові відмовитися від назви алкогольного продукту відповідно до Угоди про асоціацію
Українські виробники коньяку готові виконати вимогу Угоди про асоціацію щодо зміни назви алкогольного продукту. Про це йдеться у спільному коментарі виробників коньячної продукції, що надійшов до редакції «Європейської правди». Раніше видання повідомляло, що наказ Мінагрополітики «Про затвердження правил виробництва коньяків України» порушує вимоги Угоди про асоціацію щодо географічних найменувань. Наказ передбачає, що українські виробники зможуть використовувати для своєї продукції назву «коньяк» після 2025 року. Однак, перехідний період протягом якого можливо використовувати це найменування закінчується наприкінці 2025 року. У листі профільної асоціації до редакції пояснюється, що вже розпочато роботу над створенням та введенням в обіг нової назви для «коньяку України». У ній бере участь проект ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». В Представництві ЄС в Україні також зазначають, що хочуть, аби уряд припинив згадувати про «український коньяк» поза межами перехідного періоду, однак наразі мають обмежені юридичні можливості вимагати цього припинення вже зараз.

Детальніше про ситуацію з виробництвом українського коньяку ви можете дізнатись зі статті «Конфлікт, настояний на коньяку: навіщо Україні нова проблема у відносинах з ЄС» (Європейська правда).

ЄС та міжнародні організації визначили експертів для відбору суддів до антикорупційного суду України
За посередництва ЄС міжнародні організації узгодили список міжнародних експертів для участі у відбору суддів до Вищого антикорупційного суду. 14 вересня список кандидатів був переданий до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Представництва ЄС в Україні. Відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», завдання Громадської ради міжнародних експертів полягає в допомозі Вищій кваліфікаційній комісії суддів у процесі оцінювання доброчесності, професійних знань та практичних навичок кандидатів. Вперше міжнародні експерти гратимуть безпрецедентну роль в процесі добору суддів. Вони мають повноваження не лише оцінювати доброчесність і професіоналізм кандидатів. Рада експертів за ініціативи не менше трьох її членів може підняти питання про відповідність критеріям щодо будь-якого кандидата на посаду судді Антикорупційного суду (Джерело). У повідомленні Представництва ЄС також зазначається, що міжнародні донори, включно з ЄС, нададуть технічну допомогу членам Громадської ради міжнародних експертів для виконання ними своїх функцій. В ЄС наголошують, що міжнародні експерти повинні мати повний доступ до документів кандидатів та чітко визначену процедуру взаємодії з Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

ЄС, Україна та РФ обговорили питання транспортування російського газу через Україну після завершення діючого контракту
12-13 вересня у Брюсселі відбувся перший раунд тристоронніх технічних консультацій між Україною, ЄС та РФ з питань транспортування російського газу через Україну. У ході технічних консультацій експерти України, Єврокомісії та РФ обговорили ключові елементи контрактів на транспортування газу, що застосовуються в державах-членах ЄС, підходи до формування тарифів, а також питання реформування управління українською ГТС відповідно до законодавства та міжнародних зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію. Українська сторона підтвердила заінтересованість у поширенні на Україну режиму внутрішнього ринку ЄС та відповідну роботу щодо повного впровадження норм та правил Європейського Союзу щодо ринку газу. У цьому зв'язку учасниками консультацій підтверджено, що відносини між господарюючими суб'єктами України, ЄС та РФ визначатимуться законодавчим полем, яке повністю відповідатиме законодавству ЄС (Міністерство закордонних справ України).

Нагадаємо, що 17 липня між Україною, Європейським Союзом і Російською Федерацію пройшли тристоронні консультації щодо умов транспортування російського газу до ЄС через Україну з 1 січня 2020 року, оскільки діючий контракт на транспортування закінчується 2019 року. В жовтні очікується наступна тристороння зустріч на політичному рівні. До цього часу експерти мають опрацювати питання порядку денного (дайджест проекту «Громадська синергія»).

Президент України подав до Верховної Ради законопроект щодо стратегічного курсу держави на вступ до ЄС та НАТО
3 вересня Президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект №9037, яким пропонується внести зміни до Конституції щодо стратегічного курсу держави на вступ до Європейського Союзу та НАТО. Законопроектом вносяться поправки до преамбули Конституції та наголошується на «європейській ідентичності Українського народу і незворотності європейського та євроатлантичного курсу України». До статей 85, 102 та 116 вносяться зміни, які визначають відповідальність за євроінтеграцію та вступ до НАТО з боку Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. З Конституції також пропонується виключити положення, які дозволяють використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди. 20 вересня Верховна Рада направила законопроект до Конституційного суду України.

В ЄС зазначають, що закріплення в Конституції відповідних положень є суверенним правом кожної країни. При цьому також нагадують, що Угода про асоціацію визначає, що просування реформ сприяє поступовій економічній інтеграції та поглибленню політичної асоціації держави з Євросоюзом (Укрінформ).

Рекомендовано до прочитання: «Євроінтеграція між популізмом та лобізмом: чого бракує президентській ініціативі». Автор: Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції. Стаття підготовлена за підтримки проекту «Громадська синергія».

Україна виконала 41% зобов’язань за Угодою про асоціацію на 2018 рік
За перше півріччя 2018 року Україна виконала 41% зобов’язань за Угодою про асоціацію на цей рік. Суттєвий прогрес було досягнуто у сферах санітарних та фіто санітарних заходів (50%), сільському господарстві (54%), технічних бар’єрах у торгівлі (65%), соціальної політики та трудових відносин (67%), підприємництва (80%) (Євроінтеграційний портал).

Дорожня карта законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію на 2018-2019 роки передбачає прийняття 57 законопроектів. Наразі Україна ухвалила в цілому 7 законопроектів, 9 було прийнято в першому читанні, 4 відхилено, 3 відкликано, 2 повернуто на доопрацювання (УНН).

Верховна Рада прийняла закон щодо прозорості у видобувних галузях
18 вересня Верховна Рада України прийняла закон №6229 про забезпечення прозорості у видобувних галузях. У пояснювальній записці зазначається, що закон розроблено для впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ). Впровадження ІПВГ дозволить отримати доступ до важливої інформації щодо платежів суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях. Це сприятиме зростанню їх прозорості та зміненню негативного іміджу видобувних галузей, збільшенню привабливості для інвесторів. Законопроект також сприятиме виконанню Україною зобов'язань за Угодою про асоціацію.

Верховна Рада відмовилась від мораторію на 8 років на експорт дров
Верховна рада України підтримала пропозицію Президента щодо раніше ветованого ним законопроекту № 5495 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». У пропозиціях до законопроекту пропонувалось не запроваджувати мораторій на експорт дров строком на 8 років. Заборона не відповідала міжнародним зобов'язанням України, взятим згідно з Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, та не узгоджувалася із зобов'язаннями України за Угодою про асоціацію (Радіо Свобода).

52% українців виступають за членство України в ЄС
Більшість населення (52%) вважає, що Україні потрібно стати членом Європейського Союзу. Основними перевагами від членства в ЄС українці вважають підвищення життєвого рівня людей (38%), сприяння боротьбі з корупцією (27%) та вільне пересування людей за кордон (26%). Найбільше набуттю Україною членства в ЄС, на думку населення, заважають корупція (43%), недостатній економічний розвиток країни (38%) та низький рівень життя населення (28%). Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року за підтримки проекту «Громадська синергія».

92,6% українців вважають важливою охорону довкілля
92,6% громадян України вважають, що охорона довкілля є важливою для них особисто, а 86,6% переконані, що можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля в Україні. Мешканців України найбільше турбують часті повені та посухи (40,3%), найменше – зміна клімату (16,3%). 71% громадян демонструє одну або кілька екологічних практик, найпоширеніша з яких — зменшення споживання енергії (43,5%). Проте кожен десятий нічого не робить для довкілля (10,4%). Опитуванняпроводилось у травні 2018 року у рамках проекту, який реалізує Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» за підтримки проекту «Громадська синергія».

ЄС продовжив санкції проти осіб та компаній, що загрожували суверенітету України. Угорщина та Італія хочуть переглянути санкції.
12 вересня Рада ЄС продовжила санкції проти 155 осіб та 44 компаній за дії, спрямовані на підрив або загрозу територіальній цілісності України або загрозу її суверенітету. Вони передбачають замороження активів та заборону на в’їзд до ЄС і діятимуть до 15 березня 2019 року.

До списку мала бути додатково включена ще одна людина. На розширенні списку наполягали Велика Британія та країни Балтії, однак Італія виступила проти, оскільки країни не підтримали її пропозицію виключити зі санаційного списку колишніх чиновників (Politico). Наразі Італія хоче підняти питання перегляду санкцій поти Росії на саміті ЄС в жовтні (Європейська правда). В Угорщині також заявили, що їх позиція виглядає близькою до Італії і Будапешт виступає проти автоматичного продовження санкцій (Європейська правда).

Зазначимо, що Президент України у щорічному Посланні до Верховної Ради України заявив, що наразі дійсно існує ризик пом’якшення санкцій (Офіційне інтернет-представництво президента).

Єврокомісія опублікувала документи про стан Європейського Союзу та пріоритети на наступний рік
12 вересня Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер виступив перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі з промовою про стан Європейського Союзу. У ній він виклав свої пріоритети на наступний рік, а також власне бачення того, як держави Євросоюзу можуть надалі працювати над розбудовою ще «сильнішого, більш об’єднаного та демократичного Союзу». Він наголосив на тому, що в умовах все більшої нестабільності у світі, Європа повинна стати більш суверенною для того, щоб залишатися впливовим гравцем у глобальній політиці.

З інформація щодо стану Європейського Союзу, включно з листом про наміри, ви можете ознайомитись за посиланням.

Зокрема, у брошурі щодо стану Європейського Союзу говориться, що Єврокомісія до цього часу фіналізувала та почала впроваджувати 7 добре збалансованих торговельних угод з 12 країнами, включаючи Україну та Канаду. На східних кордонах ЄС продовжив розвивати міцні відносини з усіма шістьома країнами Східного партнерства. Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна досягли стійкого прогресу. Однак, країни мають продовжувати реформи, зокрема в боротьбі з корупцією.

ЄС і ООН зміцнюють співробітництво у сфері миротворчості та управління кризовими ситуаціями
ЄС і Організація Об'єднаних Націй визначили пріоритетні завдання на наступні 3 роки у сфері миротворчих операцій та управління кризовими ситуаціями. Серед них:

Єврокомісія подасть на Польщу до суду ЄС через реформу судової системи
24 вересня Єврокомісія повідомила, що подасть до суду ЄС на Польщу через порушення країною принципу незалежності судових органів. Ця ситуація виникла після прийняття країною закону про Верховний суд, який змінив порядок виходу суддів Верховного суду на пенсію. В уряді Польщі зазначають, що країна готова захищати свої конституційні та юридичні засади в Суді ЄС (Європейська правда).

Водночас, 17 вересня Європейська мережа рад з питань судової влади (ENCJ) повідомила, що позбавила Національну судову раду Польщі права голосу та виключила її з мережі. ENCJ представляє судові органи з різних країн ЄС та виступає консультаційним органом для інституцій ЄС. В ENCJ пояснюють, що умовою членства в мережі є незалежність інститутів від виконавчої та законодавчої влади та забезпечення остаточної відповідальності за підтримку судів у незалежному правосудді. ENCJ занепокоєна, що після недавніх реформ у Польщі, Національна судова рада країни більше не відповідає цій вимозі (European Network of Councils for the Judiciary).

Європарламент підтримав запровадження санкцій проти Угорщини
12 вересня Європейський парламент підтримав початок санкційної процедури проти Угорщини через загрозу підриву Будапештом європейських цінностей. Це перший випадок, коли Європарламент закликає Раду ЄС діяти проти країни-члена, щоб уникнути систематичних порушень фундаментальних цінностей – поваги до демократії, рівності, верховенства права та прав людини. Тепер Рада ЄС повинна почати власне розслідування порушень Угорщиною цінностей ЄС. У підсумку дисциплінарна процедура може призвести до позбавлення Угорщини права голосу в Раді ЄС. В свою чергу, Угорщина вважає голосування в Європарламенті «недійсним» і обіцяє оскаржити рішення у зв’язку з порушенням процедури голосування (Financial Times). Водночас, Польща вже заявила, що буде протистояти будь-яким санкціям ЄС проти Угорщини (Європейська правда).

Якою має бути політика навчання дорослих в Україні?

Автори: Колишко Родіон, ГО «Інститут професійних кваліфікацій»; Лазоренко Олена, ГО «Жіноча Професійна Ліга»

Навчання у дорослому віці, набуття нових знань, вмінь, компетенції – є суттєво важливою складовою у системі навчання протягом життя, адже це впливає на конкурентоспроможність особистості, шанси на її працевлаштування, захист її соціальних прав і громадянських свобод. Аналітична доповідь ставить за мету описати проблемні питання та запропонувати варіанти створення та розбудови політики освіти та навчання дорослих в Україні.

Порівняльний аналіз «20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 р.» з положеннями Угоди про асоціацію: якою є додана вартість для відносин Україна-ЄС?

Дослідження проведено експертами Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Аналітичний документ представляє результати експертизи кожного з 20-ти очікуваних досягнень до 2020 року, запропонованих Спільним робочим документом «Східне партнерство – концентруючись на ключових пріоритетах та конкретних досягненнях», на предмет їх кореляції з Угодою про асоціацію .

The Future Economic Integration of the Eastern Partnership Countries: A View from Ukraine

Автор: Юрій Вдовенко, член Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у 2016-2017 рр.

Мета дослідження полягає у визначенні шляхів майбутнього розвитку процесів економічної інтеграції у Східному партнерстві. У дослідженні розглядається економічна співпраця між країнами Східного партнерства, між ними та ЄС. Автор публікації також дослідив політичні засади економічних перетворень, що відбуваються на сучасному етапі, і створюють передумови для більш глибокої економічної інтеграції учасників Східного партнерства.

Екологічний портрет громадянина України: порівняння з ЄС та рекомендації

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»

Аналітичний документ містить основні висновки, зроблені на основі проведеного соціологічного опитування думки громадян України щодо їх ставлення до довкілля, а також порівняння результатів з аналогічним опитуванням в ЄС. Документ аналізує роль екологічної свідомості громадян та їх ставлення до екологічних проблем з точки зору виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері охорони довкілля та співпраці України з ЄС у цій сфері.

EaP Think Bridge (серпень, 2018 р.)

Рада зовнішньої політики «Українська призма»

У дайджесті розглядається політична та економічна ситуація в шести країнах Східного партнерства у серпні 2018 року. У випуску також представлено 2 аналітичних матеріали: «Новое правительство Беларуси делает первые шаги» та «Гармонизация цифровых рынков Украины и ЕС: тернистый путь в инновационное будущее».

Євроінтеграція між популізмом та лобізмом: чого бракує президентській ініціативі

Парламентська експертна група з євроінтеграції

У статті оцінюється, як конституційні зміни щодо стратегічного курсу України на членство в ЄС та НАТО впливають на законодавче зближення країни з ЄС.

Суди відмовили Фонду соціального захисту інвалідів у стягненні санкцій з роботодавців на суму понад 400 мільйонів гривень

Громадська правозахисна організація «Права людини»

У статті проаналізовано судові рішення в першій інстанції за 2017 рік про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як виконують квоту на працевлаштування людей з інвалідністю управління Держпраці

Громадська правозахисна організація «Права людини»

У статті проаналізовано стан виконання квоти на працевлаштування людей з інвалідністю в управліннях Державної служби України з питань праці.

ТОП-10 «найдорожчих» рішень судів у 2017 році за невиконання нормативу на працевлаштування людей з інвалідністю

Громадська правозахисна організація «Права людини»

У статті проаналізовано 10 найдорожчих рішень, ухвалених в 2017 році судами України за позовами Фонду соціального захисту інвалідів, про стягнення господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Битва за робочі місця для людей з інвалідністю: чому Держпраці програє роботодавцям?

Громадська правозахисна організація «Права людини»

Застаріле законодавство не дає можливості притягнути до відповідальності порушників, які не виконують норматив на працевлаштування людей з інвалідністю. В більшості випадків роботодавці ефективно уникають адміністративних санкцій або ж відбуваються попередженням.

One size does not fit all: European integration by differentiation

Bruegel

Потреба в реформі ЄС стає дедалі актуальнішою. Автори цієї аналітичної доповіді пропонують нову модель управління в Європейському Союзі, комбінуючи сталі практики та, так звану, модель «Європи клубів». Така реформа надасть можливість широкого членства, не припиняючи процес інтеграції для тих, хто бажає це зробити.

LNG and Nord Stream 2 in the context of uncertain gas import demand from the EU

Bruegel

Автор аналітичного матеріалу вважає, що потреба ЄС у природному газі до кінця не визначена. Відтак, в інтересах ЄС було б знайти шлях, аби відкласти будівництво Північного потоку-2, допоки не стане більш очевидним, чи потребує ЄС додаткового імпорту газу.

Between Old and New World Order

The German Council on Foreign Relations

Політичні рішення в Росії приймаються з огляду на військово-технічний потенціал, а військова міць розглядається, як основний інструмент зовнішньої політики РФ. Зокрема, сучасні ядерні можливості дозволяють Росії говорити на рівних з США. Тим не менше, Кремль на такому ж рівні розглядає усі засоби гібридної війни.

The EU and other external actors in the Eastern neighbourhood: Maximizing the transformative impact

EU-STRAT

В аналітичному документі розглядається як підхід ЄС до України, Білорусі та Молдови відрізняється від позиції Росії, США, міжнародних фінансових інституцій, НАТО та Китаю. Автори також розглянули вплив міжнародних гравців на перехід країн Східного партнерства до більш відкритих та конкурентоспроможних політичних та економічних порядків.

Holy Rus challenged: The conflict between Churches in Ukraine has consequences for Russia, Ukraine and the Orthodox world

The Finnish Institute of International Affairs

Ініціатива створення автокефальної національної православної церкви в Україні, запропонована політичним керівництвом країни, сьогодні виглядає більш імовірною, ніж будь-коли раніше. В свою чергу, російська православна церква ризикує втратити свою економічну підтримку та статус у православному світі, що матиме політичні наслідки для Росії.

У виданнях надається роз’яснення складного юридичного договору – Угоди про асоціацію між Україною, Грузією, Молдовою та ЄС. Публікації також відображають прогрес у виконанні Угод про асоціацію з 2016 року