Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-31 серпня 2018 року

Експорт з України до ЄС зріс на 19,2% у першому півріччі 2018 року
У першому півріччі 2018 року український експорт до ЄС зріс на 19,2%, склавши 9,79 млрд. дол. Це 42,1% від всього українського експорту, який становить 23,26 млрд. дол. Серед ключових покупців українських товарів з-поміж країн ЄС: Польща – 1,64 млрд. дол. (зростання на 30,8%), Італія – 1,47 млрд. дол. (зростання на 24,8%), Німеччина – 0,93 млрд. дол., (зростання на 28,3%), Угорщина – 0,83 млрд. дол. (зростання на 39,3%). У свою чергу, імпорт товарів з ЄС в Україну у першому півріччі 2018 року зріс на 12,4% та склав 10,77 млрд. дол. (41,5% від всього імпорту в Україну).

За результатами січня-червня 2018 року український аграрний експорт становив 8,6 млрд. дол. Частка ЄС у регіональній структурі українського аграрного експорту склала 30,4%, країн Азії – 43,2%, країни Африки – 14,6%. Варто зазначити, що станом на середину липня 2018 року українські експортери повністю використали безмитні експортні квоти Європейського Союзу на пшеницю, кукурудзу, яблучний і виноградний соки, солод і клейковину, оброблені томати, мед, вершкове масло, а також три квартальні квоти на м’ясо птиці. До того ж, закрито додаткові преференційні квоти на пшеницю і кукурудзу, які почали діяти з початку 2018 року (Джерело).

Джерело: U open EU

В Європарламенті обговорили проект доповіді щодо виконання Україною Угоди про асоціацію
Комітет Європарламенту із закордонних справ (AFET) провів засідання, на якому вперше був розглянутий проект доповіді щодо виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. Автором проекту доповіді є німецький євродепутат Міхаель Галер. У доповіді зазначається, що висновки Комітету створюють позитивну картину імплементації Угоди про асоціацію з Україною, незважаючи на численні недоліки, які українське керівництво все ще має усунути. Зокрема, відбулися позитивні процеси у багатьох сферах, включаючи судочинство, децентралізацію, енергетику, у пенсійній системі та освіті. Разом з тим існують занепокоєння щодо функціонування законодавчих рамок стосовно боротьби з корупцією, завершення реформи децентралізації, недостатності зусиль у процесах деогалігархізації та приватизації.

До 11 вересня у проект доповіді можуть бути внесені поправки, а Резолюцію щодо виконання Україною Угоди про асоціацію Європарламент планує проголосувати на пленарному засіданні восени. У доповідь ще можуть бути додані висновки щодо сфери навколишнього середовища, зокрема, вирубки лісів, та процесу проведення місцевих виборів.

ЄС надасть Україні 15,5 млн. євро на реформу державного управління. У 2018 році також реалізуватимуться 70 проектів за кошти ЄС в рамках Програми підтримки секторальної політики України
ЄС прийняв рішення про виділення 15,5 млн. євро для підтримки реформи державного управління в Україні у 2018 році. Рішення було прийнято з огляду на досягнуті країною результати у цій сфері в 2017 році. Це вже друга виплата після першого траншу в розмірі 10 мільйонів євро, який був наданий у травні 2017 року, із загальної суми у розмірі 90 мільйонів.
Наразі від Уряду України очікується виконання низки стратегічних завдань для успішного та сталого продовження реформи державного управління:

• внесення змін до Стратегії реформування державного управління та Плану заходів щодо її впровадження відповідно до висновків оцінювання системи державного управління України в рамках Програми ОЕСР / SIGMA;
• оновлення Регламенту Кабінету Міністрів України та методології стратегічного планування та формування державної політики;
• практичне впровадження плану оптимізації чисельності працівників та структури центральних органів виконавчої влади, а також удосконалити систему оплати праці працівників державних органів;
• завершення реорганізації 10-и пілотних міністерств та запуск такого ж процесу в інших міністерствах відповідно до Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади;
• прийняття закону «Про адміністративну процедуру».

Також зазначимо, що в 2018 році розпочнеться реалізація 70 регіональних проектів за кошти Європейського Союзу в рамках Програми підтримки секторальної політики України. Вони будуть спрямовані на 5 напрямків: інноваційна економіка та інвестиції (17 проектів), сільський розвиток (11 проектів), розвиток людського потенціалу (18 проектів), розвиток туризму (16 проектів), загальноукраїнська солідарність (8 проектів).

В ЄС закликали звільнити незаконно затриманих українців у Росії та на Кримському півострові
ЄС закликав Росію забезпечити українському режисеру Олегу Сенцову, якого вона утримує у в’язниці, належне лікування в спеціалізованому медичному закладі відповідно до тимчасового заходу Європейського суду з прав людини від 25 липня. Європейський Союз очікує на дотримання міжнародних стандартів прав людини на півострові Крим. Голова Представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі також зазначив, що ЄС закликає Росію негайно звільнити українського режисера Олега Сенцова, який голодує вже 100 днів, та інших незаконно затриманих українців у Росії та на Кримському півострові.

Олег Сенцов оголосив голодування 14 травня з вимогою звільнити всіх українських політв'язнів, які знаходяться на території РФ.

Мінюст затвердив правила виробництва коньяків, що можуть порушити Угоду про асоціацію
Міністерство юстиції України затвердило оновлені «Правила виробництва коньяків України», підготовлені Міністерством аграрної політики та продовольства України. Ратифікуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася припинити використання низки географічних найменувань, які зарезервовані за конкретними країнами ЄС, зокрема «коньяк», «шампанське» тощо. Київ та Брюссель домовилися про 10-річний перехідний період, протягом якого Україна може продавати на внутрішньому ринку 12 зареєстрованих найменувань алкогольної продукції, зареєстрованих за країнами-членами ЄС, в тому числі коньяк (ст. 208 УА). Відповідно до УА, перехідний період завершується у 2025 році, і з 1 січня 2026 року Україна не має права виробляти коньяк. Між тим, затверджений урядовий документ передбачає правила виробництва коньяку до 2027 року, коли таке виробництво буде протизаконним. Про це повідомляє Європейська правда.

В ЄС підтримали українське законодавство щодо створення антикорупційного суду
В ЄС розцінюють ухвалення Україною законодавства щодо Вищого антикорупційного суду як позитивний крок, який відповідає її міжнародним зобов’язанням. Про це говориться в заяві речника зовнішньополітичної служби ЄС. В Євросоюзі наголошують, що ВАС є важливим кроком у боротьбі з корупцією в Україні – одним з ключових компонентів Угоди про асоціацію. Крім того, він є останнім елементом незалежних антикорупційних органів серед яких, зокрема, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. В ЄС також наголошують, що всі антикорупційні органи мають бути повністю незалежні. У зв’язку з цим потрібно зберігати та посилювати неупередженість та надійність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Заява речника ЄС була оприлюднена без попередніх важливих подій, пов’язаних з Вищим антикорупційним судом. За даними Європейської правди, це пов’язано з тим, що в Євросоюзі завершили юридичний аналіз ухваленого закону і переконалися у відсутності в ньому прихованих проблем.

Україна стала повноправним членом Метричної конвенції
7 серпня Україна набула повноправного членства в Метричній конвенції та стала однією з 60 країн-членів. До цього часу протягом 16 років Україна перебувала у статусі асоційованого члена. Приєднання України до Метричної конвенції передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Повноправне членство забезпечить визнання метрологічної системи України, яка відповідає європейським вимогам та дасть можливість проводити звірення національних еталонів України з національними еталонами 59 країн-членів Метричної конвенції. Це є обов’язковою умовою для міжнародного визнання результатів вимірювань і випробувань української продукції для її просування на міжнародний ринок. Членство України в Метричній конвенції також сприятиме укладенню Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА) з Європейським Союзом (Джерело).

Детальніше про переваги членства України у Метричній конвеції у статті на ЛІГА.Бізнес «Украина и Метрическая конвенция. Почему это важно?»

Також нагадаємо, що наприкінці липня Україна прийняла два євроінтеграційних закони :

1. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур». Впровадження закону дозволить гармонізувати українське законодавство у сфері карантину рослин із вимогами законодавства Європейського Союзу.
2. «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Законом встановлюються загальні засади державного регулювання у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та контроль у цій сфері. Також проектом закону визначено систему прав та обов’язків суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку та органів сертифікації.

Країни-партнери ЄС приєднались до санкцій проти Росії. Україна збирається їх розширити
Чорногорія, Албанія, Норвегія і Україна приєднались до продовжених санкцій ЄС проти Росії. Перший пакет санкцій передбачає обмеження для Росії до 31 січня 2019 року щодо фінансового, енергетичного, оборонного секторів, а також заборону на експорт до РФ товарів подвійного призначення для військових потреб. Друге рішенняпро санкції стосується 6 компаній, що брали участь у будівництві Керченського мосту. Обмежувальні заходи полягають у замороженні активів цих компаній в країнах ЄС, а також забороні організаціям ЄС надавати їм фінансування.

Водночас, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України повідомляє, що Уряд збирається внести на розгляд РНБО впровадження санкцій проти 19 юридичних осіб (приватних компаній та компаній в федеральній власності РФ, федеральних установ РФ), залучених до процесу незаконного будівництва Керченського мосту. Це унеможливить їх економічні відносини з Україною, дозволить обмежити або припинити економічні відносини з країнами Європейського Союзу та Сполученими Штатами Америки.

Трамп відновив санкції США проти Ірану, а ЄС активізував блокуючий статут для продовження співпраці з Тегераном
6 серпня Президент США Дональд Трамп підписав указ про відновлення санкцій проти Ірану в два етапи. У свою чергу, Верховний Представник ЄС Федеріка Могеріні та міністри закордонних справ Франції, Німеччини і Великої Британії прийняли спільну заяву, в якій зазначили, що інші сторони-учасниці іранської угоди зобов’язуються працювати над збереженням і забезпеченням функціонування ефективних фінансових каналів з Іраном та над збереженням іранського експорту нафти та газу. Зважаючи на відновлення санкцій США проти Ірану, 7 серпня вступив у діюоновлений Блокуючий статут ЄС, що мінімізує вплив американських санкцій на інтереси компаній ЄС. Він дозволяє європейським компаніям отримувати компенсацію за збитки через екстериторіальні санкції США. Статут також визнає недійсними на території ЄС будь-які рішення іноземних судів, винесені на виконання санкцій. Він також забороняє громадянам ЄС дотримуватися санкції США. 23 серпня ЄС прийняв перший фінансовий пакет у розмірі 18 млн. євро на проекти, спрямовані на підтримку сталого економічного і соціального розвитку Ірану. Це рішення було розкритиковане в США.

Економіка Польщі та Угорщини зростали найбільшими темпами в ЄС у другому кварталі 2018 року
Зростання реального ВВП ЄС у другому кварталі 2018 року склало 2,2%, у порівнянні з другим кварталом 2017 року. Найшвидше зростали економіки Польщі (5%), Угорщини (4,4%), Румунії (4,2%), Латвії (4,2%),Словаччині (3,9%) та Кіпру (3,9%) (Джерело: eurostat).

Дізнайтесь більше про позиції ЄС у світовій торгівлі в інфографіках від Європарламенту.

Для газогону «Північний потік-2» придумали альтернативний варіант будівництва, щоб обійти блокування Данії
Компанія Nord Stream 2 подала заявку на альтернативний маршрут будівництва газопроводу «Північний потік-2», що може дозволити обійти блокування будівництва газопроводу Данією. Новий маршрут має оминути територіальні води Данії та пролягти через виключну економічну зону країни. Такий варіант вже потребує схвалення не данського парламенту, а енергетичного регулятора країни (Джерело). Відповідальні за енергетику чиновники в Копенгагені повідомили, що отримали заявку на новий маршрут і тепер перевіряють його. Данія залишається єдиною країною, що досі не видала дозвіл. В той самий час Швеція, Фінляндія та Німеччина дозволи вже видали. Україна на переговорах з європейськими партнерами застерігає, що в разі запуску «Північного потоку-2» Росія припинить постачання газу до ЄС через українську ГТС (Джерело). Дохід України від транзиту російського газу до країн ЄС за 2017 рік становив близько 3 млрд. дол. У «Нафтогазі» вважають, що наразі зупинити або ускладнити будівництво Північного потоку-2 можливо завдяки американським санкціям або позиції данської сторони (Джерело).

Єврокомісія дала Польщі один місяць на виправлення закону про Верховний суд в країні
На початку серпня Верховний суд Польщі призупинив дію суперечливого закону щодо виходу на пенсію суддів, старших за 65 років. Верховний суд країни звернувся до Суду ЄС з проханням роз’яснити, чи порушує новий закон норми Європейського Союзу. Допоки Суд ЄС не ухвалить рішення щодо правомірності цієї вимоги закону, він не діятиме в країні (Джерело). Водночас, 14 серпня Єврокомісія повідомила, що відповідь Польщі, надана стосовно нового закону про Верховний суд не задовольнила Єврокомісію. У Брюсселі вважають, що польський закон про Верховний суд несумісний з законодавством ЄС, оскільки підриває принцип незалежності, включаючи процедуру зняття суддів. Відтак, Єврокомісія дала владі Польщі один місяць на приведення судової реформи у відповідність з вимогами ЄС. У разі відсутності реакції з боку Варшави Брюссель може звернутися до Європейського суду.

Нідерланди приєдналися до роботи Офісу європейського публічного прокурора
Нідерланди стали 21 країною ЄС, що братиме участь у роботі нової загальноєвропейської структури – Офісу європейського публічного прокурора (EPPO). Офіс гратиме важливу роль у боротьбі зі злочинами проти бюджету ЄС, зокрема корупцією, відмиванням грошей або транскордонним шахрайством з ПДВ. У майбутньому інші країни ЄС зможуть приєднатися до роботи Офісу. Зокрема, в червні Мальта вже повідомила Єврокомісію про свій намір приєднатися до роботи EPPO. Щороку з національних бюджетів ЄС втрачається щонайменше 50 млрд. євро ПДВ через транскордонне шахрайство.

Більше про Офіс європейського публічного прокурора у МЕМО Єврокомісії.

Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія»

EaP Think Bridge

Рада зовнішньої політики «Українська призма»

У щомісячному аналітичному дайджесті Східного партнерства розглядаються політична та економічна ситуація в шести країнах Східного партнерства за липень 2018 року. Огляд також містить дві аналітичні статті «Упадок демократии в Молдове» та «От саммита до саммита: контекст Восточного партнерства в отношениях Украины и ЕС».

Чому державна допомога бізнесу на межі колапсу

Денис Черніков, Парламентська експертна група з євроінтеграції

У статті розглядаються зміни, які були внесені до системи державної допомоги із прийняттям Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Автор аналізує пов’язані з ним проблеми та можливі наслідки для України.

Проекти транскордонної співпраці ЄС: чому вони неефективні в Україні

Тетяна Зосименко, Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень

Для України доступні п'ять програм транскордонної співпраці, які реалізуються в 11-ти прикордонних областях. Однак, регіони України не завжди використовують можливості цих програм для свого розвитку. Автор статті проаналізувала причини, які призводять до такої ситуації. Стаття була підготовлена на основі аналітичного документа «Синергія програм транскордонного співробітництва та стратегій регіонального розвитку в Україні».

Публікації закордонних аналітичних центрів

Statehood, State Capacity and Limited Access Orders: Comparing Belarus and Ukraine

EU-STRAT

В аналітичному документі розглядається роль державності та обмеженої державності у прив’язці до суспільного порядку в Білорусі та Україні. У дослідженні зазначається, що охорона здоров’я, поштові послуги та суспільний транспорт краще розвинені у Білорусі, ніж в Україні. Надійне забезпечення державними послугами, ймовірно, сприяє стабільності режиму обмеженого доступу у Білорусі. Водночас, авторитарна централізація державних інституцій несе загрозу економіці країни.

President Trump's trade and international policies

Think Tank of the European Parliament

Контроверсійна політика Президента США Дональда Трампа щодо торгівлі та оборони може підірвати міжнародний порядок та створити нові невизначеності у міжнародній політиці. У цій записці зібрані посилання на нещодавні політичні аналізи від міжнародних аналітичних центрів, сфокусованих на політиці Дональда Трампа щодо Європи, Росії, Китаю та торгівлі.

Seven economic challenges for Russia: Breaking out of stagnation?

Think Tank of the European Parliament

У публікації розглядається поточний стан економіки Росії, яка постраждала від обвалу цін на нафту та західних санкцій. Водночас, в документі стверджується, що окрім цих факторів, економічна ситуація в РФ пов'язана також з довгостроковими внутрішніми проблемами – відсутністю конкурентних ринків, низьким рівнем інвестицій, відсутністю інновацій та надмірною залежністю від природних ресурсів.

International trade under attack: what strategy for Europe?

Bruegel

У політичному документі аналізуються економічні наслідки повномасштабної економічної війни, які будуть пагубними для всіх. Хоча ЄС частково захищений від них, зважаючи на розмір свого внутрішнього ринку, він має стояти на захисті багатосторонньої торгівлі.

Lithuania, Latvia and Estonia: the Euro-Atlantic consolidation of the Baltic region

The Elcano Royal Institute

Балтійський регіон консолідувався довкола геостратегічної єдності Литви, Латвії та Естонії, а також їх членства в ЄС і НАТО. Внесок цього регіону в євроатлантичну безпеку важливий, оскільки він має кордон з Росією. Крім того, внесок країн Балтії в діяльність ЄС у період пост-Брекзиту є досить широким, включаючи сприяння євроінтеграціі України та Грузії у соціально-політичній сфері.