Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 16-31 липня 2018 року

За 5 місяців український експорт до ЄС зріс на 21,3%
За 5 місяців 2018 року загальний експорт українських товарів, у порівнянні з тим же періодом 2017 року, зріс на 12,9% та склав 19,5 млрд. дол. При цьому, експорт до ЄС зріс на 21,3% та склав 8,2 млрд. дол. Найвищими темпами український експорт зростав до Латвії (+87,5%), Словаччини (+59,2%), Греції (+47,1%), Угорщини (+42,7%), Польщі (+31,5) та Німеччини (+31,3%). Серед країн ЄС найбільший обсяг товарів було продано у Польщу – 1,36 млрд дол. За цей же період імпорт європейських товарів в Україну зріс на 13,4% до $8,91 млрд (частка – 41,4%). Відтак, сальдо у торгівлі з ЄС продовжує бути від’ємним – 720,9 млн. дол (Джерело).

Варто зазначити, що за підсумками 6 місяців 2018 року на ринок ЄС вийшло вже 10 822 компанії (Джерело). А за даними Представництва ЄС саме українські компанії є світовим лідером у надсиланні запитів до служби ЄС Trade HelpDesk. Все більше українських компаній розглядають можливість виходу на ринок Європейського Союзу (Джерело).

Україна, РФ та ЄС провели переговори щодо майбутніх поставок газу до ЄС через Україну
17 липня між Україною, Європейським Союзом і Російською Федерацію пройшли тристоронні консультації щодо умов транспортування російського газу до ЄС через Україну з 1 січня 2020 року. Діючий контракт на транспортування закінчується 2019 року. За словами віце-президент Єврокомісії з енергетики Мароша Шефчовича, контракт на транзит російського газу в Європу через територію України після 2019 року повинен відповідати європейському праву (Джерело). Планується, що в середині вересня відбудеться зустріч експертів високого рівня для обговорення питань транзиту газу через Україну після 2019 року, а в жовтні відбудеться тристороння зустріч на політичному рівні. До цього часу експерти мають опрацювати чотири питання: потреби ЄС у газі; як застосування права ЄС в Україні вплине на майбутній транзитний контракт; сертифікований оператор газотранспортної системи; тарифи (Джерело).

Більше про тристоронні газові переговори можна дізнатися за посиланнями:

Уряд створив Координаційну раду для посилення комунікації євроінтеграції
18 липня Уряд України створив Координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. Її очолюватиме Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Серед основних завдань Координаційної ради: забезпечення координації дій органів виконавчої влади для реалізації Стратегії і виконання плану заходів з її реалізації; сприяння ефективній співпраці місцевої влади зі ЗМІ на всіх рівнях; надання рекомендацій щодо інформаційних повідомлень для поширення публічної інформації та інформування громадян про процеси європейської інтеграції; сприяння залученню бізнесу та навчальних закладів, інформаційних центрів, бібліотек тощо до поширення інформації з актуальних питань європейської інтеграції та результатів імплементації Угоди про асоціацію (Джерело).

Президент ветував законопроект, що забороняв експорт паливної деревини на 8 років – норма не відповідала Угоді про асоціацію
Наприкінці липня Президент України ветував законопроект №5495, який посилював відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду, обмежував внутрішнє споживання вітчизняної деревини та строком на 8 років пропонував заборонити експорт паливної деревини. Саме останній пункт і став підставою для ветування. У поданих президентом пропозиціях зазначається, що запровадження такої заборони не відповідає міжнародним зобов'язанням України, взятим згідно з Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та не узгоджується із зобов'язаннями України за Угодою про асоціацію. За даними Європейської правди, попередньо негативний висновок стосовно цього законопроекту також дало Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Водночас, посольство Австрії в Україні підтрималовето президента та зазначило, що заборону на експорт необробленої деревини, яка перебуває у силі, необхідно скасувати найближчим часом.

Більше про ситуацію з мораторієм на експорт деревини у статтях:

Президент України підписав євроінтеграційний закон про органічне виробництво
30 липня Президент України підписав закон № 5448-д про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Він є частиною Дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів на виконання Угоди про асоціацію. Законом встановлюються основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку такої продукції. Також визначено правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у цих сферах (Джерело).

Зазначимо, що у Міністерстві аграрної політики та продовольства розглядають постачання еко-продуктів до ЄС, як один з найбільш перспективних напрямів для розвитку двостороннього співробітництва між Україною та ЄС у галузі сільського господарства (Джерело).

Рада ЄС обговорила політику Східного партнерства напередодні зустріч міністрів країн СхП
16 липня відбулася зустріч Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу, де обговорювалась політика Східного партнерства напередодні міністерської зустрічі країн СхП (запланована на жовтень). Міністри закордонних справ підтвердили, що ЄС і надалі надаватиме підтримку регіону, програмам реформ та реалізації пріоритетів документу «20 очікуваних досягнень до 2020 р.» задля зміцнення економіки, управління, взаємозв’язку та суспільства. Під час зустрічі Рада підтвердила актуальність індивідуального та диференційованого підходу, відповідно до якого кожна країна (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Республіка Молдова та Україна) може сама вибрати той рівень відносин, який вона прагне розвивати з Євросоюзом. Міністри відзначили прогрес в цих шести країнах. Окрім того, вони наголосили на потребі пришвидшити реформи в таких сферах як управління, юстиція, боротьба з корупцією, економічні реформи та бізнес-клімат. Міністри висловили особливу стурбованість ситуацією в Республіці Молдова.

ЄС запровадив санкції проти шестикомпаній за будівництво Керченського мосту
31 липня Рада ЄС додала до санаційного списку 6 компаній, що брали участь у будівництві Керченського мосту. Обмежувальні заходи полягають у замороженні активів цих компаній в країнах ЄС, а також забороні організаціям ЄС надавати їм фінансування. Відтак, наразі до санкційного списку ЄС, який вводить обмеження за підрив або загрозу територіальній цілісності України, включено 44 юридичних особи. В рамках цього ж режиму санкції ЄС вже запровадив заборону на поїздки і заморожування активів проти 155 фізичних осіб.

Країни-партнери ЄС приєднались до санкцій щодо Криму
Україна, Чорногорія, Албанія, Норвегія і Грузія приєдналися до продовжених санкцій ЄС щодо Криму. Санкції стосуються заборони на: імпорт до ЄС товарів, вироблених в Криму чи в Севастополі; інвестиції або надання туристичних послуг; експорт певних товарів та технологій для кримських компаній чи для використання на території Криму в сфері транспорту, телекомунікацій, енергетики, а також для пошуку, розвідки й видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів. 18 червня 2018 року Рада ЄС продовжила ці санкції до 23 червня 2019 року.

ЄС підтримав Кримську декларацію США щодо невизнання спроб анексії Криму Росією
25 липня Державний департамент США оприлюднив Кримську декларацію, в якій Сполучені Штати Америки підтвердили свою політику щодо відмови визнання вимог Кремля із встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву. Зазначається, що разом із союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою, США відкидають спробу Росії анексувати Крим та зобов’язуються зберігати цю політику до відновлення територіальної цілісності України. Згідно документу, Росія шляхом вторгнення в Україну та спробою анексії Криму в 2014 році, намагалася підірвати основоположний міжнародний принцип, якого дотримуються демократичні держави: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої.

Європейський Союз підтримав «Кримську декларацію США», у яку покладено досвід країн Балтії. У Брюсселі вважають, що документ ілюструє принципову позицію щодо незаконної анексії Криму Росією (Джерело). Декларація була також підтримана низкою європейських країн.

Варто зазначити, що Кримська декларація не є зобов’язуючим документом ані для президента, ані для Конгресу США.

США та ЄС відмовились від запровадження додаткових торговельних мит у найближчий час. Однак попередні підвищення мит скасовані не будуть і можуть зашкодити торгівлі між Україною та ЄС
25 липня відбулися переговори між Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером та Президентом США Дональдом Трампом щодо двосторонньої торгівлі. Візит відбувся на фоні загострення торговельних відносин між сторонами – США підняли мита на імпорт алюмінію та сталі, а ЄС у відповідь підняв мита на ряд товарів зі США. В подальшому Дональд Трамп повідомляв, що США можуть запровадити додатково 20% мита на автомобілі з ЄС. Як відповідь в ЄС почали розглядати можливість запровадження еквівалентних штрафних заходів щодо американських товарів на суму 20 млрд дол. За підсумками зустрічі 25 липня було прийнято спільну заяву, якою сторони домовились створити робочу групу з найближчих радників – вони займатимуть питаннями торгівлі між США та ЄС. На цей період вирішено тимчасово відмовитися від усіх запланованих взаємних штрафних мит. Сторони домовилися працювати в напрямку нульових тарифів, нульових нетарифних бар'єрів і нульових субсидій на промислові товари крім автомобільної галузі, а також співпрацювати з партнерами, які поділяють погляди щодо реформи СОТ і вирішення питання недобросовісних торговельних практик. Крім того, Євросоюз висловив намір імпортувати більше американського зрідженого природного газу.

Зазначимо, що раніше, 18 липня, Єврокомісія повідомила про запуск тимчасових захисних заходів на імпорт сталевої продукції – 25% мита, якщо обсяг продукції в останні три роки перевищував середній імпорт. Це пов’язано з можливим збільшенням імпорту сталі до ЄС після введення аналогічних мит Сполученими Штатами. Згідно даних Мінекономрозвитку, 11 видів української металопродукції потрапило під дію захисних заходів. У цій ситуації МЕРТ відстоює позицію, згідно якої «Україна має тісні торговельно-економічні відносини з ЄС, що ґрунтуються на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, реалізація яких передбачає двосторонній розвиток торгівлі між Україною та ЄС без застосування заходів у спосіб, що створює штучні та надмірні бар’єри в торгівлі» (Джерело).

Токіо та Брюссель скасують мита для посилення торгівлі між партнерами
17 липня Японія та ЄС підписалиУгоду про економічне партнерство. Японія скасує мита на 94% товарів з ЄС та надалі планує відмовитись від тарифів на 99% товарів. В свою чергу, країни ЄС анулюють митні тарифи на 99% імпортованих товарів з Японії (Джерело). Торговельна угода є найбільшою, щодо якої ЄС вів колись переговори. Угода створює зону вільної торгівлі, яка охоплює понад 600 мільйонів людей. Європейські фірми вже експортують до Японії товарів на понад 58 млрд. євро та послуг на 28 млрд. євро щорічно. Нова Угода може підвищити цю торгівлю на 24% (Джерело). В ЄС зазначають, що підписанням Угоди обидві сторони дають чіткий сигнал проти протекціонізму.

Більше про торгівлю між ЄС та Японією за посиланням: http://ec.europa.eu/trade/policy/countries-and-regions/countries/japan/

The EU and the Iran nuclear deal: how to proceed?

Barcelona Centre for International Affairs

Ядерна угода з Іраном у 2015 році була б неможливою без підтримки США та до сьогодні залишалась важливим зовнішньополітичним успіхом для ЄС. Угода, окрім економічних, безпекових та моральних факторів, має важливу політичну вагу для ЄС. Для Ірану ж ядерна угода означає уникнення війни, збереження власного режиму та можливість використовувати ядерну енергію для цивільних цілей.

The impact of sanctions on Russia's poles of power

The Center for European Policy Analysis

Економічні санкції Заходу проти Росії спричиняють розрив між її групами, які отримують прибуток від західних грошей (російські «олігархи»), і тими, хто володіє державною владою та/або отримує прибуток з внутрішнього бюджету (російські силовики). Фінансові санкції посилюють напруженість між цими групами, оскільки сильно впливають на російську економіку. Наразі незрозуміло чи вплине ця напруженість на зміну політики Кремля.

Europe’s Surprising Economic Success Story

Centre for European Policy Studies

За останні 25 років Польща продемонструвала найшвидше економічне зростання, перевершивши навіть азійські країни. Вона пройшла через фінансову кризу 2007-2008 років, коли її сусіди зазнали значних складнощів. Польща досягла успіху, незважаючи на отруйну політику, брак природних ресурсів та нестачу кваліфікованої робочої сили.

The “more Europe” core four

European Council on Foreign Relations

Наскільки сильною є прихильність європейців щодо глибшої інтеграції ЄС, до якої закликала Ангела Меркель у відповідь на міграційний виклик, та Еммануель Макрон, стурбований економічним дисбалансом та безпековими ризиками? Нове дослідження ECFR показує, що на загальноєвропейському рівні такої підтримки бракує.

Consensus and the Franco-German engine: New perceptions of European cooperation

European Council on Foreign Relations

Нове опитування, що провів ECFR серед політиків та експертів 28 країн-членів ЄС свідчить, що Німеччина та Франція підтримують найважливіше двостороннє партнерство в ЄС. Держави-члени взаємодіють з Німеччиною та Францією частіше, ніж з будь-якою іншою європейською країною, оскільки вони мають більший за інших вплив у Союзі.

Report on complementary and alternative modes of engagement with the Eastern Partnership countries

EU-STRAT

У звіті розглядається залученість Європейського Союзу до розвитку Східного партнерства в контексті реалізації «20 очікуваних досягнень до 2020 р.».

The Crisis of the European Project and Its Consequences for the Euro-Mediterranean Agenda

Carnegie Europe

Якою б не була глибина кризи європейського проекту, це явище є як внутрішнім так і зовнішнім. Розмір, механізми та цінності на яких побудований європейський проект зтикаються з різносторонніми викликами. Вони надходять також і від третіх країн - традиційних союзників Європейського Союзу та його суперників. Відтепер Євросоюз повинен брати до уваги нові політичні реалії.