Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 16-31 березня 2018 року

10 квітня 2018

Підготовлений проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»

13 країн ЄС підготували непублічний документ щодо політичної ситуації в Україні
13 країн-членів Євросоюзу підготували для Ради ЄС непублічний документ зі своїм поглядом на політичну ситуацію в Україні, її досягненнях та проблемах. Документ, який розробили Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Швеція та Велика Британія мав бути переданий главі МЗС України Павлу Клімкіну. В документі відзначається, що українська влада заслуговує на високу оцінку, зважаючи на проведені реформи під тиском агресії з боку РФ. При цьому успіх України має стратегічне значення для Європи. Однак в Україні є ризик «відкату» вже проведених реформ, а їх незавершеність загрожує всьому процесу змін. В документі підкреслюється важливість створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Зазначається, що викликом для ЄС в Україні є політична ситуація в країні напередодні виборів. Автори документу підкреслюють, що ЄС має уникати створення платформи для популістів в країні та посилити залежність допомоги від умов, що стимулюють реальний прогрес реформ у ключових сферах України. ЄС також має надалі підтримувати громадянське суспільство України та захищати від тих, хто прагне звузити простір для його дій, адже воно відіграє вирішальну роль у захисті реформ (Джерело).
ВРУ підтримала вже 10 євроінтеграційних законопроектів з Дорожньої карти виконання Угоди про асоціацію
Верховна Рада України вже підтримала 10 євроінтеграційних законопроектів з Дорожньої карти виконання Угоди про асоціацію на 2018-2019 роки – 7 у першому та 3 у другому читаннях. У другому читанні були підтримані законопроекти 6106 «Про стратегічну екологічну оцінку», 3096-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» та 4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». В цілому, Дорожня карта складається з 57 законопроектів (Джерело).
ЄС сподівається, що Україна відмовиться від вимог до е-декларації для представників громадянського суспільства
Представництво ЄС в Україні очікує, що українська влада скасує поправки до закону, які розширюють коло зобов’язаних подавати е-декларації з офіційних осіб на представників громадянського суспільства. В Представництві ЄС вважають це неприпустимим втручанням у роботу громадських організацій та очікують, що Україна приведе своє законодавство у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи (Джерело). В свою чергу, Посли країн «Великої сімки» закликали Верховну Раду скасувати нововведення відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії або відкласти дію подання електронних декларацій антикорупційними активістами і міжнародними членами наглядових рад українських державних компаній (Джерело).
Партнери України розкритикували президентський законопроект про національну безпеку
Зареєстрований Президентом України законопроект про національну безпеку суперечить практикам ЄС та НАТО. Про це йдеться у спільному листі Голови Представництва ЄС в Україні, посла США в Україні, Голови Представництва НАТО в Україні та Голови Консультативної місії Європейського Союзу в Україні до Президента України, спікера парламенту та секретаря РНБО. Лист опублікувала народний депутат України Світлана Заліщук. У листі зазначається, що законопроект не передбачає парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки України. Також у листі дипломати висловлюють занепокоєння, що Ставка Верховного Головнокомандувача не відповідає стандартам і принципам НАТО та може мати суттєвий негативний вплив на принцип цивільного контролю. Пізніше Президент України заявив, що остаточна редакція закону Про національну безпеку передбачатиме запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю СБУ (Джерело).
Україна може отримати «План Маршалла» до 2020 року
«План Маршалла» (план з фінансової допомоги Україні) може запрацювати до середини 2019 року. Його наступне обговорення відбудеться на саміті «Великої сімки», який пройде 8-9 червня в Канаді, а 27 червня він може бути затверджений на міжнародній конференції з питань українських реформ в Копенгагені. Однак для успішного завершення переговорів, Київ має вирішити дві проблеми. Одна з них – питання неефективного використання вже діючих кредитних ліній. З 2014 року Україні відкрито кредитні лінії на суму близько 7 млрд євро, однак використано було лише трохи більше 1,5 млрд євро. Друга умова – Київ має продемонструвати здатність ефективно проводити реформи. Якщо ці умови будуть виконанні, виділення коштів, вірогідно, розпочнеться з кінця 2019 – початку 2020 року. Сума кредитної лінії може складати приблизно 5 млрд євро на рік. «План Марашалла для України» може бути подібний до Зовнішнього інвестиційного плану ЄС, який наразі запускає Єврокомісія.

Детальніше про «План Маршалла для України» читайте в статті депутата парламенту Литви Андрюса Кубілюса, одного з авторів цього плану, на Європейській правді.

Україна передала ЄС список з понад 140 осіб, причетних до проведення виборів в Криму, щоб запровадити нові санкції
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі з міністрами країн Європейського Союзу в Брюсселі передав список з понад 140 осіб, причетних до проведення незаконних виборів у Криму. Україна розглядає цей список як основу для введення санкцій проти цих осіб. В ЄС підтвердили отримання списку та нагадали, що будь-які зміни до нині чинних обмежень мають бути одноголосно схвалені країнами-членами ЄС. Водночас 22 березня Верховна Рада України проголосувала за постанову щодо невизнання Україною виборів президента РФ на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь. ВРУ закликала міжнародне співтовариство застосовувати додаткові санкції проти Російської Федерації та персональні санкції до осіб, які брали участь в організації та проведенні незаконного голосування.
Україна, Молдова, Албанія, Норвегія та Чорногорія приєднались до санкцій ЄС
Чорногорія, Албанія, Норвегія та Україна приєдналися до продовження санкцій Європейського Союзу проти 150 фізичних і 38 юридичних осіб, причетних до дій, що підривають територіальну цілісність України. Санкції діятимуть до 15 вересня 2018 року.

Республіка Молдова, Україна, Норвегія, Албанія, Чорногорія також приєдналися до санкцій ЄС, спрямованих на замороження активів 13 колишніх високопосадовців України. Вони вважаються відповідальними за незаконне привласнення державних коштів або зловживання службовим становищем, що завдало збитків бюджету Україну. Санкції діятимуть до 6 березня 2019 року.
Європейський суд відмовився скасувати санкції ЄС проти колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості України
22 березня Суд Європейського Союзу відмовив екс-міністру енергетики та вугільної промисловості Едуарду Ставицькому у скасуванні санкцій проти нього, запроваджених Радою ЄС у 2016 році. Суд також наказав Ставицькому відшкодувати власні юридичні витрати та витрати Ради ЄС (Джерело).

Нагадаємо, що на початку березня Рада ЄС виключила колишніх високопосадовців України Олену Лукаш та Сергія Клюєва із санкційного списку.

Євросоюз вислав російських дипломатів через отруєння Сергія Скрипаля
Рада ЄС та Європейська Рада засудили напад в Солсбері (Великобританія) на екс-розвідника з РФ Сергія Скрипаля та його доньку Юлію. В ЄС вважають цей випадок серйозним викликом спільній безпеці. У відповідь Верховний Представник ЄС Федеріка Могеріні за дорученням Європейської Ради відкликала Главу Представництва ЄС в Росії Маркуса Едерера для консультацій. Країни Заходу також вислали понад 140 російських дипломатів. Про висилку 13 дипломатів також повідомила Україна, Грузія – про 1, Молдова– про 3. Натомість Росія «дзеркально» вислала закордонних дипломатів, зокрема, 13 українських.
 
США тимчасово відмовились від додаткових мит для ЄС на імпорт алюмінію і сталі
22 березня американський торговий представник США Роберт Лайтхайзер повідомив, що США на деякий час звільнили Євросоюз від нових додаткових мит на сталь та алюміній, оскільки країни наразі ведуть переговори з цього питання. Це стало відомо після перегорів між Єврокомісаром з питань торгівлі Сесілією Мальмстрьом та Міністром торгівлі США Вілбуром Россом. Окрім ЄС, США на деякий час звільнили від сплати цих самих мит Австралію, Аргентину, Бразилію, Південну Корею, Канаду та Мексику. Україна в свою чергу також передала до керівництва США листа про виключення української металургійної продукції з-під дії заходів, запроваджених Вашингтоном.

Нагадаємо, що раніше Трамп прийняв рішення про запровадження 25% мита на імпорт сталі та 10% для алюмінію. Це викликало критику з боку Європейського Союзу. Як контрзахід, ЄС розглядав встановлення тарифів на ряд американських товарів, річний імпорт яких до Євросоюзу складає біля 2,8 млрд євро.
 
Єврокомісія запропонувала план щодо покращення військової мобільності в ЄС
28 березня Єврокомісія опублікувала план з покращення військової мобільності в ЄС та за його межами. План реалізується в межах створення Оборонного союзу ЄС до 2025 року. План передбачає:
  • до 2018 року розробити список військових вимог, що відображатимуть потреби ЄС та його країн-членів, включаючи необхідну інфраструктуру для військової мобільності.
  • до 2019 року Комісія визначить частини транс'європейської транспортної мережі, придатної для військового транспорту, включаючи необхідну модернізації існуючої інфраструктури – наприклад, висоту мостів.
  • Єврокомісія має розглянути варіанти спрощення митних формальностей при проведенні військових операцій, оцінити необхідність узгодження загальних правил перевезень небезпечних вантажів.

Статті та аналітика, що виходили за підтримки проекту
«Громадська синергія»
Як українським проєвропейським громадським платформам ефективно працювати у Брюсселі: дослідження цільових аудиторій

Автор: Олена Пристайко

В дослідженні проаналізовано стан співпраці між організаціями громадянського суспільства України та ЄС, а також розроблено рекомендації з налагодження ефективної інформаційно-адвокаційної діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в Європейському Союзі.

«Як Уряду України розбудувати державну політику у сфері е-торгівлі»

Автори: Валентина Плескач, Наталія Бородачова, Лілія Олексюк

Предметом аналізу дослідження є процеси е-торгівлі (від дня опублікування Закону України «Про електронну комерцію» 29.09.2015) у національній інформаційній інфраструктурі як частині глобальної інформаційної інфраструктури цифрової економіки світу. В аналітичному документі розглядаються головні бар’єри розвитку е-торгівлі та проблеми, з якими зіштовхуються стейкхолдери у цій галузі.
Як налагодити ефективний соціальний діалог в Україні?

Автори: Світлана Внучко, Богдан Ільченко, Вячеслав Рой

В аналітичному звіті надається загальна характеристика проблеми соціального діалогу в Україні. Розглядається «репрезентативність» соціальних партнерів, профспілкова сторона та сторона роботодавців в соціальному діалозі на національному рівнях, а також тристоронні органи та інституції соціального діалогу.
7 рецептів ефективної комунікації громадянського суспільства України з Брюсселем

Проект «Громадська синергія»

У статті автори надають 7 рекомендацій організаціям-членам Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС для ефективнішої комунікації зі стейкхолдерами в ЄС. Поради також можуть бути корисними для більш широкого кола українських громадських організацій, що мають намір розвивати співпрацю на рівні ЄС.
Дослідження зарубіжних аналітичних центрів
There is life for the EU after Brexit

Carnegie Europe - Carnegie Endowment for International Peace

Політична гра в Європі значно зміниться після Brexit. Чітка перебудова вже очевидна, оскільки починає змінюватися динаміка співпраці між меншими державами-членами.
The trouble with PESCO. The mirages of European defence

The Centre for Eastern Studies

Створення Постійного структурованного співробітництва в ЄС (PESCO) у грудні 2017 року завершило ряд дебатів та подій, спрямованих на зміцнення спільної політики безпеки та оборони ЄС. Проте компроміс навколо PESCO виявив стратегічні розбіжності між Францією, Німеччиною та країнами на східному фланзі щодо сприйняття загроз та викликів, розвитку політики безпеки та оборони ЄС, а також майбутнього трансатлантичних відносин.
Will the unity of the 27 crack?

The Centre for European Reform


27 країн-членів ЄС будуть такі ж об’єднанні в переговорах про майбутні відносин з Британією, якими вони були під час досягнення угоди щодо її виходу. Для них інтегрованість Європейського Союзу важливіша за нові торговельні бар’єри з Британією.
What you need to know about Trump’s trade war

The Elcano Royal Institute

В аналітичній записці розглядається, як нові тарифи США на імпорт сталі та алюмінію відрізняються від попередніх протекціоністських заходів, вплив цих тарифів на економіку, можливі наслідки для СОТ та вірогідна відповідь ЄС.
Third powers in Europe's east

The European Union Institute for Security Studies

В останні роки Китай, Туреччина, Іран та інші арабські країни посилюють свою присутність в регіоні Східного партнерства. Диверсифікуючи свої торговельні та зовнішньополітичні відносини, країни СхП розмивають сферу впливу Росії на цей регіон. В аналітичному документі розглядаються наслідки зростання присутності третіх країн в регіоні.
Основні цифри
Всього компаній-членів283на 11.10.24
Кількість КУА278на 11.10.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 11.10.24
Кількість ІСІ1815на 11.10.24
Кількість НПФ*53на 11.10.24
Кількість СК*1на 31.07.24
Активи в управлінні КУА, млн грн648 280на 31.07.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 112на 31.07.24